Постанова № 75429224, 17.07.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Єресько Л.О.

17 липня 2018 р. м. ХарківСправа № 816/1479/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Рєзнікової С.С.

суддів: Старостіна В.В. , Бегунца А.О.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

представника позивача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 05.06.2018 по справі № 816/1479/18, ухвалене в м. Полтава, вул. Пушкарівська, 9/26, 36039, повний текст рішення складено 05.06.2018р.

за позовом ОСОБА_2

до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області

про визнання відмови неправомірною та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

05.05.2018р. позивач, ОСОБА_2 (надалі - позивач, ОСОБА_2.), звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (надалі - відповідач), в якому просив суд:

- визнати відмову Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області у затверджені проекту землеустрою від 02.05.2018 неправомірною та зобов'язати затвердити проект землеустрою;

- стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області на користь ОСОБА_2 кошти у розмірі 17 904,00 грн;

- звернутись до Прокуратури Полтавської області про відкриття кримінальної справи у зв'язку із зловживанням владою та службовим становищем, стосовно в.о. начальника Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області ОСОБА_3.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.06.2018р. у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору відмовлено.

Позовну заяву ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання відмови неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії повернути позивачеві.

Не погодившись з вказаною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції.

Від відповідача на адресу суду не надходило відзиву на подану апеляційну скаргу.

Представник позивача, в суді апеляційної інстанції, підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд її задовольнити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи, ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.05.2018р. позовну заяву залишено безе руху через невідповідність ст. 160, 161 КАС України та встановлено строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали шляхом подання до суду позовної заяви, оформленої у відповідності до вимог статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України із зазначенням реєстраційного номеру облікової картки платника податків представника позивача, ідентифікаційного коду відповідача, ціни позову та обґрунтуванням вимоги про стягнення коштів (із викладом обставин та наведенням доказів); документа про сплату судового збору в розмірі 704,80 грн. (за реквізитами: отримувач коштів - УДКСУ у м. Полтаві Полтавської області, 22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38019510; банк отримувача - ГУДКСУ у Полтавській області; код банку отримувача (МФО) 831019; рахунок отримувача 31213206784002; код класифікації доходів бюджету: 22030101; призначення платежу *;101; код ЄДРПОУ установи; Судовий збір, за позовом (назва позивача), Полтавський окружний адміністративний суд); документа на підтвердження повноважень представника позивача, яким підписано позовну заяву; належним чином засвідчених копій доказів, доданих до позовної заяви в обґрунтування позовних вимог (в тому числі, засвідчених учасником справи у разі знаходження у нього оригіналу доказу) та копії таких доказів для інших учасників справи.

Копія ухвали суду від 10.05.2018р. позивачем отримана 18.05.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 10).

22.05.2018р. представником позивача подано до суду позовну заяву, оформлену відповідно до вимог ст. 160 КАС України, копію цієї позовної заяви для відповідача, належним чином засвідчені копії доказів, доданих до позовної заяви в обґрунтування позовних вимог, а також копію довіреності від 26.12.2017р., яка посвідчена 26.12.2017р. приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Дяченко В.А. та зареєстрована в реєстрі за № 4992.

Однак, вимоги ухвали суду першої інстанції від 10.05.2018р. виконані позивачем не у повному обсязі, до суду не надано документа про сплату судового збору у розмірі 704 грн. 80 коп. або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У позовній заяві (уточненій) позивачем заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору.

В обґрунтування заявленого клопотання позивачем зазначено, що заявник поставлений у скрутне матеріальне становище, що спричинене витратами на розробку проекту землеустрою та сплатою судового збору при оскарженні відмови Держгеокадастру в Полтавській області у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою по справі №816/2098/17. Вказує, що даний позов спрямований на відновлення того ж порушеного права, а саме на отримання безоплатно у власність земель сільськогосподарського призначення державної власності та є причиною повторного порушення Держгеокадастру в Полтавській області прав та законних інтересів позивача.

Відмовляючи в задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору за подання адміністративного позову та повертаючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано до суду належних доказів на підтвердження умов, встановлених ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", за наявності яких суд може своєю ухвалою за клопотанням сторони звільнити від його сплати, а також не надано належних доказів на підтвердження обставин того, що майновий стан позивача перешкоджає сплаті судового збору у порядку та у розмірі, встановленому законодавством України.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

При зверненні з даним позовом розмір судового збору, що підлягає сплаті, становить 704,80 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 132 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з ч. 1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Так, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Питання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється Законом України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір".

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, особа, яка заявляє відповідне клопотання, зокрема, клопотання про звільнення від сплати судового збору, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством України порядку і розмірі.

Колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції стосовно того, що оскільки позивачем не надано до суду належних доказів на підтвердження умов за наявності яких суд може своєю ухвалою за клопотанням сторони звільнити від його сплати, а також не надано належних доказів на підтвердження обставин того, що майновий стан позивача перешкоджає сплаті судового збору у порядку та у розмірі, встановленому законодавством України, то клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Враховуючи, що позивачем не усунено недоліки поданого адміністративного суду в строк визначений ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.05.2018р., суд першої інстанції правомірно повернув позивачеві адміністративний позов.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції від 05.10.2018р. відповідає вимогам ст. 242 КАС України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги позивача колегією суддів не встановлено.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 05.06.2018 по справі № 816/1479/18 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)С.С. РезніковаСудді(підпис) (підпис) В.В. Старостін А.О. Бегунц Повний текст постанови складено 23.07.2018.