Постанова № 75766460, 01.08.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

№ 22-ц/796/5048/2018 Головуючий у 1-й інстанції - Піхур О.В.

761/35827/17-ц Доповідач: Чобіток А.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 серпня 2018 року Апеляційний суд міста Києва в складі колегії суддів:

головуючого - Чобіток А.О.

суддів - Немировської О.В. , Ящук Т.І.

при секретарі -Казанник М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Києва апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 24 квітня 2018 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича про визнання права на отримання гарантованої суми відшкодування за вкладом, скасування рішення про визнання правочину нікчемним, -

в с т а н о в и в :

У жовтні 2017 року позивач пред'явила позов до відповідача, в якому просила :

- скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк Михайлівський» зазначене у наказі № 42/2 від 01.06.2016 р. в частині затвердження результатів проведеної перевірки правочинів на предмет нікчемності, за якими встановлено нікчемність правочинів (транзакції) виконання 19.05.2016 року платіжних документів ТОВ «Інвестиційний розрахунковий центр», ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» по перерахуванню коштів на рахунки позивача на загальну суму 121 536, 79 грн.;

- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк Михайлівський» включити до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію про позивача - ОСОБА_1, яка має право на відшкодування коштів у розмірі 121 536, 79 грн..

24.04.2018 року представник відповідача звернувся із клопотанням про закриття провадження по справі , оскільки, на його думку, даний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а повинен розглядатись в порядку адміністративного судочинства, обґрунтовуючи свою позицію висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 12.04.2018 року, відповідно до якого розгляд справ стосовно права на відшкодування вкладів фізичних осіб за рахунок коштів Фонду повинно відбуватись у адміністративному судочинстві.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києві від 24 квітня 2018 року клопотання про закриття провадження задоволено.

Не погодившись з вищевказаною ухвалою позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Вважає ухвалу суду першої інстанції незаконною та необґрунтованою, судом неповно з'ясовано обставини справи та не надано оцінку всім аргументам позивача викладеним у позовній заяві.

В обґрунтуванні доводів апеляційної скарги, позивач зазначає, що суд, задовольняючи клопотання про закриття провадження у справі виходив з того, що за своїм характером спір між уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб і вкладниками банку щодо включення відповідних фізичних осіб до переліку вкладників, які мають право на відшкодування за рахунок коштів Фонду, є публічно-правовим та підлягає розгляду за правилами КАС України. Однак, на думку позивача, правовідносини, які виникли між сторонами спору, є приватно-правовими, оскільки Фонд гарантування вкладів фізичних осіб здійснює владно-управлінську функцію виключно у відносинах з банками, а у відносинах які виникають між Фондом та клієнтами банків (в тому числі неплатоспроможних банків) - владно-управлінська функція не здійснюється. Таким чином, всі правовідносини, які можуть виникати між клієнтами неплатоспроможних банків, з одного боку, та Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, з іншого боку, - мають своїм джерелом цивільно-правові угоди, укладені між цими клієнтами та банком до моменту визнання цього банку неплатоспроможним Національним банком України в порядку, визначеному ст. 76 Закону України «Про банки і банківську діяльність».

У своїй апеляційній скарзі, позивач наводить низку правових висновків Великою Палати Верховного Суду, де визначено, що аналогічні спори відносяться до цивільно-правових та вирішуються в порядку цивільного судочинства.

Вислухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляційної скарги, обставини справи, Апеляційний суд міста Києва, який діє відповідно до п. 8 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, ч. 4 ст. 147 та п. 3 Розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у складі колегії суддів приходить до наступного.

Встановлено, що у жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до Шевченківського районного суду міста Києва з позовом до відповідача, в якому просила суд:

- скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк Михайлівський» зазначене у наказі № 42/2 від 01.06.2016 р. в частині затвердження результатів проведеної перевірки правочинів на предмет нікчемності, за якими встановлено нікчемність правочинів (транзакції) виконання 19.05.2016 року платіжних документів ТОВ «Інвестиційний розрахунковий центр», ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» по перерахуванню коштів на рахунки позивача на загальну суму 121 536, 79 грн.;

- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк Михайлівський» включити до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію про позивача - ОСОБА_1, яка має право на відшкодування коштів у розмірі 121 536, 79 грн..

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно з ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

У розумінні п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України, справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - це публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснюєпублічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС ).

П. 1 ч. 1, 2 ст. 19 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій. До компетенції адміністративних судів віднесено, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Велика Палата Верховного Суду постановою від 12.04.2018 року по справі №820/11591/15 дійшла висновку, що спір стосовно права на відшкодування вкладів фізичних осіб за рахунок коштів Фонду є публічно-правовим і не є спором у зв'язку з процесом ліквідації банку, а має окремий характер і стосується виконання окремої владної функції Фонду, а саме організації виплат відшкодувань за вкладами (п. 4 ч. 2 ст. 4 Закону № 4452-УІ). Закон № 4452-УІ ( Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб») є спеціальним у регулюванні спірних правовідносин і відповідно до цього Закону Фонд є державною спеціалізованою установою, що виконує функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб, уповноважена особа Фонду у цьому випадку виконує від імені Фонду делеговані ним повноваження щодо гарантування вкладів фізичних осіб, а тому спір стосовно формування переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, та затвердження реєстру вкладників для здійснення гарантованих виплат є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.

Як убачається з позовних вимог ОСОБА_1, то вона оскаржує рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк Михайлівський», яка відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» діє від імені Фонду,в частині затвердження результатів проведеної перевірки правочинів на предмет нікчемності та просить останню зобов'язати включити її до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами , тобто спірні правовідносини виникли у зв'язку з порушенням відповідачем, на думку позивача, її права на отримання з рахунку банку грошей та включення до реєстру вкладників, які мають право на виплату гарантованої за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб суми.

Зважаючи на викладене, звернення позивача до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» із вказаними вимогами не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки позивач звернувся за захистом прав, порушених суб'єктом владних повноважень, а тому такий спір підлягає розгляду в порядкуадміністративного судочинства.

Зважаючи на викладене, ухвала суду першої інстанції щодо закриття провадження в даній справі є законною.

Додані представником позивача копії постанов Верховного суду на увагу колегії суддів не заслуговують, оскільки не мають тотожного предмету спору, підстав позову та аналогічних обставин справи із позовними вимогами у даній справі.

На підставі викладеного аргументи апеляційної скарги підлягають відхиленню.

Керуючись ст.ст. 367,374,375,383,389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 24 квітня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий : Судді: