Рішення № 75672959, 25.07.2018, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/4052/17

Провадження № 2/361/338/18

25.07.2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 липня 2018 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

судді - Сердинського В.С.

при секретарях - Латенко Л.П., Семінська Х.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права власності на частину земельної ділянки, необхідної для обслуговування ? частини житлового будинку,

установив:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права власності на частину земельної ділянки, необхідної для обслуговування ? частини житлового будинку.

Позивач зазначала, що вона є спадкоємцем за заповітом після смерті чоловіка ОСОБА_4, який помер 20 жовтня 2015 року.

Після смерті спадкодавця ОСОБА_4 відкрилась спадщина, що складається з ? частини будинку, який розташований за адресою: Київська область, Броварський район, с. Пухівка, вул. Ягідна (колишній провулок Леніна) будинок 13 та частини земельної ділянки за тією ж адресою.

28 квітня 2016 року державним нотаріусом Броварської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_5 їй було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті чоловіка ОСОБА_4 на ? частину будинку, який розташований за адресою: Київська область, Броварський район, с. Пухівка, вул. Ягідна (колишній провулок Леніна) будинок 13.

Спадкодавець ОСОБА_4 був співвласником житлового будинку, йому на праві власності належала ? частина зазначеного будинку. Іншим співвласником житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами є відповідач ОСОБА_2, колишня дружина спадкодавця ОСОБА_4, якій також належить ? частина будинку.

Підставою для виникнення у спадкодавця ОСОБА_4 права власності на ? частину житлового будинку є рішення Апеляційного суду Київської області від 10 березня 2011 року.

Згідно рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 жовтня 2013 року спадкодавцеві ОСОБА_4 була виділена в натурі ? частина зазначеного будинку, інша частина була виділена в натурі ОСОБА_2

Земельна ділянка, на якій розташований будинок, має площу 0,1561 га, цільове призначення - для обслуговування житлового будинку.

Підставою для набуття права власності на земельну ділянку, на якій розташований будинок, відповідачем ОСОБА_2 є договір дарування земельної ділянки, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 від 05.10.2004 р., посвідчений приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу ОСОБА_7

На підставі вищезазначеного договору дарування земельної ділянки відповідач ОСОБА_2 отримала Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА №577111, яка розташована за адресою: Київська область, Броварський район, с. Пухівка, провул. Леніна, 13, цільове призначення - для обслуговування житлового будинку та господарських споруд.

Спадкодавець ОСОБА_4 був обмежений в доступі до житлового будинку і був фактично позбавлений права користування та розпорядження належним йому майном.

Він був вимушений звернутись за захистом своїх порушених прав до суду з позовною заявою про визнання права власності на частину земельної ділянки, необхідної для обслуговування частини будинку виділеної йому в натурі. Відповідачем по справі була ОСОБА_2 та її дочка від першого шлюбу ОСОБА_3, якій ОСОБА_2 подарувала земельну ділянку згідно договору дарування від 10.09.2008 р., але ОСОБА_3Є у відповідності до вимог ст. 334 ЦК України не зареєструвала право власності на спірну земельну ділянку на своє ім’я та не отримала Державний акт на право власності на земельну ділянку.

Згідно висновку експерта консалтингової фірми «Апстрім - Експерт» ОСОБА_8 №29/25-14 від 12 вересня 2014 року, який проводив судову земельно-технічну експертизу, було запропоновано два варіанта встановлення розміру земельної ділянки та місця її розташування для обслуговування ? частини житлового будинку, належної спадкодавцеві ОСОБА_4 з урахуванням облаштування благоустрою та необхідних комунікацій.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 лютого 2015 року позовні вимоги спадкодавця ОСОБА_4 до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про визнання права власності на частину земельної ділянки, необхідної для обслуговування частини будинку виділеної в натурі, було задоволено в повному обсязі, ОСОБА_4 було виділено та визнано право власності на земельну ділянку площею 0,0712 га для обслуговування ? частини житлового будинку, що знаходиться за адресою: Київська область, Броварський район, с. Пухівка, провул. Леніна, 13, в спільному користуванні співвласників будинку залишено земельну ділянку площею 0,0030 га.

За своє життя спадкодавець ОСОБА_4 звернувся до Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області з заявою про реєстрацію права власності на виділену йому рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 лютого 2015 року земельну ділянку.

10.09.2015 р. рішенням державного реєстратора на нерухоме майно Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області в реєстрації прав та їх обтяжень було відмовлено у зв’язку з відсутністю у резолютивній частині рішення суду кадастрового номеру земельної ділянки, який є її ідентифікуючою ознакою, що не дає змоги встановити на яку саме земельну ділянку рішенням суду визнається за спадкодавцем ОСОБА_4 право власності.

28 квітня 2016 року державним нотаріусом Броварської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_5 позивачу було відмолено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 0,0712 га у зв’язку з тим, що у відповідності до вимог ст.ст. 182, 334 Цивільного Кодексу України та закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 лютого 2015 року підлягало реєстрації.

Як вбачається з відповіді міськрайонного управління у Броварському районі та м. Броварах Держгеодастру України від 28.03.2017 р. земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: Київська область, Броварський район, с. Пухівка, вул. Ягідна (колишній провулок Леніна), 13 площею 0,1674 га не існує та вона не є об’єктом Державного земельного кадастру та не перебуває у власності ОСОБА_2, ідентифікувати земельну ділянку площею 0,1674 га в системі Державного земельного кадастру неможливо.

В даний час позивач є співвласником житлового будинку, що знаходиться за адресою: Київська область, Броварський район, с. Пухівка, вул. Ягідна (колишній провулок Леніна), 13. Їй на праві власності належить одна друга частина будинку.

Відповідач ОСОБА_2 чинить позивачу перешкоди в користуванні належним їй майном, мотивуючи це тим, що земельна ділянка на якій розташована належна позивачу частина будинку належить їй на праві приватної власності.

28 квітня 2016 року позивач зареєструвала право власності на 1/2 частину будинку, що знаходиться за адресою: Київська область, Броварський район, с. Пухівка, вул. Ягідна (колишній провулок Леніна), 13.

В даний час право позивача на володіння, користування та розпорядження своїм майном порушено неможливістю оформити земельну ділянку для обслуговування належної їй частини будинку з надвірними будівлями і тому вважає, що звернення до суду з даною позовною заявою є єдиним шляхом захисту її порушеного права.

Посилаючись на викладене, позивач просила суд визнати за нею право власності на частину земельної ділянки, необхідної для обслуговування ? частини будинку, який розташований за адресою: Київська область, Броварський район, с. Пухівка, вул. Ягідна (колишній провулок Леніна), 13, з земельної ділянки площею 01561 га, яка розташована за зазначеною адресою.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_9 позовні вимоги підтримали, надали пояснення аналогічні позовній заяві, просила про задоволення позову в повному обсязі.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнала, заперечувала проти їх задоволення, зазначила, що будинок знаходиться в процесі продажу.

В судове засідання відповідач ОСОБА_3 не з’явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом після смерті чоловіка ОСОБА_4, який помер 20 жовтня 2015 року (а.с.9,10).

Після смерті спадкодавця ОСОБА_4 відкрилась спадщина, що складається з ? частини будинку, який розташований за адресою: Київська область, Броварський район, с. Пухівка, вул. Ягідна (колишній провулок Леніна) будинок 13, право власності на яку виникло на підставі рішення Апеляційного суду Київської області від 10 березня 2011 року (а.с.11-14).

28 квітня 2016 року державним нотаріусом Броварської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_5 позивачу ОСОБА_1 було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті чоловіка ОСОБА_4 на ? частину будинку, який розташований за адресою: Київська область, Броварський район, с. Пухівка, вул. Ягідна (колишній провулок Леніна) будинок 13 (а.с.21).

28 квітня 2016 року позивач зареєструвала право власності на 1/2 частину будинку, що знаходиться за адресою: Київська область, Броварський район, с. Пухівка, вул. Ягідна (колишній провулок Леніна), 13.

Іншим співвласником житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами є відповідач ОСОБА_2, якій також належить ? частина будинку.

Згідно рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 жовтня 2013 року спадкодавцеві ОСОБА_4 була виділена в натурі ? частина зазначеного будинку, інша частина була виділена в натурі ОСОБА_2 (а.с.15-16).

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 лютого 2015 року ОСОБА_4 було виділено та визнано за ним право власності на земельну ділянку площею 0,0712 га для обслуговування ? частини житлового будинку, що знаходиться за адресою: Київська область, Броварський район, с. Пухівка, провул. Леніна, 13 (а.с.17-20).

Підставою для набуття права власності на земельну ділянку, на якій розташований будинок, відповідачем ОСОБА_2 є договір дарування земельної ділянки, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 від 05.10.2004 р., посвідчений приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу ОСОБА_7 На підставі вищезазначеного договору дарування земельної ділянки відповідач ОСОБА_2 отримала Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА №577111, яка розташована за адресою: Київська область, Броварський район, с. Пухівка, провул. Леніна, 13, цільове призначення - для обслуговування житлового будинку та господарських споруд (а.с.27).

Рішенням державного реєстратора на нерухоме майно Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області від 10.09.2015 р. в реєстрації прав та їх обтяжень на вищевказану земельну ділянку було відмовлено у зв’язку з відсутністю у резолютивній частині рішення суду від 17 лютого 2015 року кадастрового номеру земельної ділянки, який є її ідентифікуючою ознакою, що не дає змоги встановити на яку саме земельну ділянку рішенням суду визнається за спадкодавцем ОСОБА_4 право власності (а.с.23).

28 квітня 2016 року державним нотаріусом Броварської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_5 позивачу ОСОБА_1 було відмолено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 0,0712 га у зв’язку з тим, що у відповідності до вимог ст.ст. 182, 334 Цивільного Кодексу України та закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 лютого 2015 року підлягало реєстрації (а.с.22).

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 13.10.2016 р., площа земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: Київська область, Броварський район, с. Пухівка, вул. Ягідна (колишній провулок Леніна), 13, має площу 0,1561 га (а.с.24-26).

Як вбачається з відповіді міськрайонного управління у Броварському районі та м. Броварах Держгеодастру України від 28.03.2017 р. земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: Київська область, Броварський район, с. Пухівка, вул. Ягідна (колишній провулок Леніна), 13 площею 0,1674 га не існує та вона не є об’єктом Державного земельного кадастру та не перебуває у власності ОСОБА_2, ідентифікувати земельну ділянку площею 0,1674 га в системі Державного земельного кадастру неможливо (а.с.26 зворотна сторона).

З метою повного та всебічного розгляду даної справи, ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 27 жовтня 2017 року було призначено проведення в справі судової земельно-технічної експертизи (а.с.89-90).

Згідно висновку експерта С-793 судової земельно-технічної експертизи від 03 лютого 2018 року ОСОБА_10, варіант виділення земельної ділянки необхідної для обслуговування ? частини будинку, що знаходиться за адресою: Київська область, Броварський район, с. Пухівка, вул. Ягідна (колишній провулок Леніна), буд. 13 в межах Державного акту серії ЯА №577111, кадастровий номер 3221286801:01:029:0005, для забезпечення проходу і підходу співвласників до належних їм будівлям, спорудам та земельним ділянкам передбачено двір спільного користування площею 30,0 кв.м., в рівних долях кожному. Першій стороні пропонується в користування земельна ділянка площею 911,0 кв.м., в тому числі: під житловою забудовою, двором і городом – 896,0 кв.м., під двором спільного користування – 15,0 кв.м. Другій стороні пропонується в користування земельна ділянка площею 650,0 кв.м., в тому числі: під житловою забудовою, двором і городом – 635,0 кв.м., під двором спільного користування – 15,0 кв.м. (а.с.98-108).

У відповідності до вимог ст. 120 ЗК України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Частина четверта статті 120 ЗК України передбачає, що при переході права власності на будівлю та споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі і споруди.

При цьому при застосуванні положень статті 120 ЗК України у поєднанні з нормою статті 125 ЗК України слід виходити з того, що у випадку переходу права власності на об’єкт нерухомості у встановленому законом порядку, право власності на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно із виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об’єкти. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об’єкта права власності.

Частиною першою статті 356 ЦК України передбачено, що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Відповідно до статей 364, 367 ЦК України, кожен із співвласників має право на виділ його частки майна, що є у спільній частковій власності в натурі або його поділ з дотриманням вимог статті 183 ЦК України.

За нормою статті 87 ЗК України право спільної часткової власності на земельну ділянку, виникає, зокрема, при придбанні у власність земельної ділянки двома чи більше особами за цивільно-правовими угодами; при прийнятті спадщини або за рішенням суду.

Частиною першою статті 88 ЗК України передбачено, що володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюється за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди у судовому порядку.

Відповідно до частини четвертої статті 88 ЗК України, учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки.

Згідно вимог ст. 377 ЦК України, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Відповідно до ч.1 ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. При цьому, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст.ст. 316, 317 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Згідно із ст.ст. 319, 321 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст. 41 Конституції України, право власності є непорушним. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом і ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованого Верховною Радою України 17.07.1997 року (Закон № 475/97-ВР) визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Відповідно до ч.ч.1,5 ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ч.ч.1,2 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, суд, з врахуванням вищевикладеного, а також того, що право позивача, як співвласника ? частини спірного будинку, в частині набуття права власності на ? частину земельної ділянки були порушені, приходить до обґрунтованого висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Враховуючи висновок експерта С-793 судової земельно-технічної експертизи від 03 лютого 2018 року ОСОБА_10, суд вважає за можливе виділити в користування позивачу ОСОБА_1 земельну ділянку площею 650,0 кв.м., в тому числі: під житловою забудовою, двором і городом – 635,0 кв.м., під двором спільного користування – 15,0 кв.м., відповідно до частки в житловому будинку, яка перебуває у користуванні позивача. Питання щодо грошової компенсації для порівняння ідеальних часток судом не вирішувалося, оскільки позивач ОСОБА_1 про її стягнення в судовому засіданні не наполягала, а також дане питання проведеною експертизою не досліджувалося.

Крім того, керуючись ст.141 ЦПК України, суд вважає необхідним солідарно стягнути із відповідачів на користь позивача витрати по сплаті судового збору в розмірі 640 грн.

Керуючись ст.ст. 316, 317, 319, 321, 328, 377 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 76, 80, 81, 89, 141, 258-259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частину земельної ділянки, загальною площею 0,1561 га, кадастровий номер 3221286801:01:029:0005, цільове призначення – для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, яка розташована за адресою: Київська область, Броварський район, село Пухівка, вулиця Ягідна (колишній провулок Леніна), 13.

Виділити у користування ОСОБА_1 частину земельної ділянки площею 650,0 кв.м., в тому числі: під житловою забудовою, двором і городом – 635,0 кв.м., під двором спільного користування – 15,0 кв.м., необхідної для обслуговування ? частини житлового будинку, який розташований за адресою: Київська область, Броварський район, село Пухівка, вулиця Ягідна (колишній провулок Леніна), 13, з земельної ділянки площею 0,1561 га, кадастровий номер 3221286801:01:029:0005, цільове призначення – для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, яка розташована за адресою: Київська область, Броварський район, село Пухівка, вулиця Ягідна (колишній провулок Леніна), 13.

Стягнути солідарно із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 640 грн.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В. С. Сердинський