Ухвала суду № 75475744, 23.07.2018, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

23.07.2018 р. Справа № 914/1287/18

Господарський суд Львівської області у складі судді Горецької З.В., розглянувши матеріали заяви Львівського дошкільного навчального закладу №42 Львівської міської ради Львівської області

про забезпечення позову

у справі № 914/983/18

за позовом: Львівського дошкільного навчального закладу №42 Львівської міської ради Львівської області, м.Львів

до відповідача: Львівської міської ради, м.Львів

про: визнання недійсною ухвали №3690 від 12.07.2018 року Львівської міської ради "Про створення закладу дошкільної освіти (ясел-садка) №188", скасування реєстраційних дій та припинення юридичної особи

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 – представник за довіреністю., ОСОБА_2 – представник

від відповідача: ОСОБА_3-представник за довіреністю

встановив:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла справа № 914/983/18 за позовом Львівського дошкільного навчального закладу №42 Львівської міської ради Львівської області до Львівської міської ради про визнання недійсною ухвали №3690 від 12.07.2018 року Львівської міської ради "Про створення закладу дошкільної освіти (ясел-садка) №188", скасування реєстраційних дій та припинення юридичної особи.

20.07.2018 року на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла заява Львівського дошкільного навчального закладу №42 Львівської міської ради Львівської області про забезпечення позову.

Суд дійшов до висновку, що вказану заяву слід розглянути в судовому засіданні та призначив розгляд заяви на 23.07.2018 року о 16-00 год., про що сторін було повідомлено телефонограмами.

Представники сторін в судове засідання з»явилися, надали усні пояснення по суті заяви. Представник позивач підтримав заяву про забезпечення позову, представник відповідача заперечив щодо забезпечення позову та просить суд відмовити в задоволенні цієї заяви.

Заява обґрунтовується тим, що оскаржувана ухвала в частині (пункту 1, пп.4.1,4.2 пункту 4 Ухвали № 3690), зокрема, створення у нежитлових приміщеннях закладу дошкільної освіти (ясла садок) № 188 Львівської міської ради, затвердження статуту вказаного закладу, вичерпала свою дію, оскільки вказані дії уже вчинені. Інші пункти оскаржуваної ухвали ще не вичерпали своєї дії.

На думку заявника, у випадку розміщення новоствореного закладу дошкільної освіти (ясел - садка) №188 у приміщеннях на першому та другому поверсі будівлі ДНЗ 42 площею.,884,4 кв. м (згідно переліку зазначеного в оскаржуваному рішенні) буде порушено вимоги, щодо відповідності даного об’єкту нерухомості вимогам законодавства України в частині відповідності вимог проектування, будівництва, експлуатації, як дошкільного навчального закладу, що в свою чергу створить неможливість повноцінної технологічної експлуатації, обслуговування та інженерного забезпечення ДНЗ №42, доцільності функціонального використання, як цілісного дошкільного закладу, а також допоміжних і підсобних приміщень, інженерних мереж, електропостачання тощо. Дані обставини викладені у позовній заяві та підтвердженні Висновком експертного дослідження з визначення відповідності ДНЗ №42 розташованого по вул. Сміливих, 26 у м. Львові, як цілісного майнового комплексу та можливості його функціонування від 06.12.2016 №39/16, що долучений до матеріалів справи.

У випадку зайняття та заселення вищезазначених нежитлрвих приміщеннях за адресою вул. Сміливих, 26 у м. Львові Закладом дошкільної освіти (ясла-садок) №188, це унеможливить доступ працівників, дітей до приміщень, в яких вони навчаються, доступ до сховища, електрощитової. венткамер, господарського блоку, ліквідовують запасні виходи та шляхи евакуації дітей та працівників, що вкрай недопустимо і заборонено Законом України «Про охорону праці», Законом України «Про пожежну безпеку» та іншими законодавчими та нормативними актами України. Позивач зауважує, що під загрозою буде навчально-виховний процес ДНЗ №42.

Також, діти, які зареєстровані в електронній черзі до ДНЗ №42, будуть позбавленні можливості до зарахування, оскільки приміщення займе інший заклад.

Відтак, заявник вважає, що існує необхідність Львівській міській раді, виконавчому комітету Львівської міської ради, Управлінню освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, Відділу освіти Галицького та Франківського районів управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, Комунальній установі закладу дошкільної освіти (ясла садок) № 188 Львівської міської ради та іншим особам, які можуть діяти від імені та/або за дорученням вказаних юридичних осіб до вирішення спору по суті заборонити:

- передавати, облаштовувати, займати, заселяти нежитлові приміщення за адресою вул. Сміливих, 26 у м. Львові загальною площею 886,4 кв. м, у тому числі: першого поверху під індексами 1-28 площею 442,2 кв. м., другого поверху під індексами 77-101 площею 442,2 кв. м.

- вчиняти дії щодо відкриття, формування, набору груп дітей та зарахування (в тому числі здійснювати електронну реєстрацію заявок на зарахування) дітей до Комунальної установи закладу дошкільної освіти (ясла садок) № 188 Львівської міської ради.

- затверджувати порядок зарахування дітей, в тому числі, пільгових категорій до Комунальної установи закладу дошкільної освіти (ясла садок) № 188 Львівської міської ради.

- вирішувати питання землекористування Комунальної установи закладу дошкільної освіти (ясла садок) № 188 Львівської міської ради.

- зупинити дію Ухвали Львівської міської ради № 3690 Львівської міської ради «Львівської міської ради «Про створення закладу дошкільної освіти (ясел-садка) №188».

Невжиття таких заходів забезпечення позову може істотно ускладнити поновлення порушених прав позивача, оскільки Львівською міською радою, виконавчим комітетом Львівської міської ради, Управлінням освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, Відділом освіти Франківського та Залізничного району управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, Комунальною установою закладом дошкільної освіти (ясла садок) № 188 Львівської міської ради та інші особи, які можуть діяти від імені та/або за дорученням вказаних юридичних осіб на виконання ухвали Львівської міської ради №3690 від 12 липня 2018 року «Про створення закладу дошкільної освіти (ясел-садка) №188» може бути здійснено заселення та облаштування нежитлових приміщень за адресою вул. Сміливих. 26 у м. Львові, у будь - який час можуть бути вчинені дії щодо відкриття, Формування, набору груп дітей та зарахування дітей до Комунальної установи закладу дошкільної освіти (ясла садок) № 188 Львівської міської ради.

Також Львівська міська рада у будь-який час може вирішити питання землекористування, виконавчий комітет затвердити порядок зарахування дітей пільгових категорій, з місцевого бюджету здійснюватимуться видатки на утримання ЗОД №188.

Представник відповідача в судовому засіданні 23.07.2018 року проти задоволення заяви про забезпечення позову заперечив, зазначивши, що в приміщенні по вулиці Сміливих,26 існує реальна можливість для розміщення другого дошкільного навчального закладу, адже для потреб ДНЗ №188 виділяється лише 886,4 кв.м., в той час коли у користуванні ДНЗ №42 залишається приміщення розміром 2 523 кв.м. за цією ж адресою.

Крім того, відповідач зазначив, що на даний час існує необхідність створення саме ясел-садка, оскільки у ДНЗ №42 відсутні ясельні групи.

Розглянувши заяву, дослідивши матеріали поданої заяви, суд зазначає про відсутність підстав для забезпечення позову у зв’язку з таким.

Стаття 136 ГПК України визначає підстави для забезпечення позову, так зокрема, забезпечення позову допускається як до пред»явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п.п. 2, 10 ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується забороною відповідачу вчиняти певні дії та іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Згідно з ч. 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

З огляду на положення ст.ст.13, 74, 80 ГПК України особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК,обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Підставами забезпечення позову є: 1) наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі; 2) наявність неможливості захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів; 3) необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав, свобод та інтересів позивача в разі невжиття цих заходів.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на можливість в майбутньому чи припущення щодо можливості вчинення відповідачем дій, спрямованих на утруднення виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність засобу забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, абомайнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Таким чином, аналіз приписів норм, які регулюють порядок та підстави вжиття заходів забезпечення позову, свідчить, що забезпечення позову є правом суду, що розглядає спір. Заходи по забезпеченню позову застосовується судом, виходячи з обставин справи та змісту заявлених позовних вимог. Вибір способу захисту забезпечення залежить від суті позовних вимог.

В свою чергу слід відзначити, що вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи. Тобто, це заходи з припинення дій, які можуть утруднити виконання у майбутньому рішення суду чи зробити його виконання неможливим, а тому заходи забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання судового рішення.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконаннячи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Дослідивши та надавши оцінку матеріалам позовної заяви щодо забезпечення позову в їх сукупності, суд дійшов висновку, що в заяві відсутнє належне обґрунтування з посиланням на належні та допустимі докази необхідності забезпечення позову вказаними заходами, а також у чому саме полягає утруднення чи неможливість виконання рішення у разі задоволення позовних вимог. Позивачем до заяви про забезпечення позову не подано доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування заходів до забезпечення позову.

За таких обставин, оскільки, заявником не доведено те, що невжиття, визначених ним заходів, забезпечення позову, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст. ст. 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Львівської області, суд

постановив:

1. У задоволенні заяви Львівського дошкільного навчального закладу №42 Львівської міської ради Львівської області про забезпечення позову відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України.

3. Ухвала може бути оскаржена у порядку та в терміни визначені нормами ГПК України.

Суддя Горецька З. В.