Ухвала суду № 75672962, 03.08.2018, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/4826/14-ц

Провадження № 2-р/361/10/18

03.08.2018

У Х В А Л А

03 серпня 2018 року Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Радзівіл А.Г., розглянувши заяву ОСОБА_1 про роз’яснення рішення суду по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення грошової компенсації вартості частки майна,

ВСТАНОВИВ:

В липні 2018 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про роз’яснення рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 19 травня 2014 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення грошової компенсації вартості частки майна.

В своїй заяві ОСОБА_1 зазначає, про те, що 19 травня 2014 року рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області вирішено стягнути з нього на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію вартості ? квартири № 73 в будинку № 8 – б по вул. Олімпійській в м.Бровари, в сумі 240100 грн., а також судові витрати 5401 грн. Враховуючи те, що грошову компенсацію з нього вирішено стягнути, а право власності на ? квартири належить ОСОБА_2 відповідно до свідоцтва на право власності від 17.03.2015 року № 34996745.

У вимогах перед судом ставить питання про визнання недійсним свідоцтва на право власності на ? частини квартири за адресою м.Бровари, вул. Олімпійська, 8 – б, кв. 73 від 17 березня 2015 року на ім’я ОСОБА_2 № 34996745; скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на ? частини квартири в АДРЕСА_1, проведену на підставі свідоцтва на право власності від 17 березня 2015 року № 34996745; визнати за заявником право власності на ? частину квартири, яка належала ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності від 17.03.2015 № 34996745.

Відповідно ч. 1 ст. 271 ЦПК України (у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року) за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз’яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.

В п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року за №14 ”Про судове рішення у цивільній справі” зазначається, що відповідно до статті 221 ЦПК (в редакції до внесення змін Законом № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року) роз'яснення рішення суду, а не ухвали, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз'яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до виконання.

Відповідно ст. 182 ЦПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлено - він встановлюється судом.

Відповідно ст. 183 ЦПК України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, що вимагаються цим Кодексом.

Системне тлумачення положень вказаної статті дозволяє дійти висновку, що рішення суду може бути роз’яснено у разі, якщо без такого роз’яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз’яснення рішення суду – це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.

Вивчивши зміст поданої заяви, суд дійшов висновку, що вказана заява повно не відповідає вимогам ст. 183 ЦПК України, зокрема в її змісті лише міститься посилання на винесене 19 травня 2014 року рішення Броварським міськрайонним судом Київської області, його резолютивна частина, а також прохання які просить заявник вирішити.

Таким чином, заява не містить викладення змісту питання яке повинно бути вирішено судом, що ухвалив рішення, щоб його викласти більш повно та ясно в тих частинах, розуміння яких у сторони викликає труднощі, але не вносячи змін у суть рішення. Крім того не зазначені підстави подання такої заяви до суду , та не наведений перелік поданих до заяви документів (фотокопія рішення суду від 19 травня 2018 року).

В ч. 2, 4 ст. 183 ЦПК України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Керуючись ст.ст. 182, 183, ч. 1 ст. 271 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про роз’яснення рішення суду по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення грошової компенсації вартості частки майна, - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Радзівіл А.Г.