Постанова № 75543835, 26.07.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 липня 2018 р.м. ОдесаСправа № 489/1866/17

Категорія: 3.7.1 Головуючий в 1 інстанції: Тихонова Н.С.

Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді – Єщенка О.В.

суддів – Димерлія О.О.

– ОСОБА_1

За участю: секретаря – Недашковської Я.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 21 травня 2018 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління патрульної поліції у м. Миколаєві Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, Серії АР №779080, винесену лейтенантом поліції Департаменту патрульної поліції у м. Миколаєві ОСОБА_3, про притягнення до адміністративної відповідальності у вигляді адміністративного стягнення – штрафу в розмірі 425 грн. за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.

В обґрунтування позову зазначено, що висновки інспектора поліції про порушення позивачем правил дорожнього руху не відповідають дійсності та не підтверджені належними доказами. Розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся не у відповідності до чинності законодавства, у тому числі інспектором не було роз’яснено водію його права, не надано можливості скористатись правовою допомогою. Зазначене свідчить про не відповідність оскаржуваного рішення вимогам закону, що є безумовною підставою для його скасування.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 21 травня 2018 року адміністративний позов залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з’ясування обставин справи, просить скасувати судове рішення та прийняти нову постанову про задоволення позову у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, постановою інспектора роти №1 батальйону №3 Управління патрульної поліції у м. миколаєві ДПП лейтенантом поліції ОСОБА_3 від 06.04.2017 року Серії АР №779080 застосовано до ОСОБА_2 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. (а.с. 6).

Згідно вказаної постанови, 06.04.2017 року о 22:00 годині позивач, керуючи транспортним засобом SKODA Octavia номерний знак НОМЕР_1, проїхав перехрестя по вул. Бузніка та пр. Центрального на забороняючий (поєднані червоний та жовтий) сигнал світлофору, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Не погоджуючись із висновками патрульного інспектора, посилаючись на їх необґрунтованість і безпідставність, позивач звернувся до суду із цим позовом, в якому ставиться питання про скасування постанови про адміністративне правопорушення.

Вирішуючи спір по суті та відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що висновки інспектора про порушення позивачем правил дорожнього руху знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, під час накладення адміністративного стягнення інспектор діяв у відповідності до чинного законодавства, у зв’язку із чим підстави для скасування рішення суб’єкта владних повноважень відсутні.

Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції вважає правильними, з огляду на наступне.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюється Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306, порушення яких є підставою для відповідальності згідно із законодавством (п.п. 1.1, 1.9 Правил).

Так, відповідно до п. 8.1 Правил від 10.10.2001 року №1306 регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.

Згідно із п. 8.7 Правил від 10.10.2001 року №1306 світлофори (додаток 3) призначені для регулювання руху транспортних засобів і пішоходів, мають світлові сигнали зеленого, жовтого, червоного і біло-місячного кольорів, які розташовані вертикально чи горизонтально. Сигнали світлофора можуть бути з нанесеною суцільною чи контурною стрілкою (стрілками), із силуетом пішохода, Х-подібні.

Відповідно до п.п. «є» п.п. 8.7.3 п. 8.7 Правил від 10.10.2001 року №1306 сигнали світлофора мають такі значення як поєднання червоного і жовтого сигналів, який забороняє рух і інформує про наступне вмикання зеленого сигналу.

Згідно із ч. 2 ст. 122 КУпАП, зокрема, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для притягнення до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення згідно оскаржуваної постанови стало виявлення посадовою особою підрозділу поліції здійснення позивачем переїзду на заборонені поєднані червоний і жовтий сигнали світлофору.

При цьому, згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Із відеозапису події, на який посилається відповідач як на доказ винуватості позивача, встановлено, що позивач, керуючи транспортним засобом, здійснив проїзд у темну пору доби на забороняючий сигнал світлофору, а саме поєднані червоний і жовтий.

За даними цього відеозапису вбачається, що вказані обставини не заперечуються і самим позивачем.

Також, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення позивач пред’явив посвідчення водія, інші запитувані поліцейським документи, позивачу були роз’яснені його права, позивач самостійно приймав участь у вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення.

На думку колегії суддів, зазначені обставини додатково підтверджують висновки інспектора про факт адміністративного правопорушення та не спростовують наявність підстав для застосування адміністративного стягнення.

Таким чином, колегія суддів вважає, що порушення позивачем приписів п.п. «є» п. 8.7.3 Правил від 10.10.2001 року №1306 знайшли своє підтвердження під час розгляду справи.

Згідно із ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення, з-поміж іншого, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Оскільки зафіксоване у постанові порушення позивачем правил дорожнього руху знайшло своє підтвердження під час розгляду справи, висновки поліцейського про наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення є правильними.

У зв’язку із чим колегія суддів вважає, що притягнення позивача до адміністративної відповідальності відбулось у відповідності до чинного законодавства та підстави для скасування рішення суб’єкта владних повноважень відсутні.

Враховуючи те, що суд першої інстанції вірно застосував норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідно до ст. 316 КАС України підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 272, 286, 308, 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – залишити без задоволення.

Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 21 травня 2018 року – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий-суддя: О.В. Єщенко

Судді: О.О. Димерлій

ОСОБА_1