Рішення № 7576514, 11.01.2010, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.01.2010 Справа № 13/189-ПД-09

Господарський суд Херсонської області у складі судді Закуріна М. К. при секретарі Фінаровій О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Прокурора Великоолександрівського району Херсонської області в інтересах держави в особі

позивача - Великоолександрівської селищної ради

до

відповідача-1 –сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Господар”,

відповідача-2 –приватного підприємства „Агропроменерго”

про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та витребування майна,

за участі представників сторін:

прокуратури –М’яло Н.В. (прокурора відділу прокуратури Херсонської області),

позивача –Ревко О.В. (представника за дорученням),

відповідача-1 – Білецького О.В. (представника за дорученням),

відповідача-2 –не з’явився,

                                         в с т а н о в и в:

За змістом позовної заяви позовні вимоги, які підтримані в судовому засіданні представниками прокуратури та позивача, ґрунтуються на недійсності договорів купівлі-продажу, укладених між відповідачами, щодо купівлі-продажу спірного майна, а саме: автомобіля ЗІЛ-431412 д.н. 3018 ХОП, автомобіля ГАЗ-53 д.н. 2477 ХОН, автомобіля ГАЗ-5201 д.н. 3016 ХОН, автомобіля ГАЗ-533 д.н. 3741 ХОО, трактора ЮМЗ-6 № 781689, станка універсального № 4408, станка СРЗ-6 № 6776, циркулярної пилки, станка заточного, станка фугувального СФА-4 № 56543, зварювального агрегату САК та двох зварювальних апаратів; на підставі положень перших частин статей 203 та 215 Цивільного кодексу України, оскільки, на думку прокурора, продаж майна відбувся без наявного у продавця права власності на майно, оскільки установчий договір, за яким до статутного фонду сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Господар” було внесено спірне майно визнано недійсним. Заявляючи вимоги про вилучення спірного майна прокурор посилається на приписи статті 387 ЦК України, вказуючи, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Також прокурор зазначає, що приватне підприємство „Агропроменерго” не є добросовісним набувачем майна, так як йому було відомо про незаконність володіння майном його продавцем –СТОВ „Господар”, оскільки директором як продавця, так і покупця був Кіженцев В.С.

СТОВ „Господар” позовні вимоги не визнаються з посиланням на набуття ним права власності на спірне майно в процесі його несення до статутного фонду, що відповідає приписам статті 12 Закону України „Про господарські товариства”, а тому воно правомірно розпорядилося власним майном. Відповідач також вважає, що позивач не є стороною оспорюваних договорів, а тому позбавлений права на заявлення прозову про визнання їх недійсними.

ПП „Агропроменерго” відзив на позов не надано та в судове засідання воно свого представника не направило, у зв’язку з чим розгляд справи проведено без його участі.

Розгляд справи розпочато в судовому засіданні, яке відбулося 1 грудня 2009 року з подальшим відкладенням до 17 грудня та оголошенням перерв до 29 грудня та 11 січня поточного року. За результатами розгляду судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Крім викладеного з матеріалів справи слідує, що 17 червня 2008 року господарським судом Херсонської області у справі № 2/358-ПД-06 за позовом прокурора Великоолександрівського району Херсонської області в інтересах держави в особі Великоолександрівської селищної ради до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Господар”, відкритого акціонерного товариства „Великоолександрівський райагрохім”, приватного підприємства „Агрпроменерго” про визнання установчого договору недійсним винесене рішення (а.с. 75-76), яким встановлені певні юридичні факти, які відповідно до статті 35 ГПК України не потребують повторного доказування.

Зокрема, на підставі рішення Великоолександрівської селищної ради № 98 від 03.03.03 р. „Про створення сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Господар” створено СТОВ „Господар”, співвласниками якого визначено Великоолександрівську селищну раду, ПП „Агропроеменрго” та ВАТ „Великоолександрівський райагрохім”.

22 квітня 2003 року укладено та зареєстровано установчий договір СТОВ „Господар”, згідно до п.п. 15-17 якого для забезпечення діяльності Товариства, за рахунок внесків його учасників, створюється статутний фонд в розмірі 617436 грн. Частка в статутному фонді Великоолександрівської селищної ради становить 185231 грн, що складає 30% у статутному фонді, ПП „Агропроменерго” –246974 грн, що складає 40% у статутному фонді та ВАТ „Великоолександрівський райагрохім” –185231 грн, що складає 30% у статутному фонді. Засновники вносять свої вклади згідно переліку, визначеному в додатках № 1, 2, 3, які підписуються всіма учасниками та є невід’ємною частиною Установчого договору. При цьому селищна рада вносить в статутний фонд на момент підписання цього договору 100% визначеного майна, ПП „Агропроменерго” та ВАТ „Великоолександрівський райагрохім” вносять у статутний фонд майно більш як на 30% від частки в статутному фонді.

До статутного фонду селищна рада внесла 100% частки у статутному фонді (а саме майно, визначене в додатку № 1 до договору: будівлю каналізаційно-насосної станції, башту, артсвердловини, станки, компресор, повітряну та водопровідну мережу, трансформатори, автомобілі, трактори тощо). При цьому частка селищної ради у статутному фонді становила лише 30%, останні ж учасники внесли більше ніж 30%.

В цьому ж рішенні судом встановлено, що селищна рада не мала права бути засновником суб’єкта підприємницької діяльності –СТОВ „Господар”, а тому позовні вимоги були задоволенні шляхом визнання недійсним установчого договору від 22 квітня 2003 року між Великоолександрівською селищною радою, відкритим акціонерним товариством „Великоолександрівський райагрохім” та приватним підприємством „Агропроменерго” про створення сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Господар”, а також зобов’язання СТОВ „Господар” повернути Великоолександрівській селищній раді належне їй майно, зазначене у додатку № 1 до Установчого договору.

Вказане рішення після апеляційного перегляду згідно до постанови Запорізького апеляційного господарського суду від 28.08.2008 р. (а.с. 77-79), а також постанови Вищого господарського суду України від 24.12.2008 р. (а.с. 80-82) залишене без змін у зв’язку з чим на даний час набрало законної сили.

Відповідно до додатку № 1 до згаданого вище установчого договору (а.с. 23) позивач передав до статутного фонду СТОВ „Господар” серед іншого майна: автомобіль ЗІЛ-431412 д.н. 3018 ХОП, автомобіль ГАЗ-53 д.н. 2477 ХОН, автомобіль ГАЗ-5201 д.н. 3016 ХОН, автомобіль ГАЗ-533 д.н. 3741 ХОО, трактор ЮМЗ-6 № 781689, станок універсальний № 4408, станок СРЗ-6 № 6776, циркулярну пилку, станок заточний, станок фугувальний СФА-4 № 56543, зварювальний агрегат САК та два зварювальних апарати.

Водночас, СТОВ „Господар” вчинив ряд цивільних угод купівлі-продажу, якими продав вказане майно ПП „Агропроменерго”. Так: 1) відповідно до біржового договору купівлі-продажу № 544321 від 18.03.2006 р. (а.с. 57) був реалізований трактор ЮМЗ-6 № 781689, державний номер 08-31 ХН, 1992 року випуску; 2) за видатковою накладною № ЛНА-000004 (усним правочином) від 24 березня 2006 року (а.с. 61) було продано автомобіль ЗІЛ-431412 д.н. 3018 ХОП, автомобіль ГАЗ-53 д.н. 2477 ХОН, автомобіль ГАЗ-5201 д.н. 3016 ХОН, автомобіль ГАЗ-53 КО 503Б АСМ д.н. 3741 ХОО; 3) за видатковою накладною № ЛНА-000001 від 23 березня 2006 року (а.с. 62) продано станок універсальний № 4408, станок СРЗ-6 № 6776, циркулярна пилка, станок заточний, станок фугувальний СФА-4 № 56543, зварювальний агрегат САК та два зварювальних апарати. За таких обставин спірне майно на даний час перебуває у володінні ПП „Агропроменерго”.

Вирішуючи спір по суті суд зазначає, що безпосередньо недійсність правочинів встановлена положеннями статей 215 та 203 Цивільного кодексу України. Зокрема, статтею 215 визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою – третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. В свою чергу, статтею 203 встановлено фактичні загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

В даному випадку прокурор вказує, що вказані договори не відповідають положенням частини 1 статті 203 ЦК України, а саме зміст договорів суперечить ЦК України, оскільки СТОВ „Господар” не був законним власником спірного майна.

Проте, згідно до пункту 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. № 9 „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними” встановлено, що не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину. У такому разі майно може бути витребуване від особи шляхом подання індикаційного позову.

Таким чином, оскільки судовим рішенням у справі № 2/358-ПД-06 установчий договір, як правочин, визнано недійсним наступні правочини, а саме спірні у даній справі, не потребують визнанню недійсними, а можливим способом захисту від порушених прав позивача є вилучення майна у його володільця. У зв’язку з чим позовні вимоги в частині визнання недійсними договорів задоволенню не підлягають.

Так, статтею 388 ЦК України визначено, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник майна має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої воли іншим шляхом.

З урахуванням положень цієї норми судом встановлено, що ПП „Агропромнерего” не є добросовісним набувачем спірного майна, оскільки воно, як засновник СТОВ „Господар”, знало про незаконність володіння майном самим СТОВ „Господар” та відсутність у зв’язку з цим права у останнього на його відчуження. Крім того, спірне майно вибуло з володіння позивача не з його волі (шляхом укладення неправомірного правочину –уставного договору).

Таким чином, спірне майно підлягає вилученню у ПП „Агропроменерго” на користь позивача, у зв’язку з чим позовні вимоги в цій частині є правомірними.

При цьому заперечення відповідача-1 до уваги судом не приймаються, оскільки вони спростовуються викладеними обставинами.

Оскільки позовні вимоги задовольняються частково державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на ПП „Агропроменерго” в частині задоволених вимог.

На підставі зазначених правових норм та керуючись статтями 44, 49, 82-85 ГПК України,

                                        в и р і ш и в :

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Витребувати у приватного підприємства „Агропроменерго” (розташованого за адресою: Херсонська область, смт. Велика Олександрівка, вул. Леніна, 94; код 31712574; р/р 26009222308001 в КБ „Приватбанк” м. Херсон, МФО 352479) на користь Великоолександрівської селищної ради (розташованої за адресою: Херсонська область, смт. Велика Олександрівка, вул. Леніна, 161; код 24103816; р/р 33212812600064 в УДК м. Херсон, МФО 852010) наступне майно: автомобіль ЗІЛ-431412 д.н. 3018 ХОП, автомобіль ГАЗ-53 д.н. 2477 ХОН, автомобіль ГАЗ-5201 д.н. 3016 ХОН, автомобіль ГАЗ-5314 КО 5035 АСМ д.н. 3741 ХОО, трактор ЮМЗ-6 ЭО-2621 № 781689, станок універсальний № 4408, станок СРЗ-6 № 6776, циркулярну пилку, станок заточний, станок фугувальний СФА-4 № 56543, зварювальний агрегат САК та два зварювальних апарати.

3.В іншій частині позову в задоволенні позовних вимог відмовити.

4.Стягнути з приватного підприємства „Агропроменерго” (розташованого за адресою: Херсонська область, смт. Велика Олександрівка, вул. Леніна, 94; код 31712574; р/р 26009222308001 в КБ „Приватбанк” м. Херсон, МФО 352479) на користь державного бюджету –250,40 грн державного мита та 236 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

                     Дата підпису рішення –13 січня 2010 року

Суддя М.К. Закурін