Рішення № 7578217, 13.07.2007, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.07.2007 Справа № 4/163-ПД-07

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Сокуренко Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом відкритого акціонерного товариства "Каланчацький

комбінат хлібопродуктів" смт. Мирне Каланчацького району Херсонської області

до товариства з обмеженою відповідальністю «Катон» м.Дніпропетровськ

про розірвання договору оренди

за участю представників сторін:

від позивача - юрист Панченко Т.С., спеціалісти Ярошенко Ю.Б., Сизова В.Ю.

від відповідача - директор Калашніков А.І., адвокат Білий П.П.

                                        в с т а н о в и в:

Позивач звернувся з позовом про розірвання договору оренди укладеного між відкритим акціонерним товариством "Каланчацький комбінат хлібопродуктів" та товариством з обмеженою відповідальністю «Катон»10.01.1999 року, об'єктом якого являється приміщення зернового складу №16, розташоване за адресою смт.Мирний Каланчацького району Херсонської області вул.Елеваторна.

Він посилається на те, що договір оренди підлягає розірванню відповідно до ст. 651, 773, 783 ЦК України та пунктів 9.3, 9.4 договору оренди від 10.01.1999 року у зв'язку з нецільовим використанням об'єкту оренди та порушенням відповідачем істотних умов договору оренди щодо пільгової переробки зерна позивача та сплати орендної плати в натуральному виразі борошном вищого або 1 сорту.

Крім того, позивач просить зобов'язати відповідача повернути об'єкт оренди шляхом його виселення із приміщень зернового складу відповідно до ч.1 ст.785 ЦК України.

Ухвалою від 07.06. 2007року розгляд справи судом відкладався.

Крім того, справа розглядалася з перервою, яка оголошувалася в засіданні суду 26.06.2007року .

Представники позивача в засіданнях суду підтримали позовні вимоги в повному обсязі, надавши свої доводи та пояснення.

Відповідач заперечує проти заявлених позовних вимог, посилаючись на те, що ним не було порушено умов договору. Він зазначає, що орендна плата ним сплачувалася в грошовому виразі на підставі рахунків позивача і заборгованості за зазначений позивачем період не існує. Пільгова переробка зернових здійснювалася на підставі укладених між сторонами договорів переробки. При цьому вартість переробки зерна позивача на насіння соняшника була на 20% нижчою ніж ціна переробки для інших осіб. Відповідач вважає безпідставними посилання позивача на нецільове використання об'єкту оренди, так як статтею 10 закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» передбачена сертифікація послуг із зберігання зерна, а умовами договору зберігання зерна не передбачено. За посиланням відповідача він не використовує склад під зберігання зерна, а тому і його сертифікацію він здійснювати не повинен, так як це не передбачено законом.

          Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з урахуванням наступних підстав.

          Між сторонами 10.01.1999року укладено договір оренди нерухомого майна №1, згідно з яким в користування відповідача на умовах оренди позивач передав приміщення зернового складу № 16, розташованого в смт. Мирний Каланчацького району Херсонської області по вул.Елеваторній.

          Пунктом 9.1 договору сторони узгодили, що договір укладено з 10.01.1999року по 10.01.2025року.

          В той же час, пунктами 9.3, 9.4 договору від 10.01.1999року передбачено право дострокового розірвання договору оренди за згодою сторін або за вимогою однієї із сторін за рішенням господарського суду у випадках, передбачених діючим законодавством.

           Правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачем і випливають із договору від 10.01.1999року регулюються параграфом 5 глави 30 Господарського Кодексу України та главою 58 Цивільного Кодексу України.

Пунктом 3 ст. 291 ГК України встановлено, що договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, пе6редбачених ЦК України для розірвання договорів в порядку, встановленому статтею 188 ГК України.

Таким чином, до правовідносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного Кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

При вивченні наданого до матеріалів справи договору оренди від 10.01.1999року судом встановлено, що відповідно до пункту 7.2 зазначеного договору сторонами узгоджено, серед іншого, право позивача, як орендодавця, виступати з ініціативою щодо дострокового розірвання договору у разі невиконання умов договору.

Виходячи із вимог ст. 188 ч.3 Господарського Кодексу України та умов пункту 9.3 договору сторони мають право достроково розірвати договір, повідомивши про це одна одну. Сторона, яка отримала таку пропозицію у 20-денний строк від дня її одержання повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

Матеріалами справи підтверджується, що листом від 16.04.2007року №1-4/483 позивач звернувся до відповідача з пропозицією про розірвання договору оренди, яка відповідачем отримана та відхилена 17.04.2006року, про що свідчить резолюція керівника відповідача на цій пропозиції (арк. справи 32).

Частиною 2 статті 651 ЦК України встановлено, що договір може бути розірваний за рішенням суду за вимогою однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Критерієм істотного порушення закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому мається на увазі не лише грошовий вираз шкоди та прямі збитки, але і випадки, коли при неналежному виконанні договору сторона не може використати результати договору, на які вона розраховувала чи воно втратило для неї сенс.

Пунктом 3.1 договору оренди від 10.01.1999року передбачено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України відповідно до розрахунку, наведеному в додатку №1 до договору і становить на момент укладення договору 2604грн.00коп. за рік. В той же час, на виконання пункту 3.1.2 договору, яким передбачено право сторін погодити розрахунки у формі надання послуг або виконання робіт, додатком №1 до договору сторонами прийнято рішення з метою зменшення рівня інфляції та періодичної індексації вартості основних засобів виплату орендної плати здійснювати в натуральному виразі борошном 1 сорту в кількості 5,2 тонни або борошном вищого сорту в кількості 4,3 тонни щорічно.

Цим же додатком сторони погодили, що місячний розмір орендної плати за користування зерновим складом № 16 встановлений з урахуванням того, що ТОВ «Катон» при укладенні договору на переробку зерна встановлює пільговий тариф для позивача, який на 20% менше, ніж для третіх осіб та здійснює першочерговий прийом зерна і видачу готової продукції для позивача.

Таким чином, додатком №1 до договору оренди сторонами погоджено такі істотні умови договору як розмір та порядок здійснення розрахунків за оренду майна натуроплатою та пільгову переробку зернових для позивача.

Матеріалами справи підтверджується, що зазначені умови договору відповідачем не виконувалися і розрахунки за оренду шляхом передачі позивачеві узгодженої кількості борошна не здійснювалися, що не заперечував керівник відповідача в засіданні суду.

Не здійснювалася відповідачем і пільгова переробка зерна позивача. Зазначене є істотним порушенням договору, оскільки відповідно до наданого позивачем розрахунку та пояснення неналежні розрахунки за оренду не дало йому можливості отримати очікуване, що він планував при укладенні договору, про що позивачем в поясненні наведені відповідні розрахунки не отриманого ним прибутку.

Посилання відповідача на те, що починаючи з 1999року він здійснював переробку зерна та соняшника для позивача не підтверджені належними доказами в розумінні ст. 33 ГПК України.

Переробку зернових на пільгових умовах відповідач доводить наданими до суду копіями договорів на переробку, укладених між позивачем, як замовником, та відповідачем, як переробником. Зазначеними договорами передбачена вартість переробки у відсотках до ваги наданого на переробку зерна, що дописано від руки в пунктах 3.1 наданих відповідачем примірниках договорів в односторонньому порядку без будь-яких оговорок. Разом з тим, в примірниках цих договорів, які надані суду позивачем, не передбачено, що узгоджена сторонами ціна є пільговою, як це зазначено в додатку до договору оренди, тобто на 20% менше ніж ціна переробки для інших осіб. За поясненням керівника відповідача дописки від руки в своїх примірниках договорів переробки здійснені ним особисто для полегшення бухгалтерського обліку та звітності щодо переробленого для позивача зерна.

Не передбачені цими договорами і першочергове приймання зерна на переробку та першочергова видача переробленої продукції позивачу. До того ж, ці договори не зазначають, що їх укладено сторонами на виконання саме договору оренди зернового складу від 10.01.1999року, а переробка соняшника здійснювалася на підставі окремих договорів, не пов'язаних з орендою.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З урахуванням зазначеної норми посилання відповідача на договори переробки зернових, і навіть їх виконання, не є належними доказами виконання умов договору оренди від 10.01.1999року щодо пільгової переробки зернових позивача в розумінні допустимості та належності доказів по справі щодо розірвання договору оренди.

Статтею 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ч.2 ст. 285 ГК України передбачено обов'язок орендаря використовувати орендоване майно відповідно до його цільового призначення та відповідно до профілю виробничої діяльності підприємства, майно якого передається в оренду.

Невиконання зазначеного обов'язку орендарем, а також порушення умов договору найму відповідно до ч.2 ст.773 ЦК України є підставою розірвання договору за ініціативою орендодавця.

Відповідно до підпункту 2.2 пункту 2 Статуту позивача, зареєстрованого 28.09.1998року Каланчацькою райдержадміністрацією та п.4.2 ст. 4 Статуту, реєстрацію якого здійснено Каланчацькою райдержадміністрацією 13.06.2005року, профілем виробничої діяльності позивача є прийом, доробка, переробка, зберігання зерна та зернових, борошна і висівок. Таким чином, з урахуванням вимог ч.2 ст.285 ГК України відповідач повинен використовувати зерновий склад відповідно до профілю виробничої діяльності позивача, з урахуванням пункту 1 договору оренди.

Згідно з пунктом 1 договору оренди від 10.01.1999року приміщення зернового складу передавалося відповідачу відповідно до профілю роботи позивача з метою самостійного здійснення підприємницької діяльності по виробництву, переробці, обробці, реалізації хлібопродуктів та інших видів сільськогосподарської продукції. При цьому переробка та обробка сільськогосподарської продукції передбачають наявність місця зберігання, оскільки зернові спочатку приймаються на зберігання, а вироблена із них продукція (борошно) передається до складу для тимчасового зберігання. Відповідно до п.3.1.1 та п.8.2 Інструкції про порядок ведення обліку і оформлення операцій з зерном і продуктами його переробки, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики від 11.07.2005року №310, приймання зерна на переробку від власника та відвантаження готової продукції проводиться відповідно до вимог Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні», стаття 10 якого передбачає сертифікацію зернових складів, що є суб'єктами зберігання зерна відповідно до ст. 7 зазначеного закону.

Крім того, відповідно до п.5.1 Інструкції відпуск готової продукції здійснюється в порядку, передбаченому Положенням про обіг складських документів на зерно, а відповідно до ст.37 вищезазначеного Закону - це документ на підтвердження прийомки зерна зерновим складом. Такі ж вимоги щодо зберігання зерна на переробку та відпуск готової продукції містить і Інструкція «Про порядок ведення обліку та оформлення операцій з зерном і продуктами його переробки», затверджена Міністерством заготівель СРСР від 15.02. 1978 року, яка була чинною на момент підписання договору оренди.

Із викладеного витікає, що зберігання зернової продукції, в тому числі і тимчасової, є складовою частиною виробництва, обробки та переробки продукції. Відповідач не заперечував факту відсутності у нього сертифікації складу та вважає, що її і не повинно бути, посилаючись на переробку, а не зберігання продукції, а також не пристосування об'єкту оренди для зберігання зернової сільськогосподарської продукції, що свідчить про нецільове використання ним зернового складу №16.

Суд відхиляє посилання відповідача на те, що договором передбачено розрахунки або коштами, або натуроплатою - борошном вищого чи першого сорту, так як в додатку №1, до якого є відсилка в пункті 3.1 договору від 10.01.1999року, чітко зазначено, що сторонами прийнято рішення виплату орендної плати здійснювати в натуральному виразі. Крім того, у своєму відзиві, він сам погоджується з тим, що орендна плата передбачена натуроплатою та зазначає, що до 2001року вона здійснювалася шляхом передачі позивачу борошна. Відхиляються і його посилання на те, що позивач не проявив зацікавленості щодо розрахунків борошном та на виставлення рахунків позивачем коштами, оскільки за умовами п.3.1.1 договору надіслання рахунків не передбачено, а розрахунки за оренду відповідач здійснює самостійно не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним кварталом незалежно від заінтересованості позивача та виставлених ним рахунків.

Щодо посилання відповідача на здійсненні ним поліпшення майна, то вони не є предметом спору, на них не посилається позивач, як на одну з підстав позовних вимог, тому здійснені поліпшення не впливають на вирішення спору щодо розірвання договору та не є належними доказами по цій справі в розумінні ст. 34 ГПК України.

З урахуванням викладеного, відповідачем використовується майно зернового складу не за цільовим призначенням, з істотним порушенням договору щодо порядку і розміру сплати орендної плати та передбаченої договором пільгової переробки продукції для позивача, що відповідно до ч.2 ст. 651, ч.2 статті 773, п.1 ч.1 статті 783 ЦК України є підставою для дострокового розірвання договору, тому вимоги позивача про дострокове розірвання договору оренди підлягають задоволенню.

Частиною 1 ст. 785 ЦК України передбачено обов'язок наймодавця негайно повернути об'єкт оренди у разі припинення договору найму. Таким чином, у зв'язку з розірванням договору найму, відповідач повинен повернути об'єкт оренди позивачеві шляхом його виселення із приміщень зернового складу №16.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України відносяться на відповідача.

В засіданні за згодою представників сторін оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення.

На підставі ч. 2 ст. 651, ч. 2 ст. 773, п.1 ч. 1 ст.783, ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити.                                                                                          2. Розірвати договір оренди нерухомого майна № 1 від 10 січня 1999 року, укладений між відкритим акціонерним товариством "Каланчацький комбінат хлібопродуктів" та товариством з обмеженою відповідальністю «Катон».

3. Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю "Катон" м.Дніпропетровськ вул.Артема, 19 кв. 7 п/р 26007100936001 в ОД АКБ УСБ м.Дніпропетровська МФО 305017 код 21939750 повернути відкритому акціонерному товариству "Каланчацький комбінат хлібопродуктів" приміщення зернового складу № 16, розташованого в смт.Мирний Каланчацького району Херсонської області по вул.Елеваторній шляхом його виселення із зазначених приміщень.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Катон" м.Дніпропетровськ вул.Артема, 19 кв. 7 п/р 26007100936001 в ОД АКБ УСБ м.Дніпропетровська МФО 305017 код 21939750 на користь відкритого акціонерного товариства "Каланчацький комбінат хлібопродуктів" смт. Мирне вул.Елеваторна, 5 Каланчацького району Херсонської області п/р 260093684 в Чаплинському відділенні Райффайзен банк «Аваль»Херсонської філії КБ «Західінкомбанк»МФО 352093 код 00952344 –170грн.00коп. витрат по сплаті державного мита та 118грн.00коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя З.І. Ємленінова

                                                                                Рішення оформлено відповідно до

                                                                                ст.84 ГПК України 19.07.2007року.