Постанова № 75512930, 26.07.2018, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №480/899/18 26.07.2018

Провадження №22-ц/784/1292/18

Категорія 29

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 липня 2018 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі

Головуючого Прокопчук Л.М..

Суддів Самчишиної Н.В., Царюк Л.М.

Із секретарем судового засідання Яценко Л.В.

За участю учасників справи: представника заявника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Миколаївського районного суду Миколаївської області від 08 червня 2018 року про відмову у відкритті провадження у справі, постановлену у справі (єдиний унікальний номер 480/899/18, номер провадження 22-ц/784/1292/18) у складі судді Терентьєва Г.В. за заявою ОСОБА_2, заінтересована особа Миколаївський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області про встановлення неправильності в актовому записі цивільного стану,

В С Т А Н О В И Л А :

29 травня 2018 року ОСОБА_2 звернулась до суду із заявою про встановлення неправильності в актовому записі цивільного стану в порядку окремого провадження.

Посилалась на те, що відповідно до паспорта та свідоцтва про народження вона народилась ІНФОРМАЦІЯ_2. В неї виникла потреба в отриманні дубліката свідоцтва про народження. З цією метою вона звернулась до Миколаївського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, але листом від 03.05.2018 року їй було відмовлено у видачі дубліката, оскільки в актовому запису про народження ОСОБА_3 (її дошлюбне прізвище) ОСОБА_4 № 10 від 14.05.1980 року по виконавчому комітету Шостаківської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області дата народження дитини зазначена ІНФОРМАЦІЯ_3 року відповідно до довідки про народження Ковалівської лікарні від 20.02.1980 року. Одночасно їй було запропоновано звернутися до суду з питання внесення змін до актового запису.

14.05.2018 року вона отримала довідку міського пологового будинку №2 Миколаївської міської ради, де насправді її народила мати, в якій зазначено, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, народила ІНФОРМАЦІЯ_2 дівчинку. Медичне свідоцтво про народження їй не було видано, оскільки воно видається один раз.

Просила встановити неправильність актового запису про народження №10 від14.05.1980 року виконавчим комітетом Шостаківської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області на ОСОБА_5 в частині зазначення дати її народження «ІНФОРМАЦІЯ_3 року» та внести зміни до актового запису про народження № 10, складеного 14.05.1980 року виконавчим комітетом Шостаківської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області на ОСОБА_5, змінивши дату її народження з «ІНФОРМАЦІЯ_3 року» на «ІНФОРМАЦІЯ_2» (а.с. 2).

Ухвалою судді Миколаївського районного суду Миколаївської області від 08 червня 2018 року у відкритті провадження по справі відмовлено (а.с. 15).

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції (а.с. 20-22).

В судовому засіданні апеляційного суду представник заявника просив апеляційну скаргу задовольнити.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відмовляючи у відкритті провадження по справі, суд першої інстанції, посилаючись на вимоги ч.4 ст. 315 ЦПК України, прийшов до висновку про наявність у вимогах заявника спору про право, який виникає з підстав зобов'язання певних дій. Крім того, суд зазначив, що заявниця просить зобов'язати заінтересовану особу здійснити певні дії (встановити неправильність та внести зміни до актового запису про народження), хоча в силу своїх процесуальних прав лише на відповідача в позовному провадженні у справі можна покласти зобов'язання на виконання певних дій.

Висновки суду відповідають вимогам норм процесуального права.

Як вбачається із заяви, заявник просила встановити неправильність актового запису про народження № 10 від 14.05.1980 року та внести до нього зміни (а.с. 1).

Правовідносини з приводу внесення змін до актового запису врегульовані ст. 49 ЦК України, Законом України від 01.07.2010 року №2398-VI «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» (зі змінами), Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 № 96/5 (зі змінами).

Відповідно до частини першої статті 6 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» відділи державної реєстрації актів цивільного стану вносять зміни до актових записів цивільного стану.

Внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав (частина перша статті 22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»).

У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку (частина третя статті 22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»).

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із статтею 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до частини другої статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Вказана норма не передбачає можливості розгляду у порядку окремого провадження заяв про встановлення неправильності в актовому записі цивільного стану. Хоча зазначений у частині першій статті 315 ЦПК України перелік справ, не є вичерпним, проте за змістом вищенаведених норм процесуального права суд може встановлювати факти, які тягнуть для заявника певні правові наслідки.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 1 постанови від 31 березня 1995 року N 5 "Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

З пояснень представника заявника в судовому засіданні апеляційного суду вбачається, що матір заявника померла, записи у свідоцтві про народження заявника нечіткі, тому потрібно нове свідоцтво про її народження.

Відповідно до частини першої статті 22 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.

Згідно із пунктом 1.15 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року N 96/5 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 року за N 55/18793 (далі - Правила), відмова органів державної реєстрації актів цивільного стану у внесенні змін до актових записів цивільного стану, їх поновленні та анулюванні може бути оскаржена в судовому порядку.

Згідно з пунктом 2.13.2 Правил підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є постанова адміністративного суду.

З огляду на наведене посилання апелянта тільки на вимоги п.п. 2.13.1 п.2.13 розділу II Правил без врахування вимог п.п. 2.13.2 Правил, не заслуговують на увагу.

Відповідно до п.3 ч.1ст. 254 Цивільного процесуального кодексу України 1963 року можна було встановити неправильність запису в актах цивільного стану в порядку окремого провадження за умови, що органи реєстрації актів цивільного стану при відсутності спору про цивільне право відмовилися внести виправлення до зробленого актового запису. Зазначений нормативний акт втратив чинність з 01.09.2005 року. Тому посилання в апеляційній скарзі на положення постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 07.07.1995 року «Про практику розгляду судами справ про встановлення неправильності запису в актах громадянського стану», яка втратила актуальність у зв'язку із запровадженням адміністративного судочинства в Україні, прийняттям Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 № 2747-IV (далі - КАС України) та нового ЦПК України, є некоректним.

З урахуванням викладеного відповідно до вимог ст. 374 ЦПК України ухвалу суду першої інстанції як таку, що ухвалена з додержанням норм матеріального і процесуального права, слід залишити без змін, а апеляційну скаргу відхилити.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 382 ЦПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Миколаївського районного суду Миколаївської області від 08 червня 2018 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття. Може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий Л.М. Прокопчук

Суддя Н.В. Самчишина

Суддя Л.М. Царюк

Повний текст постанови складено 26 липня 2018 року