Ухвала суду № 75546356, 16.07.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/6287/18

Номер справи місцевого суду: 501/1443/17

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Дрішлюк А. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про відмову у відстроченні судового збору

16.07.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області в особі судді судової палати у цивільних справах ОСОБА_2, дослідивши апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Іллічівського міського суду від 29 травня 2018 року в цивільній справі за позовом ПАТ «Укрсоцбанк»» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Іллічівського міського суду Одеської області з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Мотивуючи свій позов, тим що 07.06.2006 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір №661/Ф03.9/062 на підставі якого відповідачу був наданий кредит у розмірі 34500,0 доларів США. Відповідач належним чином взяті на себе зобов’язання за кредитним договором не виконує внаслідок чого, станом на 12.06.2017 рік утворилась заборгованість у розмірі 41 236,38 доларів США, яку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь (а.с.1-2).

Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 29 травня 2018 року позовні вимоги ПАТ «Укрсоцбанк»» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором було задоволено, так як Іллічівський міський суд підтвердив надані позивачем докази та дійшов до висновку, що позов обгрунтований (а.с.88-90).

26 червня 2018 року ОСОБА_3 через суд першої інстанції звернувся з апеляційною скаргою на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 29 травня 2018 року та просив скасувати вказане рішення. В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить суд скасувати рішення суду першої інстанції та винести нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ПАТ «Укрсоцбанк», вважаючи, що суд першої інстанції не повно з'ясував всі обставини справи не дослідив і не надав належної оцінки доказам, наявним в матеріалах справи та ухвалив рішення з порушенням матеріального та процесуального права. Суд належним чином не врахував та не дослідив заяву про застосування строків позовної давності, та помилково дійшов до висновку про задоволення позовних вимог позивача (а.с. 92-102).

Разом з апеляційною скаргою апелянт подав клопотання про відстрочку сплати судового збору до винесення судового рішення. Апелянт посилається на скутний майновий стан, оскільки він не працює та має на утриманні дружину, яка перебуває в декретній відпустці, та двоє неповнолітніх дітей. Так, апелянтом надано довідки про склад сім'ї, копії свідоцтв про народження дітей, довідка про підтвердження декретної відпустки жінки. Однак, підтвердження саме скрутного майнового становища підтверджено не було.

Відповідно до ч.1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

У клопотанні про відстрочення від сплати судового збору сторона повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище та подати суду відповідні докази.

Таким чином, у даному клопотанні заявник повинен не лише навести обставини, які свідчать про його незадовільне (скрутне) матеріальне становище, але й подати до суду відповідні докази на момент подачі апеляційної скарги (наприклад: довідка про доходи, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім’ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків, документи, які підтверджують сплату за комунальні послуги, тощо).

Разом з цим, у ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у зв’язку із цим, самі по собі посилання апелянта на важке матеріальне становище не можуть вважатися достатньою підставою для розстрочення, відстрочення або звільнення від такої сплати.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім’ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров’ю.

Як вбачається з матеріалів справи, заявником не надано доказів на підтвердження незадовільного майнового стану, а посилання на відсутність коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду, то у задоволенні даного клопотання необхідно відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст. 136 ЦПК України, ст. 8 Закону України «Про судовий збір», суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_3 про відстрочення сплати судового збору за подачу апеляційної скарги на рішення Іллічівського міського суду від 29 травня 2018 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Одеської області ОСОБА_2