Ухвала суду № 7546672, 21.01.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції Папазова Г.П.

Суддя-доповідач Лях О.П.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

21 січня 2009 року справа № 2-а-12556/09/0570

зал судових засідань № 7 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Лях О.П.

суддів: Горбенко К.П., Юрченко В.П.

при секретарі

за участю позивача Барбаш Л.О.

Кормаченко Н.А. особисто; розглянувши у відкритому апеляційну скаргу судовому засіданні

Державної податкової інспекції у м. Сімферополі на постанову Донецького окружного адміністративного суду Від 07 жовтня 2009 року У адміністративній справі № 2-а- 12556/09/0570 за позовом Кредитної спілки «Фаворит» До Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2009 року п озивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача -Державної податкової інспекції у м. Сімферополі про визнання не чинним податкового повідомлення рішення № 0000472200/0 від 27.05.2009р.

В обґрунтування позову зазначав, що 19 травня 2009 року відповідачем було проведено виїзну позапланову перевірку Кримської філії Кредитної спілки «Фаворит» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за результатами якої було складено Акт № 4432/22-1/33852500. На підставі зазначеного Акту було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000472200/0 від 27.05.2009р. про сплату 21435 грн. , з яких 14290 грн. за основним платежем та 7145 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. В Акті перевірки відповідач посилається на те, що доходи отримані у вигляді плати за ведення кредитної справи по кредитах виданих членам кредитної спілки є доходами від самостійного виду діяльності та мають оподатковуватись податком на прибуток на загальних підставах. Вважає нарахування податку на прибуток з вищеназваних доходів безпідставними.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2009 року позов було задоволено, визнано нечинним податкове повідомлення рішення № 0000472200/0 від 27 травня 2009р. Державної податкової інспекції у м. Сімферополі.

В апеляційній скарзі відповідач просить оскаржувану постанову скасувати, та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, приходить до наступного.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено : к редитна спілка «Фаворит» є юридичною особою, включена до ЕДРПОУ за № 24804789, перебуває на податковому обліку у Жовтневій МДПІ м. Маріуполя з 07 квітня 1997р., внесена до Реєстру неприбуткових організацій (установ) 28 січня 2006р. за рішенням Жовтневої МДПІ за № 141.

19 травня 2009р. Державною податковою інспекції у м. Сімферополі було проведено виїзну позапланову перевірку Кримської філії Кредитної спілки «Фаворит» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства. За результатами перевірки був складений акт № 4432/22-1/33852500 від 19 травня 2009 року, яким встановлено порушення з боку позивача п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.11.9 п. 7.11 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п. 4.1.4 б п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», в результаті чого ним було занижено податок на прибуток.

На підставі акту та відповідно до п.п. 4.1.4 б п. 4.1, п.п. 4.2.2 а, б п. 4.2 ст. 4, п.п. 17.1.1, п.п. 17.1.2, п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення № 0000472200/0 від 27.05.2009р., яким визначено суму податкового зобов,язання про сплату 21435 грн.: за основним платежем 14290 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 7145 грн.

За приписами статті 1 Закону України «Про кредитні спілки» визначено, що кредитна спілка це неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх обєднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок обєднаних грошових внесків членів кредитної спілки. Кредитна спілка є фінансовою установою, виключним видом діяльності якої є надання фінансових послуг, передбачених цим Законом.

У відповідності до п.п. 7.11.12 п. 7.11 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» Центральний податковий орган встановлює порядок обліку і подання податкової звітності про використання коштів неприбуткових організацій (неприбуткових організацій, визначених в абзаці "ж" підпункту 7.11.1, у частині обліку і подання податкової звітності за доходами, що підлягають оподаткуванню) та вирішує питання про виключення організацій з реєстру неприбуткових організацій і оподаткування їх доходів у разі порушення ними положень цього Закону та інших законодавчих актів про неприбуткові організації. Рішення центрального податкового органу можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Відповідно до Порядку складання податкового звіту про використання коштів неприбутковими установами й організаціями, затвердженого наказом ДПА України від 11.07.1997 №233, цей порядок застосовується установами та організаціями, що включені до реєстру неприбуткових організацій та установ. Згідно з п.п. 7.11.12 п. 7.11 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» набуття статусу неприбуткової організації здійснюється при її первісній реєстрації.

Колегія суддів зазначає, що у п.п. 7.11.1 п.7.11 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначений вичерпний перелік неприбуткових установ і організацій.

Отже, ця норма застосовується до неприбуткових установ і організацій, які є:

органами державної влади України, органами місцевого самоврядування та створеними ними установами або організаціями, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів;

благодійними фондами і благодійними організаціями, створеними у порядку, визначеному законом для проведення благодійної діяльності, в тому числі громадськими організаціями, створеними з метою провадження екологічної, оздоровчої, аматорської спортивної, культурної, освітньої та наукової діяльності, а також творчими спілками та політичними партіями,

громадськими організаціями інвалідів та їх місцевими осередками, створеними згідно з Законом України "Про об'єднання громадян", науково-дослідними установами та вищими навчальними закладами III-IV рівнів акредитації, внесеними до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави, заповідниками, музеями-заповідниками;

пенсійними фондами, кредитними спілками, створеними у порядку, визначеному законом;

іншими, ніж визначені у абзаці "б" цього підпункту юридичними особами, діяльність яких не передбачає одержання прибутку згідно з нормами відповідних законів;

спілками, асоціаціями та іншими об'єднаннями юридичних осіб, створеними для представлення інтересів засновників, що утримуються лише за рахунок внесків таких засновників та не проводять господарської діяльності, за винятком отримання пасивних доходів;

релігійними організаціями, зареєстрованими у порядку, передбаченому законом;

житлово-будівельними кооперативами, об'єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, створеними у порядку, визначеному законом

професійними спілками, їх об'єднаннями та організаціями профспілок, утвореними в порядку, визначеному законом.

Відповідно до Порядку складання податкового звіту про використання коштів неприбутковими установами й організаціями, що включені до реєстру неприбуткових організацій та установ. Згідно з п.п. 7.11.12 п. 7.11 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» набуття статусу неприбуткової організації здійснюється при її первісній реєстрації.

Згідно Положення про Кримську філію Кредитної спілки «Фаворит» затвердженою Рішенням Спостережної ради Кредитної спілки «Фаворит», вона не є юридичною особою (установою чи організацією), є безбалансовою та не здійснює ведення бухгалтерського обліку, обов,язок подання до податкового органу звіту про використання коштів неприбутковими установами й організаціями здійснюється юридичною особою, як неприбутковою організацією, визначеною положеннями п.7.11 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до п.16.4 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від,ємного значення об,єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до п. 6.1 ст.6 цього Закону.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про безпідставність доводів відповідача про обов,язок Філії звітувати до податкового органу з податку, платником якого така Філія не виступає.

Відповідно до пп. 7.11.4 п. 7.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій, визначених у абзаці "в" підпункту 7.11.1, отримані у вигляді: коштів, які надходять до кредитних спілок та пенсійних фондів у вигляді внесків на недержавне пенсійне забезпечення або внесків на інші потреби, передбачені законодавством; доходів від здійснення операцій з активами (у тому числі пасивних доходів) недержавних пенсійних фондів та кредитних спілок, за пенсійними вкладами (внесками), рахунками учасників фондів банківського управління відповідно до закону з цих питань; дотацій або субсидій, отриманих з державного або місцевого бюджетів, державних цільових фондів або у межах благодійної, у тому числі гуманітарної допомоги чи технічної допомоги, що надаються таким неприбутковим організаціям відповідно до умов міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, крім дотацій на регулювання цін на платні послуги, які надаються таким неприбутковим організаціям або через них їх отримувачам згідно із законодавством, з метою зниження рівня таких цін.

Встановлена позивачем плата за ведення кредитної справи за договорами позики є платою за використання отриманих кредитних коштів, відповідно до умов надання кредитів. При цьому, отримання доходів у вигляді відсотків в якості плати за ведення кредитної справи є платою за надання кредитною спілкою своїм членам кредитних (фінансових) послуг, та можливе тільки після фактичного отримання членів кредитної спілки кредиту, тобто, при фактичному виконанні операції з фінансовими активами. З огляду на таке, отримання доходів у вигляді плати за ведення кредитної справи в межах договорів позики є пасивним доходом кредитної спілки від здійснення операції з активами, який відповідно до пп. 7.1, п.7.11 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» звільняється від оподаткування.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те , що отримання доходів у вигляді плати за ведення кредитної справи в межах договорів позики є пасивним доходів кредитної спілки від здійснення операцій з активами, який відповідно до пп. 7.11.4 п.7.11 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» звільняється від оподаткування.

Колегія суддів вважає, що судове рішення першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі, судом першої інстанції ретельно перевірено доводи сторін, дано їм вірну оцінку, постанова суду є законною і обґрунтованою, доводами апеляційних скарг висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються, підстави для скасування постановленого у справі судового рішення відсутні.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 статті 198,п.1 ч.1 статті 205, статтями 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2009 року у справі № 2-а-12556 \ 09 \ 0570 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

В повному обсязі ухвалу складено 22 січня 2010 року.

Колегія суддів :

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 липня 2009 року справа № 2-а-4721/08\0570

зал судових засідань № 7 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Міронової Г.М.

суддів: Горбенко К.П., Лях О.П.

при секретарі

за участю позивача

відповідача

третьої особи Білоус К.І.

Кормаченко Н.А. особисто;

Гриненко М.А, Білікової Ю.А. за довіреністю;

Антощук О.С. за довіреністю; розглянувши у відкритому апеляційну скаргу судовому засіданні

Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду Від 19 травня 2009 року У адміністративній справі № 2-а-4721/08 за позовом Кредитної спілки «Фаворит» До

Третя особа Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька

Жовтнева міжрайонна державана податкова інспекція м. Маріуполя Про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2008 року позивач звернувся до суду із позовом, який було уточнено в ході судового розгляду справи та в якому позивач просив визнати недійсними податкові повідомлення рішення відповідача № 0000332240/0 від 20.06.2007 року, № 0000332240/1 від 04.09.2007 року, № 0000332240/2 від 13.11.2007 року та № 0000332240/3 від 16.01.2008 року.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 19 травня 2009 року позов Кредитної спілки «Фаворит» (надалі КС «Фаворит») до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень було задоволено частково. Визнано частково недійсними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька № 0000332240/0 від 20.06.2007 року, № 0000332240/1 від 04.09.2007 року, № 0000332240/2 від 13.11.2007 року, № 0000332240/3 від 16.01.2008 року на суму донарахованого податку на прибуток підприємства 246564,92 гри., у тому числі основного платежу 168545,00 грн., штрафних (фінансових) санкцій 78019,92 грн.

Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, якою просить оскаржувану постанову скасувати, та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено наступне.

У період з 22.05.2007 року по 05.06.2007 року Державною податковою інспекцією у Калінінському районі м. Донецька проводилася виїзна позапланова перевірка Донецької філії КС «Фаворит» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 21.12.2005 року по 31.12.2006 року, за результатами якої складено акт від 12.06.2007 № 905/22-013/33852411.

Вказаним актом було встановлено порушення з боку позивача п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.11.9 п. 7.11 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п. 4.1.4 б п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», в результаті чого ним було занижено податок на прибуток.

На підставі цього акту та відповідно до п.п. 4.1.4 б п. 4.1, п.п. 4.2.2 а, б п. 4.2 ст. 4, п.п. 17.1.1, п.п. 17.1.2, п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000332240/0 від 20.06.2007 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємства у розмірі 247245,00 грн., у т.ч. основного платежу - 168545,00 грн., штрафних (фінансових) санкцій - 78700,00 грн.

Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до податкових органів вищого рівня, але скарги позивача були залишені без задоволення. За наслідками оскарження Державною податковою інспекцією у Калінінському районі м. Донецька було прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000332240/1 від 04.09.2007 року, № 0000332240/2 від 13.11.2007 року, № 0000332240/3 від 16.01.2008 року на ту саму суму податкового зобов'язання.

У судовому засіданні представники відповідача та третьої особи наполягали на задоволенні апеляційної скарги, з чим не погоджувався представник позивача.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу обґрунтованою, а судове рішення таким, що підлягає скасуванню, з наступних підстав.

Стаття 159 КАС України передбачає, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Особливістю цих відносин є те, що вони повязані із реалізацією прав, свобод та інтересів субєктів у сфері публічно правових відносин і спрямовані на захист від порушень з боку публічної влади при здійсненні нею владних управлінських функцій.

Тобто, процесуально правовий аспект адміністративного позову виражається в тому, що він є зверненням до адміністративного суду за захистом порушених прав та інтересів з боку суб”єкта владних повноважень у сфері публічно правових відносин, найважливішою ознакою публічно-правових спорів є участь у них субєкта владних повноважень.

Колегія суддів вважає за доречне звернути увагу сторін на те, що одним із принципів здійснення правосуддя в адміністративних судах є законність. Частина 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже, колегія суддів погоджується з застосуванням судом першої інстанції приписів Законів України "Про оподаткування прибутку підприємств" та «Про кредитні спілки».

У статті 1 Закону України «Про кредитні спілки» визначено, що кредитна спілка це неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх обєднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок обєднаних грошових внесків членів кредитної спілки. Кредитна спілка є фінансовою установою, виключним видом діяльності якої є надання фінансових послуг, передбачених цим Законом.

У відповідності до п.п. 7.11.12 п. 7.11 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» Центральний податковий орган встановлює порядок обліку і подання податкової звітності про використання коштів неприбуткових організацій (неприбуткових організацій, визначених в абзаці "ж" підпункту 7.11.1, у частині обліку і подання податкової звітності за доходами, що підлягають оподаткуванню) та вирішує питання про виключення організацій з реєстру неприбуткових організацій і оподаткування їх доходів у разі порушення ними положень цього Закону та інших законодавчих актів про неприбуткові організації. Рішення центрального податкового органу можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Відповідно до Порядку складання податкового звіту про використання коштів неприбутковими установами й організаціями, затвердженого наказом ДПА України від 11.07.1997 №233, цей порядок застосовується установами та організаціями, що включені до реєстру неприбуткових організацій та установ. Згідно з п.п. 7.11.12 п. 7.11 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» набуття статусу неприбуткової організації здійснюється при її первісній реєстрації.

Колегія суддів зазначає, що у п.п. 7.11.1 п.7.11 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначений вичерпний перелік неприбуткових установ і організацій.

Отже, ця норма застосовується до неприбуткових установ і організацій, які є:

органами державної влади України, органами місцевого самоврядування та створеними ними установами або організаціями, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів;

благодійними фондами і благодійними організаціями, створеними у порядку, визначеному законом для проведення благодійної діяльності, в тому числі громадськими організаціями, створеними з метою провадження екологічної, оздоровчої, аматорської спортивної, культурної, освітньої та наукової діяльності, а також творчими спілками та політичними партіями,

громадськими організаціями інвалідів та їх місцевими осередками, створеними згідно з Законом України "Про об'єднання громадян", науково-дослідними установами та вищими навчальними закладами III-IV рівнів акредитації, внесеними до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави, заповідниками, музеями-заповідниками;

пенсійними фондами, кредитними спілками, створеними у порядку, визначеному законом;

іншими, ніж визначені у абзаці "б" цього підпункту юридичними особами, діяльність яких не передбачає одержання прибутку згідно з нормами відповідних законів;

спілками, асоціаціями та іншими об'єднаннями юридичних осіб, створеними для представлення інтересів засновників, що утримуються лише за рахунок внесків таких засновників та не проводять господарської діяльності, за винятком отримання пасивних доходів;

релігійними організаціями, зареєстрованими у порядку, передбаченому законом;

житлово-будівельними кооперативами, об'єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, створеними у порядку, визначеному законом

професійними спілками, їх об'єднаннями та організаціями профспілок, утвореними в порядку, визначеному законом.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком щодо того, що Донецька філія Кредитної спілки «Фаворит» не є юридичною особою (установою чи організацією), є безбалансовою та не здійснює ведення бухгалтерського обліку, обов'язок подання до податкового органу звіту про використання коштів неприбутковими установами й організаціями здійснюється юридичною особою, як неприбутковою організацією, визначеною положеннями п.7.11 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до п.16.4 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону.

Таким чином, вищенаведеними положеннями законодавства спростовуються доводи податкового органу про наявність у позивача ознак самостійного платника податку на прибуток, зазначене обумовлює безпідставність твердження відповідача про обов'язок Філії звітувати до податкового органу з податку, платником якого така Філія не виступає.

Відповідно до положень п.4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий доход - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Відповідно до положень п.5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником для податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Таким чином, як було правильно визначено судом першої інстанції, позивач не є платником податку на прибуток у розумінні п. 2.1 ст. 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», на неї не поширюється дія п.4.1 ст. 4, п.5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» стосовно формування валових доходів та валових витрат від здійснення діяльності.

Щодо не віднесення до складу валових доходів Донецької філії Кредитної спілки «Фаворит» доходів, отриманих з джерел інших, ніж визначені пп. 7.11.2 - 7.11.7 п.7.11 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до пп. 7.11.4 п.7.11 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій, визначених у абзаці "в" підпункту 7.11.1, отримані у вигляді: коштів, які надходять до кредитних спілок та пенсійних фондів у вигляді внесків на недержавне пенсійне забезпечення або внесків на інші потреби, передбачені законодавством; доходів від здійснення операцій з активами (у тому числі пасивних доходів), недержавних пенсійних фондів та кредитних спілок, за пенсійними вкладами (внесками), рахунками учасників фондів банківського управління відповідно до закону з цих питань; дотацій або субсидій, отриманих з державного або місцевого бюджетів, державних цільових фондів або у межах благодійної, у тому числі гуманітарної допомоги чи технічної допомоги, що надаються таким неприбутковим організаціям відповідно до умов міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, крім дотацій на регулювання цін на платні послуги, які надаються таким неприбутковим організаціям або через них їх отримувачам згідно із законодавством, з метою зниження рівня таких цін.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», надання коштів у позику є фінансовою послугою.

Статтею 1 цього Закону визначено, що фінансові послуги - це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості активів. При цьому фінансовими активами є кошти, цінні папери, боргові зобов'язання та право вимоги боргу, що не віднесені до цінних паперів.

За таких обставин, надання коштів у позику є здійсненням операцій з фінансовими активами.

Визначення терміну «пасивні доходи» наведене у пп. 7.11.13 п.7.11 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Так, під терміном «пасивні доходи» слід розуміти доходи, отримані у вигляді процентів, дивідендів, страхових виплат і відшкодувань, а також роялті.

З урахуванням положень п. 1.10 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», процентами є доход, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора у вигляді плати за використання залучених на визначений строк коштів або майна. До процентів включаються: платіж за використання коштів або товарів (робіт, послуг), отриманих у кредит; платіж за використання коштів, залучених у депозит; платіж за придбання товарів у розстрочку.

Колегія суддів зазначає, що за таких обставин встановлена позивачем плата за ведення кредитної справи за договорами позики є платою за використання отриманих кредитних коштів, тобто, є процентами у розумінні Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». При цьому, отримання доходів у вигляді процентів в якості плати за ведення кредитної справи є платою за надання кредитною спілкою своїм членам кредитних (фінансових) послуг, та можливе тільки після фактичного отримання членом кредитної спілки кредиту, тобто, при фактичному виконанні операції з фінансовими активами. З огляду на таке, отримання доходів у вигляді плати за ведення кредитної справи в межах договорів позики є пасивним доходом кредитної спілки від здійснення операції з активами, який відповідно до пп. 7.11.4 п.7.11 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» звільняється від оподаткування.

Крім того, колегія суддів вважає доречним звернути увагу на те, що листом ДПА у Донецькій області від 15.06.2007 № 9515/10/15-113 позивачу надано податкове роз'яснення, відповідно до якого зазначено, що дія пп. 2.1.1 п.2.1 ст. 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не поширюється на кредитну спілку, оскільки відповідно до даної статті платниками податку з числі резидентів є суб'єкти підприємницької діяльності, бюджетні, громадські, інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.

Таким чином, положення пп. 2.1.3 п.2.1 ст. 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яке дає визначення платників податків, зокрема, філій, також не застосовується до філій неприбуткових організацій.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів зазначає, що позивач має право самостійно визначати порядок ведення податкового обліку своїх філій та забезпечувати ведення податкового обліку та сплату податку у разі його виникнення до бюджету територіальної громади за своїм місцезнаходженням з урахуванням показників філій, які не мають самостійного балансу, витрати на утримання яких здійснюються кредитною спілкою (юридичною особою). В зв'язку з тим, що кредитна спілка має неприбутковий статус і не є платником податку на прибуток підприємств, її філії, відділення та інші відокремлені підрозділи також не є платниками податку на прибуток.

Згідно приписів ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, за загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна надати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Однак в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскаржень рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Оскільки таких справ найбільше з-поміж інших справ, то фактично загальним є правило про те, що тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача субєкта владних повноважень.

Колегія суддів відзначає, що у даному конкретному випадку податковий орган не надав до суду підстави правомірності прийнятих ним рішень.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, суд дійшов висновку щодо правомірності застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій, передбачених п.п. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у розмірі 680,00 грн., оскільки обов'язок подання позивачем звіту про використання коштів неприбутковими установами та організаціями та порядок його складання встановлено Порядком складання звіту про використання коштів неприбутковими установами й організаціями, затвердженим Наказом ДПА України від 11.07.1997 № 233, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.08.1997 за № 290/2094. Цей обов'язок позивачем протягом періоду І-ІУ квартал 2006 року не виконувався, що не заперечувалося сторонами як у судовому засіданні у суді першої інстанції, так і під час апеляційного перегляду справи.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 201 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є: 1) правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права; 2) вирішення не всіх позовних вимог або питань.

Отже, якщо суд першої інстанції вирішив у постанові не всі позовні вимоги, а в ухвалі - питання, що належало було вирішити, тобто проігнорував ці вимоги або питання, не дослідивши необхідних доказів, але в іншій частині судове рішення є правильним, тоді суд апеляційної інстанції змінює постанову чи ухвалу, доповнивши її мотивами та висновками щодо раніше не вирішених позовних вимог чи питань.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, а постанову суду змінити.

Повний текст виготовлено 22 липня 2009 року.

Керуючись статтями 184, 195, 196, 201, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька задовольнити частково.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 травня 2009 року у справі № 4721/08 за позовом Кредитної спілки «Фаворит» до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька, 3-я особа Жовтнева міжрайонна державна податкова інспекція, про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень - змінити.

Доповнити резолютивну частину постанови абзацом третім наступного змісту: «У задоволенні позовних вимог стосовно нарахування штрафних санкцій у розмірі 680 грн. - відмовити».

Абзаці третій, четвертий, пятий, шостий, сьомий, восьмий вважати, відповідно четвертим, пятим, шостим, сьомим, восьмим, девятим.

В іншій частині постанову суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту проголошення, а в разі складання і проголошення вступної та резолютивної частин постанови, з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий: Г.М. Міронова

Судді: К.П.Горбенко

О.П.Лях