Рішення № 7578901, 19.01.2010, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" січня 2010 р.Справа № 9/1907 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю госпрозрахункової фірми

"КАМАЗ-ТРАНС-СЕРВІС" м. Рівне

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Хмельницький

про стягнення 16500,00 грн. заборгованості

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 с.Пархомівці

Хмельницького району.

Cуддя Олійник Ю.П.

Представники сторін:

Від Позивача - Яковлев Ю.В. - за дов. від 29.06.05,

Від Відповідача - ОСОБА_1 підприємець,

Від Третьої особи не зявився

У судовому засіданні згідно ст.85 ГПК України, за погодженням присутніх представників сторін, оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Суть спору: Позивач у позовній заяві та представник у судовому засіданні просять стягнути з відповідача 11000,00 грн. заборгованості за договорами перевезення, що підтверджується заявками на перевезення від 18.05.09 №0516/1 та від 10.06.09 №0609/1, рахунками від 22.05.09 №59456 та від 16.06.09 №59914 та товарно-транспортними накладними №0007282 та №0007184.

Від позивача на адресу суду надійшла заява про збільшення позовних вимог на суму 6500грн., у якій останній просить стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги згідно із заявкою від 25.06.09 №0624/2 та на підставі рахунку від 03.08.09 №61316, всього позовні вимоги заявлені в сумі 17500грн. У судовому засіданні представником позивача подано заяву, згідно якої уточнено попередню заяву про збільшення на 5500 грн. і відповідно просить стягнути загальну суму 16500 грн. при цьому збільшення позовних вимог оплачено держмитом. Зазначене уточнення позовних вимог відповідно до ст.22 ГПК України приймається судом.

Відповідач у відзиві на позов повідомляє, що він став жертвою фінансового шахрайства з боку ОСОБА_4, який шляхом обману перевізників та вантажовідправників, маючи доступ до печатки відповідача представлявся відповідачем та привласнював кошти, які брав від вантажовідправників. Зазначає, що ОСОБА_4 взяв гроші від відправника товару фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , однак не передав їх позивачу.

Позивач заявляє про необхідність зупинення провадження і направлення матеріалів для перевірки в органи внутрішніх справ. Судом відхиляється зазначене клопотання , оскільки ч. 2 ст.79 ГПК України передбачено право суду зупиняти провадження, а відповідачем не подано жодного доказу на підтвердження своїх доводів.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору підприємець ОСОБА_2 у судовому засіданні 03.12.09 повідомив про те, що фактично мав домовленості щодо організації перевезень вантажу з ОСОБА_4, який на той час представлявся фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 і користувався печаткою останнього. При цьому після організації перевезень підписував акти виконаних робіт та квитанції до прибуткових касових ордерів після передачі коштів за перевезення. Копії документів надані ним в матеріали справи.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

Між позивачем та відповідачем укладений договір на перевезення вантажу автомобільним транспортом у міжнародному сполученні від 16.05.09 №16/05/02-Р, за умовами якого позивач, як перевізник, зобовязується здійснити перевезення вантажу, переданого йому експедитором відповідачем, за що останній зобовязується сплатити перевізнику суму фрахту (вартість перевезення). Вартість фрахту за один автомобіль встановлена в сумі 5500грн.

Відповідно до заявки відповідача від 18.05.09 №0516/1 позивачем здійснене перевезення вантажів автотранспортним засобом реєстраційний номер 00751РО/01287РА по маршруту Україна-Угорщина, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною №0007282.

Позивачем виставлений рахунок від 22.05.09 №59456 на суму 5500,00грн., який отриманий відповідачем 11.06.09 згідно поштового повідомлення №1982808, однак залишений без оплати.

Поза межами вищевказаного договору згідно із заявками відповідача від 10.06.09 та від 25.06.09 №0609/1 та №0624/2 позивачем здійснені перевезення вантажів автотранспортним засобом реєстраційний номер 00757РО/01288РА та 00730РО/01295РА по маршруту Україна-Угорщина, що підтверджується міжнародними товарно-транспортними накладними №0007184 та №0009122.

Позивачем виставлені рахунки на оплату вартості здійснених перевезень від 16.06.09 №59914 на суму 5500,00грн. та від 03.08.09 №61316 на суму 6500грн., які отримані відповідачем відповідно 01.07.09 та 19.09.09 згідно поштових повідомлень, які залишені без оплати.

Згідно відміток в усіх вищезазначених міжнародних товаро-транспортних накладних відправником товару вказана фізична особа-підприємець ОСОБА_2 с. Пархомівці Хмельницького району, який згідно усної домовленості з відповідачем є замовником експедиційних послуг. При цьому третьою особою з відповідачем підписані акти виконаних відповідачем робіт від 18.05.09 на суму 6000грн., 11.06.09 на суму 6000грн., 25.06.09 на суму 6000грн., скріплені печаткою субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 Третьою особою сплачені відповідачу кошти за організацію перевезень в сумі 18000грн., що підтверджується виданими відповідачем квитанціями до прибуткового касового ордера від 11.06.09, 18.05.09, 25.10.09 на суму 18000грн.

Позивачем виставлені відповідачу рахунки на оплату вартості здійснених перевезень від 16.06.09 №59914 на суму 5500,00грн. та від 03.08.09 №61316 на суму 6500грн., отримані відповідачем відповідно 01.07.09 та 19.09.09 згідно поштових повідомлень, які залишені без оплати.

У звязку із наявністю заборгованості за надані послуги в сумі 16500,00грн. позивач звернувся з позовом до суду.

Досліджуючи надані по справі докази, оцінюючи їх в сукупності, до уваги приймається наступне.

Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини, які виникли між сторонами на підставі договору, за своїм характером є господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 1, 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору.

Згідно ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтями 526 ЦК України та ст. 193 ГК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязаннявідповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Виконавець повинен надати послугу особисто (ст.902 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав свої зобовязання, здійснивши перевезення на загальну суму 16500,00грн., що підтверджується заявками відповідача, товарно-транспортними накладними, рахунками, поясненнями Третьої особи, актами виконаних відповідачем робіт від 18.05.09 на суму 6000грн., 11.06.09 на суму 6000грн., 25.06.09 на суму 6000грн., скріплених печаткою відповідача, квитанціями до прибуткового касового ордера від 11.06.09, 18.05.09, 25.10.09 на суму 18000грн.

При цьому не приймаються до уваги посилання відповідача на неправомірні дії іншої особи ОСОБА_4 в результаті договірних стосунків з позивачем, оскільки згідно ст.525 ЦК України боржник повинен виконати свій обовязок особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. З наявних в матеріалів справи доказів вбачається, що замовником послуг з перевезення вантажів виступав відповідач, обовязок оплатити послуги за перевезення вантажу взяв на себе відповідач, а тому неправомірні дії третіх відносно боржника і при їх доведеності не звільняють останнього від виконання свого обовязку.

Оскільки відповідач не виконав свої зобовязання щодо оплати послуг по перевезенню вантажу на суму 16500грн. утворилась заборгованість. При цьому відповідачем не надані докази погашення або спростування даної заборгованості.

За таких обставин позовні вимоги з врахуванням їх уточнення відповідають чинному законодавству і підлягають задоволенню.

У звязку із задоволенням позову судові витрати по справі покладаються на відповідача згідно ст. 49 ГПК України .

Керуючись ст. ст. 1, 2, 45, 12, 15, 22,33, 43 ,44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, СУД

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю госпрозрахункової фірми "КАМАЗ-ТРАНС-СЕРВІС" м. Рівне до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Хмельницький про стягнення 16500,00 грн. заборгованості задоволити.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Хмельницький (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю госпрозрахункової фірми "КАМАЗ-ТРАНС-СЕРВІС" м. Рівне (вул. Київська, 64А, код 03567150) 16500,00грн. (шістнадцять тисяч пятсот гривень 00 коп. ) заборгованості, 165,00грн. (сто шістдесят пять гривень 00 коп.) відшкодування сплаченого державного мита та 236,00грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) відшкодування сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя