Рішення № 7576481, 17.12.2009, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.12.2009 Справа № 2/233-09

Господарський суд Херсонської області у складі судді Скобєлкіна С.В. при секретарі Котенко І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агросинтез", м.Запоріжжя

до Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Маяк", Білозерський район

про стягнення 233419,10 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - Непочатова Р.К., довіреність від 10.07.2009р.

від відповідача - Савел'єва О.О., доручення від 16.12.2009р.

Радевич Р.Г., довіреність від 09.12.2008р.

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агросинтез" звернулось до суду з позовом до приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Маяк" про стягнення 233419,10 грн. заборгованості та інших нарахувань за умовами договірних відносин сторін. Позовні вимоги викладені у позовній заяві ґрунтуються на ствердженні про те, що відповідач отримавши у 2009 році на підставі угоди хімічні заходи рослин, розрахувався за них частково, що надало підстави для стягнення боргу в судовому порядку та нарахування штрафних санкцій. Позивач просив стягнути з ПОСП "Маяк" на його користь 98013,31 грн. основного боргу, 3714,32 грн. збитків від інфляції, 2825,08 грн. пені, 28306,36 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, 100560,03 грн. штрафу, а також судові витрати по справі.

В ході розгляду справи позивач - ТзОВ "Корпорація "Агросинтез" здійснило уточнення позовних вимог, надавши відповідну письмову заяву, у якій зазначило, що після подання позовної заяви до суду ПОСП "Маяк" в рахунок сплати основного боргу, суми індексації основного боргу, пені та частини процентів за користування чужими грошовими коштами добровільно сплатити 106 679,04 грн., у зв'язку з чим позивач просить про наступне:

1. Припинити провадження у справи щодо стягнення з ПОСП "Маяк" на користь ТзОВ "Корпорація "Агросинтез" 106 679,04 грн., а саме: 98013,31 грн. суми основного боргу, 3714,32 грн. суми індексації, 2825,08 грн. пені та 2126,33 грн. частини суми процентів за користування чужими грошовими коштами.

2. Стягнути з ПОСП "Маяк" на користь ТзОВ "Корпорація "Агросинтез" 126740,06 грн., а саме: 100 560,03 грн. штрафу, 26180,03 грн. - суми процентів за користування чужими грошовими коштами.

3. Оскільки сума основного боргу була сплачена відповідачем після подання позовної заяви, стягнути з ПОСП "Маяк" на користь ТзОВ "Корпорація "Агросинтез" судові витрати по справі.

В судове засідання призначене на 17.12.2009 року позивач або його представник не прибули, але від ТзОВ "Корпорація "Агросинтез" надійшла телеграма про неможливість прибуття до суду представника товариства та перенесення розгляду справи. Документальних доказів поважності причини неприбуття представника позивача в судове засідання не надано. В той же час, матеріали справи свідчать про участь представника ТзОВ "Корпорація "Агросинтез" у попередньому судовому засіданні 10.12.2009 року, надання письмових уточнень до позовної заяви, освідчення про дату, час і місце наступного судового засідання та те, що на адресу ТзОВ "Корпорація "Агросинтез" судом була відправлена ухвала з викликом для участі у розгляді справи. Таким чином, суд виконавши всі необхідні дії в установлений законом процесуальний спосіб, вважає можливим розглянути справу за позовом ТзОВ "Корпорація "Агросинтез" в даному судовому засіданні, у відсутності позивача, за наявними у ній матеріалами і доказами.

Відповідач позов не визнав, повідомивши про це як у письмовому відзиві ПОСП "Маяк", так і через своїх повноважних представників в судовому засіданні. Невизнання позовних, уточнених вимог відповідач обґрунтовує недодержанням стягувачем усної домовленості про обраний і узгоджений спосіб розрахунку за договірними зобов'язаннями, правовою безпідставністю нарахування штрафних санкцій.

Згідно положень ст.ст.4-2, 4-3 Господарсько-процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Призначаючи розгляд справи на 17.12.2009 року, суд надавав можливість сторонам, в тому числі і відповідачу, підготувати та подати всі необхідні документи для вирішення спору по суті, безпосередньо прийняти участь в судовому засіданні.

Відповідач не прибув, наданими йому правами не скористався.

З урахуванням викладеного, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача, на підставі матеріалів і доказів, що знаходяться у справі і надані позивачем.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників відповідача, суд прийшов до висновку про те, що позов ТзОВ "Корпорація "Агросинтез" підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 10 квітня 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агросинтез" та приватно-орендне сільськогосподарське підприємство "Маяк" уклали Договір поставки на умовах товарного кредиту № ТК 100409/2 за умовами якого позивач ("постачальник") у строки зумовлені договором зобов'язався поставити та передати у власність відповідача ("покупця") насіннєвий матеріал та хімічні засоби захисту рослин (насіння, товар, препарати), а покупець взяв на себе зобов'язання прийняти товар, сплатити проценти за користування товарним кредитом та ціну товару відповідно до умов договору (додаткових угод та специфікацій до нього).

Згідно пункту 2.1. Договору найменування (асортимент) товару, його кількість, ціна за одиницю та ціна всього товару наведені у Специфікаціях до Договору, які є невід'ємними його частинами.

Таким чином позивач (постачальник за Договором) зобов'язався передати у власність відповідача (покупець за Договором) наступне:

- згідно специфікації № 1 від 10.04.2009р.: засіб захисту рослин Трефлан 48% у кількості 340,00 л.,

- згідно специфікації № 2 від 08.05.2009р.: засіб захисту рослин Домінатор 360 у кількості 520,00 л.,

- згідно специфікації № 3 від 07.07.2009р.: засіб захисту рослин Нурел 55% у кількості 170 л.,

- згідно специфікації № 4 від 13.07.2009р.: засіб захисту рослин Косайд 2000 у кількості 330 л.

Виконуючи свої договірні зобов'язання позивач поставив увесь товар відповідачу, а саме:

21 квітня 2009 року - засіб захисту рослин "Трефлан 48 %" у кількості 340,00 л. на суму 28 445,76 грн., що підтверджується видатковою накладною № А-00000743 від 21.04.2009 р., та довіреністю на отримання ТМЦ № 13 від 16.04.2009 р.

14 травня 2009 року - засіб захисту рослин Домінатор 360 у кількості 520,00 л. на суму 48484,80 грн., що підтверджується видатковою накладною № А-0001055 від 14.05.2009 р., та довіреністю на отримання ТМЦ № 28 від 14.05.2009 р.

10 липня 2009 року - засіб захисту рослин Нурел у кількості 170,00 л. на суму 22986,72 грн., що підтверджується видатковою накладною № А-0001426 від 10.07.2009р., та довіреністю на отримання ТМЦ № 69 від 10.07.2009 р.

18 липня 2009 року - засіб захисту рослин Косайд 2000 у кількості 175,00 кг. на суму 19656,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № А-0001433 від 18.07.2009 р., та довіреністю на отримання ТМЦ № 72 від 18.07.2009 р. 21 липня 2009 року - засіб захисту рослин Косайд 2000 у кількості 155,00 кг. на суму 17409,60 грн., що підтверджується видатковою накладною № А-0001437 від 21.07.2009 р., та довіреністю на отримання ТМЦ № 72 від 21.07.2009р. Також факт поставки товару підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 01 вересня 2009р.

Таким чином, позивач передав відповідачеві увесь товар на загальну суму 136982,88 грн., як це і було визначено Договором.

Згідно пункту 2.3. вартість Договору складається із суми всіх Специфікацій, підписаних в рамках цього Договору, в яку включається ціна товару та проценти за користування товарним кредитом.

Можливість продажу товарів у кредит під процент на визначений строк передбачена:

-          статтею 694 Цивільного кодексу України, частиною 1 якої передбачено, що договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару у кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. Частина 5 вказаної статті передбачає, що договором купівлі-продажу може бути передбачений обов'язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит; -          статтею 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", пунктом 1.11.2 якої передбачено, що за товарним кредитом товари передаються резидентом або нерезидентом у власність юридичним чи фізичним особам на умовах угоди, що передбачає відстрочення кінцевого розрахунку на визначений строк та під процент.

- згідно з п.5.1. Договору № ТК 100409/2 від 10.04.2009 року Постачальник надає покупцю товарний кредит у розмірі ціни отриманого і неоплаченого Покупцем товару на період: з дати отримання Товару Покупцем до дати його оплати згідно із Договором.

- згідно з п. 5.2. того ж договору процентна ставка по товарному кредиту, розрахунок та сума процентів за користування товарним кредитом вказується у специфікаціях.

Згідно специфікації:

- № 1 від 10.04.2009р. сума процентів за користування товарним кредитом складає 808,17 грн.

- № 2 від 08.05.2009 р. сума процентів за користування товарним кредитом складає 1 145,04 гри.

- № 3 від 07.07.2009р. сума процентів за користування товарним кредитом складає 295,99 грн.

- № 4 від 13.07.2009р. сума процентів за користування товарним кредитом складає 434,63 грн.

Таким чином, сума процентів за користування товарним кредитом, яка (згідно з п.5.3. Договору) підлягає сплаті Покупцем в порядку, встановленому для оплати товару, та у строки, вказані у специфікаціях складає 2 683,83 грн. (808,17 + 1145,04 + 295,99 + 434,63).

Таким чином вартість Договору становить 139666,71 грн. (136 982,88 (вартість товару) + 2 683,83 (відсотки за користування товарним кредитом).

Згідно з п.6.1. покупець зобов'язався оплатити продавцю товар у строки та в розмірах, що вказані у Специфікаціях.

Згідно з п.6.2. оплата Товару здійснюється в українських гривнях в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів платіжним дорученням на поточний рахунок постачальника. Підставою платежу є даний Договір.

Згідно специфікації № 1 від 10.04.2009р., Відповідач повинен був сплатити: -17.04.2009р. перший платіж в сумі 8 533,73 грн.

- 25.08.2009р. другий платіж в сумі 8533,73 грн. та проценти по товарному кредиту в сумі 296,93 грн., всього 8 830,66 грн.

- 01.10.2009р. третій платіж в сумі 11378,30 грн. та проценти по товарному кредиту в сумі 511,24 грн., всього 11 889,54 грн.

Таким чином, вартість специфікації № 1 становить 29 253,93 грн.

Однак відповідач, у терміни, встановлені у специфікації № 1 не розрахувався, сплативши лише перший платіж в сумі 8 533,73 грн. 17.04.2009р. платіжним дорученням № 1, що підтверджується банківською випискою від 17.04.2009р.

Другий та третій платежі згідно специфікації № 1 Відповідачем не були сплачені.

Таким чином, станом на 12 листопада 2009 року (день складення позовної заяви) заборгованість відповідача по специфікації № 1 від 10.04.2009 року становила 20 720,20 грн.

Розрахунок заборгованості по специфікації № 1: 29253,93 (вартість специфікації № 1) - 8 533,73 (сплачена Відповідачем сума).

Згідно специфікації № 2 від 08.05.2009р. Відповідач повинен був сплатити:

- 13.05.2009 р. перший платіж в сумі 14 545,44 грн.

- 25.08.2009р. другий платіж в сумі 14545,44 грн., та проценти по товарному кредиту в сумі 406,48 грн., всього 14 951,92 грн.

- 01.10.09 р. третій платіж в сумі 19 393,92 грн., та проценти по товарному кредиту в сумі 738,56 грн., всього 20 132,48 грн.

Таким чином, вартість специфікації № 2 становить 49 629,84 грн.

Однак відповідач, у терміни, встановлені у специфікації № 2 не розрахувався, сплативши лише перший платіж в сумі 14 545,44 грн., та частину другого в сумі 454,56 грн.

Вказана сума була сплачена в такому порядку:

- 12.05.2009р. платіжним дорученням № 47 було перераховано 14 545,44 грн., що підтверджується банківською випискою від 12.05.2009р. (Довідково. Платіжним дорученням № 47 було перераховано 15 000 грн., з яких 454,56 нами було зараховану в оплату частини другого платежу по специфікації № 2).

-12.05.2009р. платіжним дорученням № 47 було перераховано 454,56 грн., що підтверджується банківською випискою від 12.05.2009р.

Другий та третій платежі згідно специфікації № 2 Відповідачем повністю сплачені не були.

Таким чином, станом на 12 листопада 2009 року (дату складання позовної заяви) заборгованість відповідача по специфікації № 2 від 08.05.2009 року становила 34 629,84 грн.

Розрахунок заборгованості по специфікації № 2: 49 629,84 (вартість специфікації № 2) - 15 000,00 грн. (сплачена відповідачем сума)

Згідно специфікації № 3 від 07.07.2009 р. Відповідач повинен був сплатити.

-10.07.2009 р. перший платіж в сумі 6 896,02 грн.

-25.08.2009 р. другий платіж в сумі 6896,02 грн., та проценти по товарному кредиту в сумі 86,91 грн., всього 6 982,93 грн.

- 01.10.2009р. третій платіж в сумі 9194,69 грн., та проценти по товарному кредиту в сумі 209,08 грн., всього 9 403,77 грн.

Таким чином, вартість специфікації № 3 становить 23 282,72 грн.

Однак відповідач сплатив лише перший платіж в сумі 6 896,02 грн. та частину другого в сумі 103,98 грн.

Вказана сума була сплачена в такому порядку:

- 10.07.2009р. платіжним дорученням № 76 було перераховано 6 896,02 грн., що підтверджується банківською випискою від 10.07.2009р. (Довідково. Платіжним дорученням № 76 було перераховано 7 000 грн., з яких 103,98 грн. нами було зараховану в оплату частини другого платежу по специфікації № 3).

- 10.07.2009р. платіжним дорученим № 76 було перераховано 103,98 грн., що підтверджується банківською випискою від 10.07.2009 р.

Другий та третій платежі згідно специфікації № 3 Відповідачем не були сплачені повністю.          

Таким чином, станом на 12 листопада 2009 року (дату складення позовної заяви) заборгованість відповідача по V специфікації № 3 від 07.07.2009 року становить 16 282,72 грн.

Розрахунок заборгованості по специфікації № 3: 23282,72 (вартість специфікації № 3) -7 000,00 (сплачена відповідачем сума).

Згідно специфікації № 4 від 13.07.2009 р. Відповідач повинен був сплатити:

- 14.07.2009 р. перший платіж в сумі 11 119,68 грн.

- 25.08.2009 р. другий платіж в сумі 11 119,68 грн., та проценти по товарному кредиту в сумі 121,86 грн., всього 11 241,54 грн.

- 01.10.2009 р. третій платіж в сумі 14 826,24 грн., та проценти по товарному кредиту в сумі 312,77 грн., всього 15 139,01 грн.

Таким чином, вартість специфікації № 4 становить 37 500,23 грн.

Однак відповідач, сплатив лише перший платіж в сумі 11 119,68 грн. 16.07.2009р. платіжним дорученням № 99 було перераховано 11119,68 грн., що підтверджується банківською випискою від 16.07.2009 р.

Другий та третій платежі згідно специфікації № 4 Відповідачем не були сплачені.

Таким чином, станом на 12 листопада 2009 року (дату складення позовної заяви) заборгованість відповідача по специфікації № 4 від 13.07.2009 року становить 26 380,55 грн.

Розрахунок заборгованості по специфікації № 4: 37500,23 (вартість специфікації № 4) - 11 119,68 (сплачена відповідачем сума).

Розрахунок суми основного боргу: 20720,20 грн. (заборгованість по специфікації № 1) + 34 629,84 грн. (заборгованість по специфікації № 2) + 16 282,72 грн. (заборгованість по специфікації № 3) + 26 380,55 грн. (заборгованість по специфікації № 4) = 98013,31 грн.

Таким чином, станом на 12 листопада 2009 року (дату складення позовної заяви) Відповідачем прострочено дев'ять платежів, заборгованість Відповідача за Договором № ТК 100409/2 становила 98 013,31грн.

У пункті 6.5. сторони домовились, що у зв'язку із тим, що товар буде оплачуватися Покупцем не в момент укладання Договору, то всі платежі, що передбачені Договором, підлягають індексації, а Покупець зобов'язується сплатити Постачальнику проіндексовані суми відповідних платежів у строки, встановлені Договором. Проіндексована сума платежу визначається таким чином: ПСП = (К2/К1) х СП, де ПСП - проіндексована сума платежу, яка підлягає сплаті Покупцем Постачальнику, СП - сума платежу за Договором, К2 - курс гривні до долару США, встановлений НБУ на дату здійснення такого платежу за Договором, К1 - курс гривні до долару США, встановлений НБУ на дату укладення Договору. Якщо К2 є меншим за К1, то ПСП дорівнює СП. Під офіційним курсом гривні до долару США сторони розуміють курс гривні до долару США, що встановлюється Національним банком України, про який сторони можуть довідатися з офіційного порталу (сайту) Національного банку України: http://www.bank.gov.ua, або в установах банків.

У пункті 6.5. Договору (5-й абзац), сторони домовились, що при зверненні Постачальника до суду із позовною заявою про стягнення із Покупця заборгованості за цим Договором, сума заборгованості Покупця перед Постачальником, визначається таким чином: СЗ = (К2/К1) х СПП, де СЗ - сума заборгованості (основного боргу) Покупця перед Постачальником, СПП - сума всіх прострочених Покупцем платежів, К2 - курс гривні до долару США, встановлений НБУ на дату складання позовної заяви Постачальником про стягнення із Покупця заборгованості за цим Договором, К1 - курс гривні до долару США, встановлений НБУ на дату укладення Договору. Якщо К2 є меншим за К1, то СЗ дорівнює СПП.

Станом на 10.04.2009р. - дату складання Договору офіційний курс гривні до долару США, встановлений Національним банком України, складав 7,70 грн. із розрахунку за 1 долар США.

Станом на 12.11.2009р. - дату складання Позовної заяви, офіційний курс гривні до долару США, встановлений Національним банком України, складав 7,9918 грн. із розрахунку за 1 долар США.

Станом на 12.11.2009 р. - дату складання позову, виходячи із офіційного курсу гривні до долару США, відповідач повинен був сплатити позивачу вже не 98 013,31 грн. заборгованості, а 101727,63 грн., що є збільшеною (проіндексованою) сумою цього платежу згідно із п. 6.5. Договору.

Вказана сума обчислена згідно із п. 6.5. Договору таким чином: (7,9918 / 7,70) х 98 013,31 грн. = 101 727,63 грн.

Сума на яку збільшилась заборгованість по всім простроченим платежам (тобто грошове зобов'язання відповідача по Договору) складає 3 714,32 грн. (101727,63 грн. (проіндексована сума всіх прострочених платежів) - 98013,31 грн. (сума боргу за Договором).

Враховуючи те, що Договором передбачено зобов'язання відповідача сплатити про індексовану суму платежу у разі збільшення офіційного курсу гривні до долару США, позивач має права вимагати в судовому порядку виконання цього зобов'язання відповідачем, у зв'язку із чим позивач заявив вимоги про стягнення із відповідача збільшеної (проіндексованої) суми всіх прострочених покупцем платежів (заборгованості) по Договору.          

У пункті 8.4. Договору, згідно ч.3 ст. 692, 694, 536 ЦК України, сторони домовились, що у разі прострочення сплати будь-якого платежу Покупець сплачує Постачальнику проценти за користування чужими грошовими коштами від простроченої суми за весь час прострочення, сума яких розраховується таким чином: СП = (СПП х 0,5 х Д): 100, де СП - сума процентів, що підлягає сплаті Покупцем Постачальнику, СПП -сума простроченого платежу; Д - кількість календарних днів прострочення платежу.

Сума процентів за користування чужими грошовими коштами становить 28306,36 грн.

Розрахунок суми процентів за користування чужими грошовими коштами наведений у додатку № 3 до позовної заяви.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Пунктом 8.2.3. передбачено, що за прострочення (порушення) строків виконання грошових зобов'язань Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі 0,05 % від простроченої суми грошового зобов'язання за кожен день прострочення .

Сума пені за порушення відповідачем терміну оплати платежів становить 2 825,08 грн.

Розрахунок пені наведено у додатку № 1 до позовної заяви.

Пунктом 8,2.3. передбачено, що якщо прострочення платежу складає понад 30 календарних днів Покупець додатково сплачує Постачальнику штраф у розмірі 30 % від вартості Договору за кожен факт порушення терміну платежу.

Відповідачем прострочено вісім платежів прострочення яких складає понад 30 календарних днів.

Прострочення відповідачем платежів за договором є підставою для застосування штрафу. Сума штрафу за порушення відповідачем терміну оплати платежів становить 335200,10 грн. (розрахунок штрафу наведений у Додатку № 2 до позовної заяви), однак Позивач, зважаючи на фінансову кризу, просить стягнути з Відповідача лише 30% штрафу за Договором в сумі: 100 560,03 грн.

Судом встановлено, а сторонами підтверджено, що ПОСП "Маяк" добровільно сплатив позивачу - ТзОВ "Корпорація "Агросинтез" 98013,31 грн. основного боргу, 3714,32 грн. (індексації втрат від інфляції, 2825,08 грн. пені, 2126,33 грн. частини суми процентів за користування чужими грошовими коштами. За вказаних обставин, з урахуванням письмової заяви позивача, позиції з цього питання відповідача, суд вважає можливим, відповідно до приписів пункту 1-1 ч.1 статті 80 ГПК України припинити в цій частині позовних вимог провадження у справі за відсутністю предмета спору.

Таким чином, спірними залишаються вимоги ТзОВ "Корпорація "Агросинтез" щодо стягнення 100 560,03 грн. штрафу та 26180,03 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, а також судових витрат по справі. Вищезазначені позовні вимоги суд вважає законними і обґрунтованими, оскільки вони спливають з умов узгодженої та укладеної сторонами угоди, яка відповідає нормам чинного законодавства.

Нараховані грошові суми є штрафними санкціями у розумінні положень ст.230 ГК України, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. В той же час, статтею 233 ГК України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір цих санкцій. Якщо порушення забов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

У позовній заяві ТзОВ "Корпорація "Агросинтез" зазначило, що діями відповідача йому були завдані збитки, які призвели до затримки платежів за іншими договорами, вдавання до додаткових позичань в банківських установах, нарахуванню штрафних санкцій з боку контрагентів, неможливості закупівлі насіння і хімічних речовин якими торгує позивач.

Статтями 42, 43 ГПК України встановлено, що господарський судовий процес здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. При цьому принцип змагальності передбачає покладення тягаря доказування та відповідальності за доведеність своїх вимог чи заперечень на сторони, вимагає від останніх ініціативи та активності в реалізації процесуальних прав.

Згідно ст.22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повною та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Матеріали справи свідчать, що сторони знаходилися у рівних умовах перед судом. мали достатню свободу в можливості подання доказів і доведенні їх переконливості.

Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, дійсно повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Аналогічна норма права міститься в ст.22 Цивільного кодексу України.

Статтею 623 ЦК України передбачено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Відшкодування збитків - це міра відповідальності за правопорушення в сфері господарювання, тому її застосування можливе лише за наявності підстави відповідальності, передбаченої законом. Особа, яка вимагає відшкодування збитків, повинна довести факт порушення господарського зобов'язання контрагентом, наявність і розмір понесених ним збитків, причинний зв'язок між правопорушенням і збитками.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку про те, що позивачем не було надано суду документальних доказів, належним чином не доведено наявність та розмір збитків заподіяних з боку ПОСП "Маяк", наявність правопорушення в діях відповідача та причинного зв'язку між діями відповідача (підприємства) і збитками товариства.

З огляду на вищенаведене суд вважає, що існують правові підстави для застосування відносно ПОСП "Маяк" положень статті 233 ГК України, враховуючи ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Так, судом встановлено, що боржник (відповідач, ПОСП "Маяк") є сільськогосподарським товаровиробником продукції рослинництва, виробництва якої носить сезонний характер. На даний час на розрахункових рахунках підприємства відсутні оборотні кошти, рентабельність підприємства знижується, ПОСП "Маяк" має кредитні зобов'язання перед ВАТ "Кредобанк" на суму 7800000,00 грн., рухоме і нерухоме майно знаходиться у заставі і іпотеці, що підтверджується відповідними договорами та іншими документальними даними, наданими відповідачем до справи.

За вказаних обставин суд вважає можливим зменшити розмір штрафу з 100560,03 грн. до 10000,00 грн., а суму процентів за користування чужими грошовими коштами з 26180,03 грн. до 2500,00 грн.

Судові витрати по справі суд покладає на відповідача, з вини якого спір доведено до судового розгляду, пропорційно розміру задоволених вимог (106679,04 + 12500,00), що дорівнює 51,06% від ціни позову (233419,10).

На підставі викладеного, вищезазначених правових норм та керуючись ст.ст.44, 49, 82-85, 80 ч.1 п.1-1 ГПК України, суд -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Маяк", 75023 Херсонська область Білозерський район с.Музиківка вул.40 Років перемоги, 15, код ЄДРПОУ 00856215, р/р.2600901005641 у філії Львів АТ ЗУБК м.Херсон МФО 352413 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агросинтез", 69035 м.Запоріжжя, пр.Маяковського, 3, код ЄДРПОУ 30345439, р/р.26008976712744 в Запорізькій філії "Перший український міжнародний банк", МФО 313623 - 10000,00 грн. (десять тисяч грн. 00 коп.) штрафу, 2500,00 грн. (дві тисячі п'ятсот грн. 00 коп.) процентів за користування чужими грошовими коштами, 1191,79 грн. (одна тисяча сто дев'яносто одна грн. 79 коп.) по сплаті державного мита та 120,50 грн. (сто двадцять грн. 50 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. Провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 98013,31 грн. основного боргу, 3714,32 грн. суми індексації, 2825,08 грн. пені, 2126,33 грн. частини суми процентів за користування чужими грошовими коштами припинити за відсутністю предмета спору.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Рішення направити сторонам по справі.

Суддя С.В.Скобєлкін

Дата підписання рішення

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 08.01.2010 р.