Рішення № 7574750, 23.12.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.12.09 Справа № 4/359/09

Суддя

За позовом Управління у справах приватизації Запорізької міської ради, (69000, м. Запоріжжя, бул. Центральний, 25)

До відповідача Приватного підприємства “Фірма “Меркурій – 920П”, (69095, м. Запоріжжя, вул. Козача, 47)

Про стягнення 10 880,39 грн. пені за порушення термінів сплати по договору купівлі-продажу об’єкта права комунальної власності № 46/09 від 14.03.2009 р.

Суддя Зінченко Н.Г.

За участю представників:

Від позивача –Корепін Д.О. –довіреність № 169/01-12 від 22.01.2009 р.

Від відповідача –не з’явився

29.10.2009 р. до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Управління у справах приватизації Запорізької міської ради, м. Запоріжжя до Приватного підприємства “Фірма “Меркурій –920П”, м. Запоріжжя (ПП “Фірма “Меркурій –920П”) про стягнення 10 880,39 грн. пені за порушення термінів сплати по договору купівлі-продажу об’єкта права комунальної власності № 46/09 від 14.03.2009 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 29.10.2009 р. порушено провадження у справі № 4/359/09, судове засідання призначено на 26.11.2009 р., у сторін витребувані документи і докази, необхідні для вирішення спору.

У зв’язку із неявкою в судове засідання представників відповідача розгляд справи на підставі ст. 77 ГПК України відкладався до 23.12.2009 р.

В судовому засіданні 23.12.2009 р. справу розглянуто, прийнято та оголошено на підставі ст. 85 ГПК України за погодженням з представником позивача вступну та резолютивну частини рішення.

За клопотаннями представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Відповідач в жодне судове засідання не з’явився, про визнання позову не заявив, відзив на позовну та витребувані ухвалами суду по справі документи і матеріали суду не надав, про поважність причин неявки уповноваженого представника суд не попереджав.

Згідно п. 26.4.7-1 Роз’яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002 р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз’яснень президії Вищого арбітражного суду України” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем його державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, суд вважає, що про дату, час та місце розгляду справи № 4/359/09 відповідач був повідомлений належним чином ухвалами суду від 29.10.2009 р. про порушення провадження у справі та від 26.11.2009 р. про відкладення розгляду справи, які направлялися за юридичною адресою відповідача, що підтверджується даними Довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій № 15-7/6473.

Ухвала суду від 29.10.2009 р. про порушення провадження у справі № 4/359/09 повернулася на адресу суду з відміткою відділення поштового зв’язку: ”У зв’язку із неявкою адресата за отриманням кореспонденції”.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З урахуванням викладеного, суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача.

Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на ст., ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, положеннях Законів України “Про приватизацію державного майна” та “Про приватизацію невеликих державних підприємств” і полягають в тому, що 14.03.2009 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір купівлі-продажу об’єкта права комунальної власності № 46/09, за умовами якого позивач зобов’язався передати у власність відповідача об’єкт приватизації –нежитлове приміщення № ІХ-2 першого поверху (літера А-9, А/) загальною площею за внутрішніми замірами 101,9 кв.м., яке розташоване за адресою: 69095, м. Запоріжжя, вул. Козача, 47, а відповідач зобов’язався прийняти об’єкт приватизації, сплатити повну вартість об’єкта приватизації відповідно до умов, зазначених в Договорі. Відповідно до п. 1.4 Договору право власності на об’єкт приватизації переходить до відповідача з моменту нотаріального посвідчення та державної реєстрації Договору та оплати повної вартості об’єкта приватизації. Договір купівлі-продажу об’єкта права комунальної власності № 46/09 14.03.2009 р. посвідчений нотаріально приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Андрєєвою В.М. та зареєстрований в реєстрі за № 355. Згідно ст. 27 Закону України “Про приватизацію державного майна” та розділу ІІ Договору відповідач зобов’язаний внести кошти за придбаний об’єкт приватизації протягом 30 календарних днів з дати нотаріального посвідчення Договору. Таким чином, термін сплати відповідно до умов Договору спливає 13.04.2009 р. Пунктом 1.6 Договору визначено, що повна вартість об’єкта приватизації з урахуванням ПДВ становить 207 577,20 грн. Пунктом 7.1 Договору сторони узгодили, що у разі порушення терміну сплати за об’єкт приватизації відповідач сплачує пеню в розмірі 0,5 відсотки від несплаченої суми за кожний день прострочення. Оскільки відповідачем оплата повної вартості об’єкта приватизації була здійсненна з порушення термінів, передбачених умовами Договору, за період з 14.05.2009 р. по 19.06.2009 р. відповідачу нарахована пеня в сумі 9 856,74 грн. Крім того, умовами Договору передбачено, що строк оплати за об’єкт приватизації продовжується ще на 30 календарних днів за умови внесення відповідачем не менше 50 % від ціни продажу об’єкта приватизації з урахуванням ПДВ. На суму відстроченого платежу нараховуються відсотки за обліковою ставкою НБУ. З урахуванням зазначеного, з 14.04.2009 р. по 13.05.2009 р. відповідачу нараховані відсотки за надання кредиту за обліковою ставкою НБУ на суму відстроченого платежу в розмірі 1 023,65 грн. З урахуванням викладеного, позивач просить суд позов задовольнити та стягнути з ПП “Фірма “Меркурій –920П” 10 880,39 грн. пені за порушення термінів сплати по договору купівлі-продажу об’єкта права комунальної власності № 46/09 від 14.03.2009 р.

Розглянувши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши надані позивачем письмові докази у їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, 14.03.2009 р. між Управлінням у справах приватизації Запорізької міської ради (позивачем у справі) та ПП “Фірма “Меркурій –920П” (відповідачем у справі) був укладений договір купівлі-продажу об’єкта права комунальної власності № 46/09 (далі за текстом –Договір).

Пунктом 1.1 Договору визначено, що предметом Договору є передача права власності на комунальне майно м. Запоріжжя шляхом приватизації способом викупу на підставі рішення Запорізької міської ради від 24.09.2008 р. № 27 та наказу Управління у справах приватизації Запорізької міської ради від 30.01.2009 р. № 35. Об’єкт приватизації належить територіальній громаді м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради на підстав свідоцтва про право власності на нерухоме майно серія САС № 333152 від 24.10.2008 р.

Відповідно до пунктів 1.2 та 1.3 Договору позивач (орган приватизації) зобов’язався передати у власність відповідача (покупця) об’єкт приватизації –нежитлове приміщення № ІХ-2 першого поверху (літера А-9, А/) загальною площею за внутрішніми замірами 101,9 кв.м., яке розташоване за адресою: 69095, м. Запоріжжя, вул. Козача, 47, а відповідач зобов’язався прийняти об’єкт приватизації, сплатити повну вартість об’єкта приватизації відповідно до умов, зазначених в Договорі.

Згідно з умовами п., п. 1.4, 1.6 Договору право власності на об’єкт приватизації переходить до відповідача з моменту нотаріального посвідчення та державної реєстрації Договору та повної оплати вартості об’єкта приватизації, яка складає 207 577,20 грн. з урахуванням ПДВ.

Статтею 27 Закону України “Про приватизацію державного майна” передбачено, що договір купівлі-продажу підлягає нотаріальному посвідченню та у випадках, передбачених законом, державній реєстрації. Право власності на приватизований об'єкт та земельну ділянку переходить до покупця з моменту сплати повної вартості придбаного об'єкта приватизації та земельної ділянки.

Відповідно до пункту 2.1 Договору розрахунки за об’єкт приватизації здійснюються шляхом безготівкового перерахування коштів з рахунку відповідача на рахунок позивача протягом 30 календарних днів з дати нотаріального посвідчення та державної реєстрації цього Договору. Строк оплати продовжується ще на 30 календарних днів за умови внесення відповідачем не менш 50 відсотків від ціни продажу об’єкта приватизації з урахуванням податку на додану вартість. На суму відстроченого платежу нараховуються відсотки за обліковою ставкою НБУ відповідно до рахунку наданого позивачем.

Договір купівлі-продажу об’єкта права комунальної власності № 46/09 14.03.2009 р. посвідчений нотаріально приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Андрєєвою В.М. та зареєстрований в реєстрі за № 355.

Таким чином, термін сплати відповідно до умов Договору сплив 13.04.2009 р.

В ході судового вирішення спору судом з’ясовано, що фактично відповідачем оплата вартості придбаного об’єкта приватизації здійснювалася частками, а саме: 13.04.2009 р. – 103 790,00 грн.; 14.05.2009 р. –51 895,00 грн. та 19.06.2009 р. –51 897,80 грн., що підтверджується відповідними виписками банку.

Таким чином, прострочення строку оплати за об’єкт приватизації з урахуванням положень п. 2.1 Договору становить 37 днів.

Відповідно до п. 5.1 Договору відповідач зобов’язався сплатити повну вартість об’єкта приватизації, зазначену в п. 1.5 Договору, у строк та на умовах, встановлених розділом 2 Договору.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання, зокрема, статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.

У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов’язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 549 цього кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разу порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 7.1. Договору у разі порушення строку оплати за об’єкт приватизації, визначеного п. 2.1 Договору, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,5 відсотків від несплаченої суми за кожен день прострочення, але не більше ніж за період 60 календарних днів.

Враховуючи встановлений судом факт порушення відповідачем зобов’язання щодо сплати вартості об’єкту приватизації, вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 546 ЦК України та ст. 230 ГК України виконання зобов'язань може забезпечуватися в тому числі неустойкою.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” № 543/96-ВР від 22.11.1996 р., згідно з п., п. 1, 3 якого розмір пені за прострочку платежу, що встановлюється за згодою сторін, обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, яким би способом не визначався в договорі розмір неустойки, він не може перевищувати той розмір, який встановлений законом як граничний (якщо він встановлений).

З огляду на викладене, враховуючи встановлення Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” граничного розміру відповідальності за прострочення платежу у вигляді пені (розмір якої не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня), за прострочку платежу за договором може бути стягнута лише сума пені, яка не перевищує ту, що обчислена на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Враховуючи наведені норми чинного законодавства, суд вважає, за можливе стягнути з відповідача на користь позивача 1 296,59 грн. пені за прострочення сплати вартості об’єкта приватизації, що розрахована наступним чином:

103 787,20 грн. х 1 (період прострочки з 14.05.2009 р. по 14.05.2009 р.) х 24 % (подвійна облікова ставка НБУ) : 100 : 365 = 68,24 грн.;

51 892,20 грн. х 36 (період прострочки з 15.05.2009 р. по 19.06.2009 р.) х 24 % (подвійна облікова ставка НБУ) : 100 : 365 = 1 228,35 грн.

В іншій частині пеня заявлена позивачем до стягнення безпідставно.

Крім того, суд вважає доведеною та обґрунтованою вимогу про стягнення з відповідача 1 023,65 грн. відсотків за надання кредиту за обліковою ставкою НБУ на суму відстроченого платежу в розмірі 103 787,20 грн. за період з 14.04.2009 р. по 13.05.2009 р., нарахованих згідно положень п. 2.1 Договору.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідач своїм правом на участь у судовому розгляді справи не скористався, письмових пояснень не надав, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості у повному обсязі та належного виконання зобов’язань за Договором суду не надав.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню частково в частині стягнення з ПП “Фірма “Меркурій –920П” 2 320,24 грн. пені за порушення термінів сплати по договору купівлі-продажу об’єкта права комунальної власності № 46/09 від 14.03.2009 р. В задоволенні решти позовних вимог відмовляється.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст., ст. 193, 230-232, 343 ГК України, ст., ст. 525, 526, 530, 546, 548, 5489, 599 ЦК України, ст., ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82-84 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

          2. Стягнути з Приватного підприємства “Фірма “Меркурій –920П”, (69095, м. Запоріжжя, вул. Козача, 47, код ЄДРПОУ 22143639) на користь Управління у справах приватизації Запорізької міської ради, (69000, м. Запоріжжя, бул. Центральний, 25, код ЄДРПОУ 25484223, р/р № 37180004001515 в Управлінні Державного казначейства у Запорізькій області, МФО 813015) 2 320 грн. 24 коп. пені та 73 грн. 53 коп. судових витрат.

Видати наказ.

3. В задоволені решти позовних вимог відмовити.

          Суддя                               Н.Г.Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. 84 ГПК України “18” січня 2010 р.