Ухвала суду № 75505920, 25.07.2018, Криничанський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 178/1518/17

У Х В А Л А

25 липня 2018 року Криничанський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого Цаберябого Б.М.,

секретаря Янченко Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с.Кринички за участю прокурора Федченка В.В. клопотання слідчого СВ Криничанського ВП Кам’янського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 12017040460000837 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

П О Л І Ш К А ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не працюючого, розлученого, на утриманні неповнолітніх дітей не маючого, не судимого, проживаючого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3, -

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Слідчий СВ Криничанського ВП Кам’янського ВП ГУ Національної поліції в Дніпропетровській області звернувся до суду із зазначеним клопотанням, посилаючись на те, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України та може переховуватись від органів слідства та суду, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню або скоїти інше кримінальне правопорушення.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Дане клопотання розглянуто за відсутності підозрюваного ОСОБА_3 з огляду на наступне.

Відповідно до положень ч.6 ст.193 КПК України, слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Перебування ОСОБА_3 у міжнародному розшуку підтверджується листом Сектору Укрбюро Інтерполу ГУНП в Дніпропетровській області, витягом з ІПС e-ASF Генсекретаріату Інтерполу, контрольний номер B-1594/5-2018, службовою телеграмою Робочого апарату Укрбюро Інтерполу, що наявні у матеріалах клопотання.

Вислухавши прокурора, вивчивши клопотання, надані документи, матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що 14 липня 2017 року приблизно 06 годині, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, за попередньою змовою з невстановленими особами, з метою незаконного заволодіння транспортним засобом, з території бази відпочинку «Весела Роща» в с. Вишневе Криничанського району Дніпропетровської області, умисно, з корисних мотивів, незаконно заволоділи транспортним засобом, а саме автомобілем Mercedes-Benz Vito, 2005 року випуску, державний реєстраційний знак НОМЕР_1 номер кузова НОМЕР_2, який належав ОСОБА_4, травня ІНФОРМАЦІЯ_4, після чого з місця скоєння кримінального правопорушення зник, розпорядившись ним на власний розсуд, спричинивши потерпілому матеріальний збиток, сума якого встановлюється.

Таким чином, ОСОБА_3, підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, тобто незаконне заволодіння транспортним засобом за попередньою змовою групою осіб.

Причетність ОСОБА_3 до вчинення кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколом огляду місця події від 22 липня 2017 року, протоколом огляду та вилучення автомобіля Mercedes-Benz Vito, 2005 року випуску, номер кузова НОМЕР_2, протоколом допиту потерпілої ОСОБА_5, протокол допиту свідка ОСОБА_6, протокол допиту свідка ОСОБА_7, протокол допиту свідка ОСОБА_8, свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу автомобіля Mercedes-Benz Vito, 2005 року випуску, державний реєстраційний знак НОМЕР_1, договору комісії №2/389 від 18 липня 2017 року, договору купівлі – продажу №2/389 від 18 липня 2017 року, акту технічного стану транспортного засобу або його частин, заяви ОСОБА_7 про перереєстрацію транспортного засобу, витягу з реєстру листів ВМД та додаткової інформації національної автоматизованої інформаційної системи Департаменту ДАІ МВС України.

Стаття 5 Конвенції про захист прав людини та основних свобод гарантує кожному право на свободу та особисту недоторканність.

В силу ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Згідно вимог ч.2 ст.177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Відповідно до вимог ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Враховуючи вимоги ч.1 та ч.2 ст.177 КПК України, на стадії досудового розслідування кримінального провадження суд вважає, що він не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно неї запобіжного заходу.

Дослідивши матеріали кримінального провадження суд приходить до висновку про наявність достатньої кількості доказів для обґрунтованої підозри ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Суд вважає реальними, обґрунтованими та доведеними ризики переховування від органу досудового розслідування та суду, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином або скоєння іншого кримінального правопорушення з огляду на те, що ОСОБА_3 офіційно не працює, тобто не має постійного джерела доходу, виїхав за межі України та наразі перебуває у міжнародному розшуку, може вплинути на свідків, з метою ухилення від кримінальної відповідальності або з метою суттєвого зменшення рівня її тяжкості, нівелювання або зменшення доказової бази сторони обвинувачення.

Практика ЄСПЛ не вбачає тяжкість обвинувачення або підозри самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення або підозра у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів». Враховуючи, що санкція інкримінованого ОСОБА_9 злочину передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 8 років, слідчий суддя не вбачає наразі іншої можливості запобігти ризику переховування підозрюваного від органу досудового розслідування у інший спосіб, ніж тримання його під вартою.

Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», суд вважає обґрунтованим клопотання слідчого про необхідність обрання щодо підозрюваного виняткового виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Європейський суд з прав людини неодноразово, в тому числі у його «пілотному» рішенні від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України», рішенні від 29 вересня 2011 року у справі «Третьяков проти України», рішенні від 06 листопада 2008 року у справі «Єлоєв проти України» зазначав, що тримання особи під вартою у кожному випадку повинне мати безсумнівне обґрунтування, а також що за будь-яких обставин суд зобов’язаний розглянути можливість застосування менш обтяжливих альтернативних запобіжних заходів.

Жоден з більш м’яких запобіжних заходів, на переконання слідчого судді, не здатен в повній мірі нівелювати визначені вище ризики, а саме не зможе утримати підозрюваного від переховування від органу досудового розслідування та/або суду, вчинення іншого кримінального правопорушення та впливу на потерпілу та свідків.

Згідно ч.3 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов’язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч.4 цієї статті. Відповідно до ч.5 ст.182 КПК України, розмір застави щодо особи, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, встановлюється у розмірі від двадцяти до вісімдесяти прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд вважає, що з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового стану підозрюваного, встановленими під час судового засідання ризиками, розмір застави повинен складати вісімдесят розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки застава у меншому розмірі не забезпечить виконання обвинуваченим покладених на нього обов’язків.

Керуючись статтями 176-179, 184, 186, ч.6 ст.193, 194, 196 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого СВ Криничанського ВП Кам’янського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_1 – задовольнити.

Застосувати до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на шістдесят днів, який відраховувати з моменту його затримання.

Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Встановити, що у разі внесення ОСОБА_3 або іншою фізичною чи юридичною особою на депозитний рахунок № 37312022006709, отримувач територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, ОКПО 26239738 в ГУГКСУ в Дніпропетровській області, МФО 805012, застави в розмірі 140960 гривень, ОСОБА_3 підлягає звільненню з під варти.

У разі внесення застави та звільнення ОСОБА_3 з під варти зобов’язати його прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора чи суду та покласти на нього обов’язки не відлучатися з постійного місця проживання без дозволу слідчого, прокурора чи суду, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Повідомити підозрюваному ОСОБА_3, що у разі не з'явлення ним за викликом до слідчого, прокурора чи суду без поважних причин або не повідомлення ним про причини своєї неявки, або порушення ним обов’язків, покладених на нього у цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.

На ухвалу суду може бути подана апеляція апеляційному суду Дніпропетровської області протягом 5-ти днів з моменту її проголошення, а підозрюваним, який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення копії ухвали.

Суддя: ОСОБА_10