Рішення № 7574025, 18.01.2010, Південноукраїнський міський суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Южноукраїнський міський суд Миколаївської області)

Справа № 2-107/2010 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2010 року Южноукраїнський міський суд Миколаївській області

у складі: головуючого – судді Франчук О.Д.

при секретарі - Коршак О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Южноукраїнська цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі в розмірі 1000 грн. щомісячно, починаючи з дня пред’явлення позову і до досягнення ним повноліття.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що з відповідачем вона знаходилася в зареєстрованому шлюбі, який було розірвано 03 травня 1999 року. Від спільного подружнього життя 16 травня 1998 року у них народився син ОСОБА_4. Рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області з відповідача було стягнуто на її користь аліменти на утримання сина в розмірі ? частки від всіх видій його заробітку, але не менше 30 % частини прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно і до його повноліття. Оскільки ОСОБА_2 не спілкувався з сином, не виконував своїх обов’язків по його вихованню, жодного разу не відвідав його, Вознесенським міськрайонним судом Миколаївської області 23.10.2008 року було винесено рішення про позбавлення його батьківських прав. Відповідач аліменти сплачує нерегулярно та не в повному обсязі у зв’язку з чим у нього виникала заборгованість по виплаті аліментів. ОСОБА_2 також притягувався до кримінальної відповідальності за ухилення від сплати аліментів.

У судовому засіданні позивачка уточнила свої позовні вимоги та пояснила, що на даний час вона зареєстрована як приватний підприємець, але в зв’язку з кризою не отримує прибутків від своєї діяльності. Відповідач не сплачує аліменти та ставить їх з сином в скрутне становище, оскільки син потребує повноцінного утримання. Просила суд змінити розмір стягуваних аліментів на її користь з ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 з ? частини всіх видів доходів до 1000 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав та суду пояснив, що він перебував у шлюбі з позивачкою, від якого мають неповнолітнього сина ОСОБА_4. Рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області з нього було стягнуто на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина в розмірі ? частки від всіх видій його заробітку, але не менше 30 % частини прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно і до його повноліття. Крім того зазначив, що його було позбавлено батьківських прав по відношенню до сина. З аперечував проти стягнення з нього на користь відповідачки аліментів на утримання неповнолітньої дитини в розмірі 1000 грн. щомісячно, мотивуючи це тим, що він на даний час не працює та не має можливості сплачувати аліменти в такому розмірі, а також тим, що за станом здоров’я він не може влаштуватись на роботу, оскільки він потребує легкої фізичної праці.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримала доводи свого довірителя та просила суд відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши письмові матеріали справи, вислухавши сторони, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано 03 травня 1999 року, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу (а.с. 6).

Як вбачається зі свідоцтва про народження, сторони є батьками неповнолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 7).

Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття, тобто обов’язок утримувати дітей є рівною мірою обов’язком як матері, так і батька. Причому обов’язком особистим, індивідуальним, а не солідарним, так як неповнолітні діти не в змозі самі заробляти необхідні для свого існування грошові кошти.

Згідно ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду аліменти на утримання дитини присуджуються в частині від доходу батьків або в твердій грошовій сумі.

Як встановлено в судовому засіданні, рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 27 березня 2002 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі ? частини всіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до його повноліття.

Згідно ч. 1 ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із них.

Законодавець не визначив розмір частки від кількості дітей та межі цього розміру, зазначивши, що розмір аліментів на одну дитину при будь-яких умовах відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України не може бути меншим за 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ст. 54 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» прожитковий мінімум на одну дитину віком до 6 років становить 632 гривні, а на дітей віком від 6 до 18 років – 776 гривень.

Частина 1 ст. 184 СК України зазначає, що якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Як встановлено в судовому засіданні, відповідач не має регулярного доходу, на даний час не працює та має проблеми зі здоров’ям.

З урахуванням зазначеного та обставин, що враховуються судом при визначенні розміру аліментів і передбачених ст. 182 СК України, суд вважає за можливе змінити розмір аліментів, визначений за рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 27 березня 2002 року та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 350 гривень щомісячно, починаючи з дня набрання чинності рішення суду і до досягнення ним повноліття.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає сплата судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Тому, на підставі викладеного і керуючись ст.ст. 180, 181, 192 СК України, а також ст.ст. 60, 209, 213, 215, 218, 367 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів - задовольнити частково.

Змінити розмір аліментів, визначений за рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 27 березня 2002 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 350 гривень щомісячно, починаючи з дня набрання чинності рішення суду і до досягнення ним повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави державне мито в сумі 51 грн.: Банк одержувач - ГУ ДКУ у Миколаївській області, МФО 826013, р/р 31115095700010, код ЄДРПОУ 22433165.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 120 грн. витрат на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи Южноукраїнським міським судом: Банк одержувач – ГУ ДКУ у Миколаївській області, МФО 826013, р/р 31218259700010, код ЄДРПОУ 22433165.

Рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 27 березня 2002 року вважати таким, що втратив законну силу.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Миколаївської області через Южноукраїнський міський суд Миколаївської області шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подачею після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до Апеляційного суду Миколаївської області або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя Южноукраїнського

міського суду ОСОБА_5