Ухвала суду № 75683743, 01.08.2018, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/13561/18

н/п 1-кс/640/8014/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" серпня 2018 р. слідчий суддя Київського районного суду м. Харкова Єфіменко Н.В., дослідивши клопотання прокурора місцевої прокуратури №2 Харківської області ОСОБА_1 про арешт майна у кримінальному провадженні №42018221080000205 від 20.07.2018р. за ч.2 ст.366 КК України, -

встановив:

01 серпня 2018р. до суду надійшло клопотання прокурора Пучка Д.В. про арешт нежитлової будівлі літ. Б-2, загальною площею 208,4 м2 за адресою: м. Харків, майдан Театральний, буд.4, належної власності ЗАТ «Харківська ремонтно-будівельна компанія», код ЄДРПОУ 31064661, правонаступником якого є ТОВ «Харківський бізнес центр», код ЄДРПОУ 31064661.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що Київським ВП ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42018221080000205 від 20.07.2018р. за ч.2 ст.366 КК України з обставин того, що працівники суб’єкту оціночної діяльності ТОВ «Меркурій Партнерс» (ЄДРПОУ 39456629) внесли недостовірні відомості до звіту про оцінку нежитлової будівлі за адресою: м. Харків, майдан Театральний, 4 щодо вартості цього об’єкту, що призвело до тяжких наслідків у вигляді можливості відчуження зазначеного об’єкту нерухомого майна за ціною, суттєво нижчою ринкової.

Слідчий суддя, дослідивши документи та матеріали, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, доходить наступного:

Частиною 2 ст. 171 КПК України встановлено, що у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Предметом кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 366 КК України, є офіційний документ, що містить зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи - докази у правозастосовчій діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, у тому числі самозайнятими особами, яким законом надано право у зв'язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити.

Таким чином, нерухоме майно, яке прокурор просить арештувати, не є предметом кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 366 КК України, за якою в ЄРДР зареєстроване кримінальне провадження, а тому всупереч ч.2 ст. 171 КПК України підстави та мета арешту майна відповідно положень ст. 170 КПК України у клопотанні не зазначені.

До того ж ст. 172 КПК України передбачає розгляд клопотання про арешт майна за участі слідчого та/або прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

Прокурор не просить розглядати клопотання в порядку ч.2 ст. 172 КПК України без повідомлення власника та водночас не вказує адресу, засоби зв’язку власника майна, як і не зазначає і доказів неможливості їх з’ясування.

Також з доданого до клопотання витягу з ЄРДР вбачається, що органом досудового розслідування є Київський ВП ГУНП в Харківській області, а не прокуратура №2 Харківської області.

При тому жодний слідчий у кримінальному провадженні не призначений.

Відповідно до ч. 3 ст. 172 КПК України, слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.

З урахуванням викладеного, клопотання про арешт майна підлягає поверненню прокурору для усунення визначених недоліків у строк 72 години.

При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне роз'яснити прокурору право звернення до слідчого судді із клопотанням про арешт майна, відповідно вимог ст. 171 КПК України, у встановленому чинним КПК України порядку.

Керуючись ст. ст. 167, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя -

ухвалив:

Клопотання прокурора місцевої прокуратури №2 Харківської області ОСОБА_1 про арешт майна у кримінальному провадженні №42018221080000205 від 20.07.2018р. за ч.2 ст.366 КК України, - повернути прокурору та встановити строк в сімдесят дві години для усунення недоліків.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя Н.В. Єфіменко