Ухвала суду № 75427330, 19.07.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відвід судді

19 липня 2018 року 810/351/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лапія С.М., розглянувши в м. Києві у порядку письмового провадження заяву позивача про відвід судді у адміністративній справі за позовом гр. ОСОБА_1 до начальника Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області Сенько Ліди Іванівни про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

У січні 2018 року гр. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до начальника Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області Сенько Ліди Іванівни , в якому просив:

1) визнати протиправними /дії/ бездіяльність Сенько Ліди Іванівни, керівника Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у м. Бровари за ненадання позивачу відповіді відповідно до Закону України " Про звернення громадян", за відмову надати інформацію щодо пенсійного забезпечення позивача, за відмову надати інформацію щодо виконання рішення Броварського міськрайонного суду від 07.08.2012 справа №1007/3814/2012.

2) зобов'язати Сенько Ліду Іванівну, керівника Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у м. Бровари надати позивачу відповідь відповідно до Закону України " Про звернення громадян", надати інформацію щодо пенсійного забезпечення позивача, надати інформацію щодо виконання рішення Броварського міськрайонного суду від 07.08.2012 справа № 1007/3814/2012.

3) визнати протиправними дії (бездіяльність) відповідача щодо не нарахування пенсійних виплат позивачу відповідно до статті 22 Закону №2262-ХІІ, на виконання рішень судів, з невідомого позивачу часу, на думку позивача це з часу переведення обрахування пенсійних виплат відповідно до статті 21 Закону №2262-ХІІ.

4) зобов'язати Сенько Ліду Іванівну, керівника Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у м. Бровари, нарахувати пенсійні виплати позивачу відповідно до статті 22 Закону №2262-ХІІ з часу переведення на обрахування пенсійних виплат відповідно до статті 21 Закону №2262-ХІІ.

5) зобов'язати відповідача компенсувати завдані позивачу матеріальні збитки в розмірі 100 000 гривень (сто тисяч гривень) та стягнути з відповідача кошти в розмірі 100 000 гривень (сто тисяч гривень) за ненадання належної відповіді на звернення позивача, кошти за порушення прав позивача, гарантованих ст. ст. 22, 24, 58 Конституції України, за узурпацію прав позивача при одноособовій зміни пенсійних обрахувань позивачу, в результаті чого позивачем протягом тривалого строку була недоотримана пенсія в передбаченому законодавством та рішенням судів розмірі.

6) зобов'язати відповідача компенсувати позивачу моральну шкоду в розмірі 100 000 гривень (сто тисяч гривень) та стягнути з відповідача кошти в розмірі 100 000 гривень (сто тисяч гривень) за порушення прав позивача, гарантованих ст. ст. 22, 24, 57, 58 Конституції України, за узурпацію прав позивача при одноособовій зміни пенсійних обрахувань позивачу, за дискримінаційні дії при зміні пенсійних виплат позивачу як соціально незахищеній особі, в той час державним службовцям, працівникам правоохоронних органів та суддям не зменшували, чим було завдано позивачу тяжких моральних страждань.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29 січня 2018 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу п'ятиденний строк для усунення її недоліків з дати вручення копії ухвали.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2018 року позовну заяву гр. ОСОБА_1 повернуто позивачу.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2018 скасовано ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2018 року, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.05.2018 позовну заяву повернуто позивачу.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2018 скасовано ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 03.05.2018 року, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду Лапія С.М. від 23.06.2018 відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження та розпочато підготовку справи до судового розгляду.

До Київського окружного адміністративного суду 19.07.2018 надійшла заява позивача про відвід судді Лапія С.М.

На обґрунтування заяви про відвід судді позивач зазначив, що головуючим суддею у даній справі приймалося вже дві ухвали про повернення йому позовної заяви, які були скасовані постановами Київського апеляційного адміністративного суду, а тому, на його думку, це свідчить про необ'єктивність судді та упереджене ставлення до нього .

Також послався на ч.1 ст. 37 КАС України, яка передбачає, що суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді у першій інстанції після скасування попередніх рішення, постанови або ухвали про закриття провадження в адміністративній справі.

Позивач та представник відповідача до підготовчого засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, від позивача надійшла заява, в якій він просить розглядати клопотання про відвід за його відсутності.

На підставі ст.ст. 194, 205 КАС України судом прийнято рішення про розгляд заяви про відвід у порядку письмового провадження.

Розглянувши заяву, дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Пунктом 4 частини першою статті 36 КАС України визначено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.

Відповідно до статті 39 КАС України за наявності підстав, зазначених у статтях 36 - 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід. За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу визначений статтею 40 КАС України.

Відповідно до частини другої вказаної статті питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.

Для цілей визначення незалежності суду ЄСПЛ справа (Фіндлі проти Сполученого Королівства) запровадив два критерії: об'єктивний та суб'єктивний.

Пункт 1 ст. 6 КЗПЛ вимагає, щоб суд був неупередженим. Як правило, неупередженість означає відсутність упереджень або упередженості, при цьому її наявність або відсутність можуть бути перевірені різними способами (Кіпріану проти Кіпру, п. 118; Мікаллеф проти Мальти, пункт 93) в тому числі і за допомогою вищевказаних критеріїв: 1) за суб'єктивним критерієм слід визначити прагнення переконатися в суб'єктивному обвинуваченні або інтересі певного судді у конкретній справі; 2) об'єктивним підходом, тобто визначенням, чи були судді надані достатні гарантії, щоб виключити будь обґрунтовані сумніви в цьому відношенні (Кіпріану проти Кіпру, п. 118; П'єрсак проти Бельгії, п. 30; Грівз проти Сполученого Королівства, п. 69).

Разом з тим, чітка відмінність між цими поняттями відсутня, оскільки поведінка судді може не тільки об'єктивно викликати сумніви в його неупередженості з точки зору зовнішнього спостерігача (об'єктивний тест), але мова може також йти про його або її особисте переконання (суб'єктивний тест). У зв'язку з цим рішення про те, чи слід застосувати в певній ситуації той чи інший критерій, залежить від конкретних фактів оспорюваної поведінки (Кіпріану проти Кіпру, п. 119 і 121).

Консультативна рада європейських суддів у п. 12 Висновку № 1 (2001) наголошує, що «Судовій владі повинні довіряти не тільки учасники справи, а й суспільство в цілому. Суддя не просто повинен насправді бути вільним від будь-яких зв'язків, прихильностей, упередженості, він чи вона повинні вважатися вільними від цього з точки зору розсудливого спостерігача".

У даному випадку під сумнів у контексті суб'єктивного критерію може потрапити правова позиція судді Лапія С.М., викладена в ухвалах суду у даній справі.

З метою виключення будь-яких сумнівів у неупередженості суду, суд приходить до висновку про необхідність задоволення заяви позивача про відвід судді Лапія С.М.

Керуючись статтями 36, 39, 40, 236, 241, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву позивача про відвід судді Лапія С.М. задовольнити.

Передати адміністративну справу № 810/351/18 для визначення іншого складу суду в порядку ч. 1 ст. 31 КАС України.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення. Ухвала за наслідками розгляду питання про відвід окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняті за наслідками розгляду справи.

Суддя Лапій С.М.