Рішення № 7575293, 21.01.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.01.10 Справа№ 17/230

Господарський суд Львівської області

у складі судді Ділай У.І.

при секретарі Хрунь І.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: ВАТ ВТБ Банк, м. Київ

до відповідача-1: ТзОВ “Торговий дім “Софі”, м. Львів

до відповідача-2: СПД-ФО ОСОБА_2, м. Львів

про: визнання недійсним договору оренди та зобовязання звільнити приміщення

Представники :

Від позивача: Здрілко Є.Є. ю/к (Довіреність №252/11.5.2. від 01.07.2009р.); Шепа І.Е. начальник сектору по роботі з проблемними активами (Довіреність № 447/11.5.2. від 06.10.2009р.)

Від відповідача-1: не зявився

Від відповідача-2: не зявився

Представникам позивача розяснено права і обовязки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Згідно клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть спору:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява ВАТ ВТБ Банк, м. Київ до відповідачів ТзОВ “Торговий дім “Софі”, м. Львів та СПД-ФО ОСОБА_2, м. Львів про визнання недійсним договору оренди та зобовязання звільнити приміщення.

Ухвалою суду від 30.11.2009р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 22.12.2009р.

В судовому засіданні 22.12.2009р. представник позивача викладені у позовній заяві вимоги підтримав. Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 09.03.2006р. між АКБ “Мрія”, правонаступником якого є позивач, та відповідачем-1 укладено Кредитний договір №11/01/06, предметом якого є надання банком позичальникові грошових коштів. В забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором позивачем та відповідачем-1 10.03.2006р. укладено договір іпотеки, згідно з яким відповідач-1 передав в іпотеку будівлю адміністративного корпусу будинку загальною площею 3647,4кв.м., будівлю складу загальною площею 20599,9м., будівлю насосної і ТП загальною площею 118,6м.кв. та залізничну колію загальною довжиною 800метрів, що знаходяться за адресою: м.Львів, вул.Шевченка,335. Згідно із п.4.1.4 іпотечного договору іпотекодавець зобовязаний не обтяжувати предмет іпотеки зобовязаннями з боку третіх осіб, зокрема, не передавати його в оренду без отримання попередньої письмової згоди позивача.

Всупереч зазначеній вимозі, відповідач-1 уклав з відповідачем-2 Договір оренди від 01.06.2007р. на приміщення пл.481,7м2, яке є складовою частиною нерухомого майна, що перебуває в іпотеці.

Із посиланням на ст.ст.203,215 ЦК України та ст.ст.9,12 Закону України “Про іпотеку” позивач просить суд визнати вищевказаний Договір оренди недійсним та зобовязати відповідача-2 звільнити приміщення.

Представник відповідача-1 проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, вказавши зокрема, що позивачем не доведено факт порушення на час розгляду спору його прав чи інтересів шляхом укладення спірного договору оренди нерухомого майна.

Явку представника відповідача-2 в судове засідання з невідомих причин не забезпечено.

З підстав, викладених в Ухвалі суду від 22.12.2009р.розгляд справи відкладався.

В судовому засіданні 21.01.2010р. представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідачі-1 та 2 явку представників з невідомих причин не забезпечили.

В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:

09.03.2006р. між Акціонерним комерційним банком “Мрія”, правонаступником якого згідно із статутом, зареєстрованим 12.04.2007р., є ВАТ ВТБ Банк, та відповідачем-1 укладено Кредитний договір №11/01/06р., відповідно до умов якого банк зобовязується надати відповідачеві-1 грошові кошти (кредит) в розмірі 4000000,00дол. США, строк кредитування до 09.03.2011р., проценти за користування кредитом встановлені в розмірі 15 % річних, а відповідач-1 зобовязується повернути банку отриманий кредит в повному обсязі в строк та в порядку, встановленому Додатком №1 до договору, та щомісячно сплачувати відсотки за користування кредитом.

В забезпечення виконання вказаного Кредитного договору позивачем та відповідачем-1 підписано Іпотечний договір Б/Н від 10.03.2006р. із змінами, внесеними договором від 20.02.2007р. Згідно із іпотечним договором відповідачем-1 було передано позивачу в іпотеку: будівлю адміністративного будинку, загальною площею 3647,4кв.м.; будівлю складу, загальною площею 20599,9кв.м.; будівлю насосної і ТП, загальною площею 118,6кв.м. та залізничну колію загальною довжиною 800 метрів, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 335.

Пунктом 4.1.4 договору іпотеки від 10.03.2006р. встановлено, що іпотекодавець зобовязується не відчужувати у будь-який спосіб предмет іпотеки та не обтяжувати його зобовязаннями з боку третіх осіб (зокрема не передавати його в оренду, найм, позичку, не передавати в наступну іпотеку, тощо), а також не виступати поручителем за третіх осіб без отримання попередньої письмової згоди на це від іпотекодержателя .

Вказаний договір іпотеки посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Новосад О.П. та зареєстрований в реєстрі за №289.

01.06.2007р. між відповідачем-1 та відповідачем-2 укладено Договір оренди, відповідно до умов якого відповідач-1 передав відповідачеві-2 у строкове платне користування приміщення площею 481,7кв.м., що знаходиться за адресою м. Львів, вул.Шевченка, 335.

Факт оренди спірного майна відповідачем-2 підтверджується Актом перевірки стану та наявності застави від 10.09.2009р.

Як стверджує позивач згоди на передачу вищевказаного майна в оренду він не надавав.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних підстав:

Згідно із ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторонни (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобовязання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

В силу ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 346 ГК України встановлено, що для зниження ступеня ризику банк надає кредит позичальникові за наявності гарантії платоспроможного суб'єкта господарювання чи поручительства іншого банку, під заставу належного позичальникові майна, під інші гарантії, прийняті у банківській практиці.

Згідно із ст.546 ЦК України, застава є одним із видів забезпечення виконання зобовязання.

Як передбачено ст.ст. 574, 575 ЦК України, застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Якщо предметом застави є нерухоме майно, а також в інших випадках, встановлених законом, договір застави підлягає нотаріальному посвідченню (ст. 577 ЦК)

Відповідно до частини 2 статті 586 ЦК України заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із ст. 9 ЗУ “Про іпотеку” іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя передавати предмет іпотеки в спільну діяльність, лізинг, оренду, користування.

Матеріалами справи підтверджено, що між позивачем та відповідачем-1 укладено кредитний договір, в забезпечення виконання зобовязань за яким відповідач-1 передав позивачеві в іпотеку за договором іпотеки офісні приміщення, що знаходяться у м. Львові по вул. вул.Шевченка, 335.

Як передбачено ст.12 ЗУ “Про іпотеку”, правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним.

Частиною 1 ст. 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою статті 203 цього Кодексу.

За приписами ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно із частиною 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Із врахуванням приписів вищенаведених правових норм, суд прийшов до висновку, що в частині визнання недійсним договору оренди у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Враховуючи те, що договір оренди, на підставі якого відповідач-2 використовує (займає) приміщення, в силу закону є недійсним і що це приміщення є частиною приміщень, переданих позивачеві відповідачем-1 в іпотеку, то вимога про звільнення відповідачем-2 приміщень підлягає до задоволення, оскільки перебування відповідача-2 у цьому приміщенні є безпідставне та порушує права позивача як іпотекодержателя.

З огляду на те, що спір виник з вини відповідача-1, судові витрати покладаються на ТзОВ “Торговий дім “Софі” пропорційно задоволеним позовним вимогам.

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 174, 346 ГК ст.ст. 203, 215, 509, 546, 574, 575 586, 1054 ЦК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Зобовязати Субєкта підприємницької діяльності фізичну особу ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 Ідентифікаційний код НОМЕР_1) в 10-денний термін з дня набрання рішенням законної сили звільнити приміщення площею 481,7 м.кв., за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 335.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Софі” (79040, м. Львів, вул. Городоцька, 359. Код ЄДРПОУ 30994948) на користь Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк (01004, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, вул. Пушкінська, 8/26. Код ЄДРПОУ 14359319) 42,50грн. державного мита та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Накази видати після набрання рішення законної сили.

Суддя