Вирок № 75488310, 25.07.2018, Славутицький міський суд Київської області

В И Р О К

іменем України

Справа №377/352/18

Провадження №1-кп/377/47/18

25 липня 2018 року Славутицький міський суд Київської області у складі головуючої - судді Теремецької Н.Ф., за участю секретаря судового засідання - Щуковської А.М.,

прокурора Младаневич З.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника Мороза О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Славутичі кримінальне провадження, зареєстроване в ЄРДР за № 12018110270000092 від 31.05.2018 року, по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Одеси, громадянина України, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 раніше судимого 11.06.2012 року Суворовським районним судом м. Одеси за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення на строк 4 роки 6 місяців, -

- у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,-

УСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_1, будучи раніше судимим за вчинення злочину проти власності, маючи не зняту та не погашену у встановленому порядку судимість, на шлях виправлення та перевиховання не став, а вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), повторно, за наступних обставин.

31 травня 2018 року, приблизно о 10 годині 20 хвилин, ОСОБА_1, перебуваючи на тротуарній доріжці поблизу будинків № 6 та № 7 Бєлгородського кварталу м. Славутича Київської області, побачив раніше незнайому йому ОСОБА_3, на шиї якої був золотий ланцюжок з хрестиком та вирішив відкрито заволодіти вказаним майном.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне, відкрите викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив та мету, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, розуміючи, що ОСОБА_3 його бачить, зірвав з шиї останньої золотий ланцюжок 585 проби, вагою 3,64 грама, довжиною 45 см, вартістю 1188,73 гривень та золотий хрестик з розп'яттям 585 проби, вагою 0,56 грама, вартістю 640,03 гривень. Після цього ОСОБА_1 з місця злочину втік, тим самим спричинивши потерпілій ОСОБА_3 матеріального збитку на загальну суму 1828,76 гривень.

В подальшому ОСОБА_1 розпорядився викраденим майном на власний розсуд.

Відповідальність ОСОБА_1 за цей злочин передбачена ч. 2 ст. 186 КК України за ознаками відкритого викрадення чужого майна (грабіж), вчиненого повторно.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнав повністю і показав, що 31 травня 2018 року о 10 годині 20 хвилин, перебуваючи в Бєлгородськорму карталі м.Славутича, побачив жінку, в якої на шиї був золотий ланцюжок, та вирішив зірвати ланцюжок з шиї останньої, щоб потім його продати. Підійшовши до раніше незнайомої жінки, він зірвав золотий ланцюжок разом з хрестиком з шиї, та побіг в сторону Чернігівського кварталу. По дорозі в Чернігівській квартал він забіг в магазин і намагався продати золотий ланцюжок, але ніхто в нього цей ланцюжок не купив. Тоді він сів відпочити на лавку в Чернігівському кварталі, але до нього підійшли працівники поліції і затримали його. В скоєному щиро розкаюється, попросив вибачення у потерпілої та відшкодував завдану їй майнову і моральну шкоду.

Потерпіла ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, про час та місце судового засідання була повідомлена належним чином. До суду подала заяву, в якій просила проводити розгляд кримінального провадження за її відсутності. Претензій матеріального і морального характеру до обвинуваченого немає. Враховуючи, що за відсутності потерпілої можливо з'ясувати всі обставини під час судового розгляду, то вирішено питання про проведення судового розгляду без потерпілої.

З урахуванням думки сторін та беручи до уваги, що ніхто з них не оспорює обставини обвинувачення та кваліфікацію злочину, суд відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин обвинувачення, викладених у обвинувальному акті, роз'яснивши їм, що у такому випадку вони позбавляються права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням документів, що характеризують особу обвинуваченого, постанови про визнання речовими доказами та визначення місця їх зберігання і висновку експерта за результатами проведення судово-товарознавчої експертизи.

Так, відповідно до висновку експерта Чернігівського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення судово-товарознавчої експертизи від 11.06.2018 року № 3096/3097/18-24 вартість фрагменту шийного ланцюжка, 585 проби, вагою 1,90 г, як лому, станом на 31.05.2018 рік складає 1188,73 гривень, вартість хрестика 585 проби вагою 0,56 г з урахуванням зносу станом на 31.05.2018 року складає 640,03 гривень.

Постановою слідчого Славутицького ВП Броварського ВП ГУ НП в Київській області про визнання речовими доказами та визначення місця їх зберігання від 11.06.2018 року золотий ланцюжок, 585 проби, вагою 3,64 г, довжиною 45 см; золотий хрестик з розп'яттям 585 проби, вагою 0,56 г визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12018110270000092 від 31.05.2018 року та передано на зберігання потерпілій ОСОБА_3.

Переконавшись у добровільності повного визнання обвинуваченим своєї винуватості та правильному розумінні його суті, суд приходить до висновку про винуватість обвинуваченого у вчиненні інкримінованого злочину та необхідність призначення йому покарання.

Призначаючи покарання обвинуваченому відповідно до загальних засад призначення покарання, передбачених ст. 65 КК України, яке буде справедливим і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, суд враховує ступінь тяжкості злочину, особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують покарання.

При цьому суд бере до уваги, що, обвинувачений вчинив злочин, який згідно ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів. На обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога ДЗ «СМСЧ № 5 МОЗ України» не перебуває, за місцем реєстрації під наглядом лікаря-психіатра КУ «Міський психіатричний диспансер» Департаменту охорони здоров'я Одеської міської ради також не перебуває, за медичною допомогою не звертався, за місцем фактичного проживання характеризується формально позитивно, не працює, легального доходу немає, раніше судимий за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, маючи не зняту та не погашену у встановленому порядку судимість, на шлях виправлення та перевиховання не став, а повторно вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.186 КК України.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, судом не встановлено.

Обговоривши питання про можливість застосування до обвинуваченого ч. 1 ст. 69 КК України, суд дійшов висновку про те, що з врахуванням обставин кримінального провадження, особи обвинуваченого, наявності трьох обставин, які пом'якшують покарання, та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, обвинуваченому слід призначити покарання у виді позбавлення волі нижче від найнижчої межі, передбаченої ч. 2 ст. 186 КК України.

При цьому суд вважає неможливим звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, з встановленням іспитового строку, про що він зазначав в судовому засіданні, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Враховуючи, що обвинувачений раніше судимий за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, маючи не зняту та не погашену у встановленому порядку судимість, на шлях виправлення та перевиховання не став, а повторно вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.186 КК України, не працював, легального доходу не мав, то суд

не вбачає можливості звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, з встановленням іспитового строку, оскільки зазначені обставини не дають підстав для висновку про те, що обвинувачений може виправитися без відбування покарання, і вважає, що виправлення обвинуваченого можливе в умовах ізоляції від суспільства.

За правилами ст.100 КПК України речові докази - золотий ланцюжок 585 проби, вагою 3,64 грама, довжиною 45 см; золотий хрестик з розп'яттям 585 проби, вагою 0,56 грама, що передані на зберігання потерплій ОСОБА_3, необхідно залишити власнику - потерпілій ОСОБА_3.

За правилом ч.2 ст.124 КПК України документально підтвердженні витрати на залучення експерта в зв'язку з проведенням судово-товарознавчої експертизи в сумі 572 гривні підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Беручи до уваги, що до набрання вироком законної сили зберігаються ризики, передбачені п. 1, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто ризик вчинення ОСОБА_1 інших злочинів та ризик переховуватися від суду, для запобігання яких обвинуваченому ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, то застосований запобіжний захід ОСОБА_1 необхідно продовжити до набрання вироком законної сили.

Враховуючи, що обвинуваченого 31 травня 2018 року було затримано в порядку ст.208 КПК України і ухвалою слідчого судді Славутицького міського суду Київської області від 01 червня 2018 року відносно ОСОБА_1 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк по 29 липня 2018 року, то строк попереднього ув'язнення необхідно зарахувати у строк покарання за правилами ст.72 КК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369-371, 373-375 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, і призначити покарання із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк один рік.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з 25 липня 2018 року, зарахувавши у строк покарання строк попереднього ув'язнення з 31 травня 2018 року по 25 липня 2018 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.

Застосований до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважати продовженим до набрання вироком законної сили з утримуванням у Чернігівському слідчому ізоляторі.

Речові докази - золотий ланцюжок 585 проби, вагою 3,64 грама, довжиною 45 см; золотий хрестик з розп'яттям 585 проби, вагою 0,56 грама, що передані на зберігання потерплій ОСОБА_3, залишити власнику - потерпілій ОСОБА_3.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати на залучення експерта в сумі 572 гривні.

На вирок суду сторонами можуть бути подані апеляційні скарги до апеляційного суду Київської області через Славутицький міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя Н.Ф.Теремецька