Постанова № 7579664, 19.01.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.01.2010                                                                                           № 49/364

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Сотнікова С.В.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача - Кузніченко Е.В. – директор,

Глузд О.В. (дов. № 26/05 від 26.05.2009р.),

від відповідача - Чабала Г.К. (дов. № 206-3822 від 31.12.2009р.),

Рогач В.К. (дов. № 85 від 17.07.2007р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Цемсервіс"

на ухвалу Господарського суду м.Києва від 14.10.2009

у справі № 49/364 (суддя

за позовом                               ТОВ "Цемсервіс"

до                                                   Експериментально-конструкторське бюро Державного підприємства "Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій"

про                                                   стягнення 1103767,00 гр.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.10.2009р. у справі № 49/364 провадження у справі припинено.

Не погоджуючись з зазначеною ухвалою суду першої інстанції позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу від 14.10.2009р., справу направити на розгляд господарського суду міста Києва з підстав неповного з’ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права.

В судовому засіданні представник відповідача надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду першої інстанції – без змін.

Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю “Цемсервіс” звернулось з позовом до Експериментально-конструкторського бюро Державного підприємства “Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій” про відшкодування втраченої вигоди у сумі 1103767,00 грн. та судових витрат.

В процесі розгляду справи в суді першої інстанції зясувалось, що відповідач – Експериментально-конструкторське бюро Державного підприємства “Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій” не є юридичною особою, що підтверджується довідкою АА № 158422 Головного управління статистики у м. Києві від 20.02.2009р. з ЄДРПОУ та Положення.

У зв’язку з з’ясуванням зазначеної вище обставини, позивачем заявлено клопотання про залучення до участі у справі належного відповідача та про зміну позовних вимог від 07.10.2009р., у якому позивач просив залучити до участі у справі № 49/364 в якості співвідповідача - Державне підприємство “Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій”; стягнути з Державного підприємства “Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій”, Експериментально-конструкторського бюро Науково-дослідного інституту будівельних конструкцій солідарно на користь позивача 1103767,00 грн. упущеної вигоди та судові витрати.

Припиняючи провадження у даній справі, суд першої інстанції виходив з того, що Експериментально-конструкторське бюро Державного підприємства “Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій” не є юридичною особою, отже воно не може бути позивачем та відповідачем в господарському суді, а від пропозиції суду замінити неналежного відповідача належним, позивач відмовився та просив залучити до участі у справі в якості співвідповідача – Державне підприємство “Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій”.

На підставі наведеного, судом першої інстанції зроблено висновок, що спір у справі № 49/364 не підлягає вирішенню в господарських судах, тому провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1 ст. 80 ГПК України.

Проте, колегія суддів не може погодитись з таким висновком місцевого господарського суду з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 21 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.

Згідно ст. 1 названого Кодексу підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Колегія суддів зазначає, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах, якщо, зокрема, спір за предметною ознакою підвідомчий господарському суду, але одна зі сторін не може бути учасником господарського процесу.

Разом з тим, згідно ст. 24 ГПК України господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача (ч. 1).

Господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем (ч. 2).

При цьому, у вирішенні питання про заміну первісного відповідача належним відповідачем повинна бути згода позивача на здійснення такої процесуальної дії. Якщо ж позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може з власної ініціативи залучити цю особу як іншого відповідача. Суд також, у випадку незгоди позивача на заміну неналежного відповідача, може розглянути справу згідно з пред’явленим позовом.

Проте, позивачем було заявлено клопотання про залучення співвідповідача з огляду на відсутність у первісного відповідача статусу юридичної особи та зміну позовних вимог з пред’явленням майнової вимоги іншому відповідачу.

Суд першої інстанції безпідставно не розглянув змінені позовні вимоги, обмежившись клопотанням позивача про залучення до участі у справі іншого відповідача, при цьому не з’ясувавши підстави та доводи такого клопотання, як то вимагає ч. 1 ст. 24 ГПК України, оскільки на думку колегії суддів, при вирішенні питання про задоволення клопотання щодо залучення до участі у справі іншого відповідача слід виходити з підстав клопотання та їх обґрунтованості.

Разом з тим, необхідно зазначити, що відповідно до Положення про Експериментально-конструкторське бюро Державного підприємства “Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій”, воно має право бути позивачем та відповідачем у суді, у тому числі господарському (п. 3.4).

Зазначена обставина також не була з’ясована судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення про припинення провадження у справі.

Відповідно до ст. 23 ГПК України позов може бути подано кількома позивачами чи до кількох відповідачів. Кожний з позивачів або відповідачів щодо іншої сторони виступає в судовому процесі самостійно.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що клопотання позивача про залучення Державного підприємства “Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій” в якості відповідача є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Згідно ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 101 зазначеного Кодексу апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Статтею 106 ГПК України встановлено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі.

У випадках скасування апеляційною інстанцією ухвали про припинення провадження у справі справа передається на розгляд місцевого господарського суду.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, ухвала суду першої інстанції – скасуванню, а справа направленню на розгляд місцевого господарського суду.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 – 106 ГПК України Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Цемсервіс” задовольнити частково.

2.          Ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.10.2009р. у справі № 49/364 скасувати.

3.          Залучити до участі у справі в якості іншого відповідача Державне підприємство “Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій” (03680, м. Київ, вул. Івана Клименка, 5/2, код ЄДРПОУ 02495431). 4.          Копію даної постанови направити Товариству з обмеженою відповідальністю “Цемсервіс”, Експериментально-конструкторськоу бюро Державного підприємства “Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій”, Державному підприємству “Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій”.

5. Справу № 49/364 направити на розгляд Господарському суду міста Києва.

Головуючий суддя                                                                      

Судді