Рішення № 7579000, 21.01.2010, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" січня 2010 р.Справа № 9/25-10 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронне підприємство

"Марс-6" м. Нетішин Хмельницької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю Підприємство матеріально-

технічного забезпечення "Енергокомплектрезервобладнання" УБ

Хмельницької АЕС м. Нетішин

про стягнення 25486,20 грн., в т.ч. 21788,09грн. заборгованості , 2433,63грн. пені,

335,51грн.річних та 928,97грн. інфляційних нарахувань

Cуддя Олійник Ю.П.

Представники сторін:

Від позивача - Мартинюк М.В. –директор згідно статуту, Білявський Ю.С. –за дов. від 4.01.10,

Від відповідача - Авєркіна З.Г. –директор згідно статуту і наказу від 22.09.09

У судовому засіданні згідно ч.2 ст.85 ГПК України, за погодженням сторін , оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Суть спору: Позивач у позовній заяві та представники позивача у судовому засіданні просять стягнути з відповідача 25486,20 грн., у т.ч. 21788,09грн. заборгованості, 2433,63грн. пені, 335,51грн.річних та 928,97грн. інфляційних нарахувань у зв’язку з невиконанням договору про надання послуг з охорони території бази ТзОВ ПМТЗ „ЕКРО” № 18/12/08/Ек від 18.12.08. При цьому посилається на ст.ст.193 ГК України та ст.ст.509, 526, 530, 546, 549-551, 610-612, 625, 901 ЦК України.

Відповідач відзив на позов не надав, представник у судовому засіданні просить врахувати п.5.2 укладеного між сторонами договору і те, що позивач не розірвав договір , тому безпідставна заборгованість за два останні місяці.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

Між сторонами укладений договір про надання послуг з охорони території бази ТзОВ ПМТЗ „ЕКРО” № 18/12/08/Ек від 18.12.08, за умовами якого (п.п.1.1., 1.5.), відповідач, як замовник, доручає, а позивач, як виконавець, приймає на себе зобов’язання по охороні об’єктів, що визначає відповідач та обумовлюється сторонами в погодженому додатку №1 до даного договору. Сума договору визначається, виходячи із розрахунку щомісячної плати та складає 5500,00 грн. в місяць за один пост охорони, або 7,64 грн. за годину охорони одного поста.

Згідно п.п. 3.5., 3.5.1. договору, відповідач зобов’язаний оплачувати за охорону відповідно до визначених тарифів щомісячно платіжними дорученнями відповідача, що здаються в установу банку на протязі п’яти робочих днів наступного місяця, але не пізніше як 7 числа. В разі виникнення різного роду непорозумінь, претензій, негайно повідомляти позивача. У випадку невиконання п.п. 3.5. даного договору, відповідач після 7-го числа –граничного терміну оплати, сплачує пеню в розмірі 0,5% від суми заборгованості, за кожен день.

Згідно додатку №1 до даного договору встановлено вартість 1 години охорони за пост в розмірі 7,64 грн.

На виконання договору позивач надав відповідачу послуги з охорони території бази, що підтверджується актами прийняття виконаних робіт.

12.10.09 сторонами складено акт звіряння взаємної заборгованості згідно якого станом на 01.10.09 заборгованість відповідача складає 17182,36 грн.

21.10.09 позивач звернувся до відповідача з претензією про стягнення 17182,36 грн.

За одержані послуги відповідач розрахувався частково на суму 22497,08 грн. (23.04.09 –4393,76 грн., 18.05.09 –5000,00 грн., 21.05.09 –5000,00 грн., 27.07.09 –4056,84 грн., 25.08.09 –2446,48 грн., 02.09.09 –1600,00 грн.)

У зв’язку з наявністю заборгованості позивач звернувся з позовом до суду про стягнення 25486,20 грн., в т.ч. 21788,09грн. заборгованості , 2433,63грн. пені, 335,51грн.річних та 928,97грн. інфляційних нарахувань у зв’язку з невиконанням договору про надання послуг з охорони території бази № 18/12/08/Ек від 18.12.08.

Досліджуючи надані по справі докази, оцінюючи їх в сукупності, до уваги приймається наступне.

1. Згідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтями 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання–відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання та одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до п.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Згідно ч.1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завдання другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як вбачається з матеріалів справи (акти прийняття виконаних послуг) позивач свої зобов’язання за договором про надання послуг з охорони території бази № 18/12/08/Ек від 18.12.08 виконав.

Відповідач свої зобов’язання за вказаним договором виконав не в повному обсязі в наслідок чого виникла заборгованість в розмірі 21788,09 грн. Тому в цій частині позовні вимоги позивача визнаються обґрунтованими та підлягають задоволеню. При цьому доводи відповідача не ґрунтуються на чинному законодавству , тому не приймаються судом до уваги.

2. Згідно ч.1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язань може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Згідно ч.3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка , що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 2 ст. 343 ГК України та Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»від 22.11.96, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 3.5.1. договору передбачено, що у випадку невиконання п.п. 3.5. даного договору, відповідач після 7-го числа –граничного терміну оплати, сплачує пеню в розмірі 0,5% від суми заборгованості, за кожен день

Позивачем обґрунтовано нарахована пеня в розмірі 2433,63 грн. Однак, арифметично невірно проведено її розрахунок. За таких обставин визнається обгрунтованим нарахування пені в розмірі 2433,52 грн. Тому в цій частині позов підлягає задоволенню, а у решті – відмові за безпідставністю.

3. Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв’язку з цим позивачем обґрунтовано проведений розрахунок 3% річних в розмірі 335,51 грн. Однак, допущено арифметичну помилку. Згідно проведеного судом розрахунку правомірним є нарахування 3%річних в розмірі 335,50 грн. Тому в цій частині позов підлягає задоволенню, а у решті – відмові за безпідставністю.

Позивачем здійсненні нарахування за встановленим індексом інфляції за січень-листопад 2009 року в розмірі 928,97 грн. При цьому нарахування за встановленим індексом інфляції проведено в межах максимально можливого розміру згідно зазначених норм чинного законодавства. Тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

4. У зв’язку з тим, що спір доведено до вирішення суду внаслідок неправомірних дій відповідача судові витрати по справі покладаються на останнього згідно ст. 49 ГПК України .

Керуючись ст. ст. 1, 2, 45, 12, 15, 33, 43 ,44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, СУД

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронне підприємство "Марс-6" м. Нетішин Хмельницької області до Товариства з обмеженою відповідальністю Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Енергокомплектрезервобладнання" УБ Хмельницької АЕС м. Нетішин про стягнення 25486,20 грн., в т.ч. 21788,09грн. заборгованості, 2433,63грн. пені, 335,51грн. річних та 928,97грн. інфляційних нарахувань задоволити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Енергокомплектрезервобладнання" УБ Хмельницької АЕС м. Нетішин ( Піонерна база, вул.Ринкова, 5, код 31161814) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронне підприємство "Марс-6" м. Нетішин (вул. Ринкова, 5, код 34786539) 21788,09 грн. (двадцять одна тисяча сімсот вісімдесят вісім гривень 09 коп.) заборгованості, 2433,52 (дві тисячі чотириста тридцять три гривні 52 коп.) пені, 335,50 грн. (триста тридцять п’ять гривень 50 коп.) 3% річних, 928,97 грн. (дев’ятсот двадцять вісім гривень 97 коп.) інфляційних нарахувань, 254,86 грн. (двісті п’ятдесят чотири гривні 86 коп.) відшкодування сплаченого державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

У решті позову відмовити.

                              Суддя