Рішення № 7574539, 18.01.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.01.10 р.                     Справа № 18/116                               

Господарський суд Донецької області у складі судді О. В. Гассій

при помічнику (секретарі судового засідання) І.В.Костюк

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Міністерства юстиції України м. Київ

до відповідача Державного підприємства „Селидіввугілля” м. Селидове, Донецької області

третя особа на стороні позивача: Державне казначейство України м. Київ

про стягнення збитків у розмірі 5323,91 грн. – моральна шкода.

За участю представників сторін:

від позивача: Климова Г.Г. - представник

від відповідача: Максимчук С.П. – представник

від третьої особи: Не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Рішенням господарського суду Донецької області від 22.09.2008р. по справі № 18/116 у задоволенні позовних вимог Міністерства юстиції України м. Київ до Державного підприємства „Селидіввугілля” м. Селидове, Донецької області про стягнення збитків в розмірі 5323,91 грн. відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 10.02.2009 р. апеляційну скаргу Міністерства юстиції України м. Київ залишено без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 22.09.2008 р. у справі № 18/116 – без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 01.07.2009 р. касаційну скаргу Міністерства юстиції України м. Київ задоволено. Рішення господарського суду Донецької області від 22.09.2008 р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 10.02.2009 р. у справі № 18/116 скасовані, а справу передано до господарського суду Донецької області на новий розгляд.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 25.08.2009 р. справу № 18/116 передано на розгляд судді Гассій О.В.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що за рішенням Європейського суду з прав людини було виплачено працівнику ДВАТ “Шахта 1/3 “Новогродівська” (у подальшому - Шахта) 5323,91 грн., а тому відповідач, як правонаступник Шахти, повинен відшкодувати Державному бюджету ці кошти.

          Позивач надав до суду письмові пояснення, в яких зазначив, що сума позову 5323,91 грн. є збитками, завданими Державному бюджету України внаслідок виконання рішення Європейського суду з прав людини у справі „Яворська проти України”, у зв’язку з виплатою заявниці моральної шкоди у розмірі 5323,91 грн.

Відповідач проти позову заперечував посилаючись на те, що позивачем не доведена його вина, оскільки згідно рішення Європейського суду винним визнана держава Україна, яка порушила п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у зв’язку з тим, що не забезпечила належне виконання рішення суду.

          Третя особа – Держане казначейство України в судове засідання не з'явилась, письмових пояснень до суду не представила.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:

Міністерство юстиції України як орган державної влади в порядку визначеному Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" та постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2006 р. №784 "Про заходи щодо реалізації Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини звернулося до суду за захистом інтересів держави, саме: відшкодування шкоди завданої виконанням рішення Європейського суду з прав людини.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 10.08.2006 року у справі №2745/02 "Яворська проти України" з Держави Україна на користь гр.Яворської було присуджено 800 ЄВРО на відшкодування моральної шкоди. Це рішення відповідно до статей 42, 44 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод набуло статусу остаточного.

Рішенням Європейського суду "Яворська проти України" встановлено, що Яворською П.Л. подано позов до Новогродівського міського суду Донецької області проти про стягнення з ДВАТ "Шахта 1/3 "Новогродівська" заборгованості по заробітній платі.

02 серпня 2001 року Новогродівський міський суд задовольнив позов гр. Яворської П.Л. та присудив на її користь 2048,73грн.

Відділом Державної виконавчої служби Новогродівського міського управління юстиції 07.08.2001 року було відкрито виконавче провадження. У лютому 2003року ДВАТ шахта "1/3 Новогродівська" було реорганізовано, і в якості структурного підрозділу вона увійшла до складу ДП "Селидіввугілля". Оскільки це підприємство набуло статусу боржника, у грудні 2003року виконавче провадження було передано на виконання до відділу Державної виконавчої служби Селидівського міського управління юстиції.

В листопаді 2001року Яворська П.Л. звернулася до Новогродівського міського суду Донецької області зі скаргою на дії (бездіяльність) відділу Державної виконавчої служби Новогродівського міського управління юстиції у зв'язку з невиконанням судового рішення, винесеного на її користь.

23 листопада 2001року міський суд відхилив скаргу заявниці за відсутністю вини в діях відділу виконавчої служби. Суд встановив, що виконавча служба діяла належним чином щодо виконання рішення Новогродівського міського суду Донецької області. Згідно численних рішень господарського суду Донецької області, виконавчій службі було заборонено продавати майно шахти, оскільки щодо неї було розпочато процедуру банкрутства.

11 лютого 2002 року апеляційний суд Донецької області залишив без змін рішення першої інстанції від 23.11.2001 р. У серпні 2004 року судове рішення, винесене на користь заявниці було повністю виконано.

          У рішенні Європейський Суд (п.19) зазначив, що рішення, винесене на користь заявниці, гр.Яворській П.Л., не виконувалось протягом трьох років, що призвело до порушення пункту 1 статті 6 Конвенції та статті 1 Першого протоколу.

Європейський суд з прав людини визнав заяву обґрунтованою, а посилання відповідача на те, що держава не може нести відповідальність за борги її підприємств не прийняв до уваги.

Згідно рішення Європейського суду від 10.08.2006 року у справі №20745/02 “Яворська проти України” у зв'язку з порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Протоколу №1 до Конвенції держава України повинна виплатити гр. Яворській П.Л. 800 ЄВРО нематеріальної шкоди з урахуванням будь-якого податку, який може бути стягнуто з заявниці.

На підставі рішення Європейського суду від 10.08.2006 року у справі №20745/02 “Яворська проти України” Відділом примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби прийнята постанова про відкриття виконавчого провадження від 22.12.2006року.

Рішення Європейського суду від 10.08.2006 року у справі №20745/02 “Яворська проти України” в частині сплати присуджених коштів виконано 27.12.2006року.

На рахунок гр. Яворській П.Л. з Державного бюджету України перераховано суму в розмірі 5323грн.91коп., що станом на день виплати –27.12.2006р. є еквівалентно 800 ЄВРО. Факт оплати підтверджується платіжним дорученням №2197/13 від 27 грудня 2006року.

29 грудня 2006року державним виконавцем була прийнята постанова про закінчення виконавчого провадження за рішенням Європейського суду від 10.08.2006 року у справі №20745/02 “Яворська проти України”, у зв'язку з його виконанням.

          Як вбачається з матеріалів справи, судовими рішеннями було встановлено неправомірність дій ДВАТ „Щахта 1/3 Новогродівська” правонаступником якого є ДП „Селидіввугілля”, та відповідно, було покладено обов’язок виконання судових рішень саме на відповідача протягом усього строку існування заборгованості.

          Згідно з пунктом 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" судам необхідно враховувати, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП (набрала чинності 13 січня 2000 р.) за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Факт заподіяння моральної шкоди Лапінській Л.П. встановлено Європейським судом під час розгляду справи (пункт 26 рішення Європейського суду).

Відповідно до частини 5 статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи, саме на цьому наголошує Вищий господарський суд України (постанова від 10.11.2009 р. по аналогічній справі № 20/24).

          Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

          На підставі викладеного та керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.95 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ст. 2371 Кодексу законів про працю України, ч. 1 ст. 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”, ст. ст. 2, 42, 43, 22, 33, 34, 35, 43, 44, 49, 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

          Позовні вимоги Міністерства юстиції України м. Київ до Державного підприємства „Селидіввугілля” м. Селидове, Донецької області про стягнення збитків в розмірі 5323,91 грн. – моральна шкода - задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства „Селидіввугілля” м. Селидове (вулиця Карла Маркса, 41, м. Селидове, Донецька область, 85400, код ЄДРПОУ 33426253) на користь на користь Державного бюджету України (рахунок: 31111095700006, отримувач: УДК в Київському районі, банк отримувача: Головне управління державного казначейства України в Донецькій області, МФО: 834016, ЄДРПОУ 34687001) збитків в розмірі 5323,91 грн. – моральна шкода.

Стягнути з Державного підприємства „Селидіввугілля” м. Селидове (вулиця Карла Маркса, 41, м. Селидове, Донецька область, 85400, код ЄДРПОУ 33426253) на користь на користь Державного бюджету України (рахунок: 31111095700006, отримувач: УДК в Київському районі, банк отримувача: Головне управління державного казначейства України в Донецькій області, МФО: 834016, ЄДРПОУ 34687001) витрати по сплаті державного мита у розмірі 102,00 грн.

Стягнути з Державного підприємства „Селидіввугілля” м. Селидове (вулиця Карла Маркса, 41, м. Селидове, Донецька область, 85400, код ЄДРПОУ 33426253) на користь на користь Державного бюджету України (рахунок: 31111095700006, отримувач: УДК в Київському районі, банк отримувача: Головне управління державного казначейства України в Донецькій області, МФО: 834016, ЄДРПОУ 34687001) витрати за інформаційно-технічне обслуговування судового процесу у розмірі 118,00 грн.

В судовому засіданні оголошено повний текст рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя                               

Вик. Костюк І.В.

Надруковано 4 примірники:

1 - до справи

1 – позивачу

1 - відповідачу

1 – третій особі