Вирок № 75674711, 02.08.2018, Чернігівський районний суд Запорізької області

Кримінальне провадження №329/478/18

Провадження №1-кп/329/70/2018

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2018 року смт Чернігівка

Чернігівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Проценко А.М.,

за участю секретаря судового засідання Сивак В.Г.,

прокурора Головкіна В.А.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Чернігівка в залі суду кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12018080360000085 від 02.05.2018, кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12018080360000070 від 04.04.2018, відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Благодатне Чернігівського району Запорізької області, громадянина України, маючого середню освіту, не працюючого, неодруженого, малолітніх дітей на утриманні не маючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

- 30.10.2015 Чернігівським районним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 289 КК України до 5 років позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік;

- 26.04.2017 Чернігівським районним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 місяців арешту, звільнений 27.09.2017 по закінченню строку перебування під вартою;

- 28.09.2017 Бердянським місцевим судом Запорізької області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України частково приєднано не відбуту частину покарання за вироком Чернігівського районного суду Запорізької області від 30.10.2015 та призначене остаточне покарання у вигляді 3 років 1 місяця позбавлення волі (вирок не набрав законної сили),

- 24.05.2018 Чернігівським районним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 185 КК України до 4 місяців арешту (вирок не набрав законної сили), судимості в установленому законом порядку не зняті та не погашені,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, ч.2 ст. 263, ч.2 ст.15,ч.2 ст.289 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, будучи засудженим 26.04.2017 Чернігівським районним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 185 КК України до арешту на строк 3 місяці, звільнився 27.09.2017 по закінченню строку відбуття покарання, судимість в установленому законом порядку не знята та не погашена, на шлях виправлення не став та умисно вчинив новий злочин при наступних обставинах:

На початку квітня 2018 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, знаходячись на території колишнього дитячого садочку, розташованого по вул. Соборній смт Чернігівка Чернігівського району Запорізької області, знайшов предмети за своїм зовнішнім виглядом схожі на набої в кількості 45 шт., які є боєприпасами, та предмет схожий на ніж, який є холодною зброєю.

Далі ОСОБА_1, маючи умисел на незаконне придбання, носіння та зберігання боєприпасів без передбаченого на те законом дозволу та умисел на незаконне носіння холодної зброї без передбаченого на те законом дозволу, переніс вищевказані предмети за місцем свого фактичного проживання по АДРЕСА_1, де зберігав їх до 02.05.2018 з метою подальшого їх збуту.

02.05.2018 близько 09:00 год. ОСОБА_1, продовжуючи свій умисел на незаконне зберігання та збут боєприпасів та на незаконне носіння холодної зброї без передбаченого на те законом дозволу, поклав вказані набої та ніж до кишень свого одягу та направився до смт Чернігівка Чернігівського району Запорізької області.

02.05.2018 близько 13:20 год. ОСОБА_1, знаходячись на території колишнього танцювального майданчику в центральному парку смт Чернігівка Чернігівського району Запорізької області, побачивши працівників поліції, які знаходились під час виконання своїх службових обов'язків, злякався кримінальної відповідальності та викинув вказані набої та ніж на землю, що було замічено працівниками поліції Чернігівського ВП Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області, якими в подальшому було оглянуто та вилучено предмети схожі на набої в кількості 45 шт. та предмет схожий на ніж.

Згідно висновку експерта №2-300 від 10.05.2018 вилучені 02.05.2018 працівниками поліції 45 патронів є боєприпасами - спортивно-мисливськими патронами кільцевого запалення калібру 5,6мм (22 Lr), призначеними для стрільби з нарізної вогнепальної зброї бокового бою: гвинтівок (ТОЗ-8,ТОЗ-12), карабінів (Коршун, Соболь), комбінованих мисливських рушниць та іншої зброї відповідного калібру; патрони виготовлені промисловим способом. Патрони придатні для стрільби, кулі яких володіють достатньою вражаючою здатністю і їх питома кінетична енергія вище граничного значення 0,5 Дж/мм2.

Згідно висновку експерта №13-200 від 10.05.2018 вилучений 02.05.2018 працівниками поліції ніж є холодною зброєю, яка виготовлена по типу кортиків, які є різновидом контактної клинкової холодної зброї колючої дії.

Таким чином, ОСОБА_1 незаконно придбав, зберігав та носив бойові припаси без передбаченого законом дозволу та носив, при собі холодну зброю без передбаченого законом дозволу.

Крім того, 03 квітня 2018 року близько 23.40 год. ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, за пропозицією останнього та спільно з ним з метою незаконного заволодіння транспортним засобом, зайшли на територію домоволодіння АДРЕСА_2, яке належить ОСОБА_3

Після чого, ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_2 через незачинені ворота проник до приміщення гаражу, розташованого на території вищевказаного домоволодіння, де з метою подальшого незаконного заволодіння повторно проти волі власника ОСОБА_3 намагався запустити двигун автомобіля марки «ВАЗ- 21011», реєстраційний номер НОМЕР_1.

В цей час до них підійшов господар домоволодіння ОСОБА_3, який застав останніх за скоєнням злочину. Побачивши ОСОБА_3, ОСОБА_2 підійшов до останнього та наніс ОСОБА_3 один удар кулаком в обличчя. В цей момент з будинку вийшла дружина ОСОБА_3 - ОСОБА_4. Побачивши це ОСОБА_1, почав вимагати від останньої ключі від автомобіля, але остання їх не надала та зайшла в приміщення будинку. ОСОБА_1 направився за останньою в будинок. Побачивши це, ОСОБА_3 також направився в будинок, де схопив ОСОБА_1 за одяг. В цей момент ОСОБА_2 наніс ОСОБА_3 удар ногою в пах. Побачивши це, ОСОБА_4 передала ключі від автомобілю ОСОБА_2, який за допомогою них знову намагався запустити двигун автомобілю, але це йому зробити не вдалося. Після цього ОСОБА_2 та ОСОБА_1 покинули територію домоволодіння ОСОБА_3

В результаті нанесення ОСОБА_2 ударів потерпілому ОСОБА_3 останньому були спричинені тілесні ушкодження у вигляді крововиливів на обличчі та на статевому члені.

Згідно висновку експерта № 29 від 11.04.2018 тілесні ушкодження у вигляді крововиливів на обличчі та статевому члені згідно «Правил судово - медичного визначення тяжкості тілесних пошкоджень від 17.01.1995» мають ознаки легких тілесних ушкоджень.

Таким чином, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 скоїли закінчений замах на незаконне заволодіння транспортним засобом, а саме автомобілем «ВАЗ-21011», реєстраційний номер НОМЕР_1, синього кольору, який належить потерпілому ОСОБА_3, при цьому виконавши усі дії, які вважали за необхідне для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від їх волі.

Не зупиняючись на скоєному, 04.04.2018 близько 00.20 год. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, будучи в стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою з ОСОБА_2 повторно з метою незаконного заволодіння транспортним засобом ОСОБА_5 зайшли на неогороджену територію домоволодіння останнього, розташованого по АДРЕСА_3.

Знаходячись на території зазначеного двору, побачили що там знаходиться автомобіль ВАЗ-2105, реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить власнику домоволодіння ОСОБА_5 Після цього ОСОБА_2, переслідуючи свій злочинний умисел та реалізовуючи його, впевнившись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, підійшов до зазначеного автомобілю, де шляхом сильного надавлювання на ручку водійських дверцят відчинив їх, а потім сівши до автомобілю відчинив пасажирські двері автомобіля, куди сів ОСОБА_1 Оглянувши автомобіль, останні побачили, що відсутні ключі в запаленні від автомобілю, після чого ОСОБА_2 за допомогою дротів замка запалення намагався запустити двигун, але це у останнього не вийшло. В цей момент з будинку на подвір'я вийшов власник автомобіля ОСОБА_5 і підійшов до автомобілю зі сторони переднього пасажирського сидіння. Побачивши це, ОСОБА_1 схопив з сидіння дзеркало заднього виду від вищевказаного автомобілю та наніс один удар в область волосяної частини голови ОСОБА_5 Після цього ОСОБА_5 побіг до свого сусіда ОСОБА_6 Побачивши це, ОСОБА_2 побіг за останнім та неподалік від території подвір'я ОСОБА_5 збив його з ніг і між останніми виникла боротьба. Далі ОСОБА_5 вдалося вирватись від ОСОБА_2 та добігши до подвір'я ОСОБА_6 погукав останнього на допомогу. В цей момент до ОСОБА_5 підбігли ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та знову звалили ОСОБА_5 на землю і між останніми виникла боротьба. В цей момент та вулицю вийшов ОСОБА_6, побачивши якого, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 втекли з подвір'я.

В результаті нанесення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ударів потерпілому ОСОБА_5 останньому були спричинені тілесні ушкодження у вигляді поверхневої рани на голові, саден на обличчі та на верхній кінцівці, синець на тулубі.

Згідно висновку експерта № 28 від 06.04.2018 року тілесні ушкодження у зигляді поверхневої рани на голові, саден на обличчі та на верхній кінцівці, синець на тулубі згідно «Правил судово-медичного визначення тяжкості тілесних пошкоджень від 17.01.1995 року» мають ознаки легких тілесних ушкоджень.

Таким чином, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 скоїли замах на незаконне заволодіння транспортним засобом, а саме автомобілем ВАЗ-2105, реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить потерпілому ОСОБА_5, при цьому виконавши усі дії, які вважали за необхідне для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від їх волі.

Потерпілий ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, надав до суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності. Претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має.

Потерпілий ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, надав до суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності. Претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має, просив покарати обвинуваченого у відповідності до чинного законодавства.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні злочинів визнав повністю, розкаявся та підтвердив обставини вчинення ним злочинів та пояснив, що дійсно, на початку квітня 2018 року, знаходячись на території колишнього дитячого садочку по вул. Соборній в смт Чернігівка, знайшов 45 набоїв та ніж, які переніс за місцем свого проживання з метою подальшого їх збуту. 02.05.2018, знаходячись на території колишнього танцювального майданчику в центральному парку смтЧернігівка, побачивши працівників поліції, викинув вказані набої та ніж на землю, однак останні це помітили та вилучили у нього вказані предмети. Крім того, 03.04.2018, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою з ОСОБА_2, з метою незаконного заволодіння автомобілем, проникли на територію домоволодіння ОСОБА_3 по АДРЕСА_2. Запустити двигун автомобіля їм не вдалося, так як їх побачив господар, якого ОСОБА_2 вдарив кулаком в обличчя та ногою в пах, після чого вони покинули територію його домоволодіння. Також 04.04.2018 він разом з ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння проникли на територію домоволодіння ОСОБА_5 по АДРЕСА_3. При намаганні запустити двигун автомобіля були помічені його власником ОСОБА_5, якого він вдарив в область волосяної частини голови дзеркалом заднього виду з вказаного автомобіля. Після цього, ОСОБА_5 побіг до сусіда ОСОБА_6, побачивши це, ОСОБА_2 побіг за ним і між ними виникла боротьба. Коли на вулицю вийшов ОСОБА_6, вони втекли. Фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті, не оспорює. Просив суворо не карати. У вчиненому щиро розкаюється.

Обвинувачений ОСОБА_1 у вчиненому щиро розкаявся, просив винести не суворе покарання.

Покази ОСОБА_1 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор та потерпіла сторона не оспорювали фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши їм положення про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Судовий розгляд проведено в межах обвинувачення відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 263, ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 15 КК України і обмежено допитом обвинуваченого, дослідженням матеріалів, що характеризуюють особу обвинуваченого.

Відповідно до ст.ст. 94, 337 КПК України, аналізуючи та оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази, як кожного окремо, так і всіх їх у сукупності, в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акта, суд, не виходячи за межі пред'явленого обвинувачення, приходить до висновку про правильність кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_1 :

за ч. 1 ст. 263 КК України як носіння, зберігання та придбання бойових припасів без передбаченого законом дозволу;

за ч. 2 ст. 263 КК України як носіння іншої холодної зброї без передбаченого законом дозволу;

за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 289 КК України як закінчений замах на незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинений повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з насильством, що не є небезпечним для здоров'я потерпілого.

Вирішуючи питання про вид і розмір покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує відповідно до ст.ст. 50, 65-67 КК України, характер і ступінь суспільної небезпеки вчинених ними злочинів, дані про особи обвинувачених, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ст.12 КК України, вчинені злочини ОСОБА_1 відносяться до тяжких злочинів.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 згідно зі ст. 67 КК України - рецидив злочинів, вчинення злочину за ч. 2 ст. 289 КК України у стані алкогольного сп'яніння.

Пом'якшуючими покарання обставинами відповідно до ст. 66 КК України для обвинуваченого ОСОБА_1 є: щире каяття, активне сприяння розслідуванню злочинів, задовільна характеристика за місцем проживання, потерпілі не наполягали на суворому покаранні.

Суд при призначенні покарання ОСОБА_1 бере до уваги, що обвинувачений раніше неодноразово судимий за злочини проти власності, судимість за які не зняті та не погашені, на шлях виправлення не став та знову вчинив умисний злочин проти громадської безпеки, а також злочин проти безпеки руху та експлуатації транспорту, що свідчить про схильність обвинуваченого до вчинення злочинних корисних діянь, про стійкість його злочинного умислу та небажання ставати на шлях виправлення. Обвинувачений ніде не працює та суспільно-корисною працею не займається. З врахуванням викладеного, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1 можливе лише в умовах його ізоляції від суспільства та вважає необхідним призначити обвинуваченому покарання, пов'язане з позбавленням волі.

Цивільні позови у кримінальному провадженні потерпілими не пред'явлено.

Відповідно до ст. 124 ч. 2 КПК України стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 підлягають витрати на проведення експертизи під час досудового розслідування у розмірі 2002 грн. - у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за №12018080360000085 від 02.05.2018.

Долю речових доказів вирішити відповідно до положень ст. 100 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 336, 349, 368, 371, 373, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочинів, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 263, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 289 КК України і призначити покарання по:

ч. 1 ст. 263 КК України - 3 (три) роки позбавлення волі;

ч. 2 ст. 263 КК України - 1 (один) рік позбавлення волі;

ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 289 КК України - 6 (шість) років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_1 остаточне покарання за сукупністю злочинів у вигляді 6 (шість) років позбавлення волі без конфіскації майна.

Обрати відносно ОСОБА_1 міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів по 30 вересня 2018 року включно.

Строк відбування покарання рахувати з дня обрання засудженому міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, починаючи з 2 серпня 2018 року.

Вирок суду в частині застосування запобіжного заходу - виконувати негайно.

Стягнути з ОСОБА_1 витрати на залучення експерта (проведення експертизи під час досудового розслідування) на користь держави у сумі 2002 (дві тисячі дві) грн., рахунок №31116115700009, одержувач - Управління казначейства у Шевченковському районі м.Запоріжжя /24060300, код банку 813015, код ЄДРПОУ - 38025367, назва банку ГУДКСУ у Запорізькій області.

Речові докази: 35 патронів, 10 стріляних гільз, ніж, шапка з тканини, рукавиця з тканини, які знаходяться в камері зберігання речових доказів Чернігівського ВП Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області - знищити.

На вирок учасниками судового провадження можуть бути подані апеляційні скарги до апеляційного суду Запорізької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку суду після його проголошення.

Суддя А.М.Проценко