Ухвала суду № 75762212, 07.06.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/17505/13-ц

Провадження №: 6/755/483/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А І Н И

"07" червня 2018 р. м. Київ

Дніпровський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Савлук Т.В., розглянувши в порядку письмового провадження, в приміщенні суду подання приватного виконавця ОСОБА_1 про вирішення питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, -

В С Т А Н О В И В:

Приватний виконавець ОСОБА_1 звернувся до суду з поданням про вирішення питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, а саме: будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі - продажу будинку від 10 квітня 2008 року №2358 посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Панченко О. В..

Свої вимоги мотивує тим, що на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області ОСОБА_1 перебуває виконавче провадження №56268491 з виконання виконавчого листа № 755/17505/2013-ц, виданого Дніпровським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості у розмірі 1079582,987 грн.. У добровільному порядку боржник не виконує рішення суду та відповідні постанови державного виконавця. Боржником до теперішнього часу рішення суду - фактично не виконано. Згіднео договору купівлі - продажу будинку від 10 квітня 2007 року за №2358 посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Панченко Оленою Валентинівною, ОСОБА_2 був придбаний будинок АДРЕСА_1 однак в ході примусового виконання вказаного виконавчого документа, приватним виконавцем було встановлено, що відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо об?єкта нерухомого майна від 22 травня 2018 року за №124825533, на теперішній час, ОСОБА_2 право власності на даний будинок в установленому законом порядку не зареєстровано, що унеможливлює звернення стягнення на вказане майно для подальшої передачі на реалізацію, що змусило звернутись приватного виконавця до суду з поданням про вирішення питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника.

За змістом положень ч.13 ст.7 Цивільного процесуального кодексу України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

З урахуванням положень ч. 11 ст. 440 Цивільного процесуального кодексу України, суд вважає за доцільне здійснювати розгляд подання виконавцяв порядку письмового провадження без виклику учасників справи.

Вивчивши наявні у поданні державного виконавця, підстави для звернення стягнення на нерухоме майно боржникаОСОБА_2 дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 14 серпня 2013 року, Дніпровським районним судом міста Києва винесено ухвалу про задоволення вимог ПАТ «Укрсоцбанк» про видачу виконавчого листа на підставі рішення Третейського суду при Асоціації українських банків по справі № 1600/10 від 14.02.2011 р. за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Видано виконавчий лист на виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 14.02.2011 р. по справі за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість в розмірі 1 068 270,87 грн., суму витрат, пов'язаних з розглядом справи в третейському суді в розмірі 11 082,71грн. та 229,40 грн. судового збору, а всього стягнувши 1 079 582,98 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 24 квітня 2018 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області ОСОБА_1 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №56268491 з примусового виконання виконавчого листа №755/17505/13-ц, виданого Дніпровським районним судом міста Києва 11 вересня 2013 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості в розмірі 1079582,98 грн..

Відповідно до ст. 440 ЦПК України, питання про звернення стягнення на належні боржнику від інших осіб грошові кошти, що знаходяться на рахунках цих осіб в установах банків та інших фінансових установах, а також про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця; суд негайно розглядає подання державного виконавця, приватного виконавця без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця, приватного виконавця.

Частиною 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються курєром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Приватним виконавцем не надані суду матеріали виконавчого провадження та встановити чи доводилися до відома сторін виконавчого провадження про початок примусового виконання рішення, не вбачається можливим, а відтак не встановлено чи дійсно боржник ухиляється від виконання рішення суду.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», встановлено порядок згідно якого здійснюється звернення стягнення на кошти та інше майно боржника.

Відповідно до ч. 2 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Частиною 5 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення.

Відповідно до ч. 8 вищезазначеної статті передбачено, що виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження.

Однак, суду не надано жодного доказу, що приватним виконавцем було здійснено передбачені ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» дії.

Згідно із ч. 1 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на об?єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна; при цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику.

Відповідно до Договору купівлі - продажу будинку, укладеного 20 квітня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу за реєстровим №2360, ТОВ «Екомаркет Плюс» продав, а ОСОБА_2 купив, належний продавцю на праві приватної власності будинок №47а-1-16 на вулиці Котовського в селі Єлизаветівкеа Петриківського району Дніпропетровської області..

Однак, будь-яких доказів того, що власником мацна не проведено державну реєстрацію права власності нерухомого майна станом на подачі подання, суду не надано, що унеможливлює подальше його звернення на стягнення.

Крім того, відповідно до ч. 1 та 2 статті 50 Закону України «Про виконавче провадження" звернення стягнення на об?єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник. Разом із житловим будинком стягнення звертається також на прилеглу земельну ділянку, що належить боржнику.

За змістом частини 4 статті 50 Закону України "Про виконавче провадження", після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об?єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об?єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам. У разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.

Таким чином, до вирішення питання про реалізацію рухомого майна боржника і направлення коштів на погашення заборгованості по виконавчому листу, вчинення приватним виконавцем всіх можливих дій спрямованих на виконання рішення суду, звернення державного виконавця до суду з поданням про звернення стягнення на нерухоме майно, яке є крайнім заходом, є передчасним, а тому, подання приватного виконавця ОСОБА_1 про вирішення питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника є необґрунтованим, та таким, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись, 260-261, 353, 354, 440 Цивільного процесуального кодексу України, Законом України "Про виконавче провадження", -

У Х В А Л И В:

В задоволенні подання приватного виконавця ОСОБА_1 про вирішення питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника відмовити.

Відповідно до положень ч.1 та ч.2 ст.354 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017 року, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя: