Постанова № 75689258, 17.07.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1028/18Головуючий по 1 інстанції - ОСОБА_1 Категорія: на ухвалу Доповідач в апеляційній інстанції - ОСОБА_2

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2018 року Апеляційний суд Черкаської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Головуючого Нерушак Л.В. ( суддя – доповідач)

Суддів Карпенко О.В., Ювшина В.І.

за участю секретаря Наконечної М.М.

учасники справи:

скаржник – ОСОБА_3

особа, що подає апеляційну скаргу – представник Соснівського відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області – ОСОБА_4

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в м. Черкаси апеляційну скаргу представника Соснівського відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області – ОСОБА_4 на ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 03 травня 2018 року, ухвалену під головуванням судді Мельник І.О. в залі Соснівського районного суду м. Черкаси 03 травня 2018 року о 16 год. 25 хв. у справі за скаргою ОСОБА_3 на дії Соснівського відділу Державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, - :

в с т а н о в и в :

31 січня 2018 року ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця Соснівського відділу Державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, стягувач ПАТ «Укрсиббанк».

В обґрунтування заявленої скарги вказує, що на примусовому виконанні у Соснівському відділі Державної Виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області з 03 жовтня 2016 року знаходилось виконавче провадження № 52570396 з примусового виконання виконавчого листа № 712/2297/15-ц, виданого 18 серпня 2016 року Соснівським районним судом м. Черкаси про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованості по кредитному договору сумі 47712,73 доларів США. Під час ознайомлення з даним виконавчим провадженням представником скаржника встановлено, що державним виконавцем Соснівського відділу Державної Виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області ОСОБА_4 28.04.2017 року було винесено постанову про арешт майна боржника, а 07.06.2017 року винесено постанови про стягнення з ОСОБА_3 виконавчого збору та про закінчення виконавчого провадження. Вважає, що державний виконавець Миколаєнко Т.М. допустила бездіяльність та не довела до відома скаржника про зміст цих процесуальних документів, не надіславши їх за адресою, що вказана у виконавчому провадженні, що призвело до порушення його права як боржника, оскільки він був позбавлений можливості оскаржити вказані постанови.

Після звернення зі скаргою на бездіяльність державного виконавця, листом за № 865/14.2-31 від 12 січня 2018 року, який ОСОБА_3 отримав 24 січня 2018 року, йому було направлено належним чином посвідчені копії постанов про арешт майна боржника, винесену державним виконавцем Соснівського відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області ОСОБА_4 28.04.2017 року, та посвідчену копію постанови державного виконавця Соснівського відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області ОСОБА_4 про стягнення виконавчого збору від 07.06.2017 року. Скаржник частково сплачував кошти на рахунок ДВС, які розпорядженнями державного виконавця зараховувалися і в рахунок сплати боргу і в рахунок сплати виконавчого збору. Усвідомлюючи свою відповідальність перед ПАТ «УкрСиббанк», ОСОБА_3, вживав всіх можливих заходів, спрямованих на добровільне виконання наявних перед ПАТ «УкрСиббанк» зобов’язань, та станом на 25 квітня 2017 року повністю погасив наявний борг перед ПАТ «УкрСиббанк», про що повідомив державного виконавця Соснівського відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального правління юстиції у Черкаській області ОСОБА_5 Стягувач за даним виконавчим провадженням ПАТ «УкрСиббанк» подав на адресу Соснівського відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції заяву за № 23- 1/8-479 від 25 квітня 2017 року, якою просив винести постанову про повернення вказаного виконавчого провадження без виконання. Проте, не зважаючи на те, що станом на 25 квітня 2017 року будь-яка заборгованість перед стягувачем ПАТ «УкрСиббанк» в скаржника була відсутня - державний виконавець Миколаєнко Т.М., 28 квітня 2017 року, винесла постанову про арешт майна боржника.

ОСОБА_3 вважає таку постанову незаконною, оскільки у зв’язку з добровільним виконанням рішення суду і відсутністю боргу перед стягувачем, та за наявності заяви останнього про повернення виконавчого документа потреби, процесуальної необхідності і підстав для накладення арешту на все майно скаржника у державного виконавця не було, вказує скаржник. ОСОБА_3 посилається, що оскільки державний виконавець для примусового виконання вказаного рішення суду виконавчих дій не вчиняв, то у державного виконавця і не було підстав у винесенні постанови про стягнення виконавчого збору. Враховуючи, що стягувачем 25.04.2017 року було подано заяву про повернення виконавчого документа без виконання, скаржник вважає, що державний виконавець допустила бездіяльність і не винесла відповідну постанову згідно поданої заяви, тому така бездіяльність державного виконавця має бути визнана незаконною.

Натомість державний виконавець Миколаєнко Т.М. винесла постанову від 07.06.2017 року про закінчення виконавчого провадження у зв’язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, яка, враховуючи раніше подану заяву стягувача, є незаконною, оскільки, при наявності заяви від 25.04.2017 року, державний виконавець не мав підстав для винесення постанови про закінчення виконавчого провадження, а був зобов’язаний діяти у рамках визначених стягувачем, як ініціатором відкриття виконавчого провадження. Тому ОСОБА_3 вважає, що вказана постанова також підлягає до скасування, як така, що внесена з перевищенням наданих державному виконавцю повноважень і в порушення вимог закону.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 03 травня 2018 року скаргу ОСОБА_3 на дії Соснівського відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області - задоволено.

Поновлено ОСОБА_3 строк звернення до суду із скаргою.

Визнано неправомірними дії державного виконавця Соснівського відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області ОСОБА_4, які полягають у винесенні постанов по виконавчому провадженню № 52570396 про арешт майна боржника ОСОБА_3 від 28.04.2017 року, про стягнення виконавчого збору з ОСОБА_3 від 07.06.2017 року та про закінчення виконавчого провадження від 07.06.2017 року.

Визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця Соснівського відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції Черкаській області ОСОБА_4, яка полягає у не винесені постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві ПАТ «УкрСиббанк» згідно з поданою ним заяви за № 23-4/8-479 від 25.04.2017 року з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Скасовано постанови державного виконавця Соснівського відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції в Черкаській області ОСОБА_4, винесені у виконавчому провадженні № 52570396 про арешт майна боржника ОСОБА_3 від 28.04.2017 року, про стягнення виконавчого збору з ОСОБА_3 від 07.06.2017 року та про закінчення виконавчого провадження від 07.06.2017 року.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, представник Соснівського відділу державно виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області – ОСОБА_4 оскаржила ухвалу в апеляційному порядку, подавши апеляційну скаргу. Вона вважає, що ухвала суду першої інстанції є необґрунтованою та такою, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник вказує, що рішення суду боржником виконано не було, будь - яких дій, спрямованих на його виконання не здійснено, що суперечить вимогам ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження». Також вказує скарзі, що представник за довіреністю ОСОБА_6 був ознайомлений з матеріалами виконавчого провадження 20.11. 2017 року, однак жодних дій щодо оскарження постанов в десятиденний строк не проводив, оскільки із скаргою до начальника відділу звернувся лише 20.12. 2017 року. ОСОБА_4 вказує у скарзі, що суд посилається в ухвалі, що стягував направив державному виконавцю заяву 25.04. 2017 року про повернення виконавчого документа, проте суд не врахував, що дана заява надійшла до державної виконавчої служби лише 04.05. 2017 року. Тому твердження ОСОБА_3 про неправомірне винесення постанови про арешт майна боржника є хибними та вводить в оману суд, оскільки на дату винесення постанови державним виконавцем 28.04. 2018 року про арешт майна у державного виконавця не було даних про сплату коштів та погашення заборгованості перед банком. ОСОБА_4 вказує, що виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання рішення, передбачених Законом. Крім того посилається, що ОСОБА_3 без заперечень отримав реквізит для сплати виконавчого збору та після його добровільної сплати приніс квитанцію особисто державному виконавцю, де призначення платежу вказано «борг» та наполягав на знятті арешту з майна, після чого була винесена постанова про зняття арешту з майна.

ОСОБА_4 просить скасувати ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 03.05.2018 року у справі № 712/2297/15, якою визнано неправомірними дії та бездіяльність старшого держаного виконавця ОСОБА_4М, та скасовано постанови державного виконавця про арешт майна боржника , стягнення виконавчого збору, про закінчення виконавчого провадження, та постановити нову, якою відмовити ОСОБА_3 в скасуванні постанов державного виконавця про арешт майна боржника від 28.04.2017 року, про стягнення виконавчого збору від 07.06.2017 року та про закінчення виконавчого провадження від 07.06.2017 року та відмовити ОСОБА_3 в поновленні строку на звернення до суду зі скаргою.

25 червня 2018 року ОСОБА_3 подав відзив на апеляційну скаргу представника Соснівського відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області – ОСОБА_4, в якій він зазначає, що подана апеляційна скарга є безпідставною та такою, ще не відповідає дійсним обставинам справи, нормам матеріального і процесуального права, та просив суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін. ОСОБА_3 вказує, що не згідний з доводами скарги, а заперечення, на які посилається державний виконавець є необґрунтованими, такими, що суперечать дійсним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права . що підлягають до застосування.

04 липня 2018 року на адресу апеляційного суду надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу від державного виконавця Миколаєнко Т.М., в якій зазначається, що державний виконавець вважає, що скаржник ОСОБА_3 не спростував тверджень та аргументів державного виконавця стосовно суті апеляційної скарги. Просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити ОСОБА_3 у скасуванні постанов державного виконавця про накладення арешту на майно боржника та стягнення виконавчого збору і про закінчення виконавчого провадження, також відмовити у поновленні строку звернення зі скаргою. Доводи державного виконавця є аналогічними доводам апеляційної скарги.

Відповідно до п. 8 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Апеляційний суд Черкаської області у складі колегії суддів цивільної палати розглядає дану справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням, але без виклику сторін в суд апеляційної інстанції.

Згідно до вимог ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

При цьому, за загальним правилом встановленим вказаною нормою права, розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії.

Згідно до вимог ст.128 ЦПК України вбачається, що суд лише повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії а не викликає до судового засідання, якщо їх явка є не обов'язковою.

На підставі викладеного, розгляд даної справи проводиться судом апеляційної інстанції за загальним правилом, встановленим чинним процесуальним законом України з повідомленням учасників справи про дату, час і місце судового засідання, але без виклику до судового засідання, оскільки їх явка є не обов'язковою.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши та обговоривши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення чи змінити його.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміні судового рішення є: неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду, викладеним у рішенні суду першої інстанції обставинам справи; порушення норм процесуального або неправильне застосування норм матеріального права.

За положеннями ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно до ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів виконавчої служби щодо виконання рішення суду можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку передбаченому законом.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією чи бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК України, порушено їх права та свободи.

Задовольняючи скаргу на дії та бездіяльність державного виконавця, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості доводів скаржника щодо незаконності дій відділу державної виконавчої служби у зв’язку з винесенням постанов про арешт майна боржника, про стягнення виконавчого збору та про закінчення виконавчого провадження, оскільки в вважав, що державний виконавець Миколаєнко Т.М. допустила неправомірну бездіяльність та не довела до відома скаржника про зміст процесуальних документів, які нею виносились, не надіславши їх за адресою, що вказана у виконавчому провадженні, що призвело до порушення права ОСОБА_3, як боржника, оскільки він був позбавлений можливості оскаржити вказані постанови. Також суд вказав, що не зважаючи на те, що станом на 25 квітня 2017 року будь-яка заборгованість перед стягувачем ПАТ «УкрСиббанк» у скаржника була відсутня, у зв'язку з чим останній подав заяву про повернення виконавчого документу без виконання, державний виконавець 28 квітня 2017 року винесла постанову про арешт майна боржника. Суд дійшов висновку, що така постанова державного виконавця є незаконною у зв’язку із добровільним виконанням рішення суду та відсутністю боргу перед стягувачем, тому процесуальної необхідності та підстав для накладення арешту на все майно скаржника в державного виконавця не було.

Суд дійшов висновку , що є підстави для визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця Соснівського відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції Черкаській області ОСОБА_4, яка полягає у не винесені постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві ПАТ «УкрСиббанк» згідно з поданою ним заяви за № 23-4/8-479 від 25.04.2017 року з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Колегія суддів апеляційного суду не повністю погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки вважає, що висновки суду першої інстанції не в повній мірі відповідають обставинам скарги та вимогам закону, висновки суду є суперечливими, яким судом дана неналежна оцінка, виходячи з таких підстав.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на примусовому виконанні у Соснівському відділі державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області з 03 жовтня 2016 року знаходилось виконавче провадження № 52570396 з примусового виконання виконавчого листа № 712/2297/15-ц, виданого 18 серпня 2016 року Соснівським районним судом м. Черкаси про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованості по кредитному договору сумі 47 712,73 доларів США (а. с. 33).

Як встановлено судом першої інстанції та вказано в ухвалі скаржник частково сплачував кошти на рахунок ДВС, які розпорядженнями державного виконавця зараховувалися і в рахунок сплати боргу і в рахунок сплати виконавчого збору. Так, розпорядженням від 01.02. 2017 року були зараховані кошти на рахунок ПАТ «УкрСиббанк» в розмірі 920, 21 грн., а в рахунок виконавчого збору 103,98 грн.; розпорядженням від 21.02.2017 року зараховано на рахунок банку 702, 35 грн. та в рахунок виконавчого збору – 70, 25 грн., розпорядженням від 14.03. 2017 року перераховано банку 1756,37грн., розпорядженням від12.05. 2017 року в рахунок виконавчого збору - 772, 8 грн. Факт перерахування коштів підтверджується копіями платіжних документів та розпоряджень державного виконавця, наявних в матеріалах справи .

Постановою від 03 жовтня 2016 року було відкрито виконавче провадження про примусове виконання виконавчого листа № 712/2297/15-ц, виданого 18 серпня 2016 року (а. с. 34).

Державним виконавцем Соснівського відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області ОСОБА_4 28 квітня 2017 року було винесено постанову про арешт майна боржника (а. с. 36).

07 червня 2017 року винесено постанови про стягнення з ОСОБА_3 виконавчого збору в розмірі 124576,60 грн. (а. с. 46), та про закінчення виконавчого провадження у зв’язку з надходженням на депозитний рахунок Соснівського ВДВС міста Черкаси коштів для повного фактичного виконання виконавчого провадження (а. с. 47).

Стягувач за даним виконавчим провадженням ПАТ «УкрСиббанк» подав на адресу Соснівського відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції заяву за № 23-4/8-479 від 25 квітня 2017 року, якою просив винести постанову про повернення вказаного виконавчого провадження без виконання, яка була отримана Соснівським відділом ДВС міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області 04 травня 2017 року про що свідчить відбиток штампу та вхідний номер 5399/14-2-30 (а. с. 38).

Згідно вимог ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 2 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов'язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об'єктивності, тощо.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, у тому числі, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Частинами 1, 2 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення, арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Висновки суду першої інстанції про те, що державним виконавцем Соснівського відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області було неправомірно винесено постанову про арешт майна боржника від 28 квітня 2017 року, оскільки 25 квітня 2017 року стягувач за даним виконавчим провадженням ПАТ «УкрСиббанк» подав на адресу Соснівського відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції заяву за № 23-4/8-479, якою просив винести постанову про повернення вказаного виконавчого провадження без виконання, спростовуються матеріалами справи, з яких вбачається, що дана заява була отримана Соснівським відділом ДВС міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області лише 04 травня 2017 року (а. с. 38). Отже, на дату винесення постанови про арешт майна боржника ОСОБА_3 , 28 квітня 2017 року державний виконавець не мав інформації щодо повної сплати суми заборгованості перед банком, тому діяв правомірно та в межах своїх повноважень. Ні представник банку, ні сам боржник особисто не надали державному виконавцю підтвердження повної сплати заборгованості по кредитному договору у розмірі 47712, 73 дол. США станом по 28 квітня 2017 року, тому доводи скаржника є безпідставними і не можуть бути задоволені судом , який не звернув належної уваги на доводи державного виконавця щодо дати отримання заяви стягувача.

За таких обставин, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про правомірність дій державного виконавця Соснівського відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області – ОСОБА_4 щодо винесення постанови про арешт майна боржника.

Апеляційний суд не погоджується з доводами суду першої інстанції щодо неправомірності дій державного виконавця та винесення ним постанови про стягнення виконавчого збору від 07.06. 2017 року, яка також скасована судом першої інстанції , виходячи з наступного.

Згідно до ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом. Виконавчий збір перераховується до Державного бюджету України протягом трьох робочих днів з дня надходження на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.

Виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження", якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", підстав для звільнення стягувача від сплати виконавчого провадження немає, правом для самостійного виконання рішення про стягнення коштів до відкриття виконавчого провадження боржник не скористався, апеляційний суд приходить до висновку про правомірність дій державного виконавця Соснівського відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області – ОСОБА_4 щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору.

Відповідно до частини 1 пункту 7 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення, крім випадку, якщо існує заборгованість із стягнення відповідних платежів.

Постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.

У випадках, передбачених пунктами 1 - 3, 5 - 7, 9 - 12, 14, 15 частини першої даної статті, виконавчий документ надсилається разом із постановою про закінчення виконавчого провадження до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав.

Як роз’яснено у п. 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 6 від 07 лютого 2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суди повинні враховувати, що Законом про виконавче провадження передбачено заборону на зловживання процесуальними правами під час здійснення виконавчого провадження. Так, державний виконавець зобов’язаний вживати передбачені Законом про виконавче провадження заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина 1 ст. 11), а особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов’язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій (частина 7 ст. 12).

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини право на виконання остаточного судового рішення є окремим елементом права на суд. В рішенні у справі «Immobiliare Saffi v.Italy» від 28.07.1999 року суд вказав, що, коли внутрішнє законодавство держави допускає невиконання остаточного судового рішення на шкоду одній із сторін, право на судовий розгляд стає ілюзорним. Неприпустимо, щоб ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод докладно описувала процедурні гарантії, надані сторонам, такі як публічність, справедливість, ефективність розгляду, і при цьому не забезпечувала виконання судового рішення. Тлумачення ст.6 лише як такої, що гарантує право на доступ до суду та проведення судового розгляду, може призвести до ситуацій, несумісних з принципом верховенства права.

Ст. 129 Конституції України передбачено, що судове рішення є обов’язковим до виконання, а держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку суд вважає, що відповідачі не забезпечили в даному випадку виконання судового рішення, формально підійшли до виконання своїх обов’язків без дотримання конституційного забезпечення виконання судового рішення, підмінивши основне завдання виконавчого провадження – обов’язковість виконання.

Відповідно до ст. 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо визнання неправомірними дій державного виконавця Соснівського відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області – ОСОБА_4, які полягають у винесенні постанов по виконавчому провадженню № 52570396 про арешт майна боржника ОСОБА_3 від 28.04.2017 року та про стягнення виконавчого збору з ОСОБА_3 від 07.06.2017 року, тому в даній частині ухвала підлягає зміні, а саме скасуванню в частині задоволення скарги та визнання неправомірними дій державного виконавця Соснівського відділу Державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області ОСОБА_4, які полягають у винесенні постанов по виконавчому провадженню № 52570396 про арешт майна боржника ОСОБА_3 від 28.04.2017 року та про стягнення виконавчого збору з ОСОБА_3 від 07.06.2017 року з постановленням в цій частині нової ухвали про відмову у задоволенні скарги про визнання неправомірними дій державного виконавця Соснівського відділу Державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області ОСОБА_4, які полягають у винесенні постанов по виконавчому провадженню № 52570396 про арешт майна боржника ОСОБА_3 від 28.04.2017 року та про стягнення виконавчого збору з ОСОБА_3 від 07.06.2017 та задоволенню вимог апеляційної скарги щодо відмови скаржнику ОСОБА_3 у задоволенні скарги в частині скасування вище вказаних постанов про арешт майна боржника та стягнення виконавчого збору.

В іншій частині ухвала Соснівського районного суду м. Черкаси є обґрунтованою та законною та підлягаю залишенню без змін.

Таким чином, доводи апеляційної скарги є обґрунтованими лише в частині вимог щодо безпідставності визнання дій державного виконавця неправомірними , які полягають у винесенні постанов про накладення арешту на майно боржника від 28.04.2017 року та про стягнення виконавчого збору від 07.06. 2017 року, з якими погоджується колегія суддів апеляційного суду, та вважає їх такими, що в цій частині підлягають задоволенню, оскільки спростовують висновки суду першої інстанції. В іншій частині вимог апеляційної скарги доводи є необґрунтованими, суперечать вимогам закону, тому не підлягають задоволенню.

Отже, апеляційний суд, виходячи з вищевикладеного, вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а ухвалу суду змінити, скасувавши в частині задоволення вимог скаржника щодо визнання дій державного виконавця неправомірними, які полягають у винесенні постанов про накладення арешту на майно боржника від 28.04.2017 року та про стягнення виконавчого збору від 07.06. 2017 року. Апеляційний суд вважає, що відсутні підстави для скасування вказаних постанов державного виконавця судом. В решті ухвалу суду першої інстанції слід залишити без змін.

Згідно ч.13 ст.141 ЦПК України , якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Судом частково задоволено вимоги апеляційної скарги, тому удові витрати підлягають частковому задоволенню.

Отже, із ОСОБА_3 на користь Соснівського відділу Державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору частково в розмірі 881 грн. за розгляд справи в апеляційному суді.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381- 384, 450 ЦПК України апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Соснівського відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області – задовольнити частково.

Ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 03 травня 2018 року у справі за скаргою ОСОБА_3 на дії Соснівського відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області – змінити, скасувавши в частині задоволення вимог скарги щодо визнання неправомірними дій державного виконавця Соснівського відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області – ОСОБА_4, які полягають у винесенні постанов по виконавчому провадженню № 52570396 про арешт майна боржника ОСОБА_3 від 28.04.2017 року та про стягнення виконавчого збору з ОСОБА_3 від 07.06.2017 року та прийняти в цій частині нову постанову.

Скаргу ОСОБА_3 на дії Соснівського відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області задовольнити частково.

Відмовити в задоволенні вимог скарги щодо визнання неправомірними дій державного виконавця Соснівського відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області – ОСОБА_4, які полягають у винесенні постанов по виконавчому провадженню № 52570396 про арешт майна боржника ОСОБА_3 від 28.04.2017 року та про стягнення виконавчого збору з ОСОБА_3 від 07.06.2017 року.

В решті ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 03 травня 2018 року у справі за скаргою ОСОБА_3 на дії Соснівського відділу Державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області залишити без змін.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь Соснівського відділу Державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області частково судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 881 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту постанови, в порядку та за умов визначених ЦПК України.

Головуючий Нерушак Л.В.

Судді Карпенко О.В.

ОСОБА_7