Вирок № 7542988, 18.01.2010, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 1-48/2010 р.

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 січня 2010 року Сумський районний суд Сумської області в складі головуючого судді Клочко Б.М., при секретарі Скрипка О.О., з участю прокурора Мокренко Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми кримінальну справу по звинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Суми, українця, громадянина України, з середньо технічною освітою, одруженого, працюючого водієм ПП «Конкорд» мешкаючого: АДРЕСА_1, не судимого в порядку ст. 89 КК України

у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_1 вчинив злочин за слідуючих обставин.

30.09.09 р. ОСОБА_1, працюючи водієм на автомобілі « Газель» д.н. 01181 СА в ПП «Конкорд» та здійснюючи перевезення за маршрутом № 11, близько 21 години закінчив зміну і біля газової заправки по вул. Білопільський Шлях, м. Суми, зупинив автомобіль, щоб порахувати денну виручку. В цей час до нього в салон автомобіля сів ОСОБА_2 , який перебував в стані алкогольного спяніння. ОСОБА_1 пояснив останньому, що у нього закінчився робочий день, але ОСОБА_2 став просити довезти його до смт. Степанівка за 50 грн. На вказану пропозицію ОСОБА_1 погодився і він поїхав в смт. Степанівка. Почавши рух, ОСОБА_1 сказав ОСОБА_2, щоб той розрахувався з ним за перевезення відразу і ОСОБА_2 дістав з кишені піджаку гроші і віддав ОСОБА_1 50 грн., а остачу грошей знов поклав до кишені піджаку.

Під час руху, ОСОБА_1 побачив, що ОСОБА_2 заснув, а тому вирішив скоїти крадіжку грошей, які він бачив, коли ОСОБА_2 розраховувався з ним за перевезення.

Усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та розуміючи що його дії будуть непомітними для сторонніх осіб, ОСОБА_1, близько 21 години 30 хвилин зупинив автомобіль навпроти вул. Калініна в смт. Степанівка Сумського району, перейшов в салон автомобіля і став обшукувати кишені піджака ОСОБА_2 Під час обшуку, в одній з кишень він виявив мобільний телефон і в внутрішній кишені - гроші. Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_1 скориставшись, тим що ОСОБА_2 в силу алкогольного спяніння не міг усвідомлювати його протиправних дій, таємно для оточуючих, з кишень піджака ОСОБА_2 викрав мобільний телефон «Нокіа- 2610», вартістю , згідно висновку товарознавчої експертизи № 2187 від 30.11.09 - 403 грн., на рахунку якого були гроші в сумі 15 грн., сім. картку оператора мобільного звязку «МТС-Джинс», вартістю, згідно довідки з ТОВ «Евросеть ЦТ» - 10 грн. і гроші в сумі 850 грн., після чого висадив ОСОБА_2 з автомобіля і зник з місця злочину.

В подальшому ОСОБА_1 використав викрадений мобільний телефон і гроші в власних цілях, чим спричинив потерпілому ОСОБА_2 збитки на загальну суму 1278 (одна тисяча двісті сімдесят вісім) грн.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ст.. 185 ч. 1 КК України визнав повністю та суду пояснив, що 30.09.09 року він знаходився на робочому місті і працював на маршрутному таксі № 11. Близько 21 години він зупинився біля газової заправки по вул. Білопільський шлях, бо вже вирішив зїхати з рейсу, так як не було людей. Він хотів порахувати виручку. В цей час двері в салон відчинив чоловік, який був в стані алкогольного спяніння. На той час він даного чоловіка не знав, але на даний час він знає, що це був ОСОБА_2 Він сказав чоловіку, що робочий день у нього скінчився і маршрутка нікуди не поїде. ОСОБА_2 став казати, що йому треба в смт. Степанівка і став просити, довезти його. Він домовився з ОСОБА_2, що довезе його до смт. Степанівка за 50 грн. ОСОБА_2 сів в салон маршрутки і відразу розрахувався за проїзд, давши 50 грн. Так як ОСОБА_2 був в стані алкогольного спяніння і заснув, він вирішив скористатися цим і заволодіти його майном. Зупинивши автомобіль в смт. Степанівка, він зайшов в салон автомобіля і став перевіряти кармани пяного ОСОБА_2, який спав. Знайшовши в карманах мобільний телефон та гроші, він розбудив ОСОБА_2, висадив його з автомобіля, а сам поїхав. Він розраховував на те, що ОСОБА_2 пяний і не зрозуміє, що це саме він викрав його гроші та телефон.

Гроші в сумі 850 гривень, які він забрав у ОСОБА_2 використав на власні потреби, а телефон продав своєму знайомому. Коли через декілька днів його викликали в міліції, він зізнався в скоєному злочині і все правдиво розповів. У вчиненому він щиро розкаюється, ОСОБА_2 він відшкодував заподіяні збитки.

Крім повного визнання вини самим підсудним, його вина в інкримінованому йому діянні доказана добутими і вивченими в судовому засіданні доказами.

Так, потерпілий ОСОБА_2 суду пояснив, що 30.09.09 року він, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, повертався з роботи. При собі у нього був мобільний телефон «Нокіа» і гроші в сумі 900 грн. Біля газової заправки на вул. Білопільський Шлях в м. Суми він сів в маршрутне таксі № 11 та попросив водія довезти його в смт. Степанівка за 50 грн. Водій погодився, він сів в салон автомобіля, розрахувався з водієм, заплативши йому 50 грн. Під час руху маршрутки, він заснув. Проснувся він від того, що хтось лазить у нього по кишенях. Коли він підняв голову, то побачив перед собою водія ОСОБА_1 і той відразу висмикнув з внутрішньої кишені його піджака руку. З-за стану алкогольного спяніння він не зрозумів дій ОСОБА_1 і не усвідомив, що той викрав у нього гроші і мобільний телефон. Також потерпілий пояснив, що після того, як ОСОБА_1 висмикнув з його кишені руку то відразу став казати, щоб він виходив з маршрутки і що вже приїхали. Після цього ОСОБА_1 вивів його з автомобіля і залишив на вулиці, а сам сів в автомобіль і поїхав. Вже на вулиці він побачив, що він знаходиться біля вул. Калініна в смт. Степанівка і також виявив, що у нього зник мобільний телефон і гроші в сумі 850 грн.

Крім того вина підсудного стверджується:

- протоколом добровільної видачі мобільного телефону «Нокіа 2610» громадянином ОСОБА_3 (а. с. 15);

- явкою з провиною ОСОБА_1, в якій ОСОБА_1 зізнався, що 30.09.09 року викрав мобільний телефон і гроші у гр. ОСОБА_2 (а. с. 35-36);

- висновком товарознавчої експертизи № 2187 від 30.11.09 року, згідно якої вартість викраденого у ОСОБА_2 мобільного телефону «Нокіа 2610» становить 403 грн. (а. с. 16-22);

Аналізуючи в сукупності добуті і вивчені в судовому засіданні докази, суд вважає, що вина підсудного в інкримінованому йому злочині доказана повністю.

Дії підсудного суд кваліфікує за ст. 185 ч. 1 КК України, так як він вчинив таємне викрадення чужого майна.

При визначенні виду і міри покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, дані про особу підсудного, характеристики на нього, визнання ним своєї вини, розкаювання у вчиненому злочині.

Те, що підсудний щиросердечно розкаявся у вчиненому злочині, на утриманні має малолітню дитину та престарілого батька, добровільно відшкодував заподіяну шкоду, суд визнає помякшуючими його відповідальність обставинами.

Обтяжуючих обставин суд не вбачає.

За наявності таких даних про особу підсудного, суд вважає, що його виправлення і перевиховання можливе шляхом призначення виправних робіт за місцем роботи.

Цивільний позов по справі не заявлений, судові витрати підлягають стягненню з підсудного, питання речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст.. 81 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 1 КК України і призначити йому покарання у вигляді виправних робіт за місцем роботи строком на 2 (два) роки з утриманням 15 % заробітної плати, щомісячно, в доход держави.

Міру запобіжного заходу засудженому до вступу вироку в законну силу залишити ту ж підписку про невиїзд.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення товарознавчої експертизи № 2187 від 30.11.2009 року у розмірі 150 гривень 24 копійки, з зарахування на рахунок НДЕКЦ при УМВС України в Сумській області код 25574892 р\р 35221004000389 МФО 837013 банк ГУДКУ в Сумській області.

Речовий доказ: мобільний телефон «Нокіа 2610», що знаходиться на відповідальному зберіганні у ОСОБА_2, - залишити в його розпорядженні.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Сумської області через Сумський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя Б.М.Клочко