Постанова № 75429044, 23.07.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2018 року справа №242/790/18

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Шишова О.О., суддів Сіваченка І.В., Сухарька М.Г., при секретарі судового засідання Романченко Г.О., за участю представника відповідача Богаєвської А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Харківської митниці Держаної фіскальної служби на рішення Селидівського міського суду Донецької області від 28 лютого 2018 у справі № 242/790/18 (головуючий І інстанції Капітонов В.І.), яке проголошено 28 лютого 2018 року у м.Селидове Донецької області, за позовом ОСОБА_2 до Харківської митниці Держаної фіскальної служби про скасування постанови в справі про порушення митних правил, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (далі-позивач) звернувся до Селидівського міського суду Донецької області із позовом до Харківської митниці Держаної фіскальної служби (далі - відповідач, апелянт) в якому просив суд постанову Харківської митниці ДФС від 02 листопада 2017 року про визнання його винним у вчиненні порушення митних правил за ч.3 ст.470 Митного кодексу України та накладення на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 8500 грн. визнати незаконною та скасувати її, а також стягнути на його користь витрати по сплаті судового збору в розмірі 704 ,80 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що 31 травня 2016 року в зоні діяльності Житомирської митниці ДФС ввіз на митну територію України транспортний засіб «BMW 530» з метою транзиту (особисте використання). Харківською митницею ДФС 08 серпня 2017 року складено протокол про порушення митних правил за № 0825/80700/17 по факту скоєння ним порушення митних правил, відповідно до ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України. У вказаному протоколі зазначено, що розгляд справи відбудеться 10 жовтня 2017 року о 15 годині 00 хвилин. 06 жовтня 2017 року позивач повідомив посадових осіб митниці, що бажає прийняти участь у розгляді справи, однак з 07 по 11 жовтня 2017 року знаходився за кордоном, в зв'язку з чим 10 жовтня 2017 року не зміг особисто бути присутнім при розгляді його справи. Після цього будь-яких листів із митниці він не отримував. Не зважаючи на його клопотання, Харківською митницею ДФС 02 листопада 2017 року було винесено постанову про порушення митних правил № 0825/80700/17. Тобто позивача було позбавлено прав, передбачених ст.498 Митного кодексу України.

Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив. Постанову Харківської митниці Державної фіскальної служби в справі про порушення митних правил № 0825/80700/17 від 02 листопада 2017 року про визнання ОСОБА_2 винним у вчиненні порушення митних правил за ч.3 ст.470 Митного кодексу України скасував, а провадження у справі закрив.

Обґрунтовуючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що доказів того, що Харківською митницею ДФС позивача було належним чином повідомлено про розгляд справи 02 листопада 2017 року суду не надано.

Не погодившись з таким рішенням, митниця подала апеляційну скаргу, в якій зазначає, що рішення місцевого суду є необґрунтованим, винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню, та просила скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначили, що ст.95 Митного кодексу України для автомобільного транспорту встановлено строк транзитного перевезення 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності одного органу доходів і зборів - 5 діб), отже ОСОБА_2 повинен був до 10.05.2016 року включно доставити свій транспортний засіб до органів доходів і зборів для подальшого вивезення за межі митної території України або поміщення в інший митний режим. Позивач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Також зазначили що позивач порушив строк звернення до суду. Просили скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні надав пояснення та підтримав доводи апеляційній скарги.

Позивач у судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання. Від нього надійшло клопотання про зупинення провадження по справі у зв'язку з оскарженням митним органом ухвали про сплату судового.

Ухвалою від 23 липня 2018 року судом апеляційної інстанції у задоволенні цього клопотання відмовлено. При таких обставинах суд розглянув справу у відсутність особи, яка не з'явилась.

Переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до наступного.

Судом встановлено, що 08.08.2017 року в зону митного контролю МАПГІ «Гоптівка» Харківської митниці ДФС в напрямку руху з Росії до України в'їхав автомобіль марки «HONDA CIVIC», реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням гр. України ОСОБА_3 В якості пасажира в салоні автомобіля знаходився гр.ОСОБА_2 Під час проведення митних процедур і внесення інформації до АСМО «Інспектор» спрацювала база орієнтувань Автоматизованої системи аналізу і управління ризиками щодо наявності інформації про ввезення гр. ОСОБА_2 у попередньому періоді іншого транспортного засобу, по якому відсутні відомості щодо подальшою вивезення.

Згідно з даними Єдиної автоматизованої системи ДФС України (далі - ЄАІС) 11.05.2016 гр. ОСОБА_2 в зоні діяльності Житомирської митниці ДФС ввіз на митну територію України транспортний засіб «BMW 530». реєстраційний номер НОМЕР_2 (країна реєстрацїї - Республіка Литва). V1N - код НОМЕР_3 в митному режимі «транзит».

08.08.2017 року уповноваженою особою Харківської митниці ДФС у присутності ОСОБА_2 було складено протокол про порушення митних правил за ч.3 ст.470 МКУ №0825/80700/17, примірник протоколу було вручений позивачу. Розгляд справи за вказаним протоколом було призначено на 15 год. 00 хв. 10 жовтня 2017 року.

06 жовтня 2017 року позивачем було надано клопотання до Харківської митниці ДФС про перенесення розгляду справи про порушення митних правил на іншу дату у зв'язку із перебуванням з 07 жовтня 2017 року по 11 жовтня 2017 року за кордоном, а також додана відповідна копія квитка.

12 жовтня 2017 року уповноваженою особою Харківської митниці ДФС було перенесено розгляд справи про порушення митних правил на 02.11.2017 року про що було повідомлено ОСОБА_2 рекомендованим листом з повідомленням №6541/00-5/20-70-20-02 від 12.10.2017 року (а.с.176).

02 листопада 2017 року Харківською митницею ДФС винесено постанову в справі про порушення митних правил № 0825/80700/17, відповідно до якої ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні порушення митних правил за ч.3 ст.470 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 8500,00 грн.

Спірним по справі є питання правомірності притягнення ОСОБА_2 До відповідальності за порушення митних правил за ч.3 ст.470 МК України та дотримання Харківською митницею процесуальних норм розгляду справи.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України наведені критерії законності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, якими є, зокрема, прийняття (вчинення) таких рішень, (дій, бездіяльності) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 1 ст.268 КУпАП визначено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно зі ст.280 КУпАП України, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з пунктом першим частини другої статті 95 МК України до строків транзитних перевезень не включається час дії обставин, зазначених у статті 192 цього Кодексу - аварії або дії обставин непереборної сили.

Відповідно до частини першої статті 460 МК України вчинення порушень митних правил, передбачених статтею 470 цього Кодексу, внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідними документами, не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

Таким чином, умовами звільнення особи від відповідальності за перелічені порушення митних правил, згідно із цією статтею, є: аварія, дія обставин непереборної сили або протиправні дії третіх осіб, що підтверджується відповідними документами.

Разом з тим, пунктом другим частини першої статті 192 МК України передбачено, що якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до органу доходів і зборів призначення, допускається вивантаження товарів в іншому місці. При цьому перевізник зобов'язаний терміново повідомити найближчий орган доходів і зборів про обставини події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу.

Пунктом 6 розділу VIII Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 31.05.2012 № 657 (далі - Порядок № 657) визначено, що якщо факт аварії чи дії обставин непереборної сили має місце, особа, відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутись до митного органу, в зоні, діяльності якого перебувають ці товари, транспортні засоби, із письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили. Також цим пунктом передбачено, що разом із вказаною заявою подаються документи, що підтверджують факт аварії чи дії обставин непереборної сили, видані компетентними органами (установами) та засвідчені в установленому порядку.

Отже, невключення до строків транзитного перевезення часу дії обставин непереборної сили чи аварії та/або ліквідації їх наслідків можливе за таких умов:

- документальне підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили;

- вчасне (до закінчення встановленого строку транзитного перевезення) письмове інформування особою, відповідальною за дотримання митного режиму найближчого митного органу про обставини події.

Проте, всупереч статті 192 МК України та Порядку № 657, ОСОБА_2 до найближчого органу доходів і зборів до завершення визначеного митницею строку транзиту з повідомленням про обставини подій, у зв'язку з якими порушено ці строки, та про місцезнаходження товарів і транспортних засобів не звертався.

Докази, які б підтверджували факт аварії чи дії обставин непереборної сили, позивач до суду не надав, як і відсутні будь-які докази того, що автомобіль вивезено з території України його власником.

Отже, транспортний засіб «BMW 530». реєстраційний номер НОМЕР_2 (країна реєстрації - Республіка Литва). V1N - код НОМЕР_3 мав бути вивезений позивачем за межі митної території України у строк до 10.05.2016, проте цього обов'язку він не виконав, незважаючи на належну його обізнаність про необхідність його виконання.

До подібних висновків дійшов Верховний суд в рішенні від 17 квітня 2018 року у справі №161/5960/17.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що позивач не довів того, що причини порушення терміну доставки (транзиту) відносяться до аварії чи обставин непереборної сили.

Щодо доводів позивача з приводу позбавлення права позивача брати участь у розгляді справи про притягнення його до відповідальності суд апеляційної інстанції зазначає, що статтею 526 МК України передбачено наступне:

Справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника.

Про час та місце розгляду справи про порушення митних правил органом доходів і зборів цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил.

У разі розгляду справи про порушення митних правил у суді про час та місце розгляду справи суд (суддя) повідомляє особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, а також відповідний орган доходів і зборів.

Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

При розгляді справи встановлено, що ОСОБА_2 належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи митним органом, що підтверджується рекомендованим листом з повідомленням № 6541/00-5/20-70-20-02 від 12.10.2017 року (а.с.176).

Факт того, що ОСОБА_2 не отримав повідомлення та воно повернулося за у зв'язку з закінченням терміну зберігання не спростовує факт належного повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи.

Крім того, необхідно зазначити, що позивач жодних пояснень з приводу вчинення порушення митних правил, будь-яких доказів які б спростували склад прошення митних правил в діях ОСОБА_2 до суду не надано.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що Харківська митниця ДФС довела правомірність своїх дій щодо складання постанови про порушення митних правил належними та достовірними доказами.

Частиною 2 статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Тобто, норми КАС України не передбачають стягнення судового збору на користь суб'єкта владних повноважень у разі задоволення його позову.

На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги Харківської митниці Держаної фіскальної служби. Рішення суду першої інстанції у зв'язку з порушенням ним норм матеріального та процесуального права підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення, яким в задоволені позовних вимог необхідно відмовити.

Керуючись статями 272, 286, 309, 311, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Харківської митниці Держаної фіскальної служби на рішення Селидівського міського суду Донецької області від 28 лютого 2018 р. у справі № 242/790/18 - задовольнити.

Рішення Селидівського міського суду Донецької області від 28 лютого 2018 р. у справі № 242/790/18 - скасувати.

Прийняти нове судове рішення.

У задоволені позовних вимог ОСОБА_2 до Харківської митниці Держаної фіскальної служби про скасування постанови в справі про порушення митних правил - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно до ч.3 ст.272 КАС України касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.О.Шишов

Судді І.В. Сіваченко

М.Г.Сухарьок