Постанова № 75527726, 17.07.2018, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 166/1262/17 Головуючий у 1 інстанції: Лозицький С.О. Провадження № 22-ц/773/774/18 Категорія: 54 Доповідач: Здрилюк О. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2018 року місто Луцьк

Апеляційний суд Волинської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Здрилюк О.І.,

суддів Карпук А.К., Бовчалюк З.А.,

секретар судового засідання - Галицька І.П.,

з участю позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3,

третьої особи - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступеня - дитячий садок» с.Жиричі, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Управління Державної казначейської служби України у Ратнівському районі Волинської області, про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Ратнівського районного суду Волинської області від 24 квітня 2018 року,

В С Т А Н О В И В :

26 жовтня 2017 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку звернулася до суду із зазначеним позовом, який мотивує тим, що наказом відповідача від 25.07.2017 року за №15 к/тр її було звільнено із посади кухаря Навчально-виховного комплексу «ЗОШ І-ІІІ ступеня дитячий садок» с.Жиричі у зв'язку зі скороченням штатів на підставі п.1 ст.40 КЗпП України. Звільнення проведено із порушенням вимог трудового законодавства - без звернення за погодженням до первинної профспілкової організації, без урахування підстав щодо її переважного права на залишення на роботі та без переведення на іншу роботу.

Наказ і трудову книжку їй вручено після особистого звернення 27.09.2017 року.

Остаточно уточнивши позовні вимоги, просила визнати незаконним наказ про її звільнення, поновити на посаді кухаря Навчально-виховного комплексу «ЗОШ І-ІІІ ступеня дитячий садок» с.Жиричі з 26 липня 2017 року та стягнути з відповідача на її користь 31612 грн. 20 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу (а.с.86).

Рішенням Ратнівського районного суду Волинської області від 24 квітня 2018 року в позові відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати це рішення та ухвалити нове - про задоволення позову.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_3 від імені відповідача, посилаючись на безпідставність апеляційної скарги та законність і обґрунтованість судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін.

Інші учасники справи відзив на апеляційну скаргу не подавали.

У судовому засіданні позивач та її представник апеляційну скаргу підтримали із наведених у ній підстав та просять її задовольнити.

Представник відповідача та третя особа ОСОБА_4 апеляційну скаргу заперечили та просять залишити її без задоволення, а рішення суду залишити без змін.

Будучи належним чином повідомлені про день та годину розгляду справи, інші учасники справи у судове засідання не з'явилися і їх неявка відповідно до вимог ч.2 ст.372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін з таких підстав.

Судом встановлено, що відповідно до виданого 18.05.2017 року наказу Відділу освіти, молоді та спорту Ратнівської районної державної адміністрації Волинської області № 151 «Про внесення змін до штатних розписів загальноосвітніх навчальних закладів», керівників навчальних закладів району зобов'язано вивести з штатних розписів з 26.05.2017 року штатні одиниці кухарів відповідно до кількості дітей, які харчуються за державні кошти, та провести звільнення осіб, які займають посади, що підлягають скороченню шляхом попередження (а.с.16) .

26 травня 2017 року позивач була попереджена про майбутнє звільнення, а наказом від 25.07.2018 року № 15 к/тр звільнена з посади кухаря з 26.07.2017 року у зв'язку з скороченням штатів, пункт 1 статті 40 КЗпП України (а.с.18, 20).

Судом першої інстанції вірно встановлено, що іншої роботи для переведення, яку б могла виконувати позивач - у відповідача не було, позивач не мала переважного права на залишення на роботі, а також, що надана на ухвалу суду відмова профспілкової організації не містить обґрунтування.

Згідно з п.1 ч.1 та ч.2 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: 1) змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників. Звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Як вбачається із тарифікаційного списку станом на момент звільнення позивача у відповідача вакантними були лише 2 посади машиніста (кочегара) котельні (а.с.142).

Як пояснила позивач, у неї відсутня кваліфікація машиніста (кочегара) котельні.

З урахуванням наведеного, звільнення позивача допускалося у зв'язку із неможливістю її переведення на вакантні посади.

Відповідно до вимог ч.1 ст.42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

Перевага в залишенні на роботі надається лише при рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації (ч.2 ст.42 КЗпП України).

Судом встановлено, що у позивача та іншого кухаря різна кваліфікація і у позивача вона є нижчою. Позивач у 2009 році закінчила курси підвищення кваліфікації за професією кухар, про що видано відповідне свідоцтво (а.с.118), а інший кухар ОСОБА_6 у 2005 році закінчила технікум за спеціальністю «Технологія харчування» і здобула кваліфікацію техніка-технолога, про що видано диплом молодшого спеціаліста (а.с.55).

З урахуванням наведеного суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність у позивача переважного права на залишення на роботі.

Повним та обґрунтованим є також висновок суду щодо рішення профспілкового органу про відмову у наданні згоди на розірвання трудового договору.

Помилкове обґрунтування судом першої інстанції своїх висновків щодо дат, коли позивач дізналася чи повинна була дізнатися про своє звільнення, а також невірне зазначення дати фактичного звернення із позовом до суду - не впливають на правильність оскаржуваного рішення, оскільки у позові ОСОБА_1 відмовлено не за пропуском строку звернення до суду, а за безпідставністю вимог.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції на підставі встановлених в судовому засіданні фактів, що підтверджуються належними доказами, правильно визначено правовідносини між сторонами і застосовано норми матеріального права, що регулюють ці правовідносини.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеними обставинами справи і не містять встановлених законом підстав для скасування оскаржуваного рішення, яке постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Ратнівського районного суду Волинської області від 24 квітня 2018 року в даній справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий-суддя:

Судді: