
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області
вул. Гоголя, 133, м. Миргород, Миргородський район, Полтавська область, Україна, 37600
Справа № 541/1895/16-а
Провадження № 2-а/541/1/2018
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 липня 2018 року м. Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді Городівського О.А. ,
при секретарі - Ніколаєнко М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного державного інспектора сектору адміністрування ЄСВ управління податків і зборів з фізичних осіб Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області Додуха Олександра Григоровича, Першого заступника начальника Миргородської об'єднаної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області Майбороди Вікторії Миколаївни та Миргородської об'єднаної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області
про визнання протоколу про адміністративне правопорушення та постанови про накладення адміністративного стягнення незаконними та скасування згаданої постанови,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Новий стиль»,-
в с т а н о в и в:
15.08.2016 року до суду з позовною заявою звернулась фізична особа - підприємець, ОСОБА_1. У позовні заяві позивачка виклала позовні вимоги наступного змісту : дії головного державного інспектора сектору адміністрування ЄСВ управління податків і зборів з фізичних осіб Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області Додух О. Г. визнати незаконним, а постанову першого заступника начальника Миргородської об'єднаної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області Майбороди В.М. від 30 червня 2016 року про накладення адміністративного стягнення серії АА № 081617 на ОСОБА_1 визнати незаконною та скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовувала тим, що не будучи присутньою під час складення протоколу про вчинення правопорушення та винесення постанови про притягнення її до адміністративної відповідальності 29 липня 2016 року поштою вона отримала рекомендований лист, який містив протокол про вчинення нею адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 165-1 КУпАП. 05 серпня 2016 року отримала постанову датовану 30.06.2016 року про накладення на неї адміністративного стягнення в розмірі 680 грн., за вчинення правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 165-1 КУпАП, в зв'язку із порушенням строків сплати єдиного внеску, порядок сплати якого визначеного п. 1 ч 2 ст. 6, п. 8 , ст.. 9 Закону України № 2464-VI від 08.07.2010 року «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». А саме, за те, що вона невчасно сплатила ЄСВ за 1 квартал 2016 року в сумі 94.85 грн. по терміну сплати до 19.04.2016 року, сплачено 11.05.2016 року.
Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовувала тим, що головний державний інспектор сектору адміністрування ЄСВ управління податків і зборів з фізичних осіб Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області Додух О. Г. відповідно до положень ст. 255 КУпАП не є уповноваженою особою на складення адміністративного протоколу по ст. 165-1 КУпАП, так як не є працівником Національної поліції. Окрім того обчислення ЄСВ здійснюється на підставі актів перевірки, а так як працівниками Миргородської ОДП такої перевірки не проводилось, відсутня правова підстава для складення протоколу про вчинення адміністративного правопорушення.
Також позивачка зазначає, що на момент складення оскаржуваних протоколу та постанови пройшли строки притягнення її до адміністративної відповідальності, визначені ст. 38 КУпАП, так як сплатити ЄСВ позивачка зобов'язана була до 19 квітня 2016 року. Тобто з наступного дня, 20.04.2016, вважається наявність порушенням строку сплати ЄСВ. Протокол про вчинення правопорушення був складений 22 червня 2016 року, а постанова винесена 30 червня 2016 року, тобто за межами двохмісячного строку притягнення до адміністративної відповідальності встановленого ст. 38 КУпАП .
В первісній позовні заяві позивачка вказала відповідачами головного державного інспектора сектору адміністрування ЄСВ управління податків і зборів з фізичних осіб Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області Додух Олександра Григоровича та Першого заступника начальника Миргородської об'єднаної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавської області Майбороду Вікторію Миколаївну.
Ухвалою суду від 26 серпня 2016 року залучено до участі у справі у якості відповідача Миргородську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіксальної служби у Полтавської області, змінивши її процесуальний статус з третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідачів.
18.06.2018 року позивачка подала до суду клопотання про внесення змін до позовної заяви, в якій виклала один із пунктів позовних вимог в новій редакції: «дії 30 червня 2016 року першого заступника начальника Миргородської об'єднаної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області Майбороди В.М. з підписання постанови про накладення адміністративного стягнення на бланку серії АА № 081617 визнати незаконними». Також позовну заяву доповнила вимогами «Постанову Миргородської об'єднаної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області від 30 червня 2016 року на бланку серії АА № 081617 про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 визнати незаконною, скасувати, а справу про адміністративне правопорушення відносно ФОП ОСОБА_1 закрити.»
Представник Миргородської об'єднаної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області у своїх запереченнях на позовну заяву вказав, що Миргородська ОДП ГУ ДФС у Полтавській області є суб'єктом владних повноважень і згідно ст. 41 Податкового кодексу України є контролюючим органом.
Відповідно до ст. ст. 19 ПК України контролюючі органи здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів; контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного соціального внеску передбаченої законом звітності, своєчасність, достовірність повноту нарахування та сплату податків, зборів, платежів.
Приписами ч. 8 ст. 9 Закону України від 08.07.2010 року № 2464 «Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено, що платники єдиного соціального внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 цього закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб -підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
ФОП ОСОБА_5 сплатила єдиний соціальний внесок за 1 квартал 2016 року до 19 квітня 2016 року не в повному обсязі, недоплата становила 94.85 грн.. Вказана сума була сплачена лише 11.05.2016, що вказує про несвоєчасність сплати ЄСВ, за що передбачена адміністративна відповідальність ч. 3 ст. 165-1 КУпАП.
Відповідно до ст. 25 Закону України від 08.07.2010 року № 2464 «Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється в порядку, встановленому КУпАП. Фіксальні органи мають правові підстави на складення протоколів про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 165-1 КУпАП.
Частиною другою статті 255 КУпАП визначено, що у справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222 - 244-21 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи цих органів.
Статтею 234-2 КУпАП визначено, що органи доходів і зборів розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням порядку приймання готівки для подальшого її переказу (стаття 163-13), порушенням порядку проведення готівкових розрахунків та розрахунків з використанням електронних платіжних засобів за товари (послуги) (стаття 163-15), ухиленням від подання декларації про доходи (стаття 164-1), порушенням законодавства про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (стаття 165-1), порушенням порядку припинення юридичної особи (частини третя - шоста статті 166-6), перешкоджанням уповноваженим особам органів доходів і зборів у проведенні перевірок (стаття 188-23). Від імені органів доходів і зборів розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники органів доходів і зборів та їх заступники, уповноважені ними посадові (службові) особи.
Враховуючи викладене посадові особи Миргородської ОДПІ наділені повноваженнями на складення адміністративних протоколів про вчинення адміністративних правопорушень передбачених ст. 165-1 КУпАП та виносити за наслідками їх розгляду остаточні рішення.
З матеріалів адміністративної справи та оскаржуваної постанови від 30.06.2016 року вбачається, що ФОП ОСОБА_1 допустила порушення строків сплати ЄСВ за 1 квартал 2016 року на суму 94,85 грн. по терміну сплати 19.04.2016, сплачено 11.05.2016 року.
Адміністративна відповідальність є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
В судовому засіданні позивачка особисто не була присутня. Її інтереси представляла на підставі довіреності ОСОБА_6, яка також представляла інтереси третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ТОВ «Новий стиль». В судовому засіданні ОСОБА_6 наполягала на відсутності правових підстав в посадових осіб Миргородської ОДПІ на складення проколу про вчинення адміністративної відповідальності відносно ФОП ОСОБА_1 Суду пояснила, що ФОП ОСОБА_1 завжди сплачувала ЄСВ в більшому розмірі ніж це було потрібно, а тому мала переплату з внеску.
Також вказувала на те, що на момент складення протоколу та винесення постанови відносно ОСОБА_1 пройшли строки притягнення її до адміністративної відповідальності, а тому провадження підлягало закриттю на підставі ст. 247 КУпАП.
Відповідачі, головний державний інспектор сектору адміністрування ЄСВ управління податків і зборів з фізичних осіб Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області Додух Олександр Григорович та Перший заступник начальника Миргородської об'єднаної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області Майборода Вікторія Миколаївна в судове засідання не з'явились. До суду подали заяви про проведення розгляду справи без їх особистої участі. Позов ОСОБА_1 заперечували в повному обсязі.
Представник відповідача, Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління ДФС у Полтавській області, ОСОБА_7, заперечила позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 в повному обсязі, надавши розширені обґрунтування заперечення проти позовних вимог, наполягаючи на їх безпідставності.
Суд заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи та надавши доказам їх повний аналіз встановив наступне.
Фізична особа підприємець ОСОБА_8 являється платником єдиного соціального внеску. З урахуванням вибраної спрощеної системи оподаткування відповідно до приписів ч. 8 ст. 9 Закону України від 08.07.2010 року № 2464 «Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» зобов'язана сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
На підставі наданих суду доказів достовірно встановлено, що ФОП ОСОБА_1 допустила недоплату єдиного соціального внеску на суму 94.85 грн. станом на 19.04.2016 року.
Частина 3 статті 165-1 КУпАП передбачає відповідальність за несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у тому числі авансових платежів, у сумі, що не перевищує трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частиною 2 статті 255 КУпАП передбачено, що у справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222 - 244-21 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи цих органів.
Статтею 234-2 КУпАП визначено, що органи доходів і зборів розглядають справи про адміністративні правопорушення, в тому числі порушенням законодавства про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (стаття 165-1).
Аналіз вищевикладених норм права спростовує обґрунтування позивача про те, що посадові особи Миргородської ОДПІ не наділені повноваженнями на складення адміністративних протоколів про вчинення адміністративних правопорушень передбачених ст. 165-1 КУпАП та виносити за наслідками їх розгляду остаточні рішення.
З приводу аргументів представника позивача, що перед складенням проколу та винесенням постанови відносно ФОП ОСОБА_1 за вчинення правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 165 -1 КУпАП повинна була перебувати перевірка, суд не вважає дане твердження обґрунтованим та законним. Так як акт перевірки платника податків являється одним із доказів по матеріалам адміністративної справи, однак не являється єдиним належним доказом.
Частиною 1 статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Частиною 1 статті 38 КУпАП визначено, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення.
Приписами ч. 8 ст. 9 Закону України від 08.07.2010 року № 2464 «Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено, що платники єдиного соціального внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 цього закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб -підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Як встановлено в ході судового розгляду дії які ставляться у вину ОСОБА_1, щодо несвоєчасної сплати єдиного соціального внеску за 1 квартал 2016 року в сумі 94,85 грн. вчинені 20.04.2016 року, на наступний день після настання граничного строку сплати внеску. На переконання суду саме з даної дати необхідно обраховувати строк накладення адміністративного стягнення, так як з 20.04.2016 року в посадових осіб Миргородської ОДПІ виникло право на складення протоколу про вчинення правопорушення ФОП ОСОБА_1
Суд не вважає твердження представника Миргородської ОДПІ, що моментом вчинення правопорушення ФОП ОСОБА_1 є день сплати ЄСВ вповному обсязі, тобто 11.05.2016 року, так як незалежно від дня сплати єдиного соціального внеску поза межами строку визначеного законом, в діях особи наявний склад адміністративного правопорушення.
Оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення датована 30 червня 2016 року, тобто більш ніж через два місця з моменту вчинення (20.04.2018) правопорушення ОСОБА_1 передбаченого ч. 3 ст. 165-1 КУпАП. Тому суд задовольняє позовні вимоги в частині скасування постанови від 30 червня 2016 року винесену першим заступником начальника Миргородської об'єднаної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу розміром 680 грн. за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 165-1 КУпАП.
В іншій частині позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають, так як судом встановлено, що посадові особи Миргородської ОДПІ мали повноваження на складення адміністративного протоколу про вчинення правопорушення передбаченого ст. 165-1 КУпАП.
Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про закриття провадження у справі на підставі положень п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, суд також відмовляє у задоволенні позовних даних вимог, так як повноваженням щодо закриття провадження у справі на підставі вищевказаних положень закону наділений орган або посадова особа, яка розглядає адміністративну справу. Суд в ході адміністративного судочинства лише вирішує законність прийнятого рішення за наслідками розгляду адміністративної справи про притягнення особи до відповідальності.
Суд не стягує з відповідачів на користь позивача судові витрати понесені нею на сплату судового збору при апеляційному оскарженні ухвал суду щодо залучення належного відповідача (том № 1 а.с. 60 та 111) так як Харківським апеляційним адміністративним судом відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційними скаргами ОСОБА_1, що відповідно до положень п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» є підставою для повернення сплаченого судового збору за клопотання, особи яка його сплатила. З приводу оплати судового збору (том 1 а.с. 148) за касаційний розгляду справи, в частині законності відмови у відкритті апеляційного провадження, суд також не стягує даних сум з відповідача на користь позивача, так як рішенням касаційної інстанції підтверджено законність рішень апеляційної інстанції та безпідставність касаційної скарги позивачки.
Керуючись ст. ст. 241-246, суд
У Х В А Л И В :
Позов фізичної особи підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.
Скасувати постанову від 30 червня 2016 року винесену першим заступником начальника Миргородської об'єднаної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу розміром 680 грн. за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 165-1 КУпАП.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Рушення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду через Миргородський міськрайонний суд Полтавської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Рішення набирає чинності після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст рішення виготовлено 23.07.2018 р.
Суддя : О.А. Городівський
Судове рішення № 75465027, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області було прийнято 19.07.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 541/1895/16-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: