Рішення № 7576153, 21.12.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" грудня 2009 р. Справа № 59/306-09 (н.р. 57/1

вх. № 9060/4-59 (н.р. 5318/4-57)

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Михайлов О.В. за довіреністю №32-47 від 17.11.2009р.;

відповідача - Власенко С.В., директор;

3-ої особи - не з"явився;

розглянувши справу за позовом Управління освіти Московської районної ради, м. Харків; 3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради, м. Харків;

до Благодійної організації "Центр реабілітації та адаптації дітей та підлітків схильних до бродяжництва та асоціальної форми поведінки", м. Харків

про стягнення 188,52 грн. та поновлення права користування нежитловим приміщенням

ВСТАНОВИВ:

Господарським судом Харківської області 19.08.2008року було прийнято рішення по справі №57/108-09 , яким позовні вимоги задоволені частково, висилити Благодійну організацію "Центр реабілітації та адаптації дітей та підлітків схильних до бродяжництва та асоціальної форми поведінки " з нежитлового приміщення загальною площею 126,22 кв.м., що знаходиться за адресою - м.Харків, пр.Тракторобудівників, 100 "Г"

Постановою Вищого господарського суду України від 22.10.2009 року касаційну скаргу Благодійної організації "Центр реабілітації та адаптації дітей та підлітків схильних до бродяжництва та асоціальної форми поведінки" на рішення Господарського суду Харківської області від 19.08.2008 року у справі№57/108-08 було задоволено частково.

Справа передана на новий розгляд до господарського суду Харківської області у відповідності до постанови Вищого господарського суду України від 22.10.2009р. у справі №57/108-08.

Ухвалою суду від 05.11.2009р. справа була призначена до розгляду у судовому засіданні.

Представник позивача 21.12.2009р. надав заяву, в якій відмовляється від п.2 позовної заяви та просить суд припинити провадження у справі в цій частині.

Представник відповідача 21.12.2009р. надав заяву, в якій зазначає, що позов визнає в першій частині заявлених позовних вимог, а саме щодо поновлення права користування нежитловим приміщенням.

Надані документи були досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Позивач 21.12.2009р. надав заяву про збільшення позовних вимог (вих. №3612 від 16.12.2009р.) та документи для долучення до справи, в обгрунтування вказаної заяви.

Третя особа в судове засідання не з"явилась, свого повноваженого представника не направила, про причину неявки суд не сповістила.

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши представників позивача та відповідача, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 18 липня 2003 року між Управлінням освіти Московської районної ради м. Харкова (далі позивач ) та Благодійною організацією «Центр реабілітації та адаптації дітей та підлітків схильних до бродяжництва та асоціальної форми поведінки»(далі - відповідач) було укладено договір № 1208 оренди нежитлового приміщення (будівлі ) (далі договір), у відповідності до умов якого позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення (будівля) – загальною площею 126,22 кв.м., що розташоване за адресою: м. Харків, пр. Тракторобудівників, 100 «Г», для використання для спортивно-педагогічної роботи, вартість майна визначена відповідно до висновків оцінювача про вартість нежитлового приміщення і станом на 25 червня 2003 року складає 65400,00 грн.

Факт передачі приміщення підтверджується актом приймання-передачі нежитлового приміщення (будівлі), підписаним сторонами 18 липня 2003 року та скріплений печатками сторін.

Пунктами 3.2, 3.3, 3.4 договору оренди передбачено, що орендна плата визначається на підставі рішення XIV сесії Харківської міської ради ХХІІІ скликання «Про затвердження Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна, що знаходиться у комунальній власності територіальної громади м. Харкова»від 30 травня 2000 року і складає 54,50 грн. в місяць без урахування ПДВ та індексу інфляції. Ставка орендної плати (тариф) становить 1% за рік. Орендна плата за орендоване приміщення (будівлю оплачується Орендарем) з 18 липня 2003 року щомісячно протягом 15 календарних днів наступного місяця, розмір орендної плати за кожний місяць визначається

Відповідно до пункту 3.5. договору, орендна плата перераховується:

- 70% - на розрахунковий рахунок Орендодавця № 25559300006 в «Мегабанку», МФО 351629, код ЄДРПОУ 02146334;

- 30% - до міського бюджету на р/р № 33219850800002 в УДК у Харківській області м. Харків, МФО 851011, код ОКПО 24134490, одержувач ВДК у м. Харкові.

Пунктами 8.1, 8.7 договору сторони передбачили, що договір діє з 18 липня 2003 року до 18 липня 2004 року, договір вважається продовженим на той самий термін тільки при умові письмово погодження цього питання Управлінням комунального майна та приватизації.

Листами Управління комунального майна та приватизації № 11847 від 17 серпня 2004 року, № 10295 від 15 липня 2005 року, № 13005 від 29 червня 2006 року, вищезазначений договір був продовжений до 18 червня 2005 року, до 18 травня 2006 року, до 18 квітня 2007 року, до 18 квітня 2008 року.

Зазначені пункти договору відповідають за аналогічним за змістом нормам ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»та ст. 764 Цивільного кодексу України, які передбачають, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то за відсутністю заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, якій був раніше встановлений договором.

Листом № 118 від 17 січня 2008 року позивач повідомив відповідача про припинення договору оренди № 1208 від 18 липня 2003 року по закінченню строку, на який він був укладений до 18 квітня 2008 року.

Згідно з частиною другою ст.26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Таким чином, договір оренди № 1208 від 18 липня 2003 року припинив свою дію 18 квітня 2008 року.

Частина перша ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачає, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Аналогічна за змістом норма міститься у частині першій ст. 785 Цивільного кодексу України: у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Проте відповідач, порушуючи вимоги частини першої ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та частини першої 785 Цивільного кодексу України на сьогоднішній день продовжує залишатися в орендованих приміщеннях. Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також те, що договір оренди № 1208 від 18 липня 2003 року припинив свою дію 18 квітня 2008 року, але відповідачем орендовані приміщення не звільнено, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога щодо виселення відповідача з приміщень оренди, правомірна та обґрунтована, така що підтверджена матеріалами справи та не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про прийняття відмови від позову позивача в частині стягнення 188,52 грн. та судових витрат, суд керується наступним.

Згідно ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. Господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

На підставі п.4 ч.1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

З урахуванням викладеного, приймаючі до уваги, що позивач після роз’яснення ним судом наслідків припинення провадження у справі, передбачених ст.80 ГПК України, наполягає на задоволенні заяви про відмову від позову, зважаючи на те що відповідач заявляє про те, що прийняття відмови від позову не порушує його права і охоронювані законом інтереси, відсутність у матеріалах справи даних про можливість порушення відмовою від позову чиїх не-будь ще прав та інтересів, суд приходить до висновку про те, що відмова позивача від позову в цій частині не суперечить чинному законодавству і тому підлягає прийняттю судом.

Розглянувши заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог, суд повертає її без розгляду з наступних підстав.

Відповідно до п.3 ст. 57 ГПК України до позовної зяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів. Позивачем ця вимога закону не дотримана. Доказів відправлення відповідачеві копій позовної заяви і доданих до неї документів позивачем не надано.

Згідно п.6 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного. Відповідно до ч. 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Проте, враховуючи відмову позивача від стягнення судових витрат з відповідача, суд залишає судові витрати за позивачем.

Керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 33, 44, 49, п.4 ст. 80, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, статтями 526, 530, 611 Цивільного кодексу України, статтями 232, 343 Господарського кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Заяву про збільшення розміру позовних вимог повернути без розгляду.

Прийняти відмову позивача від позову в частині стягнення 188,52грн. та судових витрат.

Припинити провадження по справі в частині стягнення 188,52грн. та судових витрат.

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Виселити Благодійну організацію «Центр реабілітації та адаптації дітей та підлітків схильних до бродяжництва та асоціальної форми поведінки» (61047, м. Харків, вул. Мира, 102, р/р № 2600401317829, АКБ «Базис», МФО 351760, код ЄДРПОУ 26282504) з нежитлового приміщення загальною площею 126,22 кв.м., що знаходиться за адресою - м. Харків, пр. Тракторобудівників, 100 «Г».

Видати наказ після надання доказів повороту виконання рішення господарського суду Харківської області по справі 57/108-08 від 19.08.2008р.

Суддя

Повний текст рішення 59/306-09 підписано 22 грудня 2009 року.