Рішення № 75470570, 17.07.2018, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/14400/16-ц

провадження № 2/753/1435/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" липня 2018 р. Дарницький районний суд міста Києва

в складі: головуючого судді ЛЕОНТЮК Л.К.

за участю секретаря КОСТЮЧЕНКО К.О.

сторін:

позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо - транспортної пригоди,

в с т а н о в и в :

У серпні 2016 року позивач ОСОБА_2 звернувся до Дарницького районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_4 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо - транспортної пригоди, з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просив суд стягнути з відповідача матеріальну шкоду в розмірі 92 935 гривень 60 копійок.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 просив суд задовольнити заявлені позовні вимоги в повному обсязі, з підстав зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_4, що діє на підставі довіреності від 19 жовтня 2016 року ( а. с. 215 І том справи ) ОСОБА_3 просив суд відмовити в задоволенні позову у зв"язку з його безпідставністю.

Суд, вислухавши пояснення позивача представника відповідача, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно та всебічно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню із наступних підстав.

Відповідно до ст. 263 Цивільного процесуального Кодексу України , судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин, чи слід задовольнити позов або в позові відмовити ( ст. 264 ЦПК України ).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

Як слідує з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, 07 листопада 2015 року о 11 годині 20 хвилин водій ОСОБА_4. керуючи автомобілем

« Peugeot » державний номерний знак НОМЕР_1 на вулиця Саперно - Слобідській ( заїзд на вулиця Кіквідзе) в місто Києві, не врахувавши дорожньої обстановки, змінюючи напрямок руху не переконався безпеці при перестроюванні не надав автомобілю, який рухався в попутному напрямі по тій самій смузі на яку він мав намір перестроїтись, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2 , котрим керував водій ОСОБА_5, який, у свою чергу, здійснив зіткнення з автомобілем НОМЕР_3, який був

припаркований, що спричинило пошкодження вказаних транспортних засобів.

24 лютого 2016 року Голосіївським районним судом міста Києва було розглянуто матеріали справи за № 752 / 347 / 16 - п, що надійшли від Управління патрульної служби в місті Києві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, киянина, громадянина України, який тимчасово не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_4 за фактом вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Постановою Голосіївського районного суду міста Києва було встановлено факт

винності ОСОБА_4 у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАп

проте, провадження за № 3 / 752 / 459 / 16 закрито у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Відповідно до ч. 6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Європейський суд з прав людини зауважив, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків, коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, § 62, ЄСПЛ від 12 липня 2007 року).

Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі за заявою № 48553 / 99 „ Совтрансавто - Холдинг " проти України ", а також згідно рішення Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою № 28342 / 95 „ Брумареску проти Румунії " встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь - якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Відповідно до технічного паспорту серії НОМЕР_7 власником транспортного

засобу « Peugeot » державний номерний знак НОМЕР_1 є ОСОБА_6, котрий в момент ДТП не керував автомобілем, і в момент його пошкодження присутнім безпосередньо не був.

Через пошкодження автомобіля, ОСОБА_2 поніс значні матеріальні втрати. Зокрема, ОСОБА_6 . змушений був звернутися до суб'єкта оціночної діяльності - ОСОБА_7, що на той час здійснював повноваження на підставі сертифіката суб'єкта оціночної діяльності № 14675 / 13 від 17 травня 2013 року.

За наслідками проведення оцінки завданих збитків, внаслідок пошкодження транспортного засобу « Peugeot » державний номерний знак НОМЕР_1, сума матеріального збитку складає 115 077 гривень 60 копійок , що підтверджується висновком про вартість матеріального збитку, спричиненого власнику колісного транспортного засобу № 1020 / 15, складеного суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_7

Так, відповідно до довідки, виданої Територіальним сервісним центром № 1244 від 08 серпня 2017 року, згідно з бази даних Дніпропетровської ЛІС та бази НАІС ДДАІ МВС України на 08 серпня 2017 pоку , автомобіль PEUGEOT PARTNER 2007 pоку випуску, кузов НОМЕР_8, який належав ОСОБА_8, 07 липня 2016 року перереєстровано на ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3, державний номерний знак НОМЕР_4 на підставі договору купівлі - продажу № 2790 / 1244 / 2016 від 07 липня 2016 року, в якому вказана сума 22 142 ( двадцять дві тисячі сорок дві ) гривень 00 копійок.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права має право на їх відшкодування.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права ( реальні збитки ).

Крім того,, відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно ст. ст. 10 - 13 ЦПК України - суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно доКонституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановленіКонституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Суд застосовує норми права інших держав у разі, коли це передбачено законом України чи міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: 1 ) керує ходом судового процесу; 2 ) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3 ) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій; 4 ) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5 ) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах - не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

У відповідності до ст. ст. 76- 83 ЦПК України - доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин ( фактів ), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами : 1 ) письмовими, речовими і електронними доказами; 2 ) висновками експертів; 3 ) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У разі посилання учасника справи на не вчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи ( Проніна проти України, № 63566 / 00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року ). Оскаржені судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.

У відповідності до ч. 1 та 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (наприклад, рішення від 21 січня 1999 року в справі « Гарсія Руїз проти Іспанії », від 22 лютого 2007 року в справі « Красуля проти Росії », від 05 травня 2011 року в справі « Ільяді проти Росії », від 28 жовтня 2010 року в справі « Трофимчук проти України », від 09 грудня 1994 року в справі « Хіро Балані проти Іспанії », від 01 липня 2003 року в справі « Суомінен проти Фінляндії », від 07 червня 2008 року в справі « Мелтекс ЛТД ( MELTEX LTD ) та Месроп Мовсесян ( MESROP MOVSESYAN ) проти Вірменії » ) свідчить, що право на мотивоване ( обґрунтоване ) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов'язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Таким чином, сума, яка підлягає стягненню з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 в якості матеріальної шкоди становить 92 935 гривень 60 копійок, оскільки автомобіль PEUGEOT PARTNER 2007 pоку випуску, кузов НОМЕР_8 був проданий за ціною 22 142 гривень , а розмір матеріального збитку становить 115 077 гривень 60 копійок. Тож різниця між вартістю матеріального збитку, завданого ОСОБА_4 - ОСОБА_2 та сумою, за яку був проданий автомобіль становить 92 935 гривень 60 копійок.

На підставі ст. 141 ЦПК України та Закону України "Про судовий збір", на користь позивача з відповідача підлягають стягненню судові витрати - судовий збір.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 22, 23, 1166, 1167 ЦК України, ст. ст. 3, 4, 5, 10, 11, 12, 13, 43, 76, 81, 83, 89, 211, 263 , 264, 265, 266, 273 ЦПК України

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо - транспортної пригоди задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4, що зареєстрований та проживає за адресою : 02091, АДРЕСА_6 РНОКПП НОМЕР_5 на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5, що зареєстрований за адресою : 91055 АДРЕСА_3, фактично проживає : АДРЕСА_5, РНОКПП НОМЕР_6 завдану матеріальну шкоду в розмірі 92 935 ( дев"яносто дві тисячі дев"ятсот тридцять п"ять ) тисяч 60 копійок.

Стягнути з ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4, що зареєстрований та проживає за адресою : 02091, АДРЕСА_6 РНОКПП НОМЕР_5 на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5, що зареєстрований за адресою : 91055 АДРЕСА_3, фактично проживає : АДРЕСА_5, РНОКПП НОМЕР_6 судовий збір у розмірі 929 ( дев"ятсот двадцять дев"ять ) гривень 35 копійок.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення . Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення виготовлено 23 липня 2018 року.

СУДДЯ Л.К. ЛЕОНТЮК