Рішення № 75451911, 20.07.2018, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

20 липня 2018 року м. Рівне №817/1319/18

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Борискіна С.А. за участю секретаря судового засідання Ковальчук Г.М та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: ОСОБА_1, представник ОСОБА_2,

відповідача: представник ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 доУправління Держпраці у Рівненській області про визнання протиправною та скасування постанови, В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі – позивач, ФОП ОСОБА_1Г.) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Держпраці у Рівненській області (далі – відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови відповідача про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 12.04.2018 № РВ 14/957/000209/ІП-ФС у розмірі 3723,00 грн.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що оскаржувана постанова відповідача є протиправною, оскільки позивач жодних вимог законодавства про працю України не порушував. Зокрема вказує, що відповідно до наказу про прийом на роботу працівника від 14.05.2015 №2 та трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю від 14.05.2015 №1 ОСОБА_4 прийнята на роботу в магазин "Сонет" на посаду касира. Наказом від 25.12.2013 №3 ФОП ОСОБА_1 затверджено графік роботи найманих працівників, а саме: щоденно з 08:00 год. до 17:00 год. Обідня перерва з 12:00 год. до 13:00 год. Вихідний: субота, неділя. Відповідно до затвердженого графіку роботи найманих працівників ФОП ОСОБА_1 здійснював облік виконуваної працівником роботи та бухгалтерський облік витрат на оплату праці найманому працівнику ОСОБА_4 в табелі обліку використання робочого часу без порушень законодавства про працю. Також вказує на те, що 10.01.2018 ФОП ОСОБА_1 затверджено графік черговості надання відпусток працівнику ОСОБА_4 на 2018 рік, згідно якого відпустка працівнику надається 01.07.2018. Враховуючи викладене, накладення штрафу за порушення вимог ч.2 ст.30 Закону України "Про оплату праці", ч.4 ст.79 Кодексу законів про працю України вважає безпідставним. Крім того зазначає, що 12.12.2017 відповідачем не здійснювалася перевірка позивача, а тому відповідачем безпідставно визначено порушення ним ст.253 Кодексу законів про працю України. Також вказує на те, що жодних повідомлень про розгляд 12.04.2018 справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю позивач не отримував. За таких обставин, позов просить задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 11.06.2018 відкрито спрощене позовне провадження у справі.

26.06.2018 відповідачем подано відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого він заперечує проти задоволення позову. На обґрунтування зазначає, що інспекційне відвідування позивача здійснено на виконання та у рамках чинного законодавства, з дотриманням визначеної законом процедури. Вказує про те, що за результатами інспекційного відвідування магазину позивача складено акт, винесено припис на усунення виявлених порушень та протокол про адміністративне правопорушення. Під час інспекційного відвідування відповідачем встановлено порушення позивачем вимог ч.3 ст.24 КЗпП України, ч.2 ст.30 Закону України "Про оплату праці", ч.4 ст.79 КЗпП України, ст.253 КЗпП України. Вказує на те, що на момент проведення перевірки позивачем не було надано інспектору праці графіку відпусток. Зазначений графік долучено як додаток до інформації на виконання припису. Наголошує, що графік відпусток, наданий суду як доказ, відрізняється від графіку, наданого відповідачу. Наказ про прийняття на роботу від 14.05.2015 №2 та графік роботи також не надавалися. Для інспектора праці було надано лише рішення виконавчого комітету Сарненської міської ради від 18.12.2013 №461, де встановлено режим роботи магазину. В частині тверджень позивача про порушення процедури повідомлення про розгляд справи відносно нього, відповідач зазначає, що вказані позивачем обставини не відповідають дійсності, оскільки рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу було направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення позивачеві відповідно до вимог чинного законодавства. Враховуючи зазначене, вважає, що відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб, визначений законом, а тому у задоволенні позову слід відмовити повністю.

05.07.2018 позивачем подано відповідь на відзив, де він зазначив, що під час інспекційного відвідування магазину "Сонет" ним було надано усі запитувані відповідачем документи. Наголосив на тому, що жодних повідомлень про розгляд 12.04.2018 справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення позивач не отримував, а відповідно до вимог п.7 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509, справа розглядається за участю представника суб’єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Вважає, що внаслідок вказаних протиправних дій відповідача він був позбавлений права на участь у розгляді своєї справи та висловлення заперечень.

Позивач та представник позивача у судових засіданнях позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві і у відповіді на відзив та просили їх повністю задовольнити.

Представник відповідача у судових засіданнях заперечив проти позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, та просив у їх задоволенні відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників учасників справи, з’ясувавши всі обставини справи, які мають значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити повністю, з огляду на таке.

Судом встановлено, що відповідно до наказу Управління Держпраці у Рівненській області від 19.03.2018 №171 та направлення на інспекційне відвідування від 19.03.2018 №148-Н/09-27 у період з 20.03.2018 по 21.03.2018 було проведено інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 (а.с.50, 64).

Підставою для проведення інспекційного відвідування став лист Сарненської РДА від 18.12.2018 №01/05-06-2510 (а.с.58-59).

За результатами інспекційного відвідування 21.03.2018 інспектором праці відповідача складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю №РВ 14/957/АВ (далі – Акт інспекційного відвідування) та припис (а.с.37-40).

Відповідно до опису виявлених порушень Акта інспекційного відвідування позивачем допущено порушення:

- в порушення вимог ч.1 ст.21 Кодексу законів про працю України, цивільно-правовий договір, укладений з ОСОБА_5, від 01.03.2018 №1 містить ознаки трудового характеру, які носять постійний характер, здатність виконувати подібні роботи, які вимагають від особи певної кваліфікації, режиму роботи, охорони праці, матеріальної відповідальності тощо;

- в порушення вимог ч.3 ст.24 Кодексу законів про працю України, станом на час проведення обстеження (12.12.2017) громадянка ОСОБА_6, була допущена до роботи без укладення трудового договору, та на час інспекційного відвідування громадянка ОСОБА_5 була допущена до роботи без укладання трудового договору (на умовах стажування згідно цивільно-правової угоди), яка здійснювала роботу продавця у орендованому приміщенні магазину "Сонет" з 01.03.2018, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Таким чином трудові відносини підмінені укладанням договору підряду;

- в порушення ч.2 ст.30 Закону України "Про оплату праці", ФОП ОСОБА_1 не забезпечено достовірний облік виконуваної працівником роботи та бухгалтерський облік витрат на оплату праці найманому працівнику ОСОБА_4, а саме: встановлений режим роботи магазину "Сонет" з 8-00 до 22-00 годин, без перерви та вихідних, згідно рішення виконавчого комітету Сарненської міської ради від 18.12.2013 №461, проте згідно табелю обліку використання робочого часу ОСОБА_4, на прикладі: за січень 2017 року, грудень 2017 року, січень-лютий 2018 року відпрацьований 8-ми годинний робочий день з п’яти денним робочим тижнем, всупереч п.4 укладеного трудового договору від 14.05.2015 №1 – час виконання робіт установлюється згідно графіку роботи ОСОБА_4;

- в порушення ч.4 ст.79 Кодексу законів про працю України, не укладений (відсутній) графік черговості надання відпусток працівнику ОСОБА_4 на 2018 рік;

- в порушення ст.253 Кодексу законів про працю України, ОСОБА_7, яка 12.12.2017 працювала у ФОП ОСОБА_1, не підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню.

Акт інспекційного відвідування підписано позивачем та отримано один його примірник – 21.03.2018.

27.03.2018 ФОП ОСОБА_1 було надано відповідачу інформацію на виконання припису № РВ 14 /957 АВП від 21.03.2018 щодо усунення порушень вимог припису. Зокрема позивач зазначає, що надалі він зобов’язується дотримуватися вимог трудового законодавства. Повідомляє, що 28.03.2018 укладено трудовий договір з ОСОБА_5, що в магазині встановлений графік надання відпусток на 2018 рік, а ОСОБА_4 фактично встановлений 8-ми годинний робочий день. Також зазначає, що на час обстеження ОСОБА_7 знаходилася в приміщенні магазину, послуги продавця не надавала та взагалі не працювала в магазині позивача, а тому не підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню (а.с.61-63).

30.03.2018, розглянувши Акт інспекційного відвідування, відповідачем було прийнято рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу №РВ 14/957/АВ/П/ТД/ІП. Розгляд справи призначено на 12.04.2018 о 09:30 год. Повідомлено, що у випадку нез’явлення справу буде розглянуто без участі позивача (а.с.51.)

Вказане рішення було направлено позивачеві рекомендованим листом з повідомленням про вручення 02.04.2018 та вручено йому 18.04.2018 (а.с.53,56).

12.04.2018 відповідачем винесена постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № РВ14/957/000209/ІП-ФС у сумі 3723,00 грн за порушення вимог ч.2 ст.30 Закону України "Про оплату праці України", ч.4 ст.79 та ст.253 Кодексу законів про працю України (а.с.29-30).

17.04.2018 відповідач надіслав ФОП ОСОБА_1 лист 13.04.2018 за 316-11/2281 про результати розгляду справи разом з постановами про накладення штрафу уповноваженими особами від 12.04.2018 №РВ 14/957/000209/ІП-ФС та №РВ 14/957/000210/ТД-ФС. Вказане поштове відправлення вручено позивачу 18.04.2018 (а.с.52,54-55).

Не погоджуючись з постановою про накладення штрафу від 12.04.2018 № РВ14/957/000209/ІП-ФС, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження Управління Держпраці у Рівненській області щодо проведення перевірок передбачені Положенням про Державну інспекцію України з питань праці, затвердженим Указом Президента України від 06.04.2011 №386, Положенням про Державну службу України з питань праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96, Порядком проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, затвердженим наказом Міністерства соціальної політики України від 02.07.2012 № 390 (далі – Порядок № 390), Положенням про Управління праці у Рівненській області, затвердженим наказом Державної служби України з питань праці від 22.06.2017 №75, Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295 (далі – Порядок №295).

Згідно з Порядком № 390 право проведення перевірок мають посадові особи Держпраці України та її територіальних органів, які відповідно до своїх посадових обов’язків мають повноваження державного інспектора з питань праці. Інспектор може проводити планові та позапланові перевірки, які можуть здійснюватися за місцем провадження господарської діяльності суб’єкта господарювання або його відокремлених підрозділів або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Разом з тим, відповідно до ст. 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" його дія з 01.01.2015 не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення. Перевірки за цими напрямками здійснюються відповідно до нормативно-правових актів щодо здійснення державного нагляду у цих сферах.

Згідно з Положенням про Державну службу України з питань праці, затвердженим Постановою КМ України від 11.02.2015 № 96, Держпраця є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Відповідно до пп.7 п. 6 Положення про Державну інспекцію України з питань праці, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 №386, Держпраця України з метою організації своєї діяльності має право видавати в установленому порядку роботодавцям, суб'єктам господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні в Україні, здійснюють наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця, а також фондам загальнообов'язкового державного страхування, обов'язкові до виконання приписи щодо усунення порушень законодавства про працю, законодавства про зайнятість населення, законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування щодо призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Також, повноваження, права та обов'язки державних інспекторів Держпраці та територіальних державних управлінь визначені, крім загальних законів, Конвенціями Міжнародної організації праці, ратифікованих Законами України "Про ратифікацію Конвенції міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі" від 08.09.2004 № 1985-ІV та "Про ратифікацію Конвенції міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві" від 08.09.2004 № 1986-ІV.

Згідно з приписами п.2, 3 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів; виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад).

Інспекторами праці є посадові особи Держпраці та її територіальних органів, виконавчих органів рад (далі - органи контролю), посадовими обов’язками яких передбачено повноваження щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - контрольні повноваження).

Пунктом 19 Порядку №295 передбачено, що за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

Відповідно до п.21 Порядку №295 якщо об’єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід’ємною частиною. Зауваження можуть бути подані об’єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дати підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

Згідно з вимогами ч.1, 2 ст.265 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення; порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення; недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення; недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України "Про військовий обов’язок і військову службу", "Про альтернативну (невійськову) службу", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення; недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення; вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення; порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати.

Згідно з ч.3, 4 ст.265 КЗпП України штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України.

Штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною 7 ст.265 КЗпП України передбачено, що сплата штрафу не звільняє від усунення порушень законодавства про працю.

Механізм накладення на суб’єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення" визначений Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509 (далі – Порядок №509).

Відповідно до п. 2 Порядку №509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).

Штрафи можуть бути накладені, зокрема, на підставі акта про виявлення під час перевірки суб’єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об’єднаної територіальної громади.

Як встановлено судом, інспекційне відвідування проводилось інспектором праці відповідача в межах компетенції Управління Держпраці в Рівненській області, в присутності ФОП ОСОБА_1 та виключно на підставі документів, наданих ФОП ОСОБА_1

Під час проведення перевірки позивачем були надані інспектору: відомості нарахування та виплати заробітної плати найманому працівнику ОСОБА_4 за 2017 рік та січень-лютий 2018, табель обліку використання робочого часу працівника ОСОБА_4 за 2017 рік та січень-лютий 2018 року без зазначення номеру, книга наказів, графік роботи магазину ОСОБА_3, затверджений рішенням виконавчого комітету Сарненської міської ради від 18.12.2013 №461 "Про встановлення режиму роботи магазину "Сонет" в орендованому приміщенні по вул. Пушкіна, 54, м.Сарни", договір оренди приміщення, свідоцтво про державну реєстрацію та письмове пояснення ФОП ОСОБА_1

Також ФОП ОСОБА_1 було надано цивільно-правовий договір від 01.03.2018 №1, укладений з ОСОБА_5, на виконання роботи (надання послуг), а саме: стажування продавця продовольчих товарів.

Акт інспекційного відвідування позивачем підписано без зауважень. Окремо такі зауваження на акт позивачем не подавались також.

Як встановлено судом, оскаржуваною постановою, що розглядається в межах даної адміністративної справи, штрафні санкції на позивача накладено за порушення вимог ч.2 ст.30 Закону України "Про оплату праці України", ч.4 ст.79 та ст.253 КЗпП України.

Згідно з ч.2 ст.30 Закону України "Про оплату праці" від 24.03.1995 № 108/95-ВР роботодавець зобов'язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.

Як встановлено судом, всупереч викладеному, ФОП ОСОБА_1 не забезпечено достовірний облік виконуваної працівником роботи та бухгалтерський облік витрат на оплату праці найманому працівнику ОСОБА_4, а саме: встановлений режим роботи магазину "Сонет" з 8-00 до 22-00 годин, без перерви та вихідних, згідно рішення виконавчого комітету Сарненської міської ради від 18.12.2013 №461. Проте згідно табелю обліку використання робочого часу ОСОБА_4, зокрема: за січень 2017 року, грудень 2017 року, січень-лютий 2018 року відпрацьований 8-ми годинний робочий день з п’яти денним робочим тижнем, всупереч п.4 укладеного трудового договору від 14.05.2015 №1 – час виконання робіт установлюється згідно графіку роботи ОСОБА_4

Частиною 4 ст.79 КЗпП України передбачено, що черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), і доводиться до відома всіх працівників. При складанні графіків ураховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості їх відпочинку.

Проте станом на час проведення інспекційного відвідування, графік черговості надання відпустки ОСОБА_4 на 2018 рік наданий не був.

Долучені до матеріалів справи наказ про прийняття на роботу ОСОБА_4 від 14.05.2015 №2 та графік роботи працівників, затверджений наказом від 25.12.2013 №3, графік відпусток працівників станом на 10.01.2018 (а.с.8-11), під час здійснення інспекційного відвідування позивачем надані не були.

Статтею 253 КЗпП передбачено, що особи, які працюють за трудовим договором (контрактом) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання або у фізичної особи, підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.

Матеріалами справи, зокрема, довідкою від 18.12.2017 №01/05-06-52102 Сарненської районної державної адміністрації Рівненської області підтверджується, що під час та після проведення обстеження тимчасовою районною комісією щодо оформлення трудових відносин 12.12.2017, ФОП ОСОБА_1 не укладав трудового договору з ОСОБА_6, яка на час обстеження здійснювала торгівельну діяльність в магазині (ас.58-59).

Як встановлено судом та не заперечувалося сторонами, на час проведення інспекційного відвідування вищезазначена особа не знаходилася в магазині "Сонет". Однак, суд зазначає, що дана обставина не спростовує того факту, що 12.12.2017 ОСОБА_7 працювала у ФОП ОСОБА_1, а отже підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню.

Таким чином, на переконання суду, позивачем на час проведення інспекційного відвідування не було надано документів, що спростовували б висновки Акту інспекційного відвідування. Крім того, такий акт було підписано позивачем без заперечень і зауважень.

Щодо посилання позивача на протиправність оскаржуваного рішення з огляду на неналежне повідомлення відповідачем про розгляд справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, суд зазначає наступне.

Пунктами 3, 4 Порядку №509 передбачено, що уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далі - справа).

Справа розглядається у п’ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд.

Відповідно п. 6 Порядку № 509 про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб’єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п’ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Пунктом 7 вказаного порядку передбачено, що справа розглядається за участю представника суб’єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.

Матеріалами справи містять докази направлення позивачеві повідомлення про розгляд справи.

Зокрема з наданого відповідачем поштового відправлення щодо направлення позивачу рекомендованим листом повідомлення про розгляд справи вбачається, що останнє датовано 02.04.2018, в той час як розгляд справи призначено на 12.04.2018.

Тобто строки встановлені п. 6 Порядку № 509 відповідачем дотримані, а саме: десятиденний строк для прийняття рішення щодо розгляду справи, п’ятнадцятиденний строк розгляду справи та п’ятиденний строк повідомлення про дату розгляду справи.

Крім того суд враховує приписи п.7 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" від 15.05.2003 № 755-IV, яким передбачено, що державна реєстрація базується на таких основних принципах: об’єктивності, достовірності та повноти відомостей у Єдиному державному реєстрі.

Адреса місцезнаходження позивача, на яку відповідачем направлялась поштова кореспонденція, відповідає даним Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, а також підтверджується відомостями, що містяться в свідоцтві про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 27.09.2005 №543120 (а.с.18).

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність ознак протиправності в частині застосування строків повідомлення позивача про розгляд його справи про накладення штрафу.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи встановлені у справі обставини та, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд вважає, що в даному випадку відповідачем доведено правомірність прийнятої постанови про накладення штрафу, а тому у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Згідно з вимогами ст. 139 КАС України, судові витрати на користь позивача не стягуються.

Оригінал квитанції про сплату судового збору знаходиться у матеріалах справи.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ОСОБА_3, Сарненський район, Рівненська область,34500, РНОКПП НОМЕР_1) до Управління Держпраці у Рівненській області (вул. Лермонтова,7, м.Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 39780243) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 12.04.2018 № РВ14/957/000209/ІП-ФС у розмірі 3723,00 грн, - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 23 липня 2018 року.

Суддя Борискін С.А.