Рішення № 75553083, 13.07.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:753/14633/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" липня 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Чех Н.А.

з участю секретаря - Кузьменко А.М.,

за участю:

відповідач - ОСОБА_1.,

представник відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з вказаною позовною заявою, посилаючись на те, що 29.01.2008 року між банком та відповідачем укладено Договір кредиту № 031/029-08/057, згідно умов якого позичальник отримав кошти в сумі 70 000,00 доларів США, на строк до 29.01.2033 року, зі сплатою 12,0 % річних. Банк свої зобов'язання виконав. В порушення умов договору відповідач зобов'язання не виконував, у зв'язку з чим станом на 01.04.2016 року має заборгованість за кредитом - 14 527,51 доларів США, еквівалент 380 885,37 грн., за відсотками - 7 339,29 доларів США, еквівалент 192 423,08 грн. Загальна сума боргу становить 573 308,44 грн.

В судове засідання представник позивача не з'явився, в матеріалах справи міститься його заява про розгляд справи у його відсутність, та задоволення позовних вимог у повному обсязі.

В судовому засіданні відповідач та його представник позов не визнали, просили відмовити в його задоволені. Представник відповідача зазначив, що 30.04.2010 року банк направив відповідачу вимогу про дострокове повернення кредитних коштів, чим змінив строк виконання договору. 06.07.2011 року було вчинено виконавчий напис нотаріуса на звернення стягнення на предмет іпотеки та задоволення вимог банку на суму 88 024,52 доларів США. В 2012 році квартира була реалізована, від її реалізації банк отримав 84 122,82 доларів США. У зв'язку з пропущенням строку позовної давності просив відмовити в задоволенні позову. Відповідач додатково зазначив, що в 2010 році вирішили з дружиною розлучитися, і він звернувся до банку з листом про продаж квартири, так як не міг далі погашати кредит.

Вислухавши пояснення відповідача та його представника, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Матеріали даної справи надійшли до Дніпровського районного суду м. Києва 03.03.2018 року на підставі ухвали Дарницького районного суду м. Києва.

16.03.2018 року судом постановлено ухвалу про прийняття справи до провадження.

06.06.2018 року судом постановлено ухвалу про витребування доказів та закриття підготовчого провадження.

02.07.2018 року надійшли матеріали по виконавчому напису. Надані на вимогу суду.

В суді встановлено, що 29.01.2008 року між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 укладено Договір кредиту № 031/029-08/057, згідно умов якого позичальник отримав кошти в сумі 70 000,00 доларів США, на строк до 29.01.2033 року, зі сплатою 12,0 % річних.

З матеріалів наданих приватним нотаріусом КМНО Паракуда І.В. на вимогу суду встановлено, що 30.04.2010 року Банк направив вимогу про дострокове повернення заборгованості по кредиту розмірі 73 251,60 доларів США. 06.07.2011 року представник банку звернувся до приватного нотаріуса із заявою на вчинення виконавчого напису, в якій просив звернути стягнення на предмет іпотеки. 06.07.2011 року приватний нотаріус КМНО Паракуда І.В. вчинила виконавчий напис № 2474, яким задовольнила вимоги ПАТ «Укрсоцбанк» в сумі 88 024,52 доларів США (еквівалент 701 863,51 грн.), з яких: борг по кредиту - 69 062,00 доларів США, борг по відсотках - 13 260,03 доларів США, пеня за несвоєчасне повернення кредиту - 102,16 доларів США, пеня за несвоєчасне повернення відсотків - 1 400,33 доларів США, штрафи - 4 200,00 доларів США. Стягнуто і 7 018,64 грн. плата за вчинення виконавчого напису.

В процесі проведення виконавчих дій з виконання виконавчого напису нотаріуса, предмет іпотеки - квартира 296 в будинку № 19 по Дніпровській набережній в м. Києві 18.04.2012 року була реалізована з прилюдних торгів за 707 650,02 грн.

Про наявність виконавчого напису та реалізації предмету іпотеки позивач не зазначив у позовній заяві, та не надавав відповідних документів.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та у встановлені договором строки. Одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.ст. 256, 257, 264 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дій, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Відповідно до ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленої до винесення ним рішення.

По даній справі відповідач просить застосувати строку позовної давності посилаючись на те, що банк пред'явивши вимогу про дострокове повернення боргу, змінив строк виконання зобов'язання. 18.04.2012 року відбулася реалізація предмету іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса від 06.07.2011 року, вимога про дострокове повернення кредиту від 30.04.2010 року. Даний позов подано до суду 02.08.2016 року, більше як через шість років від пред'явлення вимоги про дострокове повернення коштів, та через чотири роки після реалізації іпотечного майна. Це свідчить про те, що позивач пропустив строк звернення до суду з даним позовом.

Суд погоджується з доводами сторони відповідача, оскільки після направлення письмового повідомлення про дострокове погашення всієї суми заборгованості за кредитом, кредитний договір припинив свою дію. Крім того, позивач отримав кошти від реалізації предмету іпотеки, однак про дану обставину суд не повідомив.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

В даному випадку, сторона позивача не надала жодного належного доказу на підтвердження своїх позовних вимог.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 256, 257, 264, 267, 525, 526, 530, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 81, 141, 258, 259, 264, 265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання повного судового рішення - 26.07.2018 року.

Суддя: