Рішення № 7576140, 22.12.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" грудня 2009 р. Справа № 21/253-09

вх. № 8782/5-21

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Куржумов М.О. дов. № 171 від 16.12.2009р.

3-ї особи

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом ПП "СПС", м. Харків

до ТОВ "Промснаб", м. Харків

про стягнення 16557,67 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою в якій просить суд стягнути з відповідача 13 567,66грн., пеню в сумі 1394,29грн., 25%річних в сумі 1 595,72грн., та судові витрати, посилаючись на те, що позивач на підставі договору поставки №82 від 03.04.2009р., передав відповідачеві товар по накладним №0304/34 від 03.04.2009р. на суму 18 990,0грн., №2805/2 від 28.05.2009р. на суму 6 679,84грн., а відповідач свої зобов'язання щодо оплати товару , здійснив частково .

Представник відповідача за вх.№28189 від 16.11.2009р. надав відзив на позовну заяву в якому визнає суму основного боргу, але заперечує проти нарахування 25% річних та пені, посилаючись на те, що сторони не узгодили штрафні санкції за порушення умов договору .

Представник позивача за вх.№32023 від 21.12.2009р. надав заяву в яких змінив позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача 13 567,66грн. основного боргу, пеню в сумі 1 798,16грн., 3%річних в сумі 250,59грн., інфляційні витрати в сумі 509,91грн.Враховуючи, що згідно ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог , відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог , суд приймає заяву позивачу як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству.

Відповідач в судове засідання 22.12.2009р. не з*явився, за вх.№16568 від 22.12.2009р. через канцелярію господарського суду надав заяву якою визнав позовні вимоги по сумі основного боргу 13567,66грн., 3%річних в сумі 250,59грн.

Розглянувши матеріали справи , судом встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено договір поставки №82 від 03.04.2009р. та додаткова угода №1 до цього договору .

Згідно з умовами п.1.1. договору сторонами передбачено, що постачальник зобов'язується передати в обумовлені строки покупцю товар , а покупець зобов*язується прийняти і оплатити цей товар.

Згідно з умовами п.1.3. договору сторонами передбачено, що найменування асортимент , ціна за одиницю товару вказуються у специфікації і накладних. Накладні оформлюються на кожну партію поставляємого товару .

В п.5.2. договору сторонами передбачено, що покупець оплачує товар по цінам , вказаних в накладних з відстрочкою платежу до тридцятого календарного дня .

Згідно з умовами договору позивач передав відповідачеві товар по накладним №0304/34 від 03.04.2009р. на суму 18 990,0грн., №2805/2 від 28.05.2009р. на суму 6 679,84грн., відповідач товар прийняв, частково повернув товар по накладній на повернення товару №564/1 від 29.05.2009р.,однак відповідач свої зобов'язання щодо оплати товару , здійснив частково , заборгованість складає 13 567,66грн.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Враховуючи, що вказана сума боргу, відповідачем не оспорена, відповідач не надав суду доказів погашення суми боргу, а також враховуючи, що згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або Інших вимог, що звичайно ставляться, позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача13 567,66грн. основного боргу обґрунтовані, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п.7.1 договору сторони встановили, що за неповну оплату товару покупець сплачує постачальнику пеню за кожний день прострочки в розмірі подвійної облікової ставки НБУ , яка діяла в період нарахування пені від суми не перерахованих грошових коштів.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача пені в сумі 1798,16грн.

Відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Суд перевіривши нарахування пені та приймаючи до уваги, що відповідач не виконав грошові зобов'язання в термін, встановлений договором вважає , що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 1386,87грн., в іншій частині позовних вимог по пені слід відмовити ,як безпідставно заявленим.

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, повинен на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох відсотків річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.

Враховуючи, що відповідач не виконав своїх обов`язків по оплаті, позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних в сумі 509,91грн. та 3% річних в сумі 250,59грн. визнані судом обґрунтованими та підлягають стягненню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", слід покласти на відповідача з вини якого спір доведено до суду.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промснаб" (м.Харків, вул.Маршала Бажанова, 21/23, код 24124416, п/р260013307 в ЗАТ "Мегабанк", МФО 351829) на користь Приватного підприємства "СПС"(м.Харків, Жовтневий р-н, проспект Постишева,буд,93, код 31062161, п/р 26007035924700 в АКІБ "УкрСиббанк", МФО 351005)- 13 567,66грн. основного боргу, пеню в сумі 1386,87грн., інфляційних в сумі 509,91грн., 3%річних в сумі 250,59грн., витрати на державне мито в сумі 157,15грн.,витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 236,0грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити .

Наказ видати після вступу рішення в законну силу.

Суддя

Рішення підписано 25.12.2009р.