Ухвала суду № 75640851, 02.08.2018, Петриківський районний суд Дніпропетровської області

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 187/652/15-к

1-кп/0187/158/18

УХВАЛА

"02" серпня 2018 р. смт. Петриківка

Петриківський районний суд Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Говорухи В.О., за участю секретаря судового засідання Догадайло М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою у кримінальній справі (кримінальне провадження № 12014042020000189) відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не працюючого, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3, місце реєстрації: Дніпропетровська область, Магдалинівський район, с. Бузівка, вул. Степна, 31, раніше судимого: 02.11.2016 Московським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 до 3 років позбавлення волі, за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, за участю прокурора Марковецького Ю.Б., представника потерпілого ОСОБА_2, обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника – адвоката ОСОБА_3,

Встановив:

В провадженні Петриківського районного суду Дніпропетровської області перебуває на розгляді кримінальна справа (кримінальне провадження № 12014042020000189) за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України.

Ухвалою колегії суддів Апеляційного суду Дніпропетровської області від 13.06.2018 обвинуваченому ОСОБА_1 продовжено запобіжний захід тримання під вартою до 10 серпня 2018 року.

Прокурор до суду надав клопотання про продовження строків тримання ОСОБА_1 під вартою на 60 днів, оскільки обвинувачений не працевлаштований і не має постійного місця роботи, ризики, які слугували для обрання запобіжного заходу не минули, зокрема обвинувачений, перебуваючи на свободі, може вчиняти інші кримінальні правопорушення, з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватись від суду, або будь-яким іншим чином перешкоджати встановленню істини по даному кримінальному провадженню, в тому числі впливати на свідків та обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину за який передбачено покарання у виді позбавлення волі до 6 років.

Прокурор підтримала подане клопотання та просить його задовольнити.

Представник потерпілого ОСОБА_2 підтримала клопотання прокурора.

Обвинувачений ОСОБА_1 заперечував проти поданого клопотання посилаючись на те, що він фактично перебуває під більше 2 років, та під час попереднього слухання справи досліджено всі докази він має можливість самостійно з’являтися в судове засідання.

Захисник ОСОБА_3 надала до суду заперечення проти продовження строків тримання під вартою, оскільки відпала необхідність у застосування виняткового запобіжного заходу як заходу забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, з урахуванням перебування на його утриманні малолітньої доньки і його позитивної характеристики.

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 заперечувала проти клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вважаючи його безпідставним.

Розглядаючи клопотання сторони обвинувачення про продовження строків тримання під вартою обвинуваченого, вислухавши думку сторін кримінального провадження, суд вважає, що підстави для зміни запобіжного заходу відсутні, ризики, які приймалися судом при обранні запобіжного заходу не зменшилися та продовжують існувати.

На виконання вимог статей 177 та 178 КПК України встановлено, що ОСОБА_1 на час затримання ніде не працював та не мав постійного прибутку, востаннє працював В ДП «Придніпровській залізниці», у викрадення майна якого обвинувачується, розлучений, має малолітню доньку Анну, ІНФОРМАЦІЯ_4 за місцем проживання характеризується позитивно, має середньою спеціальну освіту, військовозобов’язаний.

Враховуючи, що ОСОБА_1 під час досудового розслідування обирався запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання, при цьому під час судового розгляду останній переховувався від суду, зокрема за ухвалою Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 24.12.2014 і ухвалою Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 08.09.2015 в зв’язку з неодноразовим ухиленням від явки до суду, оголошено розшук обвинуваченого. За довідкою від 08.09.2015 відносно ОСОБА_1 була заведена ОРС «Розшук». Та затриманий ОСОБА_1 був під час вчинення іншого правопорушення. Таким чином вказане в своїй сукупності свідчить, що обвинувачений дійсно схильний до вчинення дій направлених на ухиленні від явки до суду.

Факт засудження ОСОБА_1 за вчинення інших злочинів, що не є предметом даного обвинувачення, свідчить на користь висновку про наявність ризику, що він перебуваючи на свободі, може вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Крім того, суд вважає обґрунтованим твердження прокурора про існування ризику, що ОСОБА_1 перебуваючи на волі може перешкоджати встановленню істини по даному кримінальному провадженню, зокрема, впливати на свідків з огляду на те, що свідки в даному провадженні ще не допитані, місце проживання їх достовірно відомо та він підтримує з ними товариські відносини.

Твердження сторони захисту про те, що домашній арешт, як запобіжний захід, зможе належним чином забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків суд вважає безпідставним за обставин існування вищевказаних ризиків.

Судом враховано, що обвинувачений фактично перебуває під вартою з 27.04.2016, однак з даного часу він відбуває покарання за вироком Московського районного суду м. Харкова від 02.11.2016, яким його засуджено за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 до 3 років позбавлення волі та вказане жодним чином не спростовує висновків про існування вищевказаних ризиків.

Таким чином, необхідно відносно ОСОБА_1 продовжити застосування виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки будь-який більш м’який запобіжний захід, не може запобігти доведеним ризикам і забезпечити виконання ним процесуальних обов’язків та вказане в повній мірі відповідає меті такого запобіжного заходу та меті позбавлення особи свободи, як можливому законному випадку порушення такого права, передбаченому абз. с) ст. 5 Європейської конвенції з прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів, а тому враховуючи, що судове слідство ще не розпочато беручи до уваги обсяг та характер обвинувачення, строк тримання під вартою необхідно продовжити на 60 днів, а саме по 30.09.2018 включно.

При визначенні розміру застави суд, керуючись межами встановленими п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України та враховуючи майновий стан обвинуваченого, вважає достатнім для запобігання доведеним ризикам, забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов’язків та досягнення мети запобіжного заходу без обмеження його права на свободу, можливим застосувати до ОСОБА_1 заставу в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 1 січня 2018 року, з покладенням обов’язків, передбачених ч. 3 ст.183 та ч. 5 ст. 194 КПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст. 331 КПК України, суд –

Постановив:

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – задовольнити.

Продовжити строк запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 у виді тримання під вартою на 60 днів по 30 вересня 2018 року включно.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_1, заставу в розмірі 20 розмірів мінімальної прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 35 240 грн. (тридцять п’ять тисяч двісті сорок грн.), яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) (одержувач: ТУ ДСАУ у Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 26239738, банк одержувача: ГУ ДКСУ в м. Києві, МФО 820172, розрахунковий рахунок 37312066017442, призначення платежу: застава, як міра запобіжного заходу за (ПІП особи, за яку внесено заставу), постанова (найменування суду, номер справи, дата постанови), ПІП особи, яка вносила кошти).

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, наступні обов’язки:

1. Не відлучатись із населеного пункту, в якому він зареєстрований, перебуває чи проживає без дозволу прокурора або суду.

2. Повідомляти прокурора або суд про зміну місця свого проживання або перебування.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та відповідно до положень ч.2 ст. 392 КПК України окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти такої ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст. 392 КПК України.

Суддя ОСОБА_4