Ухвала суду № 75509767, 25.07.2018, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

25 липня 2018 р. м. Чернівці справа № 824/1309/15-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі колегії суддів: Левицького В.К., Дембіцького П.Д., Брезіної Т.М., розглянув у порядку письмового провадження клопотання ОСОБА_1 про поновлення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та зобов’язання до вчинення певних дій.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить:

- скасувати наказ Міністерства внутрішніх справ України №888 о/с від 18 травня 2015 року в частині звільнення його з посади заступника начальника управління МВС України в Чернівецькій області – начальника міліції громадської безпеки;

- поновити його на посаді заступника начальника управління МВС України в Чернівецькій області – начальника міліції громадської безпеки;

- стягнути з Міністерства внутрішніх справ України (01601, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, 10) на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 18 травня 2015 року і до моменту фактичного поновлення на публічній службі;

- зобов’язати Міністерство внутрішніх справ України (01601, м. Київ, вул.Академіка Богомольця, 10) проінформувати Міністерство юстиції України (01601, м. Київ, вул.Архітектора Городецького, 13, ідентифікаційний код 00015622) про відкликання відомостей про застосування до нього заборони, передбаченої частиною третьою статті 1 Закону України «Про очищення влади».

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 19.06.2015 р. відкрито провадження у даній адміністративній справі.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 03.07.2015 р. зупинено провадження у справі №824/1309/15-а за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та зобов’язання до вчинення певних дій до набрання законної сили судового рішення Конституційного Суду України у конституційному провадженні за конституційним поданням сорока семи народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин третьої, шостої статті 1, частин першої, другої, третьої, четвертої, восьмої статті 3, пункту 2 частини п’ятої статті 5, пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про очищення влади» та за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 6 частини першої, пунктів 2, 13 частини другої, частини третьої статті 3 Закону України «Про очищення влади» та щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини третьої статті 1, пунктів 7, 8, 9 частини першої, пункту 4 частини другої статті 3, пункту 2 розділу Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про очищення влади».

19.07.2018 р. позивачем подано до суду клопотання про поновлення провадження у даній справі.

В обґрунтування поданого клопотання позивач вказує, що подальше зупинення провадження у цій справі є незаконним та таким, що порушує розумні строки розгляду справи та основні принципи адміністративного судочинства, зокрема: верховенство права, законність, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень, обов'язковість судових рішень. Крім того, зазначав, що зупинення провадження у справі порушує його конституційне право на справедливий суд.

Розглянувши клопотання позивача про поновлення провадження у даній справі, перевіривши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 156 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції, чинній на час вчинення судом указаних вище процесуальних дій, провадження у справі поновлюється за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або за ініціативою суду, якщо відпадуть обставини, які були підставою для зупинення провадження.

Суд звертає увагу, що за змістом вказаної норми поновлення провадження у справі відбувається у тому випадку, якщо відпадуть обставини, які були підставою для його зупинення.

03.10.2017 р. Верховною Радою України прийнято Закон України №2147-VIII “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів”, який набрав чинності 15.12.2017 р.

Пунктом 10 частини першої розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України від 03.10.2017 р. визначено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Враховуючи те, що провадження у цій справі було відкрито до набрання чинності нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України, то справа надалі повинна розглядатись за правилами, що діють після набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України №2147-VIII від 03.10.2017 р., тобто за правилами, що діють з 15.12.2017 р.

Питання поновлення провадження у справі наразі врегульовано ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до частини першої якої провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу.

З аналізу наведеної вище норми процесуального права видно, що поновлення провадження у справі відбувається у тому випадку, якщо будуть усунуті обставини, які викликали його зупинення, тобто були підставою для зупинення провадження.

В даній справі провадження було зупинено ухвалою суду від 03.07.2015 р. до набрання законної сили судового рішення Конституційного Суду України у конституційному провадженні за конституційним поданням сорока семи народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин третьої, шостої статті 1, частин першої, другої, третьої, четвертої, восьмої статті 3, пункту 2 частини п’ятої статті 5, пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про очищення влади» та за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 6 частини першої, пунктів 2, 13 частини другої, частини третьої статті 3 Закону України «Про очищення влади» та щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини третьої статті 1, пунктів 7, 8, 9 частини першої, пункту 4 частини другої статті 3, пункту 2 розділу Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про очищення влади».

Відповідно до частини першої та третьої ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, чинній на час прийняття рішення про зупинення провадження у справі, постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Ухвала Чернівецького окружного адміністративного суду від 03.07.2015 р. про зупинення провадження у цій справі набрала законної сили.

Згідно статті 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є обов'язковість судового рішення.

Відповідно до змісту ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, чинній на час прийняття рішення про зупинення провадження у справі, та відповідно і до змісту ст.14 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України №2147-VIII від 03.10.2017 р., судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Аналогічного змісту приписи були наведені у статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, чинній на час прийняття рішення про зупинення провадження у справі, та містяться у статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року.

Таким чином, ухвала суду про зупинення провадження у цій справі, яка набрала законної сили, є обов’язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Суд звертає увагу на те, що провадження у даній справі зупинено ухвалою суду від 03.07.2015 р. за ініціативою суду. При цьому, суд зазначає, що сторони ухвалу суду від 03.07.2015 р. про зупинення провадження не оскаржували, а відтак і не оспорювали факту наявності обставин, які були підставою для зупинення провадження.

Частиною першою статті 94 Закону України "Про Конституційний Суд України" від 13.07.2017 р. N 2136-VIII визначено, що оприлюднення всіх актів Суду за результатами конституційного провадження здійснюється на офіційному веб-сайті Суду або в окремих випадках за ухвалою Суду - в Залі засідань Суду, але не пізніше наступного робочого дня після їх ухвалення.

З інформації, розміщеної на офіційному веб-сайті Конституційного Суду України, судом встановлено, що в провадженні Конституційного Суду України перебуває об'єднана справа за двома конституційними поданнями Верховного Суду України та поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин третьої, шостої статті 1, частин першої, другої, третьої, четвертої та восьмої статті 3, пункту 2 частини п'ятої статті 5, пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про очищення влади". На даний час Конституційний Суд України завершив усне слухання справи щодо конституційності окремих положень Закону України "Про очищення влади" та перейшов до закритої частини пленарного засідання.

На час розгляду поданого позивачем клопотання про поновлення провадження у справі, на офіційному веб-сайті Конституційного Суду України відсутні відомості про вирішення об'єднаної справи щодо конституційності окремих положень Закону України “Про очищення влади”.

Як видно із поданого клопотання, позивач прохаючи суд поновити провадження у цій справі, не надав суду доказів на підтвердження того, що обставини, з яких було зупинено провадження у цій справі, відпали, а саме не надано рішення Конституційного Суду України.

Таким чином, враховуючи, що обставини, які викликали зупинення провадження у цій справі станом на час вирішення клопотання позивача про поновлення провадження не відпали (їх не було усунено), суд приходить до висновку про безпідставність та необґрунтованість клопотання позивача про поновлення провадження у даній справі.

Доводи позивача про те, що зупинення провадження у цій справі є незаконним та таким, що порушує розумні строки розгляду справи в адміністративному судочинстві, основні принципи адміністративного судочинства та право на справедливий суд, суд відхиляє, оскільки питання щодо конституційності окремих положень Закону України "Про очищення влади" має вирішальне значення для вирішення даного спору, так як припинення публічної служби позивача відбулося саме на підставі вказаних норм Закону, а тому дані обставини унеможливлюють належний розгляд справи до прийняття Конституційним Судом України рішення щодо конституційності зазначених положень.

Крім того, відмовляючи в задоволені клопотання позивача про поновлення провадження у справі, суд враховує правову позицію Верховного Суду викладену в ухвалі від 12 березня 2018 року (справа №Пз/9901/25/18, 826/18020/14) щодо необхідності врахування висновків Конституційного Суду України у справах з аналогічних правовідносин.

Зокрема, у даній справі Верховний Суд наголосив на тому, що постановлення рішення до вирішення Конституційним Судом України справи за конституційними поданнями Верховного Суду України та конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України "Про очищення влади" від 16 вересня 2014 року № 1682-VII не відповідатиме основним завданням адміністративного судочинства, зокрема щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

На підставі наведеного, керуючись статтями 237, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та зобов’язання до вчинення певних дій відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Судді В.К. Левицький

ОСОБА_2

ОСОБА_3