Постанова № 75702770, 02.08.2018, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

ЄУН 310/7524/16Головуючий у 1-й інстанції Дністрян О.М.Пр. № 22-ц/778/511/18Суддя-доповідач Гончар М.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2018 року м. Запоріжжя

Апеляційний суд Запорізької області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді (судді-доповідача) Гончар М.С.

суддів Кочеткової І.В., Маловічко С.В.,

за участі секретаря Семенчук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «АСТЕРІКС-2007» на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 02 жовтня 2017 року у справі за позовом Приватного підприємства «АСТЕРІКС-2007» (далі - ПП «АСТЕРІКС-2007») до Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», ОСОБА_3, третя особа - Приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу Морозов Віктор Іванович, про визнання договору купівлі-продажу недійсним та скасування державної реєстрації права власності

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2016 року ПП «АСТЕРІКС-2007» звернулось до суду із вищезазначеним позовом, в якому із урахуванням уточнених позовних вимог (т. с. 2 а.с.12-28) просило:

- визнати недійсним договір № 1915/61 від 31.08.2016р. купівлі-продажу об'єкта нерухомості, укладений між ПАТ «ПУМБ» (надалі - Банк) та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовим В.І., зареєстрований в реєстрі за № 32, предметом якого є продаж комплексу будівель та споруд, загальною площею 2144,3 кв. м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки, на якій розташоване нерухоме майно: НОМЕР_1, площа: 3,0818 га),

- скасувати державну реєстрацію права власності на це нерухоме майно проведену державним реєстратором - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовим В.І. на ім'я ОСОБА_3 та стягнути з відповідачів судові витрати.

В обґрунтування свого позову позивач зазначав, що між ЗАТ «Перший Український Міжнародний банк», правонаступником всіх прав та обов'язків якого є ПАТ «Перший Український міжнародний банк» та позичальником - громадянкою України ОСОБА_5 - 28.05.2008р. був укладений кредитний договір № 6343782, відповідно до якого банк зобов'язався надати позивальнику кредит у розмірі 500000,00 доларів США, а позичальник зобов'язався використати його за цільовим призначенням, сплатити проценти за користування кредитом та повернути кредит Банку в порядку та у строки, обумовлені договором (п.1.4 Кредитного договору - до 28 травня 2018р.). З метою забезпечення зобов'язання за цим кредитним договором, між банком та ПП «АСТЕРІКС-2007» був укладений іпотечний договір № 6445722, відповідно до якого іпотекодавець з метою забезпечення повного виконання зобов'язання, передав в іпотеку банку, як іпотекодержателю, нерухоме майно, а саме: комплекс будівель та споруд, загальною площею 2144, 3 м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1. Згідно п.п. 1.2., 1.2.1 Договору іпотеки, іпотекою за цим договором забезпечується виконання всіх зобов'язань ОСОБА_5 перед іпотекодержателем, що випливає з укладеного між ними кредитного договору № 6343782 від 28.03.2008р., з усіма змінами та доповненнями до нього. У зв'язку зі складним фінансовим становищем ОСОБА_5 належним чином свої зобов'язання по кредитному договору не змогла виконати, чим порушили умови п.п. 1.1, 3.1.1, 4.3.7 та ін. кредитного договору, на підставі чого у банку виникло право задовольнити свої вимоги до позичальника шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Позасудової моделі звернення стягнення в механізмі забезпечення виконання вищезазначеного зобов'язання не було, оскільки у ОСОБА_5 був відсутній технічний паспорт на предмет іпотеки, що у свою чергу, унеможливило банку здійснити проведення оцінки предмета іпотеки та узгодити належні умови для подальшої реалізації спірного предмету. У зв'язку з чим ними було обрано примусову форму звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом звернення до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до ПП «АСТЕРІКС-2007», Комунального підприємства з технічної інвентаризації Бердянської міської ради про звернення стягнення на заставлене майно - предмет іпотеки оціночною вартістю 7436889,00 грн., передане за договором іпотеки; про визнання права власності на цей комплекс будівель і споруд; про зобов'язання відповідача-1 передати позивачу оригінали документів, які мають відношення до предмету іпотеки; про зобов'язання відповідача-2 провести державну реєстрацію права власності за позивачем на об'єкт нерухомості. 07.12.2010р. господарським судом Запорізької області у справі №26/214/10 за вищезазначеним позовом прийнято рішення, яким було звернуто стягнення на вищезазначене заставлене майно, для задоволення вимог ПАТ «ПУМБ» до ОСОБА_5 за Кредитним договором № 6343782 від 28.05.2008 року в загальному розмірі 919 027, 47 дол. США (за офіційним курсом НБУ станом на 03.12.10р. - 7297 078, 11 грн.) та 1444 625, 90 грн., що загалом еквівалентно 8 741 704, 01 грн., з яких: заборгованість за основною сумою кредиту - 481788,15 дол. США; заборгованість за непогашеними в строк відсотками за користування кредитом - 174681,33 дол. США; сума пені за порушення строків виконання зобов'язань за Кредитним договором - 214379,17 дол. США; штраф згідно з п. 5.4. Кредитного договору - 1444 625, 90 грн. та 48 178, 82 дол. США. Також цим рішенням суду було визнано за ПАТ «Перший Український міжнародний банк» право власності на цей предмет іпотеки - комплекс будівель і споруд, загальною площею 2144,3 кв. м та оціночною вартістю 7 436 880, 00 грн., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 - та зобов'язано ПП «АСТЕРІКС-2007» передати ПАТ «ПУМБ» оригінали документів, які мають відношення до предмету іпотеки, крім того, було зобов'язано Комунальне підприємство з технічної інвентаризації Бердянської міської ради провести державну реєстрацію права власності за ПАТ «ПУМБ» на цей предмет іпотеки та внести відповідний запис до електронного реєстру прав власності на нерухоме майно і до інвентарних справ, а також надано ПАТ «ПУМБ» право на отримання у будь-яких органах і установах, будь-яких документів, які мають відношення до предмету іпотеки, та документів, що встановлюють правомірність використання земельної ділянки, на якій розташований цей комплекс будівель і споруд. Рішення господарського суду Запорізької області від 07.12.2010р. у справі № 26/214/10 набрало законної сили. Крім того, паралельно з розглядом господарським судом м. Запоріжжя вищевказаного позову вже в площині кредитних відносин у вересні 2009 року ПАТ «ПУМБ» звернувся до Бердянського міськрайонного суду Запорізької області з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ПП «АСТЕРІКС-2007» про стягнення боргу за кредитним договором, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Заочним рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 20.12.2010р. у справі № 2-1000/2010 за позовом ПАТ «ПУМБ» до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 6343782 від 28.05.2008р., стягнуто з ОСОБА_5 на користь ПАТ «ПУМБ» заборгованість за кредитним договором у сумі 623048,72 доларів США. В подальшому ПАТ «ПУМБ» з метою виконання вищевказаного рішення господарського суду здійснив реєстрацію права власності на спірний об'єкт нерухомості. 31.08.2016р. між ПАТ «ПУМБ» (Продавець) та ОСОБА_3 (Покупець) був укладений Договір купівлі-продажу об'єкта нерухомості № 1915/61, відповідно до п. 2 якого, предметом продажу є комплекс будівель та споруд, загальною площею 2144,3 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки, на якій розташоване нерухоме майно: НОМЕР_1, площа: 3,0818 га). Відповідно до п.3 Договору купівлі-продажу, нерухоме майно належить Продавцю на підставі Рішення господарського суду Запорізької області від 07.12.2010 року, ухваленого по справі № 26/214/10, право власності продавця на нерухоме майно в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано 05.04.2013р.. Згідно п. 7 Договору купівлі-продажу, договірна ціна об'єкта нерухомості становить 1324452,15 грн. без ПДВ. Разом з тим, ПАТ «ПУМБ», вважаючи, що кредитні зобов'язання ОСОБА_5 перед ними не припинені звернувся 25.11.2014р. із заявою про відкриття виконавчого провадження до ВПВР УДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області щодо виконання виконавчих листів, виданих на підставі вищезазначеного рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 20.12.2010р. 08.12.2014р. державним виконавецем прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП №45726752) та накладено арешт на все майно ОСОБА_5 у межах суми звернення стягнення - 9352472,89 грн. - та заборонено здійснювати відчуження будь-якого належного їй майна. За таких обставин позивач вважає, що вищезазначений перехід права власності на спірний нерухомий об'єкт був здійснений поза правовим регулюванням норм Закону України «Про іпотеку», чинного цивільного законодавства України і є протиправним та таким, що порушує майнові права позивача, оскільки ПАТ «ПУМБ» вважає, що кредитне зобов'язання ОСОБА_5 не погашене та його залишок становить 28366,88 доларів США, тобто основне зобов'язання (кредитний договір), на підставі якого між ПАТ «ПУМБ» та ПП «АСТЕРІКС-2007» був укладений Договір іпотеки, проводилась реалізація предмета іпотеки, залишилось існувати, а тому передбачена ст. 17 Закону України "Про іпотеку" підстава для припинення іпотеки (набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки) відсутня. Додатковим підтвердженням не припиненого іпотечного зобов'язання, є те, що сторони в Договорі іпотеки не узгодили чіткої дати його закінчення, згідно п. 7.5 Договір іпотеки є чинним до повного виконання ОСОБА_5 основного зобов'язання. А оскільки ОСОБА_5 належним чином умови Кредитного договору не виконала, то основне зобов'язання є дійсним, у зв'язку з чим, і іпотечні правовідносини також існують, спільні права і обов'язки по Договору іпотеки між ПАТ «ПУМБ» і ПП «Астерікс-2007» не припинились. Відповідно до ст.ст. 37, 38, 39 Закону України «Про іпотеку» право іпотекодержателя щодо розпорядження, в тому числі і право на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, здійснюється останнім у відповідному порядку і пов'язане з обов'язком сповіщення іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір відносно відчуження. Так, заставодержатель в особі відповідача № 1 згідно Кредитного та Договору іпотеки, мав переважне право на задоволення вимог за рахунок майна боржника-заставодавця - позивача. Але у рішенні господарського суду Запорізької області від 07.12.2010р. у справі № 26/214/10 відсутні обов'язкові умов, які передбачені ст.ст. 38, 39 Закону України «Про іпотеку», так, суд не зазначив спосіб подальшої реалізації предмету іпотеки, а також визначенням переліку необхідних повноважень для здійснення іпотекодержателем (відповідачем № 1) продажу спірного об'єкту нерухомості. Хоча в резолютивній частині вищевказаного рішення міститься посилання на п. 6.7 Договору іпотеки та ст. 37 Закону України «Про іпотеку», але ці положення не конкретизують порядок реалізації предмету спору, а їх зміст носить загальний характер. Фактично зазначене нерухоме майно було прийнято відповідачем № 1 у власність з моменту державної реєстрації - 05.04.2013р. - і з цього часу він, маючи всі правомочності власника на комплекс будівель і споруд, 31.08.2016р. здійснив відчуження спірного майна на користь ОСОБА_3 шляхом укладення з нею Договору купівлі-продажу об'єкта нерухомості № 1915/61. Але зазначене майно повинно було реалізовано відповідачем № 1 - відповідачу № 2 в порядку застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 Закону України «Про іпотеку». Враховуючи обстави справи вбачається, що відповідач № 1 набув право звернути стягнення на предмет іпотеки на підставі вищевказаного рішення, яке набрало законної сили, однак зміст цього рішення суду не містив деталізованого опису порядку реалізації предмета іпотеки, а тому у відповідності до норм Договору іпотеки, Закону України «Про іпотеку» відповідач № 1 реалізував від свого імені спірний предмет іпотеки будь-якій особі - покупцеві, в даному випадку ОСОБА_3, на підставі договору купівлі-продажу в порушення вимог ст.ст. 38, 39 Закону України «Про іпотеку». Перехід права власності на предмет іпотеки від іпотекодержателя - відповідача № 1 - до ОСОБА_3 був здійснений без застосування як передпродажної процедури так і основної, яка передбачена ст. 38 Закону України «Про іпотеку». Наведене дає підстави стверджувати, що зазначене майно було реалізоване відповідачем № 1 без відсутності достатніх правових підстав щодо продажу. Вважають, що внаслідок невиконання відповідачем № 1 своїх зобов'язань відповідно до норм ст.ст. 39, 38 Закону України «Про іпотеку» вищевказаний продаж спірного майна спричинив порушення їх майнового права, оскільки на дату відчуження, а саме - 31.08.2016р., на майно за спірним договором купівлі-продажу обґрунтовано претендував позивач, як особа із вищим пріоритетом у відповідності до зареєстрованого та укладеного Договору іпотеки, вказаний факт відносно їх першочергового права на купівлю даного майна та наявність заборони на його відчуження підтверджуються ухвалою господарського суду Запорізької області від 05.07.2016р. у справі № 26/214/10 про скасування обтяження - арешту спірного нерухомого майна. Не дотримання відповідачем № 1 процедури, встановленої ст. 38 Закону України «Про іпотеку», позбавило їх можливості скористатися наданими цією статтею правами, а тому відповідач № 1 уклав з відповідачкою № 2 договір купівлі-продажу спірного майна 31.08.2016р. з наявними правовими порушеннями, тому спірний Договір купівлі продажу підлягає визнанню недійсним. Сучасна законодавча конструкція дії іпотечних відносин свідчить, що іпотека припиняється в разі припинення основного зобов'язання, зокрема, на підставі його виконання. Позивач вважає важливим у цьому питанні той факт, що ПАТ «ПУМБ» займає позицію «не виконання ОСОБА_5 основного зобов'язання вже досить тривалий час», що у свою чергу кореспондує твердження, що відповідач № 1 визнає, що основне зобов'язання на сьогоднішній день існує, тому не виконання основного зобов'язання виключає припинення іпотечних відносин, які мають похідний характер від нього, фактично іпотечне зобов'язання функціонує і є дійсним до моменту належного виконання особою основного зобов'язання. За таких умов, вбачають, що Договір іпотеки є дійсним, його зміст, умови для сторін є обов'язковими не тільки для виконання, а і дотримання його положень, норм Закону України «Про іпотеку». Право власності виникло у відповідача № 1 на підставі відповідного рішення суду, тобто в судовому порядку, а тому це означає обов'язок відповідача № 1 виконувати положення норм Закону України «Про іпотеку», ЦК України та у разі ініціювання переходу права власності враховувати права та інтереси позивача, здійснення відповідачем № 1 передачі права власності щодо предмету іпотеки повинно було бути виконане із застосування ст. 39 у поєднанні зі ст. 38 Закону України «Про іпотеку», при цьому відповідачем № 1 не надіслано їм повідомлення про намір укладення Договору купівлі-продажу предмету іпотеки, а отже, також відповідачем № 1 не ставилося питання щодо погодження сторонами ціни тощо. Позивач мав заінтересованість щодо купівлі спірного майна, а також у незалежній оцінці спірного нерухомого об'єкту, хотів звернутися з письмовим запитом, до осіб, які мають відповідні права, однак цього не зробили, оскільки поза його волею і інтересу відповідач № 1 ініціював передчасне відчуження спірного нерухомого майна, чим позбавив їх можливості будь-яким чином вплинути на процедуру переходу права власності, у зв'язку з чим, пріоритетне право позивача ним не було пред'явлене до виконання. Вважали, що укладений між ПАТ «ПУМБ» та ОСОБА_3 договір купівлі-продажу об'єкта нерухомості № 1915/61 від 31.08.2016р., порушує їх майнові права як особи із вищим пріоритетом, так як правовим наслідком цього договору є державна реєстрація права власності за іншою особою, тому дії відповідачів є протиправними, їх наслідки зачіпають їх права як іпотекодавця на предмет іпотеки.

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 02 жовтня 2017 року (т. с. 2 а.с.70-76) у задоволенні позову ПП «АСТЕРІКС-2007» у цій справі відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судом першої інстанції при його ухваленні, позивач ПП «АСТЕРІКС-2007» у своїй апеляційній скарзі (т.с. 2 а.с.82-93) просило рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи був визначений склад колегії суддів апеляційного суду: головуючий суддя (суддя-доповідач) Гончар М.С., судді Кочеткова І.В. та Маловічко С.В. (а.с. 99).

Ухвалою апеляційного суду (т.с. 2 а.с. 109) апеляційне провадження у цій справі відкрито, справу призначено до апеляційного розгляду з урахуванням навантаженості судді-доповідача та колегії суддів, яка має постійний склад, (т.с. 2 а.с.111).

Банк, як відповідач, поштою подав апеляційному суду відзив на вищезазначену апеляційну скаргу позивача у цій справі (т.с. 2 а.с.123-136).

Інші учасники цієї справи своїм правом на подачу відзиву не скористались.

В силу вимог ст. 360 ч. 3 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

З 15.12.2017 року набрав законної сили ЦПК України в новій редакції, якою апеляційний суд має керуватись при апеляційному перегляді цієї справи.

Оскільки, в силу вимог п. 9 Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 року № 2147-VІІ, якій набрав чинності з 15.12.2017 року, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Розгляд цієї справи, призначений апеляційним судом на 08 лютого 2018 року не відбувся, та був відкладений через перебування судді Маловічко С.В., як члена колегії суддів апеляційного суду у цій справі, яка має постійний склад, у нетривалій щорічній відпустці у період з 08 по 16 лютого 2018 року включно, яка не є підставою для визначення в автоматизованому порядку іншого судді-члена колегії для розгляду цієї справи апеляційним судом (т.с. 2 а.с. 145).

Розгляд цієї справи, призначений апеляційним судом на 29 березня 2018 року, не відбувся, та був відкладений через перебування у цей день головуючого судді (судді-доповідача) Гончар М.С. у відрядженні у м. Київ у зв'язку із проходженням кваліфікаційного оцінювання судді (т.с. 2 а.с. 160).

Розгляд цієї справи, призначений апеляційним судом на 10 травня 2018 року, не відбувся та був відкладений (т.с. 2 а.с. 179-180) в порядку задоволення клопотання представника позивача ПП «АСТЕРІКС-2007» - адвоката ОСОБА_7 про його відкладення (т.с. 2 а.с. 172-174), з урахуванням наванатаженості колегії суддів апеляційного суду, яка має постійний склад, та судді - доповідача (в Апеляційному суді Запорізької області замість 71 судді за штатом працює фактично 20 суддів, 13 з яких у судовій палаті з розгляду цивільних справ). Розгляд цієї справи не призначався у період з 04.06.2018 року по 13.07.2018 року через перебування колегії суддів та судді -доповідача у відпустці (довідка а.с. 190).

У судове засідання 02 серпня 2018 року повідомлені апеляційним судом належним чином про час і місце розгляду цієї справи (т.с. 2 а.с. 183 - 186) представник позивача ПП «АСТЕРІКС-2007», відповідач ОСОБА_3 та третя особа - приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу Морозов В.І. не з'явились.

Третя особа - приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу Морозов В.І. про причини своєї неявки апеляційний суд не сповістив, клопотань про відкладення розгляду цієї справи апеляційному суду не подавав.

Відповідач ОСОБА_3 про причини своєї неявки апеляційний суд не сповістила, раніше подавала апеляційному суду клопотання (т.с. 2 а.с. 138), в якому просила розглядати дану справу апеляційним судом без її участі.

Позивач ПП «АСТЕРІКС-2007» через свого представника ОСОБА_6 подав апеляційному суду клопотання (т.с. 2 а.с. 192-199), в якому просив відкласти розгляд цієї справи апеляційним судом через службове відрядження представника, додав відповідні письмові докази на підтвердження останнього.

Проте, в силу вимог ст. 372 ч. 2 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи апеляційним судом.

Крім того, друга поряд неявка представника позивача при вищевикладених обставинах не є перешкодою для розгляду цієї справи апеляційним судом.

Також ЦПК України передбачені відповідні строки для апеляційного розгляду цієї справи, дана справа тривалий час перебуває на розгляді в апеляційному суді.

При вищевикладених обставинах, на підставі ст. 372 ч. 2 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, апеляційний суд ухвалив у задоволенні клопотання представника позивача ПП «АСТЕРІКС-2007» відмовити, розглядати дану справу апеляційним судом у даному судовому засіданні за відсутністю представника позивача ПП «АСТЕРІКС-2007», відповідача ОСОБА_3 та третьої особи - приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу Морозова В.І. за присутністю представника відповідача ПАТ «ПУМБ» за договором (т.с. 2 а.с. 475) ОСОБА_8

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача ПАТ «ПУМБ» - ОСОБА_8, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга ПП «АСТЕРІКС-2007» не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В силу вимог ст. 367 ч. 1 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За змістом ст. 381 ч. 1 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги приймає постанову за правилами ст. 35 і глави 9 розділу ІІІ цього Кодексу з особливостями, зазначеними у ст. 382 цього Кодексу.

Встановлено, що суд першої інстанції, відмовляючи ПП «АСТЕРІКС-2007» у задоволенні його позову у цій справі у повному обсязі, керувався ст. ст. 10, 59, 60, 61, 179, 209, 212-215 ЦПК України в редакції, чинній до 14.12.2017 року включно, та виходив із необґрунтованості та недоведеності позовних вимог ПП «АСТЕРІКС-2007» у цій справі.

Апеляційний суд погоджується із таким висновком суду першої інстанції, вважає його правильним, а рішення суду першої інстанції - таким, що ухвалено з додержанням вимог закону, є правильним та законним.

При перевірці законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції у цій справі апеляційний суд виходить із положень ЦПК України, в редакції, що була чинною до 14.12.2017 року включно, тобто чинною на час ухвалення оскаржуємого рішення судом першої інстанції у цій справі (02 жовтня 2017 року).

Відповідно до ст. 213 ЦПК України в редакції, чинній до 14.12.2017 року включно, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України в редакції, чинній до 14.12.2017 року включно, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції у цій справі відповідає у повному обсязі.

Так, судом першої інстанції було правильно встановлено, що 28 травня 2008 року між Закритим акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний банк» та позичальником - громадянкою України ОСОБА_5 був укладений Кредитний договір № 6343782, відповідно до якого банк зобов'язався надати позичальнику кредит у розмірі 500000 доларів США, а позичальник зобов'язався використати його за цільовим призначенням, сплатити проценти за користування кредитом та повернути кредит банку в порядку та у строки, обумовлені договором - до 28 травня 2018р. (т. 1 а.с.19).

У той же день, з метою забезпечення зобов'язання за вищезазначеним кредитним договором, між Закритим акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний банк» («Іпотекодержатель») та Приватним підприємством «АСТЕРІКС-2007» («Іпотекодавець») був укладений іпотечний договір № 6445722, який посвідчений приватним нотаріусом Бердянського міського нотаріального округу Запорізької області Дмитренко М.Р., відповідно до якого «Іпотекодавець» з метою забезпечення повного виконання зобов'язання громадянкою України ОСОБА_5, що випливають із Кредитного договору № 6343782 від 28.05.2008р., передав в іпотеку банку, як «Іпотекодержателю», нерухоме майно - комплекс будівель та споруд, загальною площею 2144,3 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 20-23).

За правилами ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Частинами першою, другою статті 590 ЦК України визначено порядок дій заставодержателя (іпотекодержателя) щодо захисту свого права у разі, коли основне зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін). У такому разі заставодержатель набуває право звернення до суду з позовною заявою про звернення стягнення на предмет застави.

За змістом статті 11 Закону України «Про іпотеку» іпотекодавець (майновий поручитель) несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання в межах вартості предмета іпотеки.

Ч. 1 ст. 37 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.

У зв'язку зі складним фінансовим становищем ОСОБА_5 належним чином свої зобов'язання по кредитному договору не змогла виконати, чим порушили умови кредитного договору, на підставі чого у Банку виникло право задовольнити свої вимоги до позичальника шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, але позасудової моделі звернення стягнення в механізмі забезпечення виконання вищезазначеного зобов'язання не було, оскільки у ОСОБА_5 був відсутній технічний паспорт на предмет іпотеки.

У зв'язку з чим, Публічне акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний банк» звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до ПП «АСТЕРІКС-2007», Комунального підприємства з технічної інвентаризації Бердянської міської ради про звернення стягнення на заставлене майно - предмет іпотеки оціночною вартістю 7436889,00 грн., передане за договором іпотеки; про визнання права власності на цей комплекс будівель і споруд; про зобов'язання відповідача-1 передати позивачу оригінали документів, які мають відношення до предмету іпотеки; про зобов'язання відповідача-2 провести державну реєстрацію права власності за позивачем на об'єкт нерухомості.

07.12.2010 року Господарським судом Запорізької області у справі №26/214/10 за вищезазначеним позовом прийнято рішення (т.с. 1 а.с. 25-29), яким було звернуто стягнення на заставлене майно (предмет іпотеки - комплекс будівель та споруд, загальною площею 2144,3 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1), для задоволення вимог Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» до ОСОБА_5 за Кредитним договором № 6343782 від 28.05.2008 року в загальному розмірі 919027, 47 дол. США (за офіційним курсом НБУ станом на 03.12.10 року - 7297078,11 грн.) та 1444625,90 грн., що загалом еквівалентно 8741704,01 грн., з яких: заборгованість за основною сумою кредиту - 481788,15 дол. США; заборгованість за непогашеними в строк відсотками за користування кредитом - 174681,33 дол. США; сума пені за порушення строків виконання зобов'язань за Кредитним договором - 214 379, 17 дол. США; штраф згідно з п. 5.4. Кредитного договору - 1444625,90 грн. та 48178,82 дол. США.

Також вищезазначеним рішенням суду було визнано за Публічним акціонерним товариством «Перший Український міжнародний банк» право власності на предмет іпотеки - комплекс будівель і споруд, загальною площею 2144,3 кв.м. та оціночною вартістю 7436880,00 грн., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Зобов'язано ПП «АСТЕРІКС-2007» передати Публічному акціонерному товариству «Перший Український міжнародний банк» оригінали документів, які мають відношення до предмету іпотеки. Зобов'язано Комунальне підприємство з технічної інвентаризації Бердянської міської ради провести державну реєстрацію права власності за Публічним акціонерним товариством «Перший Український міжнародний банк» на предмет іпотеки - комплекс будівель і споруд, загальною площею 2144,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та внести відповідний запис до електронного реєстру прав власності на нерухоме майно та до інвентарних справ. Надано Публічному акціонерному товариству «Перший Український міжнародний банк» право на отримання у будь-яких органах і установах, будь-яких документів, які мають відношення до предмету іпотеки, та документів, що встановлюють правомірність використання земельної ділянки, на якій розташований цей комплекс будівель і споруд.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 07.12.2010р. у справі № 26/214/10 набрало законної сили (постановою Вищого господарського суду України від 21 липня 2011 року залишено в силі).

Належні, допустимі докази протилежного у матеріалах цієї справи відсутні.

Обставини, встановлені судовим рішенням у …господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини (ст. 61 ч. 3 ЦПК України в редакції, чинній до 14.12.2017 року включно).

Згідно ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації, виникають з моменту такої реєстрації.

Також ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що державна реєстрація права проводиться на підставі рішення судів, що набрали законної сили.

05.04.2013 року Реєстраційною службою Бердянського міськрайонного управління юстиції Запорізької області на підставі рішення Господарського суду Запорізької області від 07.12.2010 року у справі № 26/214/10 проведена державна реєстрація права власності (номер запису - 572000) за Публічним акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» на комплекс будівель та споруд, загальною площею 2144,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (Витяг з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 2077035 від 05.04.2013р. - т. с. 1 а.с.63-64).

31 серпня 2016 року між Публічним акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» (Продавець) та ОСОБА_3 (Покупець) був укладений Договір купівлі-продажу об'єкта нерухомості № 1915/61 (т.1 а.с.81-830), відповідно до п. 2 якого, предметом продажу є комплекс будівель та споруд, загальною площею 2144,3 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки, на якій розташоване нерухоме майно: НОМЕР_1, площа: 3,0818 га). Відповідно до п.3 Договору купівлі-продажу, нерухоме майно належить Продавцю на підставі Рішення господарського суду Запорізької області від 07.12.2010 року, ухваленого по справі № 26/214/10, право власності Продавця на нерухоме майно зареєстровано 05.04.2013р. в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 593 ЦК України право застави припиняється у разі:

1) припинення зобов'язання, забезпеченого заставою;

2) втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави;

3) реалізації предмета застави;

4) набуття заставодержателем права власності на предмет застави.

Підстави припинення іпотеки також передбачені ст. 17 Закону України «Про іпотеку», до яких належать, зокрема, набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки.

Отже, з моменту державної реєстрації права власності ПАТ «Перший Український міжнародний банк» (з 05.04.2013р.) на вищезазначений комплекс будівель та споруд позивач - ПП «АСТЕРІКС-2007» - позбувся права власності на предмет іпотеки та втратив статус «Іпотекодавця» з відповідними правами та обов'язками.

Тому, ПАТ «Перший Український міжнародний банк», користуючись своїм правом власності на цей комплекс будівель та споруд, 31 серпня 2016 року, як продавець, уклав договір № 1915/61 купівлі-продажу об'єкта нерухомості з відповідачкою ОСОБА_3

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Власник, відповідно до ч.2 ст. 319 ЦК України, має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно п. 1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 ст. 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. В силу приписів ст.663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього кодексу.

Ч. 1 ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягай згоди з усіх істотних умов договору. Дані положення також закріплені в главі 20 ГК України.

Згідно зі ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України.

Відповідно до положень ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За таких підстав, оскільки «Іпотекодержатель» - ПАТ «Перший Український міжнародний банк» - набув право власності на предмет іпотеки - комплекс будівель та споруд, загальною площею 2144,3 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а також у передбаченому законом порядку зареєстрував своє право власності на це майно, то відповідно до вимог ст. 593 ЦК України та ст.17 Закону України «Про іпотеку» іпотека є припиненою, тому ПАТ «Перший Український міжнародний банк», як власник цього об'єкту нерухомості, правомірно вчинив дії щодо укладання оспорюваного договору купівлі-продажу без будь-яких обмежень та правил, встановлених ст.ст. 38, 39 Закону України «Про іпотеку».

При вищевикладених обставинах, аналізуючи зібрані у справі докази, кожний окремо та всі в сукупності, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позовні вимоги позивача ПП «АСТЕРІКС-2007» про визнання договору купівлі-продажу недійсним та скасування державної реєстрації права власності у цій справі є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Доводи апеляційної скарги ПП «АСТЕРІКС-2007» дублюють доводи позовної заяви позивача ПП «АСТЕРІКС-2007» у цій справі, яким суд першої інстанції вже надав належну оцінку, та є такими, що не спростовують правильно встановлених судом першої інстанції фактичних обставин цієї справи та правильних висновків суду першої інстанції, а лише відображають позицію позивача ПП «АСТЕРІКС-2007» у цій справі, яку він та його представники вважають такою, що є єдино вірною та єдино можливою.

В силу вимог ст. 3 ЦПК України в редакції, чинній до 14.12.2017 року включно, ПП «АСТЕРІКС-2007» мало право на звернення до суду із вищезазначеним позовом у цій справі.

Однак, здійснюючи правосуддя, суд захищає права … юридичних осіб …у спосіб, визначений законами України (ст. 4 ЦПК України в редакції, чинній до 14.12.2017 року).

В силу вимог ст. 212 ЦПК України в редакції, чинній до 14.12.2017 року включно, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно із ст. 58 ч.1 ЦПК України в редакції, чинній до 14.12.2017 року включно, належними доказами є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ст. 59 ч. 2 ЦПК України в редакції, чинній до 14.12.2017 року включно, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (допустимість доказів).

Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях (ст. 60 ч. 4 ЦПК України в редакції, чинній до 14.12.2017 року включно).

Суд першої інстанції розглянув дану справу повно, всебічно та з додержанням вимог ст. ст. 10-11, 57-61, 212 ЦПК України в редакції, чинній до 14.12.2017 року включно, тобто в межах заявлених позивачем позовних вимог та на підставі доказів сторін, яким надав відповідну оцінку.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 10 ч. 3 ЦПК України в редакції, чинній до 14.12.2017 року включно.

Підстави для звільнення ПП «АСТЕРІКС-2007» від доказування, передбачені ст. 61 ЦПК України в редакції, чинній до 14.12.2017 року включно, у цій справі відсутні.

ПП «АСТЕРІКС-2007» не надало суду першої інстанції у цій справі належних, допустимих доказів в обґрунтування свого позову у цій справі.

Апеляційний суд на виконання вимог ст. 12 ч. 5 ЦПК України сприяв повному та всебічному апеляційному перегляду законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги ПП «АСТЕРІКС-2007».

Оскільки, в силу вимог ст. 367 ч. 3 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Однак, докази, передбачені ст. 367 ч. 3 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, ПП «АСТЕРІКС-2007» апеляційному суду не були надані.

Згідно із ст. 376 ч. 3 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, передбачені порушення норм процесуального судом першої інстанції, які є обов'язковою підставою для скасування або зміни рішення.

В силу вимог ст. 376 ч. 2 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, лише порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, можуть бути підставою для скасування або зміни рішення.

Встановлено, що у цій справі відсутні порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування чи зміни рішення, а також відсутні порушення норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення цієї справи по суті.

При вищевикладених обставинах, доводи апеляційної скарги ПП «АСТЕРІКС-2007», як особи, яка подала апеляційну скаргу у цій справі, не ґрунтуються на законі та доказах, наявних у матеріалах цієї справи, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, ухваленим з додержанням вимог ЦПК України.

Встановлено, що оскаржуємим рішенням суд першої інстанції не вирішував у цій справі питання про розподіл понесених судових витрат між сторонами, пов'язаних із розглядом цієї справи судом першої інстанції, а тому останнє також в апеляційному порядку не переглядалось. Однак, воно може бути вирішено судом першої інстанції у подальшому за власною ініціативою або за заявою осіб, які беруть участь у справі, в порядку, передбаченому ст. 270 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року.

За таких обставин, апеляційний суд не вбачає передбачених законом підстав для скасування рішення суду першої інстанції у цій справі або ж його зміни.

Також у разі відмови позивачу ПП «АСТЕРІКС-2007» у задоволенні його вищезазначеної апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у повному обсязі у цій справі, в силу вимог ст. 141 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, останнє не має права на компенсацію за рахунок відповідачів у цій справі будь-яких судових витрат, пов'язаних із розглядом цієї справи апеляційним судом, у тому числі у вигляді судового збору у розмірі 3520,00 (т. 2 а.с. 81, 102), сплаченого ПП «АСТЕРІКС-2007» при подачі вищезазначеної апеляційної скарги до апеляційного суду у цій справі.

Керуючись ст. ст. 10 - 11, 58-61, 88, 209, 212-215 ЦПК України в редакції, чинній до 14.12.2017 року включно, ст.ст. 12, 141, 367-368, 372, 374-375, 381-384, п.п.8, 9 Перехідних положень ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «АСТЕРІКС-2007» залишити без задоволення.

Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 02 жовтня 2017 року цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови.

Повний текст постанови у цій справі апеляційним судом складений 06.08.2018 року

Головуючий суддяСуддяСуддяГончар М.С. Кочеткова І.В.Маловічко С.В.