Постанова № 75552688, 26.07.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1171/18Головуючий по 1 інстанції - ОСОБА_1 Категорія: на ухвалу Головуючий (суддя – доповідач) в апеляційній інстанції - ОСОБА_2

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2018 року Апеляційний суд Черкаської області в складі:

суддів Вініченка Б.Б., Бондаренка С.І., Храпка В.Д.

за участю секретаря Матюхи В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Звенигородського районного суду Черкаської області від 06 грудня 2017 року у справі за заявою Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката виконавчого листа, -

в с т а н о в и в :

У грудні 2017 року ПАТ «Укрсоцбанк» звернулося до суду з даною заявою.

В обґрунтування поданої заяви про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого документа банк вказував, що на підставі рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 20.12.2013 року було видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» грошових коштів у розмірі 3 907 802, 97 грн.

Вказаний виконавчий лист був пред’явлений до виконання до ВПВР УДВС ГТУЮ у Черкаській області, проте постановою державного виконавця від 11.05.2016 року його було повернуто стягувачу без виконання.

В липні 2016 року оригінал вищевказаного виконавчого листа було втрачено, про що свідчить довідка ПАТ «Укрсоцбанк» №18.1-186/85-3019 від 20.11.2017 року.

Зважаючи на те, що в постанові державного виконавця визначено строк для його повторного пред’явлення, заявник просив суд поновити ПАТ «Укрсоцбанк» строк для пред’явлення виконавчого листа по цивільній справі №2/694/1827/13 за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором кредиту в розмірі 3 907 802, 97 грн. до виконання; видати дублікат виконавчого листа, виданого 22.01.2014 року на виконання рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 20.12.2013 року.

Ухвалою Звенигородського районного суду Черкаської області від 06 грудня 2017 року заяву ПАТ «Укрсоцбанк» задоволено. Видано ПАТ «Укрсоцбанк» дублікат виконавчого листа за № 694/1827/13-ц, 2/694/717/13, виданого 22.01.2014 року Звенигородського районного суду Черкаської області від 20.12.2013 року у справі за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором кредиту. Поновлено строк пред’явлення виконавчого листа за № 694/1827/13-ц, 2/694/717/13, виданого 22.01.2014 року Звенигородським районним судом Черкаської області у справі за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором кредиту.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції і прийняти постанову, якою відмовити ПАТ «Укрсоцбанк» в поновленні пропущеного строку для пред’явлення виконавчого документа №694/1827/13-ц до виконання, посилаючись при цьому на порушення судом норм процесуального права та незаконність винесеної ухвали суду.

Апеляційна скарга мотивована тим, що позивачем у заяві не надано жодного належного обґрунтування поважності пропуску ним строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання.

Крім того вказує, що банк звернувся до суду із заявою 01.12.2017 року, хоча виконавчий лист йому було повернуто 11.05.2016 року, про що свідчить копія постанови ДВС, тобто на протязі 19 місяців позивач не звертався до суду із зазначеною заявою. В заяві ПАТ «Укрсоцбанк» лише вказує, що ним було втрачено виконавчий лист в липні 2016 року, однак жодної причини поважності вчасного не звернення до суду про видачу дублікату виконавчого листа не наводить.

У відзиві на апеляційну скаргу ПАТ «Укрсоцбанк» вказує, що виконавчий лист ПАТ «Укрсоцбанк» був пред’явлений до виконання та повернувся 11.05.2016 року. Таким чином, починаючи з травня 2016 року спочатку почався відлік строку на пред’явлення до виконання.

Зауважує, що з 05.10.2016 року вступив в силу Закон України «Про виконавче провадження», згідно ст. 12 якого передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред’явлені до примусового виконання протягом трьох років. Крім того, згідно Перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» в редакції від 05.10.2016 року, а саме п. 5, строк пред’явлення виконавчих документів до виконання, виданих до 05.10.2016 року пред’являються в строки встановлені цим законом, тобто впродовж 3 років. Таким чином строк пред’явлення виконавчого листа до виконання спливає у травні 2019 року.

Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, звертає увагу, що ОСОБА_3 оспорюється судове рішення в частині поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого документу до виконання, при цьому видачу дублікату виконавчого листа ним оскаржено не було, що узгоджується з положеннями ч.1 ст.353 ЦПК України, в якій визначено вичерпний перелік ухвал, які оскаржуються окремо від рішення суду, і ухвала про видачу дублікату виконавчого листа в даному переліку відсутня.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Задовольняючи заяву банку, суд першої інстанції виходив з того, що заявником було втрачено виконавчий лист, при цьому суд врахував, що рішення суду не виконане і не втратило своєї законної сили.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, на підставі рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 20.12.2013 року у цивільній справі №2/694/1827/13 за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором кредиту було видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» грошових коштів у розмірі 3 907 802, 97 грн.

Виконавчий лист №694/1827/13-ц, №2/694/ 1827/13 був пред’явлений до виконання до ВПВР УДВС ГТУЮ у Черкаській області (ВП 48879682, сторони виконавчого провадження: стягувач – ПАТ «Укрсоцбанк», боржник – ОСОБА_3М.), та 11.05.2016 року даний виконавчий лист було повернуто, що підтверджується постановою ВПВР УДВС ГТУЮ у Черкаській області про повернення виконавчого документу стягувачу від 11.05.2016 року.

Зі змісту Довідки ПАТ «Укрсоцбанк» від 20.11.2017 року за вих.№18.1-186/85-3019 вбачається, що оригінал виконавчого листа №2/694/717/13, виданого 22.01.2014 року Звенигородським районним судом Черкаської області, банком втрачено (а.с. 90).

Згідно статті 368 ЦПК України, в редакції, яка діяла на час розгляду заяви судом першої інстанції, за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, чи прокурора, який здійснював у цій справі представнцтво інтересів громадяднина або держави в суді, видається один виконавчий лист.

Згідно із частиною 1 статті 371 ЦПК України, в редакції, яка діяла на час розгляду заяви судом першої інстанції, стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Вказана норма узгоджується з чинною нормою ЦПК України (ч. 1 ст. 433).

Метою застосування частини 1 статті 371 ЦПК України є захист інтересів добросовісного стягувача, який пропустив строк пред’явлення виконавчого листа до виконання з поважних причин. Поважними можна вважати причини, які не залежали від волі стягувача.

Питання про поважність пропуску строків є оціночним. Поважність причин може залежати від таких обставин, як поведінка заявника, інших осіб, так і від чинників, що не пов’язані з людським фактором.

Як вбачається з матеріалів справи, головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області ОСОБА_4 11.05.2016 року було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві, у зв’язку із відсутністю майна та коштів, на які згідно ЗУ «Про виконавче провадження» може бути звернуто стягнення. При цьому державний виконавець керувався п. 2 ч. 1 ст. 47, ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» N 606-XIV від 21 квітня 1999 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» №606-XIV від 21 квітня 1999 року, повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.

Відповідно до пункту 2 частини1 статті 22 Закону України «Про виконавче провадження» №606-XIV від 21 квітня 1999 року строк пред'явлення виконавчого документу, що виданий на виконання судових рішень, - протягом року.

Тобто на час винесення постанови, строк пред’явлення виконавчого листа до виконання у зв’язку з його поверненням стягувачу, становив до 11.05.2017 року.

Проте 05.10.2016 року набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02 червня 2016 року, у відповідності до частини 1 статті 12 якого передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред’явлені до примусового виконання протягом трьох років.

При цьому відповідно до п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред’являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв’язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред’явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв’язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника – з дня закінчення строку дії відповідної заборони (ч. 5 ст. 12 вказаного Закону).

Таким чином у зв’язку із тим, що державним виконавцем було повернуто виконавчий документ стягувачу 11.05.2016 року та враховуючи вищевикладені норми Закону, строк пред’явлення виконавчого документу становить до 11.05.2019 року, тобто банком він не пропущений.

Разом з тим, ПАТ «Укрсоцбанк» звертаючись до суду із заявою про поновлення строку для пред’явлення виконавчого листа до виконання, на зазначене уваги не звернув та передчасно звернувся до суду із даною заявою.

За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку щодо задоволення заяви ПАТ «Укрсоцбанк», оскільки пропуск строку пред’явлення виконавчого листа до виконання – відсутній.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що ПАТ «Укрсоцбанк» передчасно звернулося із заявою в частині поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого документу до виконання, а тому й підстави для задоволення заяви в цій частині відсутні, ухвалу суду першої інстанції слід скасувати в частині поновлення строку для пред’явлення виконавчого листа, а в задоволенні заяви банку відмовити.

Керуючись ст. ст. 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 – задовольнити частково.

Ухвалу Звенигородського районного суду Черкаської області від 06 грудня 2017 року – скасувати в частині поновлення строку для пред’явлення виконавчого листа за № 694/1827/13-ц, 2/694/717/13, виданого 22.01.2014 року Звенигородським районним судом Черкаської області у справі за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором кредиту.

Прийняти у справі нове рішення, яким в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання – відмовити.

В решті ухвалу суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено 26.07.2018 року.

Судді: