Постанова № 75766464, 01.08.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22-ц/796/5129/2018 Головуючий у 1-й інстанції: Яровенко Н.О.

755/16311/15 Доповідач: Чобіток А.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 серпня 2018 року Апеляційний суд міста Києва в складі колегії суддів:

головуючого - Чобіток А.О.

суддів - Немировської О.В. , Ящук Т.І.

при секретарі - Казанник М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Києва апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 18 квітня 2018 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «УкоінвестБуд» про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

У серпні 2015 року позивач звернулася з позовом до відповідача, та з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просила стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УкоінвестБуд» на свою користь заборгованість у розмірі 85 800 000, 00 грн. та судові витрати у розмірі 3 654, 00 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що договором на право тимчасового довгострокового користування землею від 31 травня 2001 року Київська міська рада на підставі рішення від 21.10.1999 року №63/565 надала, а кооператив «Мечта» прийняв в тимчасове користування земельну ділянку загальною площею 0,8945 га для будівництва багатоповерхового гаража на АДРЕСА_1 у Дніпровському районі міста Києва.

19 вересня 2003 року між Гаражно-будівельним кооперативом «Мечта» (замовник) та Інвестором-Генпідрядником в особі ТОВ «УкоінвестБуд» було укладено інвестиційний контракт № 87 по забудові земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1, відповідно до умов якого замовник доручає, а Інвестор-Генпідрядник бере на себе зобов'язання в повному обсязі здійснювати фінансування та виконання комплексу загально-будівельних робіт по забудові земельної ділянки за вказаною адресою. Також згідно з п.5.1.13 вказаного інвестиційного контракту Інвестор-Генпідрядник зобов'язаний передати замовнику 3% загальної побудованої площі.

Гаражно-будівельним кооперативом «Мечта» виконано свої зобов'язання по Інвестиційному контракту № 87 перед ТОВ «УкоінвестБуд» та передано йому земельну ділянку за вищевказаною адресою.

Проте, станом на день пред'явлення позову ТОВ «УкоінвестБуд» не виконано п.5.1.13 вказаного інвестиційного зобов'язання щодо передачі 3 % загальної побудованої площі.

Пунктом 7 інвестиційного контракту № 87 встановлено, що даний контракт набуває чинності з моменту підписання його сторонами та діє до моменту його остаточного виконання.

Згідно договору уступки вимоги (цесії) №24-06-11 від 07.07.2011 року Гаражно-будівельний кооператив «Мечта» передав позивачу належне йому право вимоги за інвестиційним контрактом № 87 від 19 вересня 2003 року, яка стала новим кредитором ТОВ «УкоінвестБуд», про що було повідомлено відповідача 08.07.2011 року.

15.07.2015 року позивачем було направлено на адресу ТОВ «УкоінвестБуд» вимогу про належне виконання зобов'язання.

Проте, станом на день пред'явлення позову відповідь на вимогу від ТОВ «УкоінвестБуд» не надійшла, а зобов'язання не виконано.

Заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 17 березня 2016 року позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «УкоінвестБуд» на користь ОСОБА_1 суму заборгованості в розмірі 65 020 165, 66 грн. за неналежне виконання умов інвестиційного контракту № 87 по забудові земельної ділянки за зазначеною адресою, а також згідно з п.5.1.13 вказаного інвестиційного контракту. Стягнуто судовий збір у розмірі 3 654, 00 грн.

У серпні 2017 року відповідач ТОВ «УкоінвестБуд» в особі ліквідатора арбітражного керуючого Реверука П.К. подав заяву про перегляд заочного рішення.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 13 грудня 2017 року заяву задоволено, скасовано заочне рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 17 березня 2016 року.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києві від 18 квітня 2018 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено.

Не погодившись з вищевказаним рішенням суду, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалене при неповному з'ясуванні фактичних обставин справи.

Зазначає, що ухвалюючи рішення про відмову в позові, суд першої інстанції безпідставно посилався на те, що у позивача відсутнє право вимагати від відповідача стягнення заборгованості за інвестиційним контрактом № 87 від 19.09.2003 р. по забудові земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1, право вимоги за яким позивачем було набуте на підставі договору уступки права вимоги № 26-06-11 від 07.07.2011 р., оскільки останній був укладений вже після закінчення дії інвестиційного контракт 87.

Суд не врахував тих обставин, що хоча рішенням Господарського суду м. Києва від 21 вересня 2006 року в справі № 22/478-18/164, яке залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 19.03.2007 року, було задоволено позов Гаражно-будівельного кооперативу «Мечта» та розірвано інвестиційний контракт № 87, укладений між Гаражно-будівельним кооперативом «Мечта» та ТОВ «УкоінвестБуд»19.09.2003 року, 03 квітня 2007 року ТОВ «УкоінвестБуд» та Гаражно-будівельний кооператив «Мечта» уклали угоду про порозуміння та поновлення дії інвестиційного контракту № 87, в результаті підписання якої дія інвестиційного контракту № 87 була поновлена, як наслідок це дало правові підставі Гаражно-будівельному кооперативу «Мечта» укласти договір з позивачем, предметом якого стала уступка права вимоги за Інвестиційним контрактом № 87 від 19 вересня 2003 року. Посилаючись на ст. 627 ЦК України вважає, що угода про порозуміння та поновлення дії Інвестиційного контракту № 87 від 19 вересня 2003 року є дійсною, чинною та ніким не оскаржена з підстав недійсності, а тому вона має право звертатись з вимогами щодо стягнення заборгованості з ТОВ «УкоінвестБуд» за невиконання останнім умов інвестиційного контракту № 87.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «УкрінвестБуд» в особі ліквідатора Реверука П.К. просить залишити без задоволення апеляційну скаргу позивача та залишити без змін рішення суду першої інстанції, оскільки воно є законним так обґрунтованим, постановленим з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спроможні.

Вислухавши доповідь судді, пояснення представника позивача - ОСОБА_3, обговоривши доводи апеляційної скарги, обставини справи, Апеляційний суд міста Києва, який діє відповідно до п. 8 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, ч. 4 ст. 147 та п. 3 Розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у складі колегії суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлено,що 19 вересня 2003 року гаражно-будівельний кооператив «Мечта» надалі Замовник в особі голови правління гаражно-будівельного кооперативу «Мечта» Мельника С.А., що діє на підставі протоколу загальних зборів кооперативу від 18 вересня 2003 р., з однієї сторони, та надалі Інвестор-Генпідрядник в особі Генерального директора Войцехівського А.П., що діє на підставі статуту, уклали інвестиційний контракт № 87 по забудові земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 (а. с. 7-10).

Рішенням господарського суду м. Києва від 21.09.2006 року, залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 19.03.2007 року по справі № 22/478-18/164, інвестиційний контракт № 87 від 19.09.2003 року розірвано, що підтверджується копією постанови Вищого господарського суду України від 19.03.2007 року у справі № 22/478-18/164 з Єдиного державного реєстру судових рішень. (а. с. 184-186).

Згідно з постановою господарського суду м. Києва від 18.05.2017 року у справі 910/14130/16 припинено процедуру розпорядження майном ТОВ «УкоінвестБуд», визнано ТОВ «УкоінвестБуд» банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого РеверукаП.К., підприємницьку діяльність банкрута завершено, строк виконання всіх грошових зобов'язань вважати таким, що настав 18.05.17 р., ліквідатору провести ліквідаційну процедуру та надати суду свій звіт та ліквідаційний баланс банкрута у строк до 18.05.18 р., призначити судове засідання на 17.05.18 р. та ін. (т. 1 а. с. 226-227). Отже, до ТОВ «Укоінвестбуд» застосовані судові процедури банкрутства відповідно до положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» .

07.07.2011 р. між гаражно-будівельним кооперативом «Мечта» (цедент) та позивачем укладено договір уступки вимоги (цесії) №24-06-11, згідно пунктів 1, 2 якого цедент передає цесіонарієві, а цесіонарій набуває право вимоги, належне цедентові, і стає кредитором за інвестиційним контрактом № 87 від 19 вересня 2003 року по забудові земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 між цедентом і ТОВ «УкоінвестБуд» (надалі боржник). (т. 1 а. с. 11).

За цим договором цесіонарій набуває право вимоги від боржника належного виконання зобовязання по передачі 3% загальної побудованої площі.

Судом встановлено, що даний договір уступки вимоги (цесії) №24-06-11, укладений між сторонами 07.07.2011 р., тобто більше ніж через чотири роки після розірвання інвестиційного контракту за рішенням суду, яке набрало законної сили.

Обгрунтовуючи свої вимоги, після скасування заочного рішення в цій справі, позивач надала суду копію угоду про порозуміння та поновлення дії інвестиційного контракту, укладеного між ТОВ «УкоінвестБуд» та гаражно-будівельним кооперативом «Мечта» 3 квітня 2007 року.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції встановивши вказані вище обставини, прийшов до висновку,що позивач не вправі вимагати від ТОВ «Укоінвестбуд» виконання зобов'язання за інвестиційним контрактом № 87 по забудові земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1, оскільки його розірвано в судовому порядку і зобов'язання за ним припинилося з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору законної сили відповідно до вимог ч. 3 ст. 653 ЦК України.

Відповідно до ст. 263 ЦПК Українпи судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Апеляційний суд вважає, що такий висновок суду першої інстанції відповідає обставинам справи та правовідносинам, які виникли між сторонами.

Доводи апеляційної скарги вказаний висновок не спростовують.

Посилання в апеляційній скарзі на копію угоди про порозуміння та поновлення дії інвестиційного контракту, укладеного між ТОВ «УкоінвестБуд» та Гаражно-будівельним кооперативом «Мечта» 3 квітня 2007 року, за умовами якої на думку позивача поновлені права та обов'язки сторін інвестиційного контракту, на підставі якої до неї перейшло право вимоги до ТОВ «УкоінвестБуд» за інвестиційним контрактом №87, не заслуговують на увагу, як такі, що не ґрунтуються на законі.

Відповідно до положень частин другої, третьої та четвертої статті 653 ЦК України уразі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною другою ст. 215 ЦК України передбачено,що недійсним є правочин,якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

З огляду на положення вказаних норм закону надана позивачем копія угоди про порозуміння та поновлення дії інвестиційного контракту, укладеного між ТОВ «УкоінвестБуд» та гаражно-будівельним кооперативом «Мечта» 3 квітня 2007 року є нікчемної.

В зв'язку з зазначеним аргумент апеляційної скарги про те, що вказана угода ніким не оскаржена та не визнана недійсною підлягає відхиленню.

Крім того судом першої інстанції підставно звернуто увагу і на те, що інвестиційним контрактом №87 по забудові земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1, на який посилається позивач в обґрунтування свого права вимагати від ТОВ «УкрінвекстБуд» сплати вартості 3% загальної вартості побудованої площі, такої умови не передбачалося.

Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо,а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість рішення ухваленого по даній справі та відсутність підстав до його скасування.

Керуючись ст.ст. 374,375,381-384,389 ЦПК України, апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 18 квітня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: Судді: