Рішення № 7574840, 21.01.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2010 р. Справа № 15/168

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Деделюк Б.В.

при секретарі судового засідання Червак Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Корнич", вул.Спортивна, 1А, с.Королівка, Коломийського району, Івано-Франківської області, 78214,

до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1,

про стягнення коштів в сумі 122753 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача Курочка С.М. - представник, довіреність № 132 від 11.12.2009 року,

від відповідача представники не з"явилися,

встановив:

сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Корнич" звернулося в

суд з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів в сумі 122753 грн.

В судовому засіданні 11.12.2009 року представником позивача подано заяву про зменшення позовних вимог до суми 81913 грн., у зв"язку із оплатою відповідачем заборгованості в сумі 40840 грн. 10 коп. після порушення провадження у справі. Просить повернути позивачу з бюджету зайво сплачених 89 грн. згідно платіжного доручення № 991 від 20.11.2009 року за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

З урахуванням наведеного, враховуючи закріплений ст. 129 Конституції України принцип диспозитивності учасників судового процесу, зокрема, диспозитивний характер прав позивача, які визначено ст. 22 ГПК України, щодо права позивача до прийняття рішення у справі змінити підставу або предмет позову, суд задовольнив клопотання і розглядає справу відповідно до змінених позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні 21.01.2010 року позовні вимоги підтвердив в повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві та заяві про зменшення позовних вимог. Обгрунтовуючи позовні вимоги посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору від 01.03.2009 року, в частині оплати за поставлений товар, в результаті чого виникла заборгованість відповідача в сумі 81913 грн., яку просить стягнути з відповідача та покласти на останнього судові витрати. Просить повернути позивачу з бюджету зайво сплачених 89 грн. згідно платіжного доручення № 991 від 20.11.2009 року за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Представник відповідача, в судове засідання 21.01.2010 року, повторно нез"явився, вимоги суду вказані в ухвалах від 30.11.2009 року та від 11.12.2009 року не виконав, зокрема відзиву на позовну заяву з нормативно-документальним обгрунтуванням та докази сплати заборгованості суду не направив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень № 13841010 вручено 04.12.2009 року та № 13904992 вручено 17.12.2009 року.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Розяснення Президії ВАСУ від 18.09.1997 року № 02-5/289 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судовому засіданні від останнього до суду не надходило.

Неподання або несвоєчасне подання доказів з неповажних причин, спрямоване на штучне затягування судового процесу, суперечить, зокрема, вимогам статті 6 Ковенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони господарського процесу зобов"язані добросовісно користуватися наданими їм правами

За таких обставин та у відповідності до ст. 75 ГПК України, враховуючи те, що відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, суд, вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши документи і матеріали, подані позивачем та витребувані судом, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

01.03.2009 року між СГ ТзОВ "Корнич" та ФОП ОСОБА_1 укладено договір поставки (далі Договір), предметом якого є м"ясо курчат бройлерів, субпродукти курчат бройлерів, свинина.

На виконання умов Договору, згідно розхідних накладних копії яких долучено до матеріалів справи (а.с. 12-31), позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 172255 грн. 92 коп.

Згідно п. 3.5 Договору розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються в безготівкому порядку протягом 14 календарних днів з моменту отримання товару від Постачальника, за умови своєчасного надання Постачальником всіх передбачених даним Договором та чинним законодавством України документів на товар, що постачається.

Свої зобов"язання позивач (Постачальник) перед відповідачем виконав: товар поставлений в обумовлений термін, супроводжувався документами про якість, формою Ф-2, вет., скарг на якість товару не поступало.

За поставлений товар відповідачем оплачено частково кошти в сумі 49502 грн. 80 коп.

З метою досудового врегулювання спору 23.10.2009 року позивачем направлено на адресу відповідача претензію № 111 з проханням оплатити заборгованість в сумі 122753 грн. 12 коп., яку останнім залишено без розгляду.

Після порушення провадження у справі відповідачем частково оплачено заборгованості перед позивачем в сумі 40840 грн. 10 коп.

На час розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем становить 81913 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобовязання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, зокрема з правочинів. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В розумінні ст. 174 ГК України, господарські зобов”язання можуть виникати з договору та інших угод, передбачених законодавством, а також з угод, які не передбачені законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов”язання мають виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від виконання зобов”язання не допускається.

У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Доказів сплати заборгованості в сумі 81913 грн., що становить предмет позову, відповідач суду не подав, доводи позивача щодо підстав виникнення спору не спростував.

За наведених обставин, вимоги позивача щодо стягнення заборгованості по оплаті коштів згідно договору поставки від 01.03.2009 року в сумі 81913 грн., є обгрунтованими, тому позов підлягає задоволенню.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти витрати понесені позивачем в зв"язку з розглядом справи, а саме: 1227 грн. 53 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2009 року № 825 "Про внесення змін до розмірів витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов"язаних з розглядом цивільних та господарських справ" встановлено розмір витрат з інформаційно-технічного забезпечення в сумі 236 грн.

Оскільки при поданні позовної заяви внесено більшу суму за дані витрати, суд вважає обгрунтованим і таким, що підлягає задоволенню клопотання позивача щодо повернення з бюджету зайво сплачених 89 грн. згідно платіжного доручення № 991 від 20.11.2009 року за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, тому суму 89 грн. слід повернути позивачу, про що видати довідку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, 174, 175, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Корнич", вул.Спортивна, 1А, с.Королівка, Коломийського району, Івано-Франківської області, 78214, (ідентифікаційний код 30548339), 81913 грн. заборгованості згідно договору поставки від 01.03.2009 року, 1227 грн. 53 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Видати позивачу довідку про повернення з Державного бюджету України зайво сплачених витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 89 грн.

Суддя Деделюк Б. В.

Рішення оформлене та підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 26.01.2010 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

______