Рішення № 7574756, 13.01.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.01.10 Справа № 6/6/10

Суддя

За позовом          Приватного підприємства „Дніпропромсервіс” м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області

До                    Товариства з обмеженою відповідальністю „Стандарт –Комплектація - 1” м. Запоріжжя

                    Про стягнення 3600 грн.

                                                             Суддя Місюра Л.С.

За участю представників :

Від позивача:           Кошова В.І. –дов. № 20/3 від 21.09.2009р.

Від відповідача:          Сивков Ю.С. –дов. № 01/09 від 22.12.2009р.

Розглянувши матеріали справи за позовом Приватного підприємства „Дніпропромсервіс” м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області до Товариства з обмеженою відповідальністю „Стандарт –Комплектація –1” м. Запоріжжя, про стягнення 3600 грн., суддя

В С Т А Н О В И В:

Позивач просить стягнути з відповідача 3600 грн. на поставлений товар.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що не заперечує проти факту отримання від позивача 30.10.2008 року за видатковою накладною № 30/10 товару виробничо –технічного призначення на суму 3600 грн. За усною домовленістю між сторонами, вказаний товар був переданий позивачем відповідачу для подальшої реалізації споживачам. При цьому, здійснення оплати за товар повинно було проводитись відповідачем по мірі реалізації товару третім особам та надходження йому відповідних грошових коштів за цей товар. Дана домовленість підтверджується тим фактом, що в період з листопада 2008 року по вересень 2009 року позивач своїми діями одобрював і не заперечував проти того, що оплата за переданий товар буде проводитись йому по мірі реалізації названого товару третім особам і надходження від них відповідної оплати. У зв’язку з тим, що з жовтня 2008 року практично припинився попит на ту номенклатуру продукції, яка була передана позивачем відповідачу, останній не має можливості її реалізувати до теперішнього часу. В жовтні 2008 року позивач без будь-яких пояснень змінив своїм ставлення до вказаної угоди і своїм листом –вимогою вих. № 235 від 02.10.2009 року витребував у відповідача повної сплати переданого товару та виплати йому в 7-ми денний строк 3 600 грн. Після отримання вказаного листа-вимоги, відповідач 09.10.2009 року направив позивачу (на зазначений ним в його ж документах поштову адресу –Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Ціолковського, 165, кв. 15) свої заперечення з вказаного питання. При цьому, відповідач передбачав, що ним буде у подальшому досягнута з позивачем відповідна домовленість щодо вирішення даного спору. Однак, після тижня, дана поштова кореспонденція була повернута відповідачу службою поштового зв’язку з відміткою про те, що адресат вибув і за вказаною адресою не знаходиться. Спроби відповідача зв’язатися з позивачем шляхом телефонного зв’язку за вказаним ним же номером телефону (0569-55-12-41) не дали ніякого результату. 20.10.2009 року відповідач своїм запитом за № 18-к звернувся до Головного управління статистики у Дніпропетровській області щодо надання інформації стосовно юридичної та фактичної адреси позивача. Своїм листом за № 18/12-3552 від 20.10.2009 року, управління статистики повідомило, що позивач має тільки юридичну адресу, яка співпадає з тією адресою, на яку раніше була надіслана поштова кореспонденція: Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Ціолковського, 165, кв. 15. Враховуючи викладене, відповідач вважає, що обґрунтовано мав право не здійснювати будь-яких фінансових операцій з перерахування грошових коштів позивачу. Крім того, позивач позбавив відповідача права на досудове врегулювання спору. Просить розгляд справи відкласти.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суддя вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав:

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав або обов’язків.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ст. 205 ЦК України).

Зі змісту ст. 207 ЦК України випливає, що правочин в простій письмовій формі вчиняється сторонами шляхом фіксації його змісту в одному або кількох документах, листах, телеграмах, якими сторони обмінялися за допомогою телетайпних, електронних або інших технічних засобів зв’язку.

Як свідчать надані суду документи, між сторонами склалися господарські відносини, що породили взаємні обов’язки. Обов’язки позивача виразились у передачі товару відповідачу, а обов’язки відповідача - в оплаті цього товару.

Позивач поставив відповідачу товар на суму 3 600 грн., що підтверджується накладною № 30/10 від 30.10.2008р. та податковою накладною № 30/10 від 30.10.2008р.

Представник відповідача, що діяв на підставі довіреності ЯПЕ № 720195 від 30.10.2008 року, отримав вказаний товар (ланцюг).

Крім того, на оплату вказаного товару позивач надав відповідачу рахунок № 30/10 від 30.10.2008 року на суму 3 600 грн.

Відповідно до статті 692 ЦК України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений іншій строк оплати товару.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В довіреності на отримання товарно –матеріальних цінностей ЯПЕ № 720195 від 30.10.2008 року вказано, що вона видається на отримання цінностей від ПП “Дніпропромсервіс” на підставі рахунку № 30/10 від 30.10.2008 року.

Відповідач суму 3 600 грн. за отриманий товар не сплатив.

Позивач 02.10.2009 року звернувся до відповідача з вимогою про повернення грошових коштів та попередив, що у разі не сплати в добровільному порядку суми заборгованості, позивач буде змушений звернутися до господарського суду стосовно примусового стягнення суми боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних за час прострочення.

Вимога була направлена відповідачу поштою 02.10.2009 року та отримана його представником 06.10.2009 року, про що свідчить відповідна відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення № 108335.

Заборгованість в сумі 3 600 грн. відповідачем не оплачена.

Згідно до статті 526 ЦК України, статті 193 ГК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За таких обставин, з відповідача підлягає стягненню 3 600 грн.

Доводи відповідача не приймаються судом до уваги, на підставі вище викладеного, а також у зв’язку з наступним: з жовтня 2008 року відповідач мав досить достатньо часу для оплати вартості отриманого товару. Достатньо часу у відповідача було для погашення заборгованості і після заявлення позивачем позову про стягнення заборгованості.

Таким чином, суд не знаходить підстав для відкладення розгляду справи.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 22, 44 –49, 82 –85 ГПК України, суддя

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Стандарт –Комплектація –1” (69006, м. Запоріжжя, Північне шосе, 12, код ЄДРПОУ 35036690, р/р невідомі) на користь Приватного підприємства “Дніпропромсервіс” (51928, м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, вул. Енергетиків, 32, код ЄДРПОУ 32540551, р/р невідомі) основний борг в сумі 3 600 (три тисячі шістсот) грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 102 (сто дві) грн. та на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. Надати наказ.

Суддя Л.С. Місюра

Рішення підписано : 13.01.2010р.