Постанова № 75774073, 07.08.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/6094/18 Суддя (судді) першої інстанції: Пащенко К.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Файдюка В.В.

суддів: Літвіної Н.М.

Чаку Є.В.

При секретарі: Марчук О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 червня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Приватного виконавця Виконавчого органу міста Києва Варави Романа Сергійовича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк", Товариство з обмеженою відповідальністю "Приватна експертна служба" про визнання дій неправомірними, скасування висновку та заборони вчиняти дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4 звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Варави Романа Сергійовича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк", Товариство з обмеженою відповідальністю "Приватна експертна служба" про визнання дій неправомірними, скасування висновку та заборони вчиняти дії.

12 червня 2018 року позивачем було подано заяву про забезпечення адміністративного позову, в якій вона просила:

- зупинити стягнення на підставі виконавчого документу, а саме: виконавчого напису № 17242 від 25 серпня 2017 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А., про звернення стягнення на нерухоме майно, а саме: земельну ділянку, площею 0,0738 га, кадастровий НОМЕР_1, цільове призначення: будівництво та обслуговування жилого будинку, господарських будівель, та споруд, розташована за адресою: у АДРЕСА_1, яка належать на праві власності ОСОБА_4, на користь ПАТ «Укрсоцбанк» до ухвалення рішення по справі про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню;

- заборонити Приватному виконавцю Виконавчого округу міста Києва Вараві Р.С. передавати на реалізацію земельну ділянку загальною площею 0,0738 га, кадастровий номер НОМЕР_1, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 від 28 березня 2018 року та житловий будинок загальною площею 379,3 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 до ухвалення судом рішення по справі № 826/6094/18 за позовною заявою ОСОБА_4 до Приватного виконавця Виконавчого округу м. Києва Варави Р.С., треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ПАТ «Укрсоцбанк», ТОВ «Приватна експертна служба» до набрання законної сили постанови Окружного адміністративного суду м. Києва у справі № 826/6094/18 про визнання дій неправомірними, скасування висновку;

- доручити виконання ухвали Приватному виконавцю Виконавчого округу міста Києва Вараві Р.С., який знаходиться за адресою: 02094, м. Київ, вул. Лебедєва Миколи, буд. 6 та Управлінню державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві: 02002, м. Київ, вул. Марини Раскової, 15.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 червня 2018 року в задоволенні даного клопотання - відмовлено.

При постановленні оскаржуваної ухвали суд першої інстанції виходив з того, що у ході розгляду заявленого клопотання не виявлено існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до прийняття у справі судового рішення, або неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, або необхідності докласти значних зусиль та витрат для відновлення таких прав та інтересів при виконанні у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначену ухвалу та прийняте нове рішення, яким задовольнити клопотання про забезпечення позову.

При цьому посилається на порушення судом норм процесуального права, зазначаючи, що судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи, також судом першої взагалі не було наведено жодного обґрунтування відмови в задоволенні заяви про забезпечення позову всупереч вимогам ч.3 статті 242 КАС України, не мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до норм статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Ухвалу про забезпечення позову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції.

Перелік видів забезпечення позову встановлено ч.1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності та обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна позиція викладена в Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» від 06 березня 2008 року № 2.

Тобто, позивач повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову, у зв'язку із чим, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Між тим, дослідивши клопотання про забезпечення адміністративного позову, колегія суддів вважає, що позивачем не доведені та документально не підтверджені обставини, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів.

Так, заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що до набрання рішенням суду законної сили у даній справі існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача. Так, позивач зазначає, що до житлового будинку загальною площею 379,3 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки, площею 0,0738 га, кадастровий НОМЕР_1, цільове призначення: будівництво та обслуговування жилого будинку, господарських будівель, та споруд, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, що належать ОСОБА_4, кожного тижня приходять різні невідомі люди з вимогою впустити їх на територію домоволодіння для його огляду. Дані люди представляються покупцями та повідомляють ОСОБА_4, щоб остання збирала свої речі, оскільки вони розглядають можливість придбання домоволодіння. Крім того, позивачу телефонував на її номер Приватний виконавець Виконавчого округу міста Києва Варава Р.С., який їй повідомив, що звернення ОСОБА_4 до суду, не перешкодить йому реалізувати земельну ділянку, яка їй належить на праві власності, оскільки у нього для її реалізації все готово.

При цьому, ОСОБА_4 звернулася до Приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Варави Р.С. з клопотанням про надіслання їй звіту про оцінку об'єкта незавершеного будівництва та земельної ділянки, загальною площею 0,0738 га, кадастровий номер НОМЕР_1, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 від 28 березня 2018 року. Між тим, клопотання задоволено не було, у зв'язку з чим заявник вважає, що дії Приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Варави Р.С. вказують на його зацікавленість у найкоротші терміни по неринковій ціні реалізувати земельну ділянку загальною площею 0,0738 га, кадастровий номер НОМЕР_1, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 від 28 березня 2018 року, без врахування побудованого ОСОБА_4 на ній житлового будинку.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, даний спір виник між сторонами з огляду на очевидну протиправність дій приватного виконавця по проведенню визначення вартості нерухомого майна - земельної ділянки площею 0,0738 га, кадастровий НОМЕР_1, цільове призначення: будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 на підставі висновку ТОВ «Приватна експертна служба» за датою оцінки 28.03.2018, та, відповідно протиправність висновку.

Колегія суддів зазначає, що в даному випадку протиправність оскаржуваних дій та висновку є безпосереднім предметом спору і жодним чином не може бути оцінена судом при вирішенні питання про забезпечення позову, оскільки це стане фактично його вирішенням по суті.

При цьому, посилання позивача на очевидну протиправність дій відповідача має абстрактний характер, не містить вказівок на конкретне порушення ним норм законодавства чи безпосередньо прав фізичної особи - позивача, не підкріплено ніякими доказами, крім як власним суб'єктивним ставленням позивача до даної ситуації, та ніяк не підтверджує обґрунтованість зави про забезпечення позову.

Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді клопотання неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

А тому вірним є рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову.

Отже при винесенні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 246, 312, 315, 316, 321, 325, 328 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - залишити без задоволення.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 червня 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та оскарженню не підлягає відповідно до статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Файдюк В.В.

Судді: Літвіна Н.М.

Чаку Є.В.