Постанова № 7569176, 14.01.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.ПолтаваСправа № 2а-45785/09/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді –Шевякова І.С.,

при секретарі –Мушук В.В.,

за участю:представника позивача - Линник О.В.,

представника відповідача - Мурич Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріо"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекціїпро скасування податкового повідомлення-рішення №0003342301/0/2035 від 23.06.2009 року, -

В С Т А Н О В И В:

позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Тріо",звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекціїпро скасування податкового повідомлення-рішення №0003342301/0/2035 від 23.06.2009 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що 17.06.2009 року Кременчуцькою ОДПІ за результатами невиїзної документальної позапланової перевірки ТОВ "Тріо" з питань правових відносин з ТОВ "Домінік - К"(код 35818283) ТОВ "Вісткар" (код 35818304) за період з 17.03.208 року по 11.06.2009 року, складений акт № 2589/23-209/30343190, згідно якого встановлено порушення п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість за жовтень-листопад 2008 року на загальну суму 28695 грн. На підставі вказаного акту Кременчуцькою ОДПІ 23.06.2009 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003342301/0/2035, яким ТОВ "Тріо" визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 43043,00 грн., з яких 28695,00 грн. - за основним платежем, 14348,00 грн. - штрафні санкції.

ТОВ "Тріо" із викладеним в акті № 2589/23-209/30343190 висновком не погоджується, і вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0003342301/0/2035 від 23.06.2009 року, було прийняте з порушенням діючого законодавства без наявності правових підстав для винесення, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, своє рішення вважає законним та обґрунтованим, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що в ході перевірки виявлено порушення пп. 7.4.5, пп. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168 від 03.04.97 року - в результаті чого занижено податок на додану вартість за період, що перевірявся, на суму 28695,00 грн. та винесено податкове повідомлення-рішення № 0003342301/0/2035 від 23.06.2009 року, щодо визначення суми зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 43043,00 грн. В обґрунтування своїх доводів представник відповідача зазначив, що позивач уклав договір поставки нафтопродуктів з ТОВ "Домінік - К", яке входить до складу групи підприємств, діяльність яких направлена на безпідставне формування сум податкового кредиту по податку на додану вартість шляхом проведення безтоварних операцій між зазначеними підприємствами, з метою надання можливості третім особам по мінімізації податкових зобов'язань по податку на додану вартість перед Державним бюджетом України, а також проводили конвертацію грошових коштів з метою їх зняття як готівкових коштів, чим порушено вимоги п.п.7.4.5. п. 7.4 ст. 7 З Закону України "Про податок на додану вартість" при формуванні складу податкового кредиту, що призвело до фактичного не отримання бюджетом податку на додану вартість. ТОВ "Домінік - К" безпідставно (без підтверджуючих документів" віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ по безтоварних операціях, а тому податкові накладні ТОВ "Домінік - К" виписані підприємству ТОВ "Тріо" є податковими накладними, що виписані без підтверджуючих документів по безтоварним операціям у жовтні - листопаді 2008 року на загальну суму податку на додану вартість 28695 грн.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Кременчуцькою ОДПІ у період з 11.06.2009 року по 17.06.2009 року проведено невиїзну документальну позапланову перевірку ТОВ "Тріо" (код 30343190) з питань правових відносин з ТОВ "Домінік - К"(код 35818283) ТОВ "Вісткар" (код 35818304) за період з 17.03.208 року по 11.06.2009 року згідно постанови слідчого СВ ПМ СДПІ по роботі з ВПП в м. Одеса від 12.05.2009 року у зв'язку з порушенням кримінальної справи № 206200800002.

17.06.2009 року Кременчуцькою ОДПІ складено акт № 2589/23-209/30343190 про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ "Тріо" та встановлено порушення:

- підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого за жовтень – листопад 2008 року занижено суму податкового кредиту на загальну суму 28695,00 грн.

На підставі вказаного акту 23.06.2009 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003342301/0/2035, відповідно до якого ТОВ "Тріо" визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 43043,00 грн., з них 28695,00 грн. – за основним платежем, 14348,00 грн. – штрафні санкції.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" № 509-ХІІ від 04.12.1990 року, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

Статтею 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" (із змінами і доповненнями) передбачено підстави проведення позапланових перевірок. Обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Законом, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків, або перевірки, що проводяться після порушення кримінальної справи проти платника податків (посадових осіб платника податків), що перевіряється, відповідно до кримінально-процесуального законодавства.

Згідно акту перевірки № 2589/23-209/30343190 від 17.06.2009 підставою проведення перевірки ТОВ "Тріо" є порушення кримінальної справи №206200800002 за фактом навмисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, за ознаками злочину, передбаченого частиною третьою статті 212 Кримінального кодексу України директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Вісткар" Гелети В.В. (м. Одеса). Як на правову підставу перевірки Кременчуцька ОДПІ посилалась на ч. 13 ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні від 0412.1990 року № 509-ХІІ. Судом встановлено, що кримінальної справи проти посадових осіб ТОВ "Тріо" порушено не було, тому підстав для проведення невиїзної документальної позапланової перевірки позивача, передбачених статтею 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" (із змінами і доповненнями) у податкового органу не було.

Повідомлення-рішення № 0003342301/0/2035 від 23.06.2009 року прийняте Кременчуцькою ОДПІ на підставі акту № 2589/23-209/30343190 від 17.06.2009 року.

Абзацом другим підпункту 1.3 пункту 1 наказу Державної податкової адміністрації України "Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства", визначено, що Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд приходить до висновку, що Кременчуцька ОДПІ проводила перевірку діяльності ТОВ "Тріо" не в порядку та не у спосіб передбачений Законом України "Про державну податкову службу в Україні", тому рішення прийняте на підставі таких дій є протиправним.

Окрім того, суд суд вважає, що податкове повідомлення-рішення є необгрунтовано прийнятим рішенням, твердження в акті не відповідають дійсності, так як з матеріалів справи вбачається, що між ТОВ "Тріо" та ТОВ "Домінік - К" було укладено договір від 20.10.2008 року за № ДК 20-10/08 на придбання мазуту марки М-100. Даний договір поставки нафтопродуктів від 20.10.2008 року був виконаний ТОВ "Домінік -К" у повному обсязі, за що ТОВ "Тріо" були сплачені відповідні грошові кошти, з урахуванням податку на додану вартість, що підтверджено платіжними дорученнями, наявними в матеріалах справи.

Відповідачем в акті зазначено, що ТОВ "Домінік - К" безпідставно (без підтверджуючих документів" віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ по безтоварних операціях, а тому податкові накладні ТОВ "Домінік - К" виписані підприємству ТОВ "Тріо" є податковими накладними, що виписані без підтверджуючих документів по безтоварним операціям у жовтні - листопаді 2008 року на загальну суму податку на додану вартість 28695 грн.

В спростування твердження Кременчуцької ОДПІ про безтоварність операцій між ТОВ "Тріо" та ТОВ "Домінік -К" позивач надав суду податкові накладні:

- №201008 від 20.10.2008 року на суму 106113,240 грн., 88427,70 грн. – сума без ПДВ, 17685,54 грн. –сума ПДВ;

- № 12118 від 12.11.2008 року на суму 66057,01 грн., 55047,51 грн. – сума без ПДВ, 11009,50 грн. – сума ПДВ;

Всього ТОВ "Домінік - К" були виписані податкові накладні на загальну суму 172170,25 грн., у тому числі податок на додану вартість склав 28695,04 грн.

Також, товарність операцій між ТОВ "Домінік -К" та ТОВ "Тріо" підтверджується договорами згідно яких позивач реалізовував мазут: договір купівлі-продажу № 2-10 від 20.10.2008 року - ТОВ "Б.К."Реконструкція", договір купівлі-продажу № 3-02 - ТОВ "НВО "Спецпромкомплекс", що підтверджується договорами та податковими накладними наявними в матеріалах справи. .

ТОВ "НВО Спецпромкомплекс" та ТОВ "Б.К."Реконструкція", яким позивач відвантажував мазут, здійснювали господарську діяльність в рамках реалізації програми поставок ГСМ для військових частин МЧС України. Таким чином, кінцевим отримувачем мазуту був підрозділ МЧС – оперативний загін, що підтверджується наданими позивачем письмовими документами.

Крім того, про підтвердження товарності операцій свідчать листи – заявки між позивачем та вищезазначеними підприємствами, копії яких маються в матеріалах справи.

Податкові накладні виписані ТОВ "Домінік -К" платнику - ТОВ "Тріо"" мають всі реквізити, передбачені підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Згідно із підпунктом 7.2.6. пункту 7.2 статті 7 "Про податок на додану вартість", податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до 7.4.1. Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Підпунктом 7.4.5. пункту 4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту.

Відповідно до пункту 1.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 року, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.1 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, Закон України "Про податок на додану вартість" вимагає підтвердження податкового кредиту відповідними податковими накладними, а не первинною документацією. Однак, навіть за таких умов, представник позивача надав суду докази товарності та дійсності тих операцій, які Кременчуцька ОДПІ вважає безтоварними, а отже спростував твердження відповідача, яке лягло в основу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

За вказаних обставин суд приходить до висновку, що ТОВ "Тріо" формувало податковий кредит відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною першою статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідач доказів на підтвердження обставин викладених у акті перевірки № 2589/23-209/30343190 від 17.06.2009 року, чи доказів на спростування доводів позивача суду не надав, навпаки, представник позивача надав докази, що спростували доводи відповідача

Таким чином, суд виходячи з критеріїв правомірності дій та рішень суб'єкта владних повноважень встановлених статтею 2 КАС України, приходить до висновку про те, що перевірку позивача проведено з порушеннями положень Закону України "Про державну податкову службу в Україні" (із змінами і доповненнями), а винесене за її результатами податкове повідомлення-рішення є протиправним, таким, що прийнято необгрунтовано те не на підставі вимог Закону України "Про податок на додану вартість" (із змінами і доповненнями), тому суд вважає, що позовні вимоги є обгрунтованими і підлягають задоволенню.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення № 0003342301/0/2035 від 23.06.2009 року Кременчуцької ОДПІ, яким позивачу визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 43043,00 грн., у тому числі за основним платежем - 28695,00 грн., та штрафні санкції – 14348,00 грн., підлягає скасуванню, як протиправне.

Відповідно до частини першої статі 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Скасувати як протиправне податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції за № 0003342301/0/2035 від 23.06.2009 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріо" витрати зі сплати судового збору в сумі 3 грн. 40 коп.

          Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана у 20-денний строк після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 19.01.2010 року.

          Суддя                                                                                І.С. Шевяков