Рішення № 75552577, 04.06.2018, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №752/18787/16-ц

Провадження № 2/752/615/18

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

04.06.2018 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Колдіної О.О.

з участю секретаря - Якушко Т.А.,

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя,

в с т а н о в и в:

позивач звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу та поділ спільного майна подружжя.

При відкритті провадження у справі на підставі ухвали Голосіївського районного суду від 09.11.2016 р. вимоги про розірвання шлюбу та поділ спільного майна подружжя були роз»єднані в окреме провадження.

Відповідно до заявлених вимог при зверненні до суду позивач просить визнати за нею право власності на 70/100 спільної сумісної власності подружжя, а за ОСОБА_4 право власності на 30/100 спільної сумісної власності подружжя. В порядку поділу майна, що є об»єктом права спільної сумісної власності, припинити право власності ОСОБА_1 на автомобіль марки «Nissan Sunny", 2004 р. випуску, д.н. НОМЕР_1 та визнати за ОСОБА_4 право власності на зазначений транспортний засіб, припинити право власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_4 та визнати за позивачем право власності на зазначену квартиру. В порядку компенсації частки у спільній власності подружжя стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 вартість його частки квартири за різницею вартості її частки автомобіля та стягнути судові витрати.

В подальшому, позивач подала заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить визнати за нею право власності на 60/100 частини спільної сумісної власності подружжя та за ОСОБА_4 право власності на 40/100 спільної сумісної власності подружжя. В порядку поділу майна, що є об»єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_4 та ОСОБА_1, припинити право власності ОСОБА_1 на автомобіль марки «Nissan Sunny", 2004 р. випуску, д.н. НОМЕР_1 та визнати за ОСОБА_4 право приватної власності на даний автомобіль, в порядку поділу майна, що є об»єктом права спільної сумісної власності, припинити право власності на квартиру АДРЕСА_2 за ОСОБА_4 та визнати за позивачем право власності на дану квартиру, стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 суму вартості грошової компенсації його частки квартири за різницею вартості її частки автомобіля, що становить 586773,16 гривень, стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 сплачені грошові кошти за проведення судових експертиз в сумі 9900 гривень та сплаченого судового збору.

Позов обґрунтовано тим, що сторони перебували у шлюбі, укладеному 29.10.1999 р., який був зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану Московського районного управління юстиції у м.Києві. В шлюбі народилась дитина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Подружнє життя з відповідачем не склалось і на підставі рішення суду від 11.01.2017 р. шлюб між ними було розірвано.

Домовленості про добровільний поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, між сторонами не досягнуто.

Позивач посилається на те, що за час проживання у шлюбі нами набуто у власність автомобіль «Nissan Sunny", 2004 р. випуску, д.н. НОМЕР_1, а також 04.02.2002 р. відповідачем, як Інвестором був укладений Договір № 182154 про інвестування будівництва житлового будинку з ВАТ «Трест «Київміськбуд-1» на підставі якого були інвестовані кошти в будівництво квартири АДРЕСА_3. Після здачі будинку в експлуатацію номер квартири був уточнений на № 137.

23.09.2002 р. на підставі наказу Головного управління житлового забезпечення на ім»я відповідача було видано Свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_4.

Позивач посилається на те, що в квартирі за час шлюбу були проведені ремонтні роботи, які за кошторисом складали 14500 доларів США. За висновком експерта ринкова вартість зазначеної квартири станом на 21.08.2017 р. становить 1722512 гривень.

Згідно з висновком експерта ринкова вартість автомобіля «Nissan Sunny", 2004 р. випуску, д.н. НОМЕР_1 станом на 05.09.2017 р. становить 85830,37 гривень, а вартість матеріального збитку внаслідок ДТП складає 50733,42 гривень.

При поділі майна подружжя позивач просить суд відійти від засад рівності часток подружжя, оскільки відповідач не дбав про матеріальне забезпечення сім»ї, зловживав алкогольними напоями, витрачав кошти не в інтересах сім»ї. Розмір аліментів, які присуджено на підставі рішення суду з відповідача на утримання доньки ОСОБА_5»ї є недостатнім для забезпечення її духовного і фізичного розвитку та лікування, а крім того з 2011 року відповідач уникає від свого обов»язку щодо утримання дитини. Відповідач не працює і має заборгованість по сплаті аліментів в розмірі 4900 гривень, яка в подальшому буде зростати, оскільки він не має наміру дбати про забезпечення доньки.

З урахуванням викладеного позивач просить суд визначити її частку у спільному майні подружжя в розмірі 60/100.

Також позивач просить при розрахунку компенсації вартості частки у спільному майні подружжя збитки, завдані пошкодженням автомобіля в розмірі 50735,42 гривні з вини відповідача, покласти на останнього і для розрахунку взяти вартість автомобіля згідно висновку експерта № 1-05/09.

В ході судового розгляду позивач та її представник підтримали позовні вимоги і обгрунтування позову в повному обсязі з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог та просили його задовольнити, посилаючись на те, що автомобіль та квартира, що є предметами поділу, були придбані подружжям за час шлюбу, а тому є спільною власністю подружжя. Відповідач не дбав про інтереси сім»ї, зловживав і продовжує зловживати алкогольними напоями, пошкоджує майно в квартирі, не дбає про інтереси дитини , не забезпечує її матеріально, в зв»язку з чим позивач просить відійти від засад рівності часток подружжя та визначити її частку в розмірі 60/100.

Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову, не погоджуючись з варіантом поділу спільного майна подружжя, запропонованого позивачем, та зазначив про можливість поділу спільного майна подружжя шляхом визнання права власності за ОСОБА_4 на 177/200 частини АДРЕСА_5, припинення за ОСОБА_1 права власності на автомобіль «Nissan Sunny", 2004 р. випуску, д.н. НОМЕР_1. Крім того, представник відповідача зазначив, що квартира АДРЕСА_2 була придбана відповідачем за власні кошти, отримані від продажу квартири № 10 корп.3 в буд.6 по вул..бурмистенка в м.Києві, а тому є його власність.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вражає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 перебували у шлюбі, укладеному 29.10.1999 р., який був зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану московського районного управління юстиції у м.Києві, про що складено актовий запис № 909 (Свідоцтво про одруження серії НОМЕР_4).

В шлюбі у сторін народилась дитина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

На підставі рішення Голосіївського районного суду м.Києва від 11.01.2017 р. шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 було розірвано.

Також судом встановлено, що на підставі рішення Голосіївського районного суду м.Києва з відповідача на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_5 з 22.02.2013 р. стягнуто аліменти в розмірі 700 гривень щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

Сума заборгованості станом на 22.11.2017 р. становить 4900 гривень.

Як вбачається з матеріалів справи 18.11.2008 р. на підставі Біржового договору за реєстраційним № 31/861 на ім»я ОСОБА_1 придбано автомобіль «Nissan Sunny", 2004 р. випуску, д.н. НОМЕР_1.

Згідно з висновком автотоварознавчої експертизи № 1-05/09 від 05.08.2017 р. ринкова вартість автомобіля «Nissan Sunny", 2004 р. випуску, д.н. НОМЕР_1 станом на 05.09.2017 р. становить 85830,37 гривень, а вартість матеріального збитку внаслідок ДТП складає 50733,42 гривень.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, 04.02.2002 р. ОСОБА_4, як Інвестором, був укладений Договір № 182154 про інвестування будівництва житлового будинку з ВАТ «Трест «Київміськбуд-1», на підставі якого були інвестовані кошти в будівництво квартири АДРЕСА_3. Після здачі будинку в експлуатацію номер квартири був уточнений на № 137.

23.09.2002 р. на підставі наказу Головного управління житлового забезпечення на ім.»я відповідача було видано Свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_2.

Ринкова вартість квартири станом на 21.08.2017 р. згідно з висновком експерта № 2-23/08 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи становить 1722512 гривень.

Суд не може прийняти до уваги посилання представника відповідача на те, що АДРЕСА_5 є особистою власністю відповідача, так як придбана ним за рахунок коштів від продажу іншої квартири, що належала йому на праві власності, оскільки в порушення вимог ст.81 ЦПК України доказів на підтвердження зазначених обставин на відповідній стадії судового процесу суду не надано і про їх наявність не заявлялось.

Судом сторонам роз»яснювались їх обов»язки щодо необхідності доведення тих обставин, на які вони посилаються як на підставі своїх вимог і заперечень, та їх право на подання доказів на підтвердження зазначених обставин.

Однак відповідач своїм правом на подання належних доказів, які б підтверджували факт інвестування ним у будівництво АДРЕСА_5 особистих коштів не скористався.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Суд розглядає цивільні справі не інакше як на підставі доказів, поданих сторонами.

Рішення суду не може ґрунтуватись на припущеннях.

Як встановлено судом, після розірвання шлюбу майно, яке набуте подружжям за час шлюбу, в установленому законом порядку розділене не було.

Відповідно до ст.60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

Згідно з ст.70 Сімейного кодексу України та ст.372 Цивільного кодексу України, у разі поділу майна, що є об»єктом права спільної сумісної власності, частки майна є рівними.

В силу положень ч.3 ст.70 СК України за рішенням суду частка майна дружини може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного рохзвитку та лікування.

Згідно з ст.71 Сімейного кодексу України, майно, що є об"єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.

Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України.

Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в пп. 23, 24 своєї постанови від 21 грудня 2007 N 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї (ч. 4 ст. 65 СК України).

В силу положень ч.1 ст.68 СК України розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.

При вирішенні питання щодо поділу спільного майна подружжя суд виходить з наступних міркувань.

При визначенні розміру часток у спільному майні подружжя, а саме АДРЕСА_6, та автомобілі «Nissan Sunny", 2004 р. випуску, д.н. НОМЕР_1, суд вважає за необхідні відступити від засад рівності часток кожного із подружжя.

Відступаючи від принципу рівності часток, суд враховує те, що витрати на утримання дитини, її духовний і фізичний розвиток, організацію відпочинку несе позивач.

Відповідач не працює, зловживає алкогольними напоями, аліменти, які присуджені до стягнення з відповідача в розмірі 700 гривень він сплачує нерегулярно і має заборгованість, будь-яких інших витрат на її утримання та розвиток не несе.

Доказів на спростування зазначених обставин суду не надано.

В зв»язку з викладеним при поділі квартири, що є спільною власністю подружжя, суд вважає визначити частки кожного із них в наступних розмірах: за ОСОБА_1 визнати право власності на 60/100 частки квартири АДРЕСА_7 та автомобілі «Nissan Sunny", 2004 р. випуску, д.н. НОМЕР_1, а за ОСОБА_4 40/100 частини квартири АДРЕСА_8 та автомобілі «Nissan Sunny", 2004 р. випуску, д.н. НОМЕР_1 .

Суд не може задовольнити вимоги позивача щодо припинення права власності за відповідачем на спірну квартиру, шляхом виплати йому відповідної компенсації, оскільки відповідач не надав згоди на отримання компенсації вартості його частки у спільному майні подружжя, а крім того, для вирішення питання у даній спосіб, обов»язковою умовою є внесення одним із подружжя на депозитний рахунок суду коштів в рахунок вартості майна, що належить другому із подружжя, що не було виконано на момент розгляду справи.

З врахуванням викладеного, суд вважає за необхідне в порядку поділу спільного майна подружжя визначити розмір частки кожного із подружжя у спільному майні подружжя та відповідно визнати право власності за кожним із подружжя на майно, що було набуто під час перебування у шлюбі, а саме: АДРЕСА_6 та автомобіль «Nissan Sunny", 2004 р. випуску, д.н. НОМЕР_1, відповідно до розміру їх часток.

Враховуючи викладені обставини позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Питання щодо судових витрат суд вирішує на підставі положень ст.141 ЦПК України і вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, а саме сплачену суму судового збору, витрат на проведення судової експертизи пропорційно до задоволених вимог.

Враховуючи наведене, на підставі ст.ст.4, 5, 77, 81, 141, 263-265, 273, 274-279 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) право власності на 60/100 спільної сумісної власності подружжя.

Визнати за ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_3) право власності на 40/100 спільної сумісної власності подружжя.

В порядку поділу майна, що є об»єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_4 та ОСОБА_1, розподілити майно подружжя наступним чином:

* визнати за ОСОБА_1 право власності на 3/5 частини (60/100) автомобіля «Nissan Sunny", 2004 р. випуску, д.н. НОМЕР_1;

*визнати за ОСОБА_4 право власності на 2/5 частини (40/100) автомобіля «Nissan Sunny", 2004 р. випуску, д.н. НОМЕР_1;

*визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) право власності на 3/5 частини (60/100) квартири АДРЕСА_2, загальною площею 65,50 кв.м., жилою площею 34,60 кв.м.;

*визнати за ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_3) право власності на 2/5 частини (40/100) квартири АДРЕСА_4, загальною площею 65,50 кв.м., жилою площею 34,60 кв.м. .

Стягнути з ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_3) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) судовий збір в розмірі 4134 гривні, витрати за проведення судової експертизи в розмірі 9900 гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Суддя