Постанова № 7565670, 22.12.2009, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-19172/09/0370

Волинський окружний адміністративний суд в складі :

колегії суддів : головуючого - судді Мачульського В.В.,

суддів Ксензюка А.Я., Ковальчука В.Д.,

при секретарі судового засідання Сметані Т.В.,

за участю представника позивача Гуріної Л.В.,

представників відповідача Бугайова А.О., Сахарук О.В.,

представника третьої особи Мельничука М.В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрзахідбудінвест» до Луцької обєднаної державної податкової інспекції, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Державної податкової адміністрації у Волинській області та Державної податкової адміністрації України про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000462399/0 від 27.03.2009 року, № 0000462399/1 від 29.04.2009 року, № 0000462399/2 від 11.06.2009 року та № 0000462399/3 від 28.08.2009 року,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрзахідбудінвест» звернулось з адміністративним позовом до Луцької обєднаної державної податкової інспекції, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Державної податкової адміністрації у Волинській області та Державної податкової адміністрації України про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000462399/0 від 27.03.2009 року, № 0000462399/1 від 29.04.2009 року, № 0000462399/2 від 11.06.2009 року та № 0000462399/3 від 28.08.2009 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що позивача було піддано позаплановій виїзній документальній перевірці з боку відповідача, яку завершено складанням акту, який 25.03.2009 року був отриманий та підписаний посадовими особами підприємства із запереченнями, які були надіслані відповідачу 30.03.2009 року. Однак не дочекавшись відповіді на свої заперечення отримав від відповідача податкове повідомлення-рішення від 27.03.2009 року, яке оскаржив до Луцької ОДПІ, яка відмовила в задоволенні скарги. Звертався зі скаргами до ДПА у Волинській області та Державної податкової адміністрації України, які також відмовили в задоволенні скарги та залишили податкове повідомлення-рішення без змін.

Вважає, що відповідачем в порушення норм матеріального та процесуального закону, без відповідного рішення суду проведено позапланову виїзну перевірку, та не повідомлено товариство про проведення такої перевірки не пізніше ніж за три дні. А також порушено право субєкта господарювання у гарантованому праві на заперечення, які були подані на протязі трьох робочих днів після отримання акту перевірки, оскільки відповідачем до закінчення даного строку винесено податкове повідомлення-рішення. Позивачем не було допущено порушення Закону «Про податок на додану вартість» та не завищено податковий кредит за лютий 2006 року. Крім того податковим органом неправильно покладено відповідальність за діяння продавця, що суперечить ст.61 Конституції України про індивідуальний характер юридичної відповідальності.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала з підстав, викладених у позовній заяві. Просить суд скасувати оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Представники відповідача адміністративний позов не визнали з підстав викладених в запереченнях, в яких зазначили, що всі дії посадових осіб податкового органу вчинено у чіткій відповідності до вимог закону України «Про державну податкову службу в Україні» та на підставі Закону України «Про податок на додану вартість». Просять суд відмовити в задоволенні позову.

Третя особа на стороні відповідача позов не визнав, свої заперечення мотивував тим, що ними не здійснювалося порушень будь-яких прав та законних інтересів позивача, вважають позовні вимоги необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Заслухавши пояснення представника позивача, представників відповідача, третьої особи на стороні відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, проаналізувавши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та підлягають до повного задоволення, з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрзахідбудінвест» є субєктом господарювання та зареєстровано у виконкомі Луцької міської ради 18.04.2004 року, відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію серії АОО № 656749, код субєкта господарювання за ЄДРПОУ 30584361.

Згідно довідки № 702 від 08.09.2005 року ТзОВ «Укрзахідбудінвест» взято на податковий облік в Луцькій ОДПІ за № 830.

Судом також встановлено, що головним державним податковим ревізором-інспектором податкової служби ІІІ рангу відділу податкового аудиту окремих платників податків управління податкового контролю юридичних осіб ДПА у Волинській області Харічевою І.І. та старшим оперуповноваженим ОВ ГВПМ Луцької ОДПІ ст. лейтенантом податкової міліції Самаєвим С.В. відповідно до наказу № 128 від 16.03.2009 року та постанови слідчого управління УМВС України у Волинській області капітана міліції Генсіровського Т.В. від 17.11.2008 року в період з 16.03.2009 року по 18.03.2009 року проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТзОВ «Укрзахідбудінвест» з окремих питань фінансово-господарської діяльності, зокрема дотримання вимог податкового законодавства по взаєморозрахунках із приватним підприємцем ОСОБА_1 за період з 01.01.2004 року по 01.01.2007 року. Підстава перевірки ч.13 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

За наслідками перевірки складено акт від 23.03.2009 року, в якому зазначено, що перевіркою встановлено порушення позивачем п.2.1 ст.2, п.п. 7.2.1, 7.2.3, 7.2.4 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого завищено податковий кредит за лютий 2006 року в сумі 6666,67 грн., в березні 2006 року в сумі 24333,33 грн., в наслідок чого прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.03.2009 року № 0000462399/0 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 36500.00 грн. (основний платіж - 24333,33 грн., штрафна (фінансова) санкція - 12166,67 грн.

Суд не приймає посилання представника позивача на те, що позапланова виїзна документальна перевірка повинна була бути проведена відповідачем з дозволом суду, а не наказу керівника податкового органу, оскільки частиною восьмою статті 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» визначено, що позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.

Статтею 11-2 вище вказаного закону, визначено умови допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення планових та позапланових виїзних перевірок, частини першої . З якої вбачається, що посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку копії наказу керівника податкового органу, про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому визначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

Відповідно до ч.13 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» № 509-ХІІ від 04.12.1990 року (надалі Закон України № 509-ХІІ) позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин:

стосовно платника податків (посадової особи платника податків) у порядку, встановленому законом, податковою міліцією заведено оперативно-розшукову справу, у звязку з чим є потреба у проведенні позапланової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності такого платника податків.

Відповідачем на надано суду жодного доказу в підтвердження того, що стосовно платника податків, а саме Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрзахідбудінвест» у порядку, встановленому законом, податковою міліцією заведено оперативно-розшукову справу, чи відносно посадових осіб товариства порушено кримінальну справу.

З представленої в судовому засіданні представником відповідача постанови слідчого управління УМВС України у Волинській області капітана міліції Генсіровського Т.В. від 28.10.2008 року про призначення позапланової податкової перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності ТзОВ «Укрзахідбудінвест» вбачається, що дана постанова винесена на підставі матеріалів кримінальної справи № 28-031-06, однак з рішення про результати розгляду первинної скарги прийнятої відповідачем 22.04.2009 року вбачається, що дана кримінальна справа порушена по приватному підприємцю ОСОБА_1.

Відповідно до вимог ст.11-1 Закону України № 509-ХІІ працівникам податкової міліції забороняється брати участь у проведенні планових та позапланових виїзних перевірок платників податків, що проводяться органами державної податкової служби, якщо такі перевірки не повязані з веденням оперативно-розшукових справ або розслідуванням кримінальних справ, порушених стосовно таких платників податків (посадових осіб платників податків), що знаходяться в їх провадженні.

Судом встановлено, що в порушення вимог вище вказаної норми Закону, у проведенні позапланової виїзної перевірки позивача брав участь старший оперуповноважений ОВ ГВПМ Луцької ОДПІ старший лейтенант податкової міліції Самаєв С.В.

Що стосується, подання позивачем заперечення та винесення відповідачем податкового повідомлення-рішення № 0000462399/0 від 27.03.2009 року, то судом встановлено, що позапланова виїзна документальна перевірка проводилась з 16.03.2009 року по 18.03.2009 року. Акт про результати даної перевірки було складено 23.03.2009 року, та 25.03.2009 року він був наданий для підпису позивачу, який в акті зазначив, що: «З висновками акту не згідні, обґрунтовані заперечення будуть надані у визначений законом строк».

Суд не приймає посилання представників відповідача на те, що акт перевірки був вручений під розписку головному бухгалтеру підприємства ОСОБА_2., 23.03.2009 року, оскільки суду не подано доказу в обґрунтування даного твердження.

Відповідно до п.4.4 «Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» Затвердженого Наказом ДПА України № 327 від 10.08.2005 року, у разі незгоди посадових осіб із висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті перевірки, субєкт господарювання має право протягом трьох робочих днів з дня, наступного за днем отримання примірника акта перевірки, подати до органу державної податкової служби заперечення до акта перевірки. При цьому у разі незгоди із висновками акта перевірки субєкт господарювання а акти перевірки при його підписанні ( чи відмові від підпису) робить відмітку. Органи державної податкової служби розглядають заперечення протягом трьох робочих днів з дня, наступного за днем надходження та про результати розгляду письмово повідомляють субєкт господарювання.

Оскільки, позивачем акт про результати перевірки, отриманий 25.03.2009 року, а податкове повідомлення-рішення Луцькою ОДПІ винесено 27.03.2009 року, то суд вважає, що відповідачем порушено вимоги вище вказаного Наказу.

Законом України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі Закон України № 168/97-ВР), п. 2.1 ст. 2 визначено, що платником податку є будь-яка особа, яка :

а) здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку:

б) підлягає обов'язковій реєстрації як платник цього податку; в) імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з нормами цієї статті.

В судовому засіданні встановлено, що ТзОВ «Укрзахідбудінвест» придбано від імені приватного підприємця ОСОБА_1 підрядні роботи у вигляді проведення земляних робіт по вул.. Шкільній,2 с. Зміїнець Луцького району. Даний факт здійснення господарської операції підтверджується, проектно - кошторисною документацією на обєкт нерухомості, рішенням Луцької міської ради № 16/11 від 23.04.2004 року, довідкою УКБ виконкому Луцької міської ради від 01.03.2004 року, договором купівлі продажу від 02.11.2004 року, проектом забудови житлового кварталу по вул.. Шкільній,2 в с. Зміїнець, фотодокументами та планом забудови, що засвідчували існування обєкту пальових фундаментів та придбання проекту їх демонтажу, актом приймання-передачі виконаних підрядних робіт ПП ОСОБА_1 за лютий 2006 року, та за березень 2006 року на загальну суму 146000,00 грн., в тому числі ПДВ 24333,33 грн., і отримано позивачем відповідно до представленого реєстру наступні податкові накладні : № 27 від 06.03.2006 року на суму 42000,00 грн., в тому числі ПДВ 7000,00 грн., № 30 від 10.03.2006 року на суму 50000,00 грн., в тому числі ПДВ 8333,33 грн., № 31 від 10.03.2006 року на суму 54000,00 гри., в тому числі ПДВ 9000,00 грн., які включено до складу податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за березень 2006 року і відображені в реєстрі отриманих податкових накладних за березень 2006 року.

З представлених в судовому засіданні платіжних доручень № 38 від 06.03.2006 року, № 39 від 06.03.2006 року, № 47 від 09.03.2006 року та № 48 від 10.03.2006 року вбачається, що позивачем сплачено за виконану роботу ПП ОСОБА_1. вище зазначенні кошти в т.ч. ПДВ.

Відповідно до підпункту 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України N 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Згідно з підпунктом 7.4.5 вище вказаного Закону не дозволяється включати до податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Згідно постанови Господарського суду Волинської області від 18.09.2008 року справа № 9/35-74 А визнані недійсними з моменту реєстрації від 15.02.2005 року свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 НОМЕР_1 та з моменту видачі від 03.03.2005 року свідоцтво платника ПДВ НОМЕР_2.

Згідно пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надасться покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Відповідно до пункту 5 Порядку заповнення податкової накладної Затверджено наказом ДПА України від 30.05.97 року № 165 податкова накладна вважається недійсною у разі заповнення її особою, яка не зареєстрована як платник податку.

Суд не приймає посилання відповідача на те, що вище згадані податкові накладні поданні продавцем, оформлені з порушенням вимог Закону України № 168/97-ВР., та не дають права платнику податку на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту звітного періоду, та не підтверджують податковий кредит, оскільки на час здійснення господарських операцій ПП ОСОБА_1 був включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також мав свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ, а отже покупець не може нести відповідальність за можливу недостовірність відомостей про продавця, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Статтею 18 Закону України від 15 травня 2003 року N 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» установлено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Пунктом 1.3 ст. 1 Закону N 168/97-ВР платника податку визначено як особу, яка згідно із цим Законом зобовязана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно з п. 7.1 того самого Закону покупець сплачує суму ПДВ у ціні товару безпосередньо продавцю, тому не може в подальшому у будь-якому вигляді впливати на надходження чи ненадходження цих сум ПДВ до державного бюджету.

З аналізу зазначених норм випливає, що сама по собі несплата податку продавцем в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування.

Відповідно до ч.1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони у відповідності з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на матеріали справи суд дійшов висновку, що відповідач, як субєкт владних повноважень, при проведенні позапланової виїзної перевірки та прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення.

Керуючись ст.ст. 11,17,158,160,162,163,186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі ст.ст. 2,7,9 Закону України «Про податок на додану вартість», Закону України «Про державну податкову службу в Україні», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000462399/0 від 27.03.2009 року, № 0000462399/1 від 29.04.2009 року, № 0000462399/2 від 11.06.2009 року та № 0000462399/3 від 28.08.2009 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого ст.186 КАС України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.

Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі, тобто з 28 грудня 2009 року. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий

Суддя В.В.Мачульський

Суддя В.Д.Ковальчук

Суддя А.Я.Ксензюк