Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
14.01.10 Справа № 9/389-08. За позовом: Прокурора Лебединського району в інтересах держави в собі Лебединської міської ради, м. Лебедин Сумської області
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАУЕР», м. Лебедин Сумської області
Третя особа на стороні позивача без самостійних вимог: Інспекція з контролю за використанням та охороною земель у Сумській області, м. Суми
Про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та стягнення шкоди в розмірі 30207 грн. 12 коп.
за участю представників сторін:
Від позивача: не з’явився
Від відповідача : Нємцев В.А.
Від третьої особи: Литовченко Г.Ф
Прокурор : не з’явився.
Суддя Лущик М.С.
При секретарі с/з Сидорук А.І.
Суть спору: Прокурор просить суд зобов’язати відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку історико –культурного призначення, загальною площею 4,98 га. та стягнути з відповідача на користь держбюджету Лебединської міської ради шкоду в сумі 30207 грн. 12 коп. та судові витрати пов’язані з розглядом справи.
Відповідач згідно відзиву № 164 від 27.11.09 р. проти позову заперечує та просить суд відмовити прокурору у задоволенні позову.
Розглянувши матеріали справи суд встановив:
Прокуратурою Лебединського району проведено перевірку додержання вимог земельного законодавства в діяльності відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАУЕР» в частині законності та обґрунтованості використання земельної ділянки історико – культурного призначення – кургану, площею 4,98 га на території Лебединської міської ради за межами населеного пункту.
Вищезазначеною перевіркою встановлено, що ТОВ «ЗАУЕР» в порушення вимог ст. 125 Земельного кодексу України, без набуття права користування земельною ділянкою самовільно без правовстановлюючих документів, без укладеного договору оренди, незаконно зайняло земельну ділянку загальною площею 4,98 га земель історико - культурного призначення – курган, для вирощування озимої пшениці. Земельна ділянка знаходиться в державній власності та розташована на території Лебединської міської ради.
Прокурор звернувся з вимогою про зобов’язання відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАУЕР» звільнити самовільно зайняту земельну ділянку історико –культурного призначення, загальною площею 4,98 га. та стягнути з відповідача на користь держбюджету Лебединської міської ради шкоду в сумі 30207 грн. 12 коп. з яких, згідно наданих розрахунків, 19092 грн. 82 коп. – шкода заподіяна внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, 11 114 грн. 30 коп. – шкоди заподіяної внаслідок сомовільного зайняття земельної ділянки.
Актом визначення меж земельної ділянки в натурі та передачі на зберігання межових знаків ТОВ «ЗАУЕР» на території Лебединської міської ради Сумської області, підтверджується, факт звільнення земельної ділянки площею 4,98 га, тому позовні вимоги, щодо зобов’язання відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАУЕР» звільнити самовільно зайняту земельну ділянку історико –культурного призначення, загальною площею 4,98 га задоволенню не підлягають.
Щодо позовних вимог в частині стягнення 30207 грн. 12 коп. з яких, згідно наданих розрахунків, 19092 грн. 82 коп. – шкода заподіяна внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, 11 114 грн. 30 коп. – шкоди заподіяної внаслідок сомовільного зайняття земельної ділянки, суд визнає їх частково з наступних підстав:
Висновок Інспекції з контролю за використанням та охороною земель у Сумській області про те, що самовільне зайняття земельної ділянки історико-культурного призначення для сільськогосподарського виробництва є порушенням вимог ст. 96 ЗК України в частині використання землі за цільовим призначенням.
Ст. 96 ЗК України визначає обов'язки землекористувачів - юридичних чи фізичних осіб, які отримали право користування земельною ділянкою у відповідності із ст. 92, ст. 93 ЗК України: у постійне користування чи в оренду. З огляду на викладене на осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки, не можуть поширюватись норми Глави 15 ЗК України у т.ч. і ст.96 ЗК України, якими регулюється право користування землею.
Використання земельної ділянки не за цільовим призначенням означає те, що землекористувач не додержується цілей експлуатації наданої йому землі, які передбачені в рішенні відповідних державних органів про надання у користування земельної ділянки та зафіксовані у державному акті на право користування землею.
Самостійне господарювання на землі може мати місце лише за умови використання її за цільовим призначенням, яке передбачається в рішеннях органів місцевої влади та місцевого самоврядування про надання землі в користування, а також відповідним документом на право користування землею - Державним актом на право землекористування або договором оренди (суборенди) землі.
Таким чином, самовільне зайняття земельної ділянки та використання земельної ділянки не за цільовим призначенням є взаємовиключними поняттями.
Враховуючи вищевикладене та те, що на час проведення перевірки та відповідачем без набуття права користування земельною ділянкою самовільно без правовстановлюючих документів, без укладеного договору оренди, незаконно зайняло земельну ділянку загальною площею 4,98 га земель історико - культурного призначення – курган, для вирощування озимої пшеницсуд задовольняє вимог прокурора, лише в частині стягнення 11 114 грн. 30 коп. – шкоди заподіяної внаслідок сомовільного зайняття земельної ділянки, в іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті держмита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд –
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАУЕР» (42200, Сумська область, м. Лебедин, провул. Луговий, 10, код 33234716) на користь держбюджету Лебединської міської ради (42200, Сумська область, м. Лебедин, вул. Пушкіна,2, код ЄДРПОУ 23636456) 11 114 грн. 30 коп. шкоди заподіяної внаслідок сомовільного зайняття земельної ділянки, 111 грн. 14 коп. – державного мита та 86 грн. 83 коп. – витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позову – ВІМОВИТИ.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
СУДДЯ М.С. Лущик
Повний текс рішення підписано 18.01.2010 року.
Суддя
Судове рішення № 7575962, Господарський суд Сумської області було прийнято 14.01.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 9/389-08. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: