Ухвала суду № 7560167, 21.12.2009, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2009 року № 22а-13541/08/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

судді-доповідача Богаченко С.І.,

суддів Попко Я.С., Сапіга В.П.,

при секретарі судового засідання Куземському В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Косівському районі Івано-Франківської області на постанову господарського суду Івано-Франківської області від 29 серпня 2008 року у справі за позовом ПП «Аскет» до Державної податкової інспекції у Косівському районі Івано-Франківської області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

ПП «Аскет» 25.10.2004 року звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Косівському районі Івано-Франківської про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення ДПІ у Косівському районі від 15.06.04р. № 400/23-3/30561590/4881 в частині застосування штрафних санкцій у сумі 105127,50грн. В обґрунтування заявленого адміністративного позову покликалась на те, що операція з розрахунків за нафтопродукти у безготівковій формі шляхом перерахування коштів з одного рахунку на інший у банківській установі з використанням платіжного доручення не є розрахунковою операцією в розумінні Закону України «Про застосування реєстрів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а тому норми ст.3 Закону щодо порядку проведення розрахункових операцій через РРО не можуть поширюватись на зазначену вище операцію.

Господарьким судом, Івано-Франківської області у справі №А-10/190 від24.11.2004 року прийнято рішення, яким позов задоволено.

Львівським апеляційним господарським судом розглянуто апеляційну скаргу ДПІ в Косівському районі Івано-Франківської області на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 24.11.2004 року та прийнято постанову від 21.02.2005 року , якою рішення господарського суду Івано-Франківської області від 24.11.2004 року залишено без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22.02.2007року постанову Львівського апеляційного господарського суду від 21.02.2005 року та рішення господарського суду Івано-Франківської області від 24.11.2004 року у справі №А-10/190 скасовано, справу скеровано на новий розгляд до господарського суду Івано-Франківської області, для всебічного, повного й обєктивного зясування обставин справи, прав і обовязків сторін та в залежності від встановленого у відповідності із законом вирішити спір.

Постановою господарського суду Івано-Франківської області від 29 серпня 2008 року адміністративний позов задоволено. Постановлено визнати нечинним податкове повідомлення-рішення №400/23-3/30561590/4881 від 15.06.04р. в частині застосування штрафних санкцій у сумі 105127, 50 грн. Постанова суду мотивована тим, що проведена позивачем операція щодо реалізації паливно-мастильних матеріалів не є розрахунковою в розумінні Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Не погодившись із зазначеними судовим рішенням Державна податкова інспекція у Косівському районі Івано-Франківської області подала апеляційну скаргу з якої із-за порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову. В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що порядок відпуску паливно-мастильних матеріалів по заправочних відомостях позивачем, після отримання на банківський рахунок ПП «Аскет» готівкових коштів від контрагентів, подальший відпуск паливно-мастильних матеріалів проводиться на основі „талонів", які видає керівник за своїм підписом, печаткою та кількістю і видом пального якого відпустити підприємству (даний «талон», вважає податкова інспекція є документом, який приймається від покупця у формі передбаченій у Законі України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» як тощо). А тому, приходить до висновку орган державної податкової служби, що такий порядок розрахунків підпадає під визначення розрахункової операції та мають застосовуватись положення згаданого Закону.

Перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Виносячи дане рішення суд першої інстанції виходив з того, що за результатами перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності Державною податковою адміністрацією в Івано-Франківській області складено акт №900237 від 03.06.2004 року (а.с. 9-12) та ДПІ в Косівському районі Івано-Франківської області прийнято податкове повідомлення-рішення №400/23-3/30561590/4881 від 15.06.2004 року (а.с.8), яким позивачу визначено суму податкового зобовязання в розмірі 105377 грн. 50 коп. за платежем штрафні санкції. Підставою застосування штрафних санкцій, як зазначено в акті перевірки, було порушення п.1 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», у зв'язку з тим, що позивачем відпущено (реалізовано) паливно-мастильні матеріали згідно заправочних відомостей на загальну суму 21025 грн. 50 коп. без використання реєстраторів розрахункових операцій, чим порушено вимоги п.1 ст.3 згаданого Закону.

Згідно п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», субєкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Стаття 2 вищевказаного Закону визначає, що розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкові коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосувань банківської платіжної картки оформлення відповідного розрахункового документу , щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів що, перерахування коштів у банк покупця.

Як видно із матеріалів справи, судом першої інстанції було встановлено, що розрахунки за відпущені позивачем паливно-мастильні матеріали на суму 21025 грн. 50 коп., проводились Косівським управлінням з експлуатації газового господарства у безготівковій формі через банківську установу з використанням платіжних доручень, що підтверджується банківськими виписками про операції за особовим рахунком ПП «Аскет», заправними відомостями, довіреностями на отримання нафтопродуктів, накладними на відпуск нафтопродуктів, податковими накладними наявними в матеріалах справи, тобто розрахунки за паливно-мастильні матеріали проводилися не за місцем реалізації товарів, а паливно-мастильні матеріали відпускались згідно із заправочними відомостями та за талонами водіям , які безпосередньо не здійснювали розрахунків. Крім того, даний факт підтверджується і платіжними дорученнями, що містять письмове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок отримувача.

Протокольним рішенням Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом від 27.06.2002 р. № 13 затверджені «Технічні вимоги до спеціалізованих електронних контрольно-касових апаратів для автозаправних станцій». Пунктом 15 цих Технічних вимог встановлено, шо в режимі реєстрації відпускання пального ЕККА повинен забезпечувати у єдиному нерозривному технологічному процесі

Задовольняючи позовні вимоги, судом першої інстанції було встановлено те, що позивачем використовується ЕККА «Міні 506» на автозаправочній станції, за своєю технічною характеристикою можливості здійснювати роздрібну торгівлю паливно-мастильними матеріалами по талонах та за заправочними відомостями.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив та оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

На підставі наведеного, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги в цілому суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Косівському районі Івано-Франківської області залишити без задоволення, а постанову господарського суду Івано-Франківської області від 29 серпня 2008 року по справі №А-10/190-6/111, без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий С.І.Богаченко

Суддя Я.С. Попко

Суддя В.П. Сапіга

Повний текст виготовлений 28.12.2009 року.