Рішення № 75642751, 23.07.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/2634/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2018 року м. Одеса

ОСОБА_1 окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тарасишиної О.М.,

за участю секретаря: Куща М.О.,

представника позивача: ОСОБА_2,

представника відповідача: ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку спрощеного позовного провадження позовну заяву ОСОБА_4 до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення від 24.05.2018 року № 1286, –

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшла позовна заява ОСОБА_4 до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, в якій позивач просить визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 24.05.2018 року № 1286 «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_4В.», яким було притягнуто заступника начальника відділу документального забезпечення Управління організаційно-господарського забезпечення ОСОБА_4 за недотримання вимог пунктів 1.4, 4.1 посадової інструкції, п. 10 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну службу», п. 3.2, 9.1 Правил внутрішнього службового розпорядку ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області затверджених наказом від 23.05.2016 року № 1 до дисциплінарної відповідальності та оголосити ОСОБА_4 догану.

Ухвалою від 06.06.2018 року ОСОБА_1 окружним адміністративним судом відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

21.06.2018 року (вх. № 17705/18) представником відповідача до канцелярії суду подано відзив на позовну заяву.

25.06.2018 року (вх. № 18028/18) представником відповідача до канцелярії суду подано заяву про приєднання до матеріалів справи письмових доказів.

25.06.2018 року (вх. № 18146/18) представником позивача подано до канцелярії суду заяву про ознайомлення з матеріалами справи.

03.07.2018 року (вх. № 18880/18) представником позивача подано до канцелярії суду відповідь на відзив.

09.07.2018 року (вх. № 19630/18) представником відповідача до канцелярії суду подані заперечення на відповідь на відзив.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що на підставі подання Дисциплінарної комісії ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області від 24.05.2018 року «Про притягнення державного службовця ОСОБА_4 до дисциплінарної відповідальності», наказом ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області від 24.05.2018 року № 1286 «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_4В.» було притягнуто заступника начальника відділу документального забезпечення Управління організаційно-господарського забезпечення ОСОБА_4 за недотримання вимог пунктів 1.4, 4.1 посадової інструкції, п. 10 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну службу», п. 3.2, 9.1. Правил внутрішнього службового розпорядку ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області затвердженого наказом від 23.05.2016 року № 1 до дисциплінарної відповідності та оголошено ОСОБА_4 догану.

Позивач вважає наказ від 24.05.2018 року № 1286 «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_4В.» протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Зокрема зазначено, що в рамках дисциплінарного провадження позивач у своїх поясненнях зазначала про поважність підстав відсутності на робочому місці 05.05.2018 року, а саме необхідністю звернення до стоматологічної клініки у зв’язку з загостренням хронічного періодонтиту зуба № 17, а також неповідомленням належним чином ОСОБА_4 про зміну режиму роботи.

Від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, в якому в обґрунтування правової позиції зазначено, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11.01.2018 року № 1-р «Про перенесення робочих днів у 2018 році» перенесено у 2018 році в порядку та на умовах, визначених законодавством, робочі дні, зокрема з понеділка 30.04.2018р. Згідно п. 1 Наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 26.01.2018 року № 128 «Про перенесення робочих днів у 2018 році» у 2018 році робочий день з понеділка 30.04.2018р. перенесено на суботу 05.05.2018р. Вказаний наказ, як публічна інформація був оприлюднений в день видання 26.01.2018р. на офіційному веб-сайті Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області. Таким чином, відсутність ОСОБА_4 05.05.2018р. на службі (більше трьох годин робочого дня) є прогулом.

Крім того, в порушення Правил внутрішнього службового розпорядку Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, ОСОБА_4 не повідомила свого безпосереднього керівника, начальника відділу документального забезпечення ОСОБА_5 про свою відсутність на роботі та доказів звернення до медичних установ у тому числі довідок ОСОБА_4 Головному управлінню Держпродспоживслужби в Одеській області не надавала.

За таких обставин, відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

За правилами предметної підсудності встановленими ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п. 1 ч. 1).

За таких обставин суд дійшов висновку про підсудність позовної заяви ОСОБА_4 ОСОБА_1 окружному адміністративному суду.

ОСОБА_4 працює в Головному управлінні Держпродспоживслужби в Одеській області з 19.05.2016 року на посаді начальника відділу контролю у сфері торгівлі, робіт та послуг управління захисту споживачів.

Наказом Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області № 35-К від 02.02.2018 року ОСОБА_4 переведена на посаду заступника начальника відділу документального забезпечення Управління організаційно-господарського забезпечення Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області та є державним службовцем 6 рангу категорії «Б» (а.с. 99).

Наказом Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 24.05.2018 року № 1286 «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_4В.» притягнуто заступника начальника відділу документального забезпечення Управління організаційно-господарського забезпечення ОСОБА_4 за недотримання вимог пунктів 1.4, 4.1 посадової інструкції, п. 10 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну службу», п. 3.2, 9.1 Правил внутрішнього службового розпорядку Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, затверджених наказом від 23.05.2016 року № 1, до дисциплінарної відповідальності та оголошено ОСОБА_4 догану (а.с. 139-140).

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про державну службу» державний службовець зобов'язаний, серед іншого, дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов'язки; виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності, тощо.

Статтею 147 КЗпП України встановлено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

Відповідно до статті 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

З системного аналізу викладених положень законодавства вбачається, що дисциплінарне стягнення - це передбачена законом міра примусу, що застосовується певним органом до працівника, який порушив трудову дисципліну, тобто вчинив дисциплінарний проступок.

При цьому, для застосування дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність всіх елементів складу дисциплінарного проступку: об'єкта, суб'єкта, об'єктивної сторони, суб'єктивної сторони, а також врахувати інші обставини, що мають значення (ступінь тяжкості, наявність шкоди, особу працівника, тощо).

Відповідно до ч. 1 ст. 64 Закону України «Про державну службу», за невиконання або неналежне виконання посадових обов’язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно ч. 1 ст. 65 Закону України «Про державну службу», підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов’язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Відповідно п. 10, ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну службу», службова дисципліна - неухильне додержання Присяги державного службовця, сумлінне виконання службових обов’язків та правил внутрішнього службового розпорядку.

Дисциплінарним проступком відповідно до п. 12 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу», є прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

За приписами ч. 1 ст. 66 Закону України «Про державну службу», до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.

Відповідно до ч. 3 ст. 66 Закону України «Про державну службу», у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб’єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.

Згідно ч. 6 ст. 66 Закону України «Про державну службу», дисциплінарні стягнення, передбачені пунктами 2-4 частини першої цієї статті, накладаються виключно за пропозицією Комісії, поданням дисциплінарної комісії.

Згідно ч. 1 ст. 69 Закону України «Про державну службу», для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).

Відповідно ч. 9 ст. 69 Закону України «Про державну службу», дисциплінарна комісія розглядає дисциплінарну справу державного службовця, сформовану в установленому цим Законом порядку.

Згідно ч. 1 ст. 73 Закону України «Про державну службу», з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.

Відповідно ч. 3 ст. 73 Закону України «Про державну службу», результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиції Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі, які мають рекомендаційний характер для суб’єкта призначення.

Згідно ч. 6 ст. 74 Закону України «Про державну службу», державний службовець має право на ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи та на оскарження застосованого до нього дисциплінарного стягнення у визначеному цим Законом порядку.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 75 Закону України «Про державну службу», перед накладенням дисциплінарного стягнення суб’єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення. Пояснення державного службовця має відображати час, місце, обставини та причини вчинення ним дисциплінарного проступку, його усвідомлення чи заперечення провини, а також інші питання, які мають значення у справі.

Відповідно до ст. 76 Закону України «Про державну службу», державний службовець має право на ознайомлення з усіма матеріалами дисциплінарної справи перед прийняттям рішення про накладення на нього дисциплінарного стягнення.

За результатами ознайомлення державний службовець має право вносити зауваження до висновку, клопотання про вжиття додаткових заходів для встановлення обставин, які мають значення для справи, надавати додаткові пояснення та додаткові документи і матеріали, що стосуються зазначених обставин, які долучаються до справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 Закону України «Про державну службу», дисциплінарна справа повинна містити: 1) дату і місце її формування; 2) підстави для відкриття дисциплінарного провадження; 3) характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; 4) відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень; 5) інформаційну довідку з викладенням обставин щодо вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку; 6) пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 7) пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 8) пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 9) належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 10) відомості про причини і умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення чи обставини, на підставі яких з державного службовця знімають звинувачення; 11) висновок за результатами службового розслідування (у разі його проведення); 12) висновок про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; 13) опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.

Згідно ч. 4 ст. 74 Закону України «Про державну службу», дисциплінарне стягнення не може бути застосовано під час відсутності державного службовця на службі у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, під час перебування його у відпустці або у відрядженні.

Відповідно до частини першої статті 75 Закону №889-VIII, перед накладенням дисциплінарного стягнення суб’єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення.

Згідно ч. 1 ст. 77 Закону України «Про державну службу», рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб’єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб’єкта призначення.

Згідно службової записки начальника відділу управління персоналом ОСОБА_6 від 05.05.2018 року, ОСОБА_4 – заступник начальника відділу документального забезпечення Управління організаційно-господарського забезпечення Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області в період з 02.05.2018 року по 05.05.2018 року була відсутня на службі без поважних причин, про що було складено Акт від 05.05.2018 року (а.с. 102-103). Як вбачається з наданих позивачем листків непрацездатності, ОСОБА_4 перебувала в стані тимчасової непрацездатності в період з 02.05.2018р. по 04.05.2018р. (а.с. 112-116).

Наказом Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 14.05.2018 року № 1147 «Про дисциплінарне провадження стосовно ОСОБА_4В.» було ініційовано та доручено дисциплінарній комісії з розгляду дисциплінарних справ Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області провести дисциплінарне провадження щодо обставин відсутності на службі більше трьох годин протягом робочого дня 05.05.2018 року заступника начальника відділу документального забезпечення Управління організаційно-господарського забезпечення ОСОБА_4 (а.с. 104).

За результатами дисциплінарного провадження комісією з розгляду дисциплінарних справ Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області складено подання від 24.05.2018 року (а.с. 136), яке стало підставою для прийняття спірного наказу від 24.05.2018 року № 1286 «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_4В.».

Вказане подання складено на підставі висновку дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Головного управління Держдпродспоживслужби в Одеській області про наявність у діях державного службовця – заступника начальника відділу документального забезпечення Управління організаційно-господарського забезпечення ОСОБА_4 дисциплінарного проступку (а.с. 132-135).

Як вбачається із зазначеного висновку, службове розслідування ініційоване на підставі службової записки начальника відділу управління персоналом ОСОБА_6 від 05.05.2018 року, в якій зазначено, що ОСОБА_4 – заступник начальника відділу документального забезпечення Управління організаційно-господарського забезпечення Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області в період з 02.05.2018р. по 05.05.2018р. була відсутня на службі без поважних причин.

Відповідно до пояснень безпосереднього керівника ОСОБА_4, начальника відділу документального забезпечення ОСОБА_7, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11.01.2018 року № 1-р «Про перенесення робочих днів у 2018 році» перенесено у 2018році в порядку та на умовах, визначених законодавством, робочі дні, зокрема з понеділка 30 квітня на суботу 5 травня. Таким чином субота 5-те травня 2018 року також є робочим днем, а відповідно відсутність ОСОБА_4 на службі у вказаний день (більше трьох годин протягом робочого дня) є прогулом (а.с. 110).

Відповідно до п. 1.4 Посадової інструкції, заступник начальника відділу документального забезпечення Управління організаційно-господарського забезпечення Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, постановами Верховної Ради України, актами та дорученнями Президента України, актами Кабінету Міністрів України, актами, дорученнями, листами Держпродспоживслужи України, наказами Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, рішеннями місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, прийнятими в межах їх компетенції, а також Положенням про Управління організаційно-господарського забезпечення Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, Положенням про відділ, дорученнями та Розпорядженнями начальника та заступника начальника ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області, дорученнями і розпорядженнями начальника та заступника начальника Управління організаційно-господарського забезпечення, начальника відділу документального забезпечення та цією посадовою інструкцією.

Згідно п. 4.1 Посадової інструкції заступник начальника відділу несе відповідність за невиконання, неякісне або несвоєчасне виконання посадових завдань та обов’язків, недотримання або порушення правил внутрішнього службового розпорядку, неналежне виконання службових обов’язків, перевищення своїх повноважень.

Відповідно п. 3.2 Правил внутрішнього службового розпорядку Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області затверджених наказом від 23.05.2016 року № 1 у Головному управління Держпродспоживслужби в Одеській області встановлюється п’ятиденний робочий тиждень із тривалістю роботи по днях: з понеділка по п’ятницю – по 8 годин; вихідні дні – субота і неділя.

Встановлюється наступний режим роботи Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області з понеділка по п’ятницю – з 09:00 до 17:30; обідня перерва – з 13:00 до 13:30.

Згідно п. 9.1 недотримання вимог Правил внутрішнього службового розпорядку є підставою для притягнення державного службовця до відповідальності у порядку, передбаченому чинним законодавством.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про державну службу», Правилами внутрішнього службового розпорядку державного органу (далі - правила внутрішнього службового розпорядку) визначаються умови і порядок перебування державного службовця в державному органі у вихідні, святкові та неробочі дні, а також після закінчення робочого часу.

Згідно Розділу 4 Правил внутрішнього службового розпорядку Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, державний службовець повідомляє свого безпосереднього керівника про свою відсутність на роботі у письмовій формі, засобами електронного чи телефонного зв’язку або іншим доступним способом.

У разі недотримання державним службовцем вимог пункту 1 цього розділу складається акт про відсутність державного службовця на робочому місці.

Згідно пояснень ОСОБА_4 від 22.05.2018 року, 05.05.2018 року позивач була відсутня на службі більше трьох годин протягом робочого дня у зв’язку з тим, що зверталась до лікаря за наданням медичної допомоги (а.с. 108).

Згідно пояснень ОСОБА_4 від 23.05.2018 року зазначено, що 05.05.2018 року у зв’язку з поганим самопочуттям та погіршенням стану здоров’я позивач звертався до лікаря за наданням медичної допомоги, однак через відсутність фахової медичної освіти, не мала можливості відповісти на питання про визначення стану тимчасової непрацездатності, а тому більш детальну інформацію може бути надано не раніше 11.06.2018 року (а.с. 14).

Відповідно п. 1 Наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 26.01.2018 року № 128 «Про перенесення робочих днів у 2018 році» у 2018 році робочий день з понеділка 30 квітня перенесено на суботу 5 травня (а.с. 48). Вказаний наказ, як публічна інформація був оприлюднений на офіційному веб-сайті Головного управління в день видання 26.01.2018 року (зворотній бік а.с. 48), про що також свідчить довідка від 11.07.2018 року № 5729/01/23 (а.с. 166).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про доступ до публічної інформації», доступ до інформації забезпечується шляхом систематичного та оперативного оприлюднення інформації на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про доступ до публічної інформації», розпорядники інформації зобов'язані оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами.

Згідно ч. 1 ст. 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації», розпорядники інформації зобов'язані оприлюднювати загальні правила роботи установи, правила внутрішнього трудового розпорядку; розклад роботи та графік прийому громадян.

Відповідно п. 6.2 Правил внутрішнього службового розпорядку Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, нормативно-правові акти, які підлягають офіційному оприлюдненню, доводяться до відома державного службовця шляхом розміщення на офіційних веб-сайтах органів державної влади та на власному сайті Головного управління.

З огляду на зазначені обставини суд критично ставиться до тверджень позивача щодо не повідомлення його про перенесення робочого дня з понеділка 30 квітня на суботу 05 травня, про що свідчить відсутність підпису про ознайомлення з наказом Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 26.01.2018 року № 128, а тому ОСОБА_4 не знала про необхідність виходити на роботу 05.05.2018 року, оскільки відповідачем відповідно до приписів чинного законодавства України було оприлюднено зазначений наказ від 26.01.2018 року № 128 на офіційному веб-сайті Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, а відтак, вчинено всі дії необхідні для доведення його до відома позивачу.

Окрім того, в матеріалах справи наявна довідка стоматологічної клініки «ArtSmile», виданої ОСОБА_4, в тому, що вона 05 травня 2018 року перебувала у клініці з приводу загострення хронічного періодонтиту зубу № 17.

Суд зазначає, що законодавством не визначено переліку обставин, за яких прогул вважається вчиненим з поважних причин, а тому, вирішуючи питання про поважність причин відсутності на роботі працівника, тобто прогулу, суд виходить з конкретних обставин. При цьому відсутність працівника на роботі за станом здоров'я може підтверджуватись не тільки лікарняним листком, а й довідкою медичної установи.

Судом не береться до уваги посилання позивача на те, що ним неодноразово у поясненнях в рамках дисциплінарного провадження, 05.05.2018 року у зв’язку з загостренням хронічного періодонтиту зуба № 17, ускладненому підкісним абсцесом, вона звернулась до стоматологічної клініки «ArtSmile», оскільки в наданих поясненнях від 22.05.2018 року та 23.05.2018 року було зазначено про відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня у зв’язку з тим, що позивач звертався до лікаря за наданням медичної допомоги, без зазначення до якої установи та до якого фахового лікаря звернувся позивач.

Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів" від 6 листопада 1992 року за №9 визначено, що прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин.

Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 13.11.2001 №455 затверджена Інструкцію про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 04.12.2001 за №1005/6196 (далі Інструкція №455).

Відповідно до пунктом 1.1 Інструкції №455, тимчасова непрацездатність працівників засвідчується листком непрацездатності.

Видача інших документів про тимчасову непрацездатність забороняється, крім випадків, обумовлених п. 1.13, 2.7, 2.16, 2.17, 2.18, 2.19, 2.20, 3.4, 3.16, 6.6 (п. 1.2 Інструкції №455).

Пунктом 2.19 Інструкції №455 встановлено, що особам, які самостійно звернулись по консультативну допомогу, видається довідка довільної форми за підписом лікуючого лікаря, засвідченим печаткою лікувально-профілактичного закладу, з обов'язковим зазначенням часу проведеної консультації.

Так, в матеріалах службового розслідування відсутні будь-які посилання на довідку стоматологічної клініки «ArtSmile» виданої ОСОБА_4 Крім того, вказана довідка не містить дати видачі, бланку та печатки установи, що його видала, без обов’язкового зазначення часу проведення консультації та інформацію про те, чи дозволяв її стан здоров’я виконувати свої посадові обов’язки 05.05.2018 року. Окрім того, відсутні будь-які дані щодо стоматологічної клініки «ArtSmile» (відсутня адреса, код ЄДРПОУ, номер ліцензії, тощо) (а.с. 18).

Відповідно до ч. 1 ст. 72 та ч. 2 ст. 73 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області діяло відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України.

Відтак, з урахуванням зазначеного, на підставі встановлених судом фактів та обставин, враховуючи, що докази, наведені позивачем під час розгляду адміністративної справи є недоведеними та безпідставними та не дають адміністративному суду підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію представника відповідача, суд дійшов висновку, що у задоволені позову ОСОБА_4 необхідно відмовити повністю.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно ч.1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, враховуючи, що суд дійшов висновку про необхідність відмовити у задоволенні позову повністю, судові витрати сплачені позивачем не стягується за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_4 (місце проживання: 65006, м. Одеса, вул. Нікітіна, буд. 55; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області (місцезнаходження: 65042, м. Одеса, вул. 7-ма Пересипська, 6; код ЄДРПОУ 40342996) про визнання протиправним та скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення від 24.05.2018 року № 1286 - відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку приписів ст. 295 КАС України.

Пунктом 15.5 розділу VII «Перехідні положення» КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 23.07.2018 р.

Суддя О.М. Тарасишина

.