Ухвала суду № 7560105, 03.12.2009, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2009 року № 22-а-16559/08/ 9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:

Пліша М.А.,

Каралюса В.М., Шавеля Р.М.,

Вітер І.П .,

головуючого судді

суддів

при секретарі судового засідання

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу приватного підприємства «Городоцький цукровий завод» на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 серпня 2008 року у справі за позовом приватного підприємства «Городоцький цукровий завод» до державної податкової інспекції у Городоцькому районі Хмельницької області про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

приватне підприємство «Городоцький цукровий завод» звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Городоцькому районі Хмельницької області в якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 21.01.2008 року № 0000082341/0, від 11.04.2008 року № 0000082341/2, та від 09.06.2008 року № 0000082341/3.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 серпня 2008 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції приватне підприємство «Городоцький цукровий завод» оскаржив його в апеляційному порядку, вважає, що судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, а постанова прийнята з порушенням норми матеріального права.

В апеляційній скарзі зазначає, що на підставі направлення № 239 від 10 грудня 2007 року, виданого відповідачем, працівником податкового органу була проведена виїзна позапланова документальна перевірка позивача з питань достовірності нарахування та сплати податку на додану вартість за лютий 2007 року та підтвердження податку на додану вартість при розрахунках із ПП «Торговий дім «Європацукор» в лютому місяці 2007 року за наслідками якої прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000082341/0 від 21 січня 2008 року, згідно якого, на думку відповідача, були виявлені порушення діючого законодавства, донарахований податок на додану вартість та нараховані фінансові санкції на загальну суму 159144 гри.

Проте такий висновок не відповідає дійсності. В акті перевірки вказується, що позивачем занижено податкове зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 106096 грн. за лютий 2007 року, але в той же час, як випливає з акту перевірки від 26 грудня 2007 року № 1238/23/32936998, ревізор не прийняв .до уваги письмове пояснення головного бухгалтера Кравця І. В., яке він надав листом № 988 від 11 грудня 2007 року про те, що дійсно у лютому 2007 року він помилково не включив до декларації по податку на додану вартість податкове зобов'язання в сумі 106119 гривень, але в березні 2007 року виявивши самостійно помилки, до декларації по податку на додану вартість було включено у податкові зобов'язання цю ж суму та нараховані штрафні санкції в розмірі 5 %, що повинна була перевірити ревізор при проведенні перевірки, але ревізор не провела перевірку декларацій по податку на додану вартість за березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень та листопад 2007 року для встановлення фактичних оборотів по податкових зобов'язаннях та кредиту, хоча згідно акту перевірки перевірено податкові декларації з ПДВ за період з 01 лютого 2007 року по 30 листопада 2007 року, але в той же час в цьому ж акті вказано, що реєстри отриманих та виданих податкових накладних, первинні документи на продаж, придбання товарів та податкові накладні до них, первинні касові, бухгалтерські, банківські документи перевірено лише з 01 лютого 2007 року по 28 лютого 2007 року.

Без податкових документів не можливо перевірити правильність формування податкового кредиту та зобов'язання. Вказаний висновок підтверджує і те, що згідно акту перевірки у таблиці за даними платника (декларації з ПДВ) та даними перевірки вказано лише декларацію за лютий місяць 2007 року. Крім того, згідно акту перевірки проведено опис порушення з точки зору ревізора лише по взаємовідносинам з ПП «ТД «Європацукор» згідно договору № 02/09 - 06 від 20 вересня 2006 року по відвантаженому цукру згідно податкових накладних від 14 лютого 2007 року № 67/1, від 22 лютого 2007 року, № 77/1, від 27 лютого 2007 року № 84 на суму податкового зобов'язання 44024,33 гри., але у винесеному податковому повідомленні - рішенні вказано занижений податок в сумі 106096 грн., який виник, якщо аналізувати акт перевірки, то внаслідок розбіжностей між податковим зобов'язанням - 106119 гривень (122780 - 16661), податковим кредитом + 23 гривень (14875 - 14852 ) та виведено різницю так званого «заниженого» податку - 106096 гривень.

По інших порушеннях на суму 62071,67 гривень опис порушень в акті відсутній, чим порушено вимоги п.п. 2.3.2. п. 2.3 Наказу ДПА України «Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», а тому взагалі незрозуміло, внаслідок яких документів (податкових накладних, бухгалтерських документів, даних бухгалтерських регістрів та проводок) ревізор вивела «занижений» податок.

Крім того, на вимогу перевіряючої, підприємством було надано під час проведення перевірки копії реєстрів отриманих та виданих податкових накладних, податкові накладні, регістри бухгалтерського обліку (журнали - ордера № 1,2, 4, 5, 6, 9, 10, 11 ), завірені у встановленому порядку печаткою підприємства за березень 2007 року, але чомусь у акті перевірки зазначені документи не відображені, що свідчить про односторонній та необ'єктивний підхід до перевірки.

В акті перевірки № 1238/23/32936998 від 26 грудня 2007 року та в рішенні про розгляд первинної скарги № 916/10/23-027 від 25 лютого 2008 року ревізор ДПІ у Городоцькому районні посилається на те, що позивачем не було подано змінену декларацію та не відображено в декларації по податку на додану вартість за березень 2007 року в рядку 8..8.1, але в той же час ревізор не взяв до уваги пояснення головного бухгалтера про те, що податкове зобов'язання в сумі 106119 грн.. та штрафна санкція 5306 грн., за лютий місяць відображено в податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2007 року в рядку 1 даної Декларації.

Згідно п. 17.2. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний: або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку, або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку. Згідно із пунктами 4.4.1, 5.6 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість», затвердженого наказом ДПА України № 166 від 30 травня 1997 року, у разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку чи декларації, до якої включені уточнені показники, повинні бути подані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників. Коригування податкових зобов'язань на основі попередніх звітних періодів відображається у рядку 8. При заповненні цього рядка обов'язковим є подання додатка 1 до податкової декларації, який заповнюється в розрізі контрагентів та податкових накладних. У рядку 8.1 відображається сума податку, яка збільшує або зменшує суму податкового зобов'язання в результаті самостійного виправлення платником помилки, що міститься в раніше поданій податковій декларації. Пунктом 4.4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що у разі коли норма закону чи іншого нормативно - правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

З огляду на вище вказане просить постанову суду першої інстанції скасувати, та прийняти нове рішення яким позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що з 10 по 21 грудня 2007 року на підставі направлення від 10.12.2007 року № 239 виданого державною податковою інспекцією у Городоцькому районі Хмельницької області була проведена позапланова виїзна документальна перевірка з питань достовірності нарахування та сплати податку на додану вартість за лютий 2007 року та підтвердження податку на додану вартість при розрахунках із ПП «Торговий дім «Європацукор» в лютому 2007 року, приватним підприємством «Городоцький цукровий завод». Перевіркою встановлено і зафіксовано в акті перевірки порушення позивачем п.п. 7 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 4.4 ст. 4 п. 5.6 ст. 5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість затвердженого наказом ДПА України №166 від 30.05.1997 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.07.1997 року за №250/2054 в результаті чого занижено податок на додану вартість в лютому місяці 2007 року на суму 106096 грн. За результатами перевірки, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 21.01.2008 року № 0000082341/0, від 11.04.2008 року № 0000082341/2, та від 09.06.2008 року № 0000082341/3, якими визначено суму податкового зобов'язання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій позивачу в розмірі 159144 грн., з яких за основним платежем 106096 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 53048 грн.

Судом встановлено, що позивачем у податковій декларації за лютий місяць 2007 року занижено податок на додану вартість в лютому місяці 2007 року на суму 106096 грн.

Згідно інформації з листа головного бухгалтера ПП «Городоцький цукровий завод» №988 від 11 грудня 2007 року підприємством помилково не включено в декларацію по податку на додану вартість податкове зобов'язання в сумі 106119 грн., дана помилка була самостійно виправлена шляхом включення до податкової декларації за березень вказаного податкового зобов'язання та штрафної санкції у розмірі 5%.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції вірно вказав, що згідно п. 17.2 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку, або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку. Згідно з пунктами 4.4.1,5.6 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 р. №166, у разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку чи декларації, до якої включені уточнені показники, повинні бути подані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників. Коригування податкових зобов'язань на основі попередніх звітних періодів відображається у рядку 8. При заповненні цього рядка обов'язковим є подання додатка 1 до податкової декларації, який заповнюється в розрізі контрагентів та податкових накладних. У рядку 8.1 відображається сума податку, яка збільшує або зменшує суму податкового зобов'язання в результаті самостійного виправлення платником помилки, що міститься в раніше подати податковій декларації.

Оскільки податкова декларація з податку на додану вартість позивача за березень місяць 2007 року в графі 8.1 (самостійне виправлення помилки, що міститься в раніше поданій податковій декларації) містить зазначення суми ПДВ -1117 грн., до неї доданий розрахунок коригування зазначеної суми ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість, однак вказана декларація та доданий розрахунок не містять відомостей про самостійне виправлення помилки - заниження податку на додану вартість в лютому 2007 року на суму 106096 грн. то відповідно суд першої інстанцій прийшов до правильногь висновку, що позивачем не було виправлено помилку у відповідності до вимог положень Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, та занижено податок на додану вартість в лютому місяці 2007 року на суму 106096 грн.

Відповідно дії відповідача є правомірними

З огляду на вище викладене суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скригне спростовують висновків суду першої інстанції, а постанова відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 198 п.1 ч.1, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

апеляційну скаргу приватного підприємства «Городоцький цукровий завод» залишити без задоволення, постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 серпня 2008 року у справі № 2а-50/08 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

М.А. Пліш

В.М.Каралюс

Р.М. Шавель

Головуючий суддя

судді

Повний текст ухвали виготовлено 08.12.2009р.